Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Конституційні права і свободи. Їх класифікація.




Конституційні права і свободи в різних країнах мають свої особливості. У більшості конституцій правам і свободам відво­дяться спеціальні розділи.

Основою конституційної регламентації прав і свобод в США є Білль про права 1791 р., що включає перші 10 поправок у Федеральну конституцію.

У Великобританії немає акту конституційного значення, в якому б закріплювалися основи правового статусу особи. Прий­няті в процесі історичного розвитку окремі акти в основному застаріли. Прийнято вважати, що права і свободи у Великобританії формулюються судами. Рішення судів (прецеденти) обмежують право особи; а сфера поза судовими рішеннями і є сферою їх реалізації (тобто "що не заборонено — дозволено").

Конституційні права і свободи в зарубіжній науці конститу­ційного права класифікуються залежно від характеру відобра­ження в них суспільних відносин на особисті і політичні. Іноді ще виділяють соціально-економічні права.

Особисті права визначаються як індивідуальні, які не сто­суються стану громадянства. Іноді щодо них вживається термін "цивільні права", що приводить до непорозумінь.

Політичні права, в сукупності з особистими, є так званими традиційними правами і свободами. Найбільш значущі з них: свобода слова (думок), друку; мітингів, зборів, демонстрацій; свобода асоціацій (створення об'єднань); право петицій (звернень); виборче право тощо.

Традиційними є так само основні соціально-економічні права: право на працю, освіту, медичну допомогу тощо.

Можливі і інші підстави класифікації. Наприклад, права можна визначати як індивідуальні і колективні.

Індивідуальні права можна захищати колективно, але ко­лективні права захищати індивідуально не можна. Право на винагороду за працю — індивідуальне. Його можна захистити колективно, за допомогою страйку. Право на страйк — колек­тивне, оскільки індивідуальний страйк — це прогул.

Можна класифікувати права і свободи як основні і додаткові: наприклад, право брати участь в управлінні державними спра­вами — основне, а виборче право — похідне від нього, тобто додаткове.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных