ЯВЛЕНИЙ - ЯВЛЕНИЙ, ЯВЛЕННИЙ

Явлений, розм. Який з’явився перед кимсь. Як троянду створити, ще не явлену світу? (П.Кочур); Ти вся – жага, ти вся – горіння, Ти – лук, стріла і тятива, Століттям явлене видіння, Моя зірнице світова (М.Рильський).

Явлений, явленими. Чудодійний. З явленою іконою трапилась неприємна оказія: на неї почав претендувати піп з другої парафії (С.Васильченко); [Роман:] Не вмістяться зоряні мрії одвічні ні в мудрості чисел, ні в чуді явленнім (О.Левада).

ЯГНИЦЯ - ЯРКА

Ягниця, -і, ор. -ею. Переважно молода (до року) вівця.

Ярка. Молода (однорічна) вівця; вівця, яка ще не ягнилася.

Яздив. в’яз.

ЯКБИ- ЯК БИ

Якби, спол. умовний, з’ясувальний, част. Коли, коли б. Славне село, якби ви бачили (Марко Вовчок); Якби сила та відвага, Поборов би доля?/(Л.Глібов); Якби був скульптором – виліпив би високий отой лоб! Якби був живописцем – намалював би оті калинові щоки (О.Гончар).

Як би, присл з част. Вона тільки про те й думала та журилася, як би та як би розжитися та розбагатіти (Марко Вовчок); Ніхто не скаже нам так, як би ти хотів, Що доля завтра зробить з нами! (П.Гулак-Артемовський); Оксана сиділа коло вікна, низько схиливши голову. О, як би вона зраділа, почувши, що її любий Іван залишається дома назавжди (О.Соколовський); – Річ у тім, як би нам повести справу торгівлі? (С.Божко); Тетяна поправила хустку на голові і повела оком по дітях, як би ще раз хотіла упевнитись, що вони всі при ній (Н.Кобринська).

ЯКИЙ - КОТРИЙ

Який, яка, яке, займ. 1. пит. Вживається в запитаннях про якість, властивість когось, чогось, про чиюсь зовнішність тощо. – Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Л.Глібов); – Яким вітром принесло? Звідки? (О.Довженко); – Який же він собою? Силач? Борець? (О.Гончар); [Хуса:] Який же поговір? З якої речі? (Леся Українка).

2. пит. Вживається в риторичних запитаннях для вираження заперечення чогось. – А мені яке діло? (П.Куліш); Павло., не одразу озвавсь на Чумакові слова.. – Ат! Який уже там з мене лірик (А.Головко).

3. означ. Вживається для вираження емоційної оцінки явища (захоплення, обурення і т. ін. якістю, властивістю чогось) або вищого ступеня вказаної якості, властивості. Бач, братику, які ми повдавались Веселії Шелестуни (Л.Глібов); Хоч то невеликі квіточки, та які запашні, з якими яскравими кольорами! (Панас Мирний); – А-а!.. Яка грубка гаряча (М.Коцюбинський); [Лукаш:] Які хороші світляки! (Леся Українка); – Яка ж вона хороша! (В.Сосюра).

4. неознач. Один з кількох, який-небудь, якийсь, хтось тощо. А щоб який парубок та посмів би її зайняти? Ну-ну, не знаю! (Г.Квітка-Основ’яненко); – Невже ще яка біда трапилась? (І.Нечуй-Левицький); Ярина направду трохи вгамувалась і через який час навіть заснула (М.Лазорський); Прибій за яких півгодини перескакував уже через каміння (М.Коцюбинський); Треба пильно було його просити, щоб дав яку пораду (Г.Квітка-Основ’яненко).

5. у знач. спол. Вживається для приєднання підрядних додаткових речень, підрядних означальних речень тощо. Днина видалась чудова, тиха, тепла, яка буває лиш у маю (М.Коцюбинський); Поїли усю харч, яка була (І.Нечуй-Левицький); Я забув, яка вже синь над гаєм, що цвіте і пахне в тім гаю (В.Сосюра); Довкола тоненькими голосами співали кулі, яких так не любив Валет (П.Панч).

Котрий, котра, котре, займ. 1. пит. Який саме? Який за порядком? – В котрому вікні він сидів? (І.Нечуй-Левицький); – Тадей Шамрай? Котрий це? (Григорій Тютюнник); – А котра зараз година? (О.Гончар).

2. неознач. Те саме, що який 4. Інші [чоловіки] тільки зітхали. Сплюне іноді котрий та вилається (І.Микитенко).

3. у знач. спол. Те саме, що який 5. Недурно сказано: ледача та дитина, котрої батько не вчив! (Г.Квітка-Основ’яненко); Скиба спитав, котра година (А. Головко).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: