Європейського Співтовариства

ЄС П під загальними принципами права Співтовариства розуміє неписан е право Співтовариства, а саме — загальні принцип и міжнародного права та загальні правові принципи, що поділя- ються всіма державами-членам и ЄС.

1 Див., наприклад: рішенн я за справам и 16&17/62, Confederation Nationaie des Productions de Fruits et Legumes v. Council (1962) EC R 471, (1963) CML R 160, та рішенн я за справо ю 41&44/70, International Fruit Co. v. Commission (1971) ECR

411, (1975) 2 CML R 515. Див. докладніш е тему 4.5.

Включення загальних принципі в права до джерел права Спів- товариства є однією з важливих характеристик практик и ЄС П та свідчить про високи й ступінь активності діяльності суддів. ЄС П уповноважени й розвивати судову практик у з метою по- доланн я багатьох прогалин, які залишил и установчі договори та вторинне законодавство Співтовариства.

Юридично ю підставо ю включенн я загальни х принципі в права до правової систем и Співтовариств а є такі статті До - говору пр о Співтовариство: ст. 220 (про компетенці ю ЄСП), ст. 230 (щ о уповноважу є ЄС П переглядат и законніст ь актів Ради Міністрів та Європейської Комісії) та ст. 288 (яка передба- чає, що деліктна відповідальність Співтовариства визначається відповідно до тих загальних принципі в права, які поділяються правовим и системами держав-членів ЄС).

Щоб бути визнани м ЄС П як загальний, принци п права має поділятися всіма державами-членами. Дл я цього достатньо, щоб відповідний принци п права був сприйняти й правовими система- ми більшості держав-члені в або щоб він відповідав правовому розвитку держав-члені в ЄС.

З метою тлумачення права Співтовариства національним и судами держав-члені в також можуть тлумачитися загальні прин - цип и права. Прот е вон и н е можут ь мат и пріорите т пере д нормо ю установчого договору, що є чітко сформульованою1. Загальні принцип и права на сьогодні вже стали незалежни м та важливим джерелом права Співтовариства. Вони включають:

1) принци п поваги фундаментальних прав людини;

2) принци п пропорційності;

3) принци п рівності, або недискримінації;

4) принци п правової певності;

5) принци п дотриманн я процесуальних прав;

6) принци п субсидіарності.

1. Принцип поваги фундаментальних прав людини. Принци п поваги фундаментальних прав людин и у праві Співтовариства спочатку розвивався в поєднанн і з іншим и принципам и права. У 60 рока х XX ст. ЄС П розгляну в справу Stauder v. City of Ulm2, у рішенні за яко ю застосував власну доктрин у фундамен - тальних прав, проголосивши, що ЕС П скасує будь-яке рішенн я ЄЕС, якщ о воно суперечить правам людини. ЄС П далі вдо- сконали в цю доктрин у в рішенн і у справі Internationale Handel- sgesellschaft GmblP, проголосивши, що повага до фундаменталь -

1 Див.: Справа 40/64, Sgarlata and Others v. Commission (1965) EC R 215, (1966) CML R 314.

2 Див.: Справа 29/69, Stauder v. City of Ulm (1969) ECR 419, (1970) CML R 112.

'Див.: Справа 11/70, Internationale Handelsgesellschaft GmbH v. Einfuhr-und Vor-

ratsstelle fur Getreide und Futtermittel (1970) EC R 1125, (1972) CML R 255.

них прав людин и становить невід'ємну частину загальних прин - ципів права Співтовариства, що захищаються ЄСП. Захист таких прав, що є властиви м дл я конституційни х традиці й держав - членів ЄС, також має бути забезпечено на рівні Співтовариства. Амстердамський Договір проголошує, що Співтовариство грун- тується на повазі до прав людини*.

2. Принцип пропорційності. Принци п пропорційності (англ. proportionality) є одни м з найважливіших загальних принципів, що визнаються правом Співтовариства. Історично цей принци п набув розвитку в німецьком у праві, звідки його і було запозиче - но правом Співтовариства. Принци п пропорційност і застосо- вується, головним чином, в адміністративному праві, заборо - няюч и органам влади встановлювати обов'язки, крім належних

і необхідних для досягненн я відповідних цілей. Принци п про- порційності в праві Співтовариства передбачає чіткий зв'язо к між засобами та цілями законодавства Співтовариства, при цьому корист ь для суспільства має бути більшою, ніж завдані незруч- ності. Наприклад, принци п пропорційност і застосовується для визначенн я легітимності національни х обмежень вільного руху товарів та пересування працівників за ст.ст. ЗО, 39(3) Договору про Співтовариство1.

3. Принцип рівності (недискримінації). Згідно з принципо м рівності (або недискримінації) (англ. equality, non-discrimination) до всіх осіб повинн о бути однакове ставлення, якщ о тільки не існує об'єктивни х підстав для іншого. Договір про Співтова- риство прямо забороняє дискримінацію: а) на підставі національ- ності (ст. 12 Договору про Співтовариство)**; б) у сфері оплати праці чоловіків і жіно к (ст. 141 Договору про Співтовариство); в) щодо виробників та споживачів у межах спільної сільсько- господарської політики (ст. 34(2) Договору про Співтовариство).

ЄС П розвинув цей принци п та встановив, що право Співто- вариства у деяких випадках визнає загальний принцип недискри- мінації 2. У рішенн і у справі FrillP ЄС П встановив, що принци п рівності є одни м з найважливіших принципі в права Співтова-

* Докладніш е цей принцип, а також проблеми, пов'язан і з правами людини, розглянуто в темі 6.

1 Див.: Справа 145/88, Torfaen Borough Council v. B&QpIc (Sunday trading) (1989) EC R 385, (1990) 1 CML R 337. Докладніш е про це див. теми 7—8.

** Слід пам'ятати, що цей принци п поширюєтьс я лиш е на громадян ЄС.

2 Див., наприклад: рішенн я за справами 103&145/77, Royal Scholten-Honig v.

Intervention Board for Agricultural Produce (1978) EC R 2037, (1979) 1 CML R 675, a

тако ж рішенн я за справо ю 130/75, Prais v. Council (1976) EC R 1589, (1976)

2 CML R 708, де ЄС П визнав, що недискримінаці я за релігійною ознако ю є

одни м з принципі в права Співтовариства.

5 Див.: Справа 1/72, Frilli v. Belgium (1972) EC R 457, (1973) CML R 386.

риства. Більше того, Амстердамський Договір у ст. 13 передба- чає, що Рада Міністрів, діюч и одностайн о за пропозиціє ю Європейсько ї Комісії та після консультацій з Європейськи м Парламентом, може вжити заходів для боротьби з дискриміна - цією на підставах статі, расового чи етнічного походження, релігії та віри, фізичної неповноцінності, віку, сексуальної орієн- тації тощо1. Таки м чином, Амстердамськи й Договір суттєво розшири в обсяг забороненої дискримінації*.

4. Принцип правової певності. Правова певність (англ. legal certainty) є широки м та важливим принципом, що становить підґрунтя права Співтовариства та правових систем багатьох держав-члені в ЄС. Цей принци п поділяється на 2 специфічні субпринципи: неможливості зворотної дії (неретроактивності) та захисту легітимних очікувань.

Неможливість зворотної дії (англ. non-retroactivity). До цього принцип у застосовуються такі правила, а саме:

1) за брако м чіткого свідченн я пр о інш е вважається, що законодавство не може мати зворотної дії та поширюватис я на відносини, що виникли до набрання чинності відповідним актом. Це правило, зокрема, не дозволяє вторинному законодавству Співтовариства набирати чинності до його публікації2;

2) за матеріальним правом Співтовариства зворотна дія дозво- ляєтьс я лиш е у випадках, кол и законодавч і цілі не можут ь бути досягнуті інши м чином, за умови, що дотриман о принцип у захисту легітимних очікувань.

Захист легітимних очікувань (англ. legitimate expectations). Принци п захисту легітимних очікувань тако ж походить з ні- мецького права. Згідно з цим принципом, за браком переважного суспільного інтересу заходи Співтовариства не повинні пору- шувати легітимних очікувань тих, кого вони стосуються3. При цьому слід пам'ятати, що очікуванн я визнаєтьс я легітимни м тільки тоді, якщ о воно є розумним, тобто відповідає реальним сподівання м "обережної людини". Принци п легітимни х очіку- вань не захищає нахабних виграшів та спекулятивної вигоди4.

1 3 проблем, пов'язани х із сексуальною орієнтацією, див. рішенн я за спра - вою С-249/96, Grant v. South West Trains Ltd ( 1998) EC R 1-621, (1998) IRLR 165.

* Докладніш е про принци п рівності йдеться в темі 6.

2 Див., наприклад: рішенн я за справо ю 88/76, Societe pour /'Exportation des

Sucres v. Commission (1977) EC R 709.

3 За прикла д порушенн я цього принцип у може правити регламент, яки й позбавля є вкладникі в можливості користуватися коштам и зі своїх банківськи х рахунків.

4 Див., наприклад: рішенн я за справо ю 2/75, Einfuhr-und VvorratssteUe fur Getreide und Futtermittei v. Firma C. Mackprang (1975) EC R 607, (1977) 1 CML R 198 та рішенн я за справо ю 338/85, Fratelli Pardini SpA v. Ministero del Commercio con lEstero (1988) EC R 2041.

5. Принцип дотримання процесуальних прав. Процесуальн і права звичайн о передбачаютьс я відповідни м вторинни м зако - нодавство м Співтовариства. У випадках, кол и їх не передбаче - н о прямо, заінтересован а особ а мож е посилатис я н а загальн і принцип и щод о 1) права бути заслуханою; 2) обов'язк у відпо - відног о орган у наводит и підстави своїх дій або рішень; 3) пра - ва на належни й процес.

6. Принцип субсидіарності. Принци п субсидіарност і (англ. subsidiarity) походит ь з теологічни х традиці й європейськи х дер - жа в та натуральног о права. Він не діста в розвитк у в практиц і ЄСП, одна к йог о включен о д о Договор у пр о Співтовариств о т а Договор у пр о ЄС.

Згідн о з Договоро м пр о Співтовариство, Співтовариство зобов'язане діяти в межах повноважень, які покладено на нього цим Договором, та цілей, які ним встановлені (ст. 5 Договор у пр о Співтовариство). Частин а 2 ст. 5 Договор у про Співтова - риств о передбачає, що у сферах, які не належат ь до його виключ - но ї компетенції*, Співтовариство зобов'язане діяти згідно з принципом субсидіарності, лише якщо та оскільки цілей запро- понованого заходу не може бути достатньою мірою досягнуто самими державами-членами, і тому їх може бути краще досяг- нуто Співтовариством.

Д о Договор у пр о Є С Амстердамськи м Договоро м було додан о Протокол про застосування принципів субсидіарності й пропор- ційності. Подібни м чином, Лісабонськи й Догові р розширю є тлумаченн я принціпі в субсидіарності й пропорційност і та містить Протокол про застосування принципів субсидіарності й пропор- ційності. Зокрема, у Лісабонськом у Договор і визначається, що принци п субсидіарност і застосовуєтьс я у рамка х загально ї та допоміжної, а не виключно ї компетенці ї ЄС. Крім того, принци п субсидіарност і можуть застосовуват и н е тільк и орган и централь - ної влади держав-членів, а і орган и місцевог о самоврядування.

Контрольні питання

1. Розкрийт е зміст первинни х та вторинни х джере л законо - давств а Співтовариства.

2. Як і в и знаєт е принцип и прав а Співтовариства, я к вон и з'явилися?

3. Чи м відрізняютьс я принцип и субсидіарност і т а пропор - ційності?

* Виключну компетенці ю Співтовариства визначен о в ст. З Договору про

Співтовариство.

3 7

Тема 4

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: