Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Інституціоналізація політичних партій.




Правовий статус і порядок діяльності політичних партій ре­гулюється внутрішнім і зовнішнім методами.

Зовнішній метод регулювання здійснюється шляхом ухвалення конституцій, звичайних законів і судових рішень. Головним чином, він реалізується за допомогою інституціоналізації.

Інституціоналізація політичних партій виявляється в 2 взаємо­зв'язаних процесах — конституціоналізації і законодавчій інсти­туціоналізації.

Конституціоналізація включення в конституції основних принципів, що стосуються правового статусу політичних партій.

Законодавча інституціоналізація детальне визначення зако­ном правового статусу політичних партій. Вона зазвичай вклю­чає правове регулювання наступних елементів статусу політич­них партій:

1. Поняття політичної партії, визначення місця і ролі партій о політичній системі і державному механізмі.

2. Умови і порядок створення і припинення діяльності полі­тичних партій.

3. Вимоги до ідеології і програмних положень партій.

4. Вимоги до їх організаційної будови і порядку діяльності.

5. Фінансово-економічна база партій.

6. Взаємини з публічною владою, перш за все участь у виборах і в діяльності представницьких органів держави і місце­вого самоврядування.

Система деталізації і визначеності цих положень різна, але сама їх наявність становить абсолютно визначену специфічну ознаку сучасного конституціоналізму.

Норми, які регулюють тою чи іншою мірою діяльність партій, містяться в Конституції Італії 1947 р., в Конституції Японії 1947 р., а також в конституціях ФРН, Франції, Іспанії. У 1967 р. у ФРН був прийнятий закон про партії. Декілька законів (1954 р., 1965 р., 1970 р., 1974 р.), в яких також певною мірою регулюються питання діяльності партій, насамперед в період виборчих кампаній, прийнято в США. Важливу сферу регулюваннядіяльності партій становить державне фінансування партій. Особлива увага приділяється при цьому виборчим ви­тратам. У Великобританії головна опозиційна партія вважаєть­ся за опозицію "її величності", а лідер такої партії отримує платню з казни.

Внутрішній метод регулювання здійснюється самими політич­ними партіями через їх центральні або місцеві керівні органи. Псі партії, незалежно від ступеня їх організаційної оформле­ної, володіють певною внутрішньою структурою, між різними партійнимиорганами існують інституціоналізовані відносини. У організаційно оформлених партіях особливим предметом регулювання є членство. Необхідно відзначити, що і організаційно неоформлені партії почали вживати заходів щодо зміц­нення партійних організацій. Наприклад, в США в 1974 р. був прийнятий статут Республіканської партії, а в 1976 р. на­ціональний конвент Республіканської партії оформив відпо­відні особливі правила її діяльності.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных