Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Створення Європейського Союзу




 

Договір про Європейський Союз (Маастрихтський Договір) (1992 p.). Метою Європейськог о Союзу (ЄС) є створенн я еко- номічного та валютного союзу, зокрема запровадженн я єдиної валюти, проведенн я спільно ї політик и в галузі закордонни х справ і безпеки, встановлення єдиного громадянства ЄС, спів- робітництв о у сфер і юстиці ї та внутрішні х справ. Новим и напрямам и діяльності ЄЕ С (назву Європейськог о Економіч - ного Співтовариства Маастрихтським Договором було змінен о на Європейське Співтовариство (далі за текстом-Співтовариство) стали: освіта, культура, охорона здоров'я, захист прав спожи - вачів та транс-європейськ а мережа комунікацій. Зросла роль

 


 

 

Європейської Ради, що визначає основні напрям и політичної діяльності ЄС.

Договір про Європейськи й Союз затвердив триопорну струк- туру ЄС (рис. 1):

1) Європейськ е Співтовариств о (раніш е — Європейськ е Економічне Співтовариство, Європейське Співтовариство з атом- ної енергії та Європейськ е Співтовариств о вугілля та сталі) (розділи 2, 3, 4);

2) Співробітництв о в галузі закордонни х спра в і безпек и

(розд. 5);

3) Співробітництво з юстиції та поліції в кримінальних спра - вах (розд. 6)';

Згідно з Договором про ЄС діяльність Співтовариства регулю- ється наддержавни м законодавство м Співтовариства. Співро - бітництво в другій та третій опорах (англ. pillars) відбувається шляхом міжурядової співпраці держав-члені в (рис. 1).

Договір про створення Європейського Економічного Простору (ЄЕП) (1992 p.). Це й Догові р був укладени й між країнам и ЄАВТ та державами-членам и ЄС. Договір про ЄЕ П розглядався я к еквівален т членств а і ма в інтегруват и економік и краї н ЄАВТ до ЄС, не надаючи їм права участі в роботі його ін- ститутів.

Самміт глав держав-членів ЄС у Копенгагені (1993 p.). На цьом у зібранн і держави-член и Є С проголосили, щ о країн и Центральної та Східної Європи, з яким и підписано угоди про асоціацію, можуть у майбутньому стати членами ЄС, та вста- новили критерії, за яким и буде оцінюватися готовність держави - кандидата вступити до ЄС.

Підписанн я Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським и Співтовариствами та їх державами - членами у Люксембурзі (16 червня 1994 p.).

Набуття членства в ЄС Австрії, Фінляндії та Швеції (1995 p.). Україна стала членом Ради Європ и (1995 p.).

Амстердамський Договір (1997р.) встановлює принцип и "про- зорості" та "відкритості" ЄС. Таки м чином, рішенн я в рамках ЄС мають прийматис я максимальн о відкрито і бути наближе- ним и до громадян ЄС. Проголошуються принцип и поваги прав людини, демократії та верховенства права, на яких грунтується ЄС, і дотриманн я яких є умовою для вступу до нього. До ст. 2

Договору про Співтовариство включен о нові завданн я Спів -

 

1 Назву змінен о за Амстердамським Договором. Попередн я назва — "Спів- робітництво в галузі юстиції та внутрішніх справ".

 


 

 

товариства: забезпечення високого рівня зайнятості населенн я і забезпечення "свободи, безпеки та справедливості".

Одніє ю з найбіль ш суттєвих змін, внесени х до Договор у про Співтовариство, є віднесенн я частини питань, що раніш е регулювалис я в третій опорі (співробітництво з юстиції та поліції в кримінальних справах), до першо ї опор и (Спів- товариство) та включенн я їх до розділу, що розгляда є вільне пересуванн я осіб: візи, імміграція, наданн я притулку, спів - прац я у цивільни х справах. Амстердамськи й Догові р тако ж інтегрував Шенгенськ і домовленост і про візову політику для громадян інших країн1 у законодавство Співтовариства, завдяки чому було усунен о дублююч і структури у механізм і робот и

Європейськог о Союзу.

Початок переговорів про членство в ЄС з Кіпром, Польщею, Словенією, Угорщиною та Чехією (1998 p.).

В одинадцят и державах-члена х ЄС 1 січн я 1999 р. було введено єдин у грошову одиниц ю — євр о — у безготівкови й обіг.

Набуття юридично ї сили Угодою про партнерств о і спів - робітництво між Україною та ЄС (1 березня 1998 p.).

Концепція розвитку (Agenda) 2000 (1999 p.)2 ЄС визнача є

країн и Центрально ї та Східної Європи, з яким и він готовий розпочати переговори про членство в ЄС (Болгарія, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Румунія, Угорщина, Чехія).

На самміті глав держав-члені в Європейськог о Союзу в Гель- сінкі Європейськ а Рада ухвалює Спільну стратегію ЄС щодо України (1999 p.).

Ніццький Договір (2001 р.) став необхідним кроко м у під- готовці ЄС до майбутнього розширення. Перспектива вступу нових членів д о ЄС вимагала негайни х структурних рефор м Європейськог о Парламенту, Ради Міністрів та Європейсько ї Комісії. Між іншим, було збільшено загальну кількість місць у Європейськом у Парламенті, але водночас зменшен о їх кіль- кість для кожної окремої держави-члена. Крім того, суттєвих змін зазнала система прийнятт я рішен ь Радою Міністрів — був збільшений перелік питань, які вирішуються представникам и держав-членів кваліфіковано ю більшістю голосів. Запроваджені д о установчих договорі в Є С змін и дозволил и державам, щ о

 

1 Докладніше див. про Шенгенськ у Угоду тему 18.

2 Agenda 2000 (СО М (97) 2000 final).

 


 

 

приєдналис я до ЄС після 2003 p., брати участь у керуванні

Співтовариством та ЄС на рівні з іншим и державами-членами.

Європейський Конвент (2001 p.). У м. Лааке н (Бельгія) Євро - пейськ а Рада прийнял а Деклараці ю про майбутн є ЄС, як а відкрила шлях до подальших реформ інституційного та консти - туційного устрою ЄС. Було створено Європейський Конвент — тимчасови й міжурядовий орган для підготовки проекту Консти - туційного Договору ЄС. Головою Конвенту було призначен о колишньог о президента Франції Валері Жискар а д'Естена.

Європейськи й Конвент складався зі 105 членів, зокрема до його складу увійшли представник и голів або урядів держав - членів та держав-кандидаті в ЄС, посланц і від національни х парламентів держав-членів та держав-кандидатів, представники Європейського Парламенту, Європейської Комісії, Економічного та соціального комітету, Комітету регіонів.

У дванадцяти державах-членах ЄС з 1 січня 2002 р. в обіг поступили готівкові євро (банкнот и та монети).

Набули чинності Акти вступу до ЄС Естонії, Кіпру, Латвії, Литви, Мальти, Польщі, Словаччини, Словенії, Угорщини, Чехії (2003 p.).

Європейськи й Конвент ухвалив проект Конституційного До - говору ЄС (2003).

Започатковано "Європейську політику сусідства" (2003 p.), яка стосується відносин між ЄС та країнами-сусідами. Голов- но ю мето ю Європейсько ї політик и сусідства є поширенн я загальноєвропейських цінностей поміж "тісного кола друзів"1. Вона полягає у наданні певних стимулів у обмін на виконанн я відповідних вимог і реалізується через Плани дій, які прий - маються окрем о щодо кожної країни-сусіда. Політика сусідства розповсюджується на: Азербайджан, Атжир, Білорусь, Вірменію, Грузію, Єгипет, Ізраїль, Йордан, Ліван, Лівію, Марокко, Молдову, Палестинську Автономію, Сирію, Туніс та Україну.

План и дій було укладено ще не з усіма країнами-сусідами, але Європейськ а політик а сусідства передбача є їх укладенн я в майбутньому. Такі плани дій визначатимуть конкретні спільні завдання, етапи і строк и їх реалізації у сфера х політичних, соціально-економічних, ринкових реформ, торгівлі, юстиції >та внутрішніх справ, енергетики, транспорту, культури тощо.

 

1 Комюнік е Європейсько ї Комісії "Широк а Європа-Сусідство" (СО М (2003)

104 final).

 


 

 

Прийняття Закону України від 18 березня 2004 р. "Про За- гальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу". Головним и завданням и Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС є забезпечення відповідності законодавства України зобов'язанням, що випливають з Угоди про партнерство

і співробітництво між Україною і ЄС, створенн я правової бази для інтеграції України до ЄС тощо. Метою адаптації законо - давства України до законодавства ЄС є досягненн я відповід- ності правової систем и України правовій системі ЄС (acquis communautaire) з урахуванням критеріїв, що висуваються ЄС до держав, як і мають намір вступити до нього.

Зако н визначає acquis communautaire як правову систему ЄС, включаючи рішенн я судових органів Співтовариств, та перед- бачає поетапне прийнятт я і впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства ЄС1.

Підписання Конституційного Договору ЄС у м. Рим (Італія) головами урядів держав-членів ЄС (2004 p.). Це й докумен т включа в у себ е всі існуюч і установч і угоди ЄС та Харті ю основних прав ЄС. Після набранн я чинності Конституційного Договору ЄС усі попередні джерела первинног о права ЄС були замінен і н а єдини й кодифіковани й акт — Конституційни й Договір ЄС.

Основно ю новаціє ю Конституційног о Договор у Є С стала заміна незграбної триопорно ї структури ЄС на єдиноопорну, хоча спеціальні міждержавні сфери зовнішньої політики, безпеки та юстиції та кримінально ї поліції було збережено. Крім того, було усунено колізії між Договоро м про ЄС та Договоро м про Співтовариств о шляхо м визначенн я міжнародно ї право - суб'єктності ЄС. Дл я вступу в дію Конституційного Договору ЄС була необхідність його ратифікації всіма державами-членам и ЄС. ЗО травня 2005 р. французькі громадяни висловилис ь проти ратифікації Конституційного Договору ЄС, а 2 червня 2005 р. негативне ставленн я до ратифікації було висловлен о за резуль- татами референдуму у Нідерландах. Станом на 1 січня 2007 р. Конституційни й Договір ЄС ратифікували 15 держав — членів ЄС (Австрія, Бельгія, Греція, Естонія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Німеччина, Словаччина, Словенія та Угорщина).

 

1 Більш детально див.: Петров Р.А. Понятт я "acquis communautaire " у праві

Європейськог о Союзу // Прав о України. — 2003. — № 9. — С. 142—146.

 


 

Затверджено План дій Україна-ЄС (2005 p.). Підписанн я Плану дій Україна-Є С 21 лютого 2005 р. підкреслю є нови й рівень відносин між Україною та Співтовариством. Цей план має на меті зміцненн я стратегічного партнерства та передбачає, зокрема, спільні дії з наближенн я законів України до стандар - тів ЄС, а тако ж з дотриманн я прав людини, впровадженн я ринкової економіки, стабільного розвитку, зменшенн я бідності тощо. Він також передбачає збільшення фінансової допомог и Україні з боку Співтовариства.

Рада Міністрів виключила Україну зі списку країн з нерин - ковою економіко ю в антидемпінговому законодавстві Співто- вариства1.

Вступ до ЄС Болгарії та Румунії (2007 p.).

Початок переговорів про укладення нової угоди між ЄС та

Україною про "поглиблене" співробітництво (2007).

13 вересня 2006 р. Європейськ а Комісія запропонувала роз - почати переговори з Кабінетом Міністрів України про укла- денн я нової угоди про "поглиблене" співробітництво. Ця угода замінить Угоду про Партнерство та Співробітництво, дія якої завершується у 2008 р. Передбачається, що метою угоди про "поглиблене " співробітництв о буде створенн я зон и вільно ї торгівлі між Україною та ЄС і поглиблене співробітництво у політичній, економічній сферах, а також наближенн я україн- ського законодавства до права ЄС.

13 грудня 2007р. підписання главами держав-членів ЄС Догово- ру про Реформи (Лісабонський Договір) у м. Лісабон (Португалія).

Лісабонськи й Договір фактичн о переносит ь головні поло - женн я та новели Конституційного Договору ЄС до установчих договорів ЄС. Таки м чином, на відміну від Конституційного Договору ЄС, яки й мав на меті консолідацію усіх установчих договорів ЄС, Лісабонськи й Договір їх просто доповнив. Дл я подальшого застосування Лісабонськи й Договір міститиме пере- хресні посиланн я на існуючі установчі договори ЄС. Зокрема, Лісабонськи й Договір скасовує Європейськ е Співтовариство та надає Європейськом у Союзу статус міжнародної організації та юридичної особи, посилює роль Європейськог о Парламенту та національних парламентів держав-членів, скасовує триопорн у структуру ЄС, встановлю є посаду Президент а Європейсько ї

 

1 Див: Регламент 2117/2005 Ради Міністрів, яки й доповню є Регламент 384/96 про захист прот и демпінговог о імпорт у з країн-н е члені в ЄС від 21 грудня

2005 p. (O.J. 2005 L340).

 


 

 

Ради тощо. Зараз проходить процес ратифікації Лісабонського Договору державами-членам и ЄС. Негативний результат рефе - рендуму в Ірландії 12 червня 2008 р. ставить під сумнів перспек - тиву вступу в дію цього договору у найближчому майбутньому.

З грудня 2008 р. Європейська Комісія запропонувала ініціа- тиву "Східне Партнерство" для східних країн—сусідів (Арменії, Азербайджану, Беларусі, Грузії, Молдови та України). Східне Партнерств о передбачає політичн у асоціаці ю та економічн у інтеграцію цих країн до ЄС та поступову лібералізацію візового режиму.

 

 

Контрольні питання

1. З яко ю метою було створено ЄЕ С та ЄС?

2. Що розуміється під триопорно ю структурою ЄС?

3. Які зміни до установчих договорів ЄС були запроваджені

Амстердамським та Ніццьки м договорами?

 


 

 

Тема 2






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных