Вплив урбанізації на розселення людей.

Міське населення Землі продовжує зростати. Унаслідок процесів урбанізації та субурбанізації виникають нові форми міського розселення — міські агломерації та мегалополіси.

Міські агломерації (від лат. – приєднувати) – це великі соціально-економічні комплекси, які охоплюють центральне місто (або кілька територіально близьких міст) та навколишні населені пункти (міста-супутники).

Подекуди агломерації зростаються між собою, утворюючи найбільші форми розселення – мегалополіси (з грец. – велике місто). Найбільшим у світі є мегаполіс Токайдо, який простягається впродовж 700 км на Тихоокеанському узбережжі Японії між містами Токіо і Кобе. Тут проживає більше 60 млн осіб, тобто майже половина населення країни. Лише трохи поступається йому за кількістю жителів (50 млн осіб) — ме­галополіс Босваш (Приатлантичний) у США, який простягнувся на 800 км від міста Бостон до Вашингтона.

Мегаполіси формуються і в Західній Європі, але там вони менші за масштабами концентрації населення. Серед інших виділяються своїми розмірами Англійський мегалополіс (об’єднує агломерації від Лондона до Ліверпуля) і Рейнський (від Роттердама в Нідерландах до Майна в Німеччині). Кожен з них включає десятки агломерацій з населенням по 30–35 млн осіб.

Урбанізація надає широкі можливості для скорочення злиденності, зростання ефективності господарської діяльності і зручності проживання людей. Однак з іншої сторони, надмірна урбанізація є одним з аспектів демографічної проблеми людства. З нею пов'язані:

· надмірна концентрація промисловості й автотранспорту, що погіршує екологічний стан території;

· трущобна урбанізація в країнах, що розвиваються, - веде до безробіття, антисанітарії, криміналу;

· зміна і знищення природних ландшафтів через надмірну антропогенну забудову тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: