ЩІЛЬНИЙ- ЩІЛИННИЙ-ЩІЛЯСТИЙ, ЩІЛИСТИЙ

Щільний. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який складається з осіб, предметів, розташованих недалеко одне від одного, і т. ін.: щільні вапняки, щільний ґрунт, щільні зарості, щільна димова завіса, щільна юрба, щільний дощаний паркан, щільний кулеметний вогонь.

Щілинний. 1. Який має щілини, проходить крізь щілину, є щілиною: щілинний диск, щілинне джерело.

2. лінгв. Утворюваний від тертя повітря в щілині між зближеними органами мовлення; фрикативний: щілинні приголосні.

Щілястий, щілистий. Який має багато щілин; із щілинами: щілясті (щілисті) ящики.

ЩОБ - ЩО Б

Щоб, спол., част. З фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (М.Бажан); Білі яблуні, яблуні маю, як я хочу, щоб ви розцвіли... (В.Сосюра); – А таки втечу, втечу – от щоб я вчорашнього дня не побачив, – жартома клянеться він (О.Гончар).

Що б, займ. з наст. Все лазить [пестунчик] по столу і, що б не було на столі або на лаві, все трах об долівку! (Грицько Григоренко); Згинь! Пропади!.. Як буде, так буде... Що б люди сказали? Люди! Вони осудять (М.Коцюбинський); Передай Калініну: зайняти Лису гору, що б там не було... (О.Гончар); [Микита:] Що б не робив і як би не блукав, – Завжди мети доходить Ярослав (І.Кочерга).

ЩОДАЛІ- ЩО ДАЛІ

Щодалі, присл. Дедалі. Щодалі все більше людей прибувало (Леся Українка); Щодалі від центру дрібнішають будинки і нижчають церкви (П.Панч); Але щодалі – все повільніше ходив його пензель по полотну (А.Головко).

Що далі, спол. з присл. Гарна країна! А ще ж то кажуть, що далі вона ще краща (Леся Українка); Справді, помітно було, що далі розмову продовжувати незручно (О.Соколовський); Люди коло багаття розповідають усякі бувальщини, й що далі заходить ніч і більше змагає сон, меншає жартів, стихає сміх, і розповідь переходить на страшне (Б.Антоненко-Давидович); Що далі було, вас цікавить? Усього бувало: і втіхи, і гіркоти зазнавали (О. Ковінька).

ЩОДЕНЬ - ЩО ДЕНЬ

Щодень, присл. розм. Щодня. Вони., усе старцям подавали, та бідних зодягали, та з неймущим посліднім куском хліба розділялись, так їх усі старці і облягли, та їх щодень, щоніч усе й забавляють (Г.Квітка-Основ’яненко); – Дитино моя, Орисю! Не довго вже тобі дівувати: щодень благаю Господа милосердного, щоб послав тобі вірну дружину (П.Куліш); Наступ набирав щодень навальнішого темпу (О.Гончар); Сонце щодень теплішало (Р.Іваничук); Щодень міняється колір пилюки, яку здіймає над Глинськом череда, – від теплих тонів до понурих (В.Земляк).

Що день, част. з ім. Що день, то неборак, знай, молиться все Богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу (П.Гулак-Артемовський); Споконвіку Прометея Гам орел карає, Що день божий довбе ребра й серце роздирає (Т.Шевченко); – Хоч устілка волочиться, А робити не хочеться! Що день роблю, три дні лежу (пісня).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: