Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Завдання 2. Визначити вміст амонійних солей у тій самій сечі.




Методика: До відтитрованої у попередньому завданні сечі додати по 1 мл 40 % розчину формальдегіду, який вивільняє аміак із амонійних солей. Внаслідок цього в сечі залишається кислота, наприклад HCl, яка знебарвлює сечу. Далі знебарвлену сечу знову титрувати 0,1 N розчином NaOH до рожевого забарвлення. Кількість амонійних солей у порції сечі відповідає кількості знову створеної кислоти і визначається кількістю NaOH, що пішла на повторне титрування.

Рекомендації до оформлення результатів роботи:

Розрахувати добову екскрецію титрованих кислот і амонійних солей, які відповідають добовому ацидо- і амоніогенезу. Вважати, що добовий діурез у всіх трьох випадках дорівнює 1,5 л.

При розрахунках екскреції титрованих кислот і амонійних солей слід враховувати, що оскільки 1000 мл 1 N NaOH іде на титрування 1 г-екв кислоти, то 1 мл 1 N NaOH іде на титрування 1 мекв кислоти. Отже Х мл 1 N NaOH піде на титрування Х мекв кислоти або Х ммоль амонійних солей. Виходячи з цього можна записати

 

діурез мл х Х мл 1 N NaOH
Е (екскреція) = ------------------------------------ або
кількість мл сечі у порції

 

діурез мл х Х мл 0,1N NaOH
Е = -------------------------------------- мекв/добу або ммоль/добу.
кільк. мл сечі у порції х 10

Рекомендації до оформлення висновків:

Зробити висновок про кислотно-лужний стан у кожного пацієнта, враховуючи, що титраційна кислотність у нормі дорівнює 10-40 мекв/добу, екскреція амонійних солей - 30-50 ммоль/добу, також приймаючи до уваги те, що функція нирок у всіх пацієнтів не порушена.

Зміст теми:



Ацидоз

 



Порушення кислотно-основного стану
Алкалоз

 
 

Матеріали для самоконтролю:

A. Завдання для самоконтролю:

1. У хворого виявлено порушення прохідності повітроносних шляхів на рівні дрібних бронхів. Яке порушення кислотно-основного стану може виникнути у цього хворого?

A. Кетоацидоз

B. Видільний ацидоз

C. Респіраторний алкалоз

D. Метаболічний алкалоз

E. Респіраторный ацидоз

2. При сходженні у гори у альпініста розвинулась ейфорія, головний біль, головокружіння, задишка, яка чергувалася з апноє. Яке порушення кислотно-основного стану має місце у альпініста?

A. Газовий ацидоз

B. Метаболічний ацидоз

C. Негазовий алкалоз

D. Газовий алкалоз

E. Негазовий ацидоз

 

3. Хворана цукровий діабет поступила в лікарню в тяжкому прекоматозному стані. При обстеженні був виявлений метаболічний ацидоз. Який первинний механізм обумовив таку зміну КОС?

A. Сниження виведення СО2

B. Порушення використовування О2 у клітинах

C. Порушення буферних систем крові

D. Виведення лужних компонентів з сечею

E. Утворення недоокислених продуктів

4. Який із показників вказує на компенсування ацидозу?

A. Зниження бікарбонатів крові

B. Зниження рН нижче 7,35

C. Підвищення рН вищє 7,45

D. Нормальні показники рН

E. Зниження рСО2

5. У хворого на цукровий діабет розвинулась діабетична кома через порушення кислотно-основного стану. Який вид порушення виник при цьому?

A. Газовий ацидоз

B. Газовий алкалоз

C. Метаболічний алкалоз

D. Метаболічний ацидоз

E. Видільний алкалоз


6. У новонародженої дитини з пілоростенозом спостерігається часте блювання. Яка форма порушення кислотно-основного стану може розвинутись у цієї дитини?

A. Видільний алкалоз

B. Видільний ацидоз

C. Газовий ацидоз

D. Метаболічний ацидоз

E. Газовий алкалоз

 

7. На 10 добу лікувального голодування хворий відчув збудження, з'явилось глибоке, шумне дихання, артеріальний тиск знизився до 90/60 мм рт.ст., сеча має запах ацетона, рН крові – 7,3. Чим обумовлені такі явища?

A. Метаболічним ацидозом

B. Газовим ацидозом

C. Видільним ацидозом

D. Гіпоглікемією

E. Нирковою недостатністю

8. У пацієнта внаслідок тривалого проносу відбулось порушення кислотно-основного стану організму. Яка із перерахованих форм порушення КОС має місце?

A. Газовий алкалоз

B. Газовий ацидоз

C. Негазовий видільний ацидоз

D. Негазовий видільний алкалоз

E. Метаболічний ацидоз

9. Який із показників вказує на декомпенсацію алкалозу?

A. Зниження бікарбонатів крові

B. Зниження рН нижче 7,35

C. Підвищення рН вищє 7,45

D. Нормальні показники рН

E. Зниження рСО2

10. У породіллі через 24 години після пологів виникла часткова емболія легеневої артерії, що супроводжувалась задишкою. рН крови = 7,48; рСО2 = 32 мм рт.ст.; [HCO3] = 22 ммоль/л. Яке порушення КОС має місце?

A. Компенсований метаболічний ацидоз

B. Компенсований респіраторний алкалоз

C. Декомпенсований метаболічний ацидоз

D. Декомпенсований респіраторний алкалоз

E. Декомпенсований видільний алкалоз

 


B. Задачі для самоконтролю:

Проаналізувати результати лабораторних досліджень і зробити висновок про характер порушень кислотно-лужного стану організму та пояснити його етіологію та патогенез.

№1

Показники дані норма

рН артеріальної крові 7,25 7,36 - 7,42

рСО2 (мм рт. ст.) 60 36 - 44

Стандартний гідрокарбонат (ммоль/л) 28 20 - 26

Буферні основи (ммоль/л) 52 42 - 52

Зсув буферних основ (ммоль/л) + 3 ± 2

Натрій плазми (ммоль/л) 140 136 - 145

Калій плазми (ммоль/л) 5,8 3,7 - 5,3

Хлор плазми (ммоль/л) 95 98 - 107

Креатинін крові (мкмоль/л) 80 44 - 150

Ацетон крові (ммоль/л) 0,1 до 0,17

b - оксимасляна кислота крові (ммоль/л) 1,11 0,43 - 1,33

Глюкоза крові натще (ммоль/л) -

ортотолуідіновий метод 5,5 3,3 - 6,1

Молочна кислота венозної крові (ммоль/л) 2,85 0,55 - 2,22

Діурез (мл/добу) 1500 500 - 2000

рН сечі 5,3 4,5 - 7,8

Екскреція титрованих кислот (мекв/добу) 45 10 - 40

Екскреція амонійних солей (ммоль/добу) 100 30 - 50

№2

Показники дані норма

рН артеріальної крові 7,35 7,36 - 7,42

рСО2 крові (мм рт. ст.) 33 36 - 44

Стандартний гідрокарбонат (ммоль/л) 18 20 - 26

Буферні основи (ммоль/л) 40 42 - 52

Зсув буферних основ (ммоль/л) - 4 ± 2

Натрій плазми (ммоль/л) 150 136 - 145

Калій плазми (ммоль/л) 6 3,7 - 5,3

Хлор плазми (ммоль/л) 109 98 - 107

Креатинін крові (мкмоль/л) 120 44 - 150

Ацетон крові (ммоль/л) 0,16 до 0,17

b-оксимасляна кислота крові (ммоль/л) 1,4 0,43 - 1,33

Глюкоза крові натще (ммоль/л) -

ортотолуідіновий метод 3,4 3,3 - 6,1

Молочна кислота венозної крові (ммоль/л) 12,34 0,55 - 2,22

Діурез (мл/добу) 800 500 - 2000

рН сечі 4,7 4,5 - 7,8

Екскреція титрованих кислот (мекв/добу) 80 10 - 40

Екскреція амонійних солей (ммоль/добу) 120 30 - 50

 

№3

Показники дані норма

рН артеріальної крові 7,5 7,36 - 7,42

рСО2 крові (мм рт. ст.) 50 36 - 44

Стандартний гідрокарбонат (ммоль/л) 34 20 - 26

Буферні основи (ммоль/л) 58 42 - 52

Зсув буферних основ (ммоль/л) + 8 ± 2

Натрій плазми (ммоль/л) 130 136 - 145

Калій плазми (ммоль/л) 3,6 3,7 - 5,3

Хлор плазми (ммоль/л) 82 98 - 107

Креатинін крові (мкмоль/л) 54 44 - 150

Ацетон крові (ммоль/л) 0,14 до 0,17

b-оксимасляна кислота крові (ммоль/л) 1,3 0,43 - 1,33

Глюкоза крові натще (ммоль/л) -

ортотолуідіновий метод 5,0 3,3 - 6,1

Молочна кислота венозної крові (ммоль/л) 0,89 0,55 - 2,22

Діурез (мл/добу) 1800 500 - 2000

рН сечі 8,1 4,5 - 7,8

Екскреція титрованих кислот (мекв/добу) 0 10 - 40

Екскреція амонійних солей (ммоль/добу) 20 30 - 50

 

№4

 

Показники дані норма

 

рН артеріальної крові 7,25 7,36 - 7,42

рСО2 (мм рт. ст.) 30 36 - 44

Стандартний гідрокарбонат (ммоль/л) 18 20 - 26

Буферні основи (ммоль/л) 38 42 - 52

Зсув буферних основ (ммоль/л) - 6 ± 2

Натрій плазми (ммоль/л) 156 136 - 145

Калій плазми (ммоль/л) 5,9 3,7 - 5,3

Хлор плазми (ммоль/л) 109 98 - 107

Креатинін крові (мкмоль/л) 112 44 - 150

Ацетон крові (ммоль/л) 0,2 до 0,17

b - оксимасляна кислота крові (ммоль/л) 8,5 0,43 - 1,33

Глюкоза крові натще (ммоль/л) -

ортотолуідіновий метод 10,8 3,3 - 6,1

Молочна кислота венозної крові (ммоль/л) 3,45 0,55 - 2,22

Діурез (мл/добу) 2500 500 - 2000

рН сечі 4,5 4,5 - 7,8

Екскреція титрованих кислот (мекв/добу) 65 10 - 40

Екскреція амонійних солей (ммоль/добу) 155 30 - 50

 

 


№5

 

Показники дані норма

 

рН артеріальної крові 7,48 7,36 - 7,42

рСО2 (мм рт. ст.) 20 36 - 44

Стандартний гідрокарбонат (ммоль/л) 22 20 - 26

Буферні основи (ммоль/л) 40 42 - 52

Зсув буферних основ (ммоль/л) - 3 ± 2

Натрій плазми (ммоль/л) 140 136 - 145

Калій плазми (ммоль/л) 4,0 3,7 - 5,3

Хлор плазми (ммоль/л) 110 98 - 107

Креатинін крові (мкмоль/л) 150 44 - 150

Ацетон крові (ммоль/л) 0,2 до 0,17

b - оксимасляна кислота крові (ммоль/л) 1,3 0,43 - 1,33

Глюкоза крові натще (ммоль/л) -

ортотолуідіновий метод 4,7 3,3 - 6,1

Молочна кислота венозної крові (ммоль/л) 2,24 0,55 - 2,22

Діурез (мл/добу) 1300 500 - 2000

рН сечі 7,9 4,5 - 7,8

Екскреція титрованих кислот (мекв/добу) 0 10 - 40

Екскреція амонійних солей (ммоль/добу) 30 30 - 50

 

 

№6

 

Показники дані норма

 

рН артеріальної крові 7,3 7,36 - 7,42

рСО2 крові (мм рт. ст.) 30 36 - 44

Стандартний гідрокарбонат (ммоль/л) 17 20 - 26

Буферні основи (ммоль/л) 35 42 - 52

Зсув буферних основ (ммоль/л) - 7 ± 2

Натрій плазми (ммоль/л) 136 136 - 145

Калій плазми (ммоль/л) 6,8 3,7 - 5,3

Хлор плазми (ммоль/л) 112 98 - 107

Креатинін крові (мкмоль/л) 460 44 - 150

Ацетон крові (ммоль/л) 0,15 до 0,17

b-оксимасляна кислота крові (ммоль/л) 1,4 0,43 - 1,33

Глюкоза крові натще (ммоль/л) -

ортотолуідіновий метод 5,2 3,3 - 6,1

Молочна кислота венозної крові (ммоль/л) 1,67 0,55 - 2,22

Діурез (мл/добу) 500 500 - 2000

рН сечі 7,6 4,5 - 7,8

Екскреція титрованих кислот (мекв/добу) 5 10 - 40

Екскреція амонійних солей (ммоль/добу) 20 30 - 50

Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія/За редакцією М.Н.Зайка і Ю.В.Биця.-К.: Вища шк., 1995.-Із змісту: Типові порушення обміну речовин/Л.Я.Данилова, Л.О.Попова, О.І.Сукманський.-С.281, 303-310; Гіпоксія/Н.К.Сімеонова.-С.359-360.

2. Патологическая физиология/Под ред. Н.Н.Зайко и Ю.В.Быця.-3-е изд., перераб. и доп..-К.: Логос, 1996.- Из содерж.: Типические нарушения обмена веществ/Л.Я.Данилова, Л.А.Попова, О.И.Сукманский.-С.293-300.

 

Додаткова:

1. Рут Г. Кислотно-щелочное состояние и электролитный баланс.: Пер. с англ.-М.: Медицина, 1978.-118 с.

2. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Часть 3: Клиническая биохимия/Под ред. проф. М.А.Базарновой и проф. В.Т.Морозовой.-К.: Вища шк., 1986.-С.241-264.

3. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии.-К.:Здоровья, 1989.-200 с.

4. Патофизиология. Курс лекций; Учебное пособие/Под ред. П.Ф.Литвицкого.-М.:Медицина, 1995.-С.165-176.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных