ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Конституційні права і свободи. Їх класифікація.Конституційні права і свободи в різних країнах мають свої особливості. У більшості конституцій правам і свободам відводяться спеціальні розділи. Основою конституційної регламентації прав і свобод в США є Білль про права 1791 р., що включає перші 10 поправок у Федеральну конституцію. У Великобританії немає акту конституційного значення, в якому б закріплювалися основи правового статусу особи. Прийняті в процесі історичного розвитку окремі акти в основному застаріли. Прийнято вважати, що права і свободи у Великобританії формулюються судами. Рішення судів (прецеденти) обмежують право особи; а сфера поза судовими рішеннями і є сферою їх реалізації (тобто "що не заборонено — дозволено"). Конституційні права і свободи в зарубіжній науці конституційного права класифікуються залежно від характеру відображення в них суспільних відносин на особисті і політичні. Іноді ще виділяють соціально-економічні права. Особисті права визначаються як індивідуальні, які не стосуються стану громадянства. Іноді щодо них вживається термін "цивільні права", що приводить до непорозумінь. Політичні права, в сукупності з особистими, є так званими традиційними правами і свободами. Найбільш значущі з них: свобода слова (думок), друку; мітингів, зборів, демонстрацій; свобода асоціацій (створення об'єднань); право петицій (звернень); виборче право тощо. Традиційними є так само основні соціально-економічні права: право на працю, освіту, медичну допомогу тощо. Можливі і інші підстави класифікації. Наприклад, права можна визначати як індивідуальні і колективні. Індивідуальні права можна захищати колективно, але колективні права захищати індивідуально не можна. Право на винагороду за працю — індивідуальне. Його можна захистити колективно, за допомогою страйку. Право на страйк — колективне, оскільки індивідуальний страйк — це прогул. Можна класифікувати права і свободи як основні і додаткові: наприклад, право брати участь в управлінні державними справами — основне, а виборче право — похідне від нього, тобто додаткове.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|