СУТЬ, ТИПИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

План

1. Поняття «міжнародна система» та особливості його наукового тлумачення. Структура та елементи міжнародної системи.

2. Наукові підходи до проблеми типологізації міжнародних систем.

3. Особливості та закономірності трансформації міжнародних систем.

Реферати

1. Трансформація міжнародних систем та її особливості.

2. Основні історичні етапи розвитку міжнародних систем.

Обов’язкова література

1. Дорош Л. О. Вступ до спеціальності «Міжнародні відносини»: Навч. посібн. / Л. О. Дорош, Ю. Я. Тишкун, Я. Б. Турчин. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 189 с. – С. 42-54.

2. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібник / Л. О. Дорош, М. В. Здоровега, О. Я. Івасечко, У. В. Ільницька, О. В. Кукарцев, Ю. Р. Лемко, Ю. Я. Тишкун, Я. Б. Турчин.– Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 244 с. – С. 76-94.

Рекомендова література

1. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / Валлерстайн И. – СПб., 2001.

2. Дербишайр Д.Д. Политические системы мира. В 2 т.: Пер. с англ. Т. 1 / Д.Д. Дербишайр, Я. Дербишайр. – М.: Рипол Классик, 2004. – XVI, 495 с.

3. Коппель О. А. Міжнародні системи. Світова політика / Коппель О. А., Пархомчук О. С. – К.: ФАДА, ЛТД, 2001. – 224с.

4. Костючков С. К. Структурно–функціональні особливості системи міжнародних відносин у першій декаді ХХІ століття / С. К. Костючков // Наукові праці МАУП. – 2014. – Вип. 2. – С. 39–44. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmaup_2014_2_7.

5. Мальський М. Проблеми наукової інтерпретації та прогнозування розвитку глобальних систем в сучасній теорії міжнародних відносин / Мальський М., Мацях М. //Вісник Національного університету ім. І.Франка. Серія. Міжнародні відносини. – Львів: ЛНУ, 2002. – Вип.7. – С.6–15.

6. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. – 2–ге вид, доп. та випр. / Мальський М. З., Мацях М. М. – К.: Кобза, 2003. – 528с.

7. Маныкин А.С. Системность в международных отношениях: причины формирования и этапы развития //Вестн. Моск. ун–та. Серия 8. История. – 1992. – №5–6. – С. 3–16.

8. Основи теорії міжнародних відносин. Словник: Навч. посібник / М. П. Гетьманчук, Л. О. Дорош, М. В. Здоровега, О. Я. Івасечко, У. В. Ільницька, О. В. Кукарцев, З. Й. Куньч, Ю. Р. Лемко, Г. І. Луцишин, Ю. Я. Тишкун, Я. Б. Турчин.– Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 340 с.

9. Фоміна В. В. Багатополюсність – новий напрям розвитку системи міжнародних відносин / В. В. Фоміна // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 22: Політичні науки та методика викладання соціально–політичних дисциплін. – 2012. – Вип. 9. – С. 82–88. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_022_2012_9_17.

10. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. / Цимбалістий В. Ф. – 2–ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ–2000, 2005. – 324с.

11. Цыганков П. Интернациональные взаимодействия с позиций системного подхода / П. Цыганков // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 7. – С. 121–128.

12. Цыганков П. А. Теория международных отношений / Цыганков П. А. – М.: Гардарики, 2004. – 590с.

13. Шаповалова О. І. Структурні параметри постбіполярної системи міжнародних відносин / О. І. Шаповалова // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2014. – Вип. 119(1). – С. 34–51. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmv_2014_119(1)__6.

14. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.

15. An Introduction to International Relations. Second Edition. Ed. by Richard Devetac, Anthony Burke and Jim George. – Cambridge University Press, 2012.

16. Chris Brown with Kirsten Ainley. Understanding International Relations. Third Edition. – Palgrave Macmillan, 2005.

17. Martin Griffiths and Terry O’Callaghan. International relations: the Key Concepts. – London and New York: Routledge, 2002.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання слід розпочати із з’ясування сутності поняття «система», розглянути підходи у теорії міжнародних відносин, у рамках яких трактують міжнародні відносини як систему, виокремити різноманітні моделі міжнародних систем. Далі увагу доцільно сконцентрувати на змісті міжнародної системи як певному характері взаємодій між основними учасниками міжнародних відносин, метою якої є підтримка внутрішнього стабільного стану. У цьому питанні слід також проаналізувати основні структурні елементи міжнародної системи, виділивши незалежні та залежні змінні, взаємодія яких визначає загальний стан системи. Слід також детально розглянути підходи різних дослідників щодо рівнів аналізу міжнародних відносин. Зокрема, йдеться про такі основні рівні – рівень індивіда, що передбачає аналіз індивідуальних особливостей людей, що залучені в політичний процес на світовій арені; рівень окремої держави, на якому досліджуються процеси прийняття політичних рішень, але вже без уваги на психологічні особливості, а на те, який в певній країні механізм прийняття рішень; глобальний рівень, на якому досліджуються взаємодії як держав, такі недержавних учасників світової політичної системи, яка розглядається цілісно. Йдеться про виявлення ролі окремих структурних елементів у процесі формування та функціонування системи, розгляд особливостей співробітництва та конкуренції різних акторів, визначення тенденцій розвитку системи.

Важливою проблемою системного аналізу міжнародних відносин є типологізація міжнародних систем. У другому питанні слід з’ясувати, за якими критеріями дослідники поділяють міжнародні системи (стабільні та нестабільні, глобальні та регіональні, гомогенні та гетерогенні міжнародні системи тощо). Особливу увагу слід звернути на типологію міжнародних систем, запропоновану теоретиком системного аналізу М. Капланом.

Третє питання передбачає розгляд особливостей процесу трансформації міжнародних систем, що засвідчує динамічність розвитку міжнародних систем та її структурних компонентів. У цьому питанні слід з’ясувати основні фактори, що сприяють зміні міжнародних систем (збільшення кількості міжнародних акторів та їх взаємозалежності, набуття міжнародними відносинами рис мережевості тощо). Також доцільно проалізувати появу нових параметрів, що визначають якісні та кількісні характеристики функціонування міжнародних систем та їх структурних компонентів. У цьому питанні увагу слід зосередити на ідеї формування багатополюсної міжнародної системи, що приходить на зміну ідеї домінування США на міжнародній арені. Формування такого типу міжнародної системи дослідники вважають об’єктивним процесом, що зумовлений дезінтеграцією біполярної системи, появою нових центрів сили в низці регіонів тощо.

Тема 5.

СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН (6 ГОД.)

План

1. Суб’єкти міжнародних відносин: їх ознаки та особливості участі у міжнародних відносинах.

2. Основні типи учасників міжнародних відносин.

2.1. Держава як актор світових політичних процесів, її ознаки, структура та особливості функціональної активності у сфері міжнародних відносин.

2.2. Міжнародні урядові та неурядові організації, їх функції та цілі діяльності.

2.3. Вплив особистості на міжнародну політичну систему.

Реферати

1. Сучасні виклики національній державі як актору міжнародних відносин.

2. Глобальне громадянське суспільство: основні підходи до трактування та реалії становлення.

3. Транснаціональні корпорації та їх вплив на міжнародну політику.

4. Сучасні транснаціональні релігійні та ідеологічні рухи.

5. «Держави, що не вдалися» та їх роль у сучасних міжнародних відносинах.

6. Політичний портрет діяча міжнародної політики (за вибором студента).

7. Діяльність неурядових організацій у сфері захисту довкілля.

Обов’язкова література

1. Дорош Л. О. Багатоманітність міжнародних акторів: проблеми класифікації / Дорош Л. О. // Наукові праці: науково–методичний журнал. – Вип. 170. Т.182. Політологія. – Миколаїв: Вид–во ЧДУ ім. П.Могили, 2012. – С.14–18.

2. Дорош Л. О. Вступ до спеціальності «Міжнародні відносини»: Навч. посібн. / Л. О. Дорош, Ю. Я. Тишкун, Я. Б. Турчин. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 189 с. – С. 55-73.

3. Дробот Г. А. Роль международных организаций в мировой политике: основные теоретические подходы / Дробот Г. А. // Вестн. Моск. у–та. Сер. 18. Социология и политология. – 1999. – № 1.

4. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібник / Л. О. Дорош, М. В. Здоровега, О. Я. Івасечко, У. В. Ільницька, О. В. Кукарцев, Ю. Р. Лемко, Ю. Я. Тишкун, Я. Б. Турчин.– Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 244 с. – С. 95-121.

Рекомендова література

1. Власов В. Г. Субнаціональні регіони і міжнародні відносини: альтернатива співробітництву національних держав / В. Г. Власов // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер.: Політологія. – 2013. – Т. 212, Вип. 200. – С. 82–86. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdupol_2013_212_200_18.

2. Гридасова Г. Спектр взаємовідносин міжнародних організацій з транснаціональними корпораціями як новим актором міжнародних відносин / Г. Гридасова // Evropsky politicky a pravni diskurz. – 2015. – Vol. 2, Iss. 2. – С. 23–27. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evrpol_2015_2_2_5.

3. Гридасова Г. Трансформація акторів міжнародних відносин: держава та транснаціональні медійні корпорації / Г. Гридасова // Наукові записки [Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса]. – 2014. – Вип. 3. – С. 368–376. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2014_3_35.

4. Ільницька У.В. Процес інституціоналізації неурядових міжнародних організацій у світовій політиці / У.В. Ільницька // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – № 25. – С. 119-123.

5. Косолапов Н.А. Тема 7. Субъекты мировой политики и международных отношений: явление, критерии, основы типологии / Косолапов Н.А. // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – №12. – С.127.

6. Крамаренко Р. М. Роль мегаполісів як суб’єктів міжнародних відносин / Р. М. Крамаренко // Вісник Дніпропетровського університету. Сер.: Економіка. – 2013. – Т. 21, вип. 7(2). – С. 201–205. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdumov_2013_21_7(2)__32.

7. Красильщиков В.А. Актуальный предмет исследования: несостоявшиеся государства / Красильщиков В.А. // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – №7. – С.101–111.

8. Левківський В. М. Сучасні форми діяльності транснаціональних корпорацій у системі міжнародних економічних відносин / В. М. Левківський // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – 2014. – № 4. – С. 17–24. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2014_4_4.

9. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський М. З., Мацях М. М. – 2–ге вид, доп та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528с.

10. Международные отношения: теории, конфликты, движения, организации /П.А.Цыганков, Г.А.Дробот, М.М.Лебедева и др. Под ред. проф. П.А.Цыганкова: Учебное пособие. Изд. 2–е, перераб. и доп. – М.: ИНФРА–М, 2007. – 320с.

11. Основи теорії міжнародних відносин. Словник: Навч. посібник / М. П. Гетьманчук, Л. О. Дорош, М. В. Здоровега, О. Я. Івасечко, У. В. Ільницька, О. В. Кукарцев, З. Й. Куньч, Ю. Р. Лемко, Г. І. Луцишин, Ю. Я. Тишкун, Я. Б. Турчин.– Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. – 340 с.

12. Панченко Ж. Концепт репутації у сучасних міжнародних відносинах: особливості становлення / Ж. Панченко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. – 2014. – Вип. 1. – С. 27–31. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_mv_2014_1_7.

13. Саханенко С. Є. Участь автономних утворень у міжнародних відносинах (на прикладі автономій Данії та Фінляндії) / С. Є. Саханенко, О. О. Рацюк. // Демократичне врядування. – 2011. – Вип. 7. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2011_7_5.

14. Семчишин С. І. Постмодерністське прочитання суверенітету в теорії міжнародних відносин / С. І. Семчишин // Гілея: науковий вісник. – 2014. – Вип. 90. – С. 251–256. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2014_90_63.

15. Семчишин С. І. Суверенітет в теорії міжнародних відносин / С. І. Семчишин // Гілея: науковий вісник. – 2013. – № 77. – С. 292–296. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_77_92.

16. Стадник О. П. Індивіди та суспільні групи як ключові актори у міжнародних відносинах, згідно з теорією нового лібералізму / О. П. Стадник // Гілея: науковий вісник. – 2013. – Вип. 79. – С. 300–303. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_79_93.

17. Федів Р. Проблема лідерства у міжнародних відносинах на сучасному етапі / Р. Федів // Вісник Львівського університету. Серія: Міжнародні відносини. – 2013. – Вип. 32. – С. 128–136. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Mv_2013_32_19.

18. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. / Цимбалістий В. Ф. – 2–ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ–2000, 2005. – 324с.

19. Цыганков П. А. Теория международных отношений / Цыганков П. А. – М.: Гардарики, 2004. – 590с.

20. Шеляпин Ф.И. Категории «субъект», «актор» и «участник» в мировом политическом процессе //Вестн. Моск. ун–та. Серия 12. Политические науки. – 2008. – №3. – С. 83–84.

21. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.

22. Энциклопедия международных организаций: В 3 т. // [Юридический факультет СПбГУ; Под ред. Л. Н. Галенской, С. А. Малинина]. – СПб.: Изд–во С.–Пб. ун–та, 2003. – 523с.

23. An Introduction to International Relations. Second Edition. Ed. by Richard Devetac, Anthony Burke and Jim George. – Cambridge University Press, 2012.

24. Chris Brown with Kirsten Ainley. Understanding International Relations. Third Edition. – Palgrave Macmillan, 2005.

25. Martin Griffiths and Terry O’Callaghan. International relations: the Key Concepts. – London and New York: Routledge, 2002.

Методичні рекомендації

Теорія міжнародних відносин характеризується специфікою рівнів аналізу, яка полягає в проблемі визначення та дослідження різноманітних сфер, в яких можуть бути знайдені джерела пояснень міжнародних явищ та процесів. Дослідники виділяють три рівні аналізу міжнародних відносин: індивідуальний, рівень елементів системи (держава) та рівень самої системи. Саме вибір рівнів аналізу вказує на основну детермінанту міжнародних відносин, що обирається дослідником. Перше питання присвячене рівню аналізу елементів системи або поняттям «учасник», «суб’єкт», «актор міжнародних відносин», які виражають характеристику суспільних одиниць, що практично здійснюють міжнародні відносини. У цьому питанні аналізуються ознаки учасників міжнародних взаємодій, виходячи з того, що міжнародні відносини у найширшому розумінні є системою взаємовідносин всіх соціальних організмів певної історичної епохи.

У другому питанні досліджуються держава, недержавні учасники (міжнародні урядові та неурядові організації) та окремі особистості як головні міжнародні актори – діючі учасники міжнародних відносин.

У підпункті 2.1. слід проаналізувати головні ознаки та типи держави як єдиної універсальної організації, що виконує функції соціального арбітра та знаряддя легітимованого примусу. Йдеться про те, що національна держава є головним міжнародним актором, започатковуючим елементом системи міжнародних відносин. Доцільно з’ясувати основні підходи до розуміння ролі національної держави у міжнародних відносинах, проаналізувати сутність поняття «суверенітет держави» та його основні трактування. У цьому питанні також необхідно виокремити й проаналізувати ознаки, що засвідчують слабкість держави на міжнародній арені. Слід взяти до уваги, що наприкінці ХХ століття склалась тенденція досліджень процесів ерозії та занепаду державних інститутів. У рамках таких досліджень зазначається, що певні держави існують швидше формально, аніж реально, будучи просто географічними поняттями.

При розгляді підпункту 2.2. необхідно охарактеризувати ознаки, типи та основні напрямки діяльності міжнародних організацій як особливих форм відносин між державами та відображення їх взаємозалежності. Увагу слід приділити з’ясуванню відмінностей між урядовими та неурядовими організаціями, проаналізувати їх функції та види. Доповненням до розгляду цього підпункту може стати характеристика транснаціональних корпорацій як важливих акторів міжнародних відносин, що є виразниками інтеграційних процесів та процесів лібералізації економіки у світі, але й, водночас, джерелами економічних, соціальних та екологічних проблем.

У підпункті 2.3. необхідно розглянути вплив окремих індивідів, їх формальних та неформальних об’єднань, значення їх особистих якостей у міжнародних відносинах. Розгляд цього питання слід посилити типологією індивідів, які є учасниками та впливають на систему міжнародних відносин.

Тема 6. (2 год.)

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: