Характеристика основних засобів та їх первісна ціна, розподіл їх між основними підрозділами

Майно, прийняте до бухгалтерського обліку на підприємстві, підлягає амортизації. Виняток становить, коли амортизується майно, до якого належать об’єкти природокористування, незавершене будівництво, оборотні кошти та ін.. Існує кілька способів розрахунку амортизації. В основі кожного з них лежить строк корисного використання об’єктів.

Таблиця 4.1

Необоротні активи підприємства необхідні для ведення господарської діяльності

Джерело: [власна розробка автора].

Амортизація:

Амортизаційні відрахування — відрахування частини вартості основних фондів для відшкодування їх зносу, тобто для їх відтворення, шляхом віднесення (списання) на собівартість продукції згідно з існуючими нормами. Амортизаційні відрахування є елементом витрат виробництва і поділяються на дві частини: амортизаційні відрахування для повної заміни основних фондів (реновації) і відрахування на капітальний ремонт та модернізацію.

Прискорена амортизація основних фондів веде до швидшої їх заміни і тим самим стимулює технічний прогрес, але при цьому знижується прибуток. Щоб не допустити зниження рентабельності, в державах з ринковою економікою практикується законодавче зменшення суми прибутків, які обкладаються податком, на величину витрат, пов’язаних з амортизацією.

Таблиця 4.2.

Розрахунок нарахування амортизації основних засобів прямолінійним методом

Джерело: [власна розробка автора].

В процесі експлуатації основні засоби зношуються. Сума нарахованого зносу (амортизації) переноситься на вартість виготовленої продукції. Залишкова вартість зменшується на суму нарахованої амортизації. В таблиці 4.2 представлена характеристика суми амортизації нарахованої прямолінійним методом за рік. Сума амортизації на основне виробництво продукції становить 24536 грн. на наступний календарний рік, на адміністративні витрати становить 2072 грн., а на допоміжний процес – 9995 грн.

Характеристика основних витрат на виробництво продукції, розрахунок їх необхідного річного обсягу на виробництво та на одиницю:

В таблиці 4.3 зробимо розрахунок вартості виробничих запасів, використаних безпосередньо для здійснення господарської діяльності за прямими витратами, визначено витрати запасів на одиницю продукції, а по скільки ми випускаємо та реалізуємо по 1 шт., то і визначили обсяг виробничих запасів на весь обсяг господарської діяльності.

Для кожного господарства відповідно до спеціалізації важливо встановити таку структуру засобів виробництва, яка б забезпечувала найбільший вихід валової та товарної продукції при низькій собівартості.

Витрати виникають в процесі формування і використовування ресурсів для досягнення певної мети. Звичайно вони є різноспрямованими, діляться на інвестиційні і поточні (операційні), пов'язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції (місії) — виготовленням продукції (наданням послуг).

Таблиця 4.3

Розрахунок вартості оборотних активів в запасах та ТМЦ використаних для здійснення основного виробничого процесу

Джерело: [власна розробка автора].

Розрахунок витрат на утримання персоналу:

На нашому підприємстві оплата праці здійснюється відповідно Закону України «Про оплату праці». Згідно таблиці 4.4 для певної категорії робітників оплата праці здійснюється за прямим відрядним способом і застосовуються розцінки, які повинні сприяти зацікавленості робітників. Підприємство працює лише в робочі дні.

При оплаті праці робітників можуть застосовуватися тарифні ставки, оклади, а також безтарифна система, якщо підприємство (роботодавець) рахує таку систему найбільш доцільної. Тарифна система оплати праці є сукупністю взаємозалежних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідників).

Таблиця 4.4

Розрахунок витрат на пряму оплату праці

Відрахування на соціальні заходи:

Крім щомісячної заробітної плати співробітники будуть одержувати премії, наприклад за виробничі результати або надбавки до окладів за професійну майстерність. Розрахунок відрахувань на соціальні потреби здійснюється на основі єдиного соціального внеску (ЄСВ), який становить 36,75 %. Сума відрахувань на соціальні потреби зображена в таблиці 2.9.

До складу загальновиробничих витрат включаються:

1.Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

5. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом;).

8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

9. Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Таблиці 4.5

Розрахунок витрат на соціальні заходи на рік

Джерело: [власна розробка автора].

Витрати за статтею «Про відрахування на соціальні заходи» визначають, виходячи з запланованого фонду оплати праці адміністративно-управлінського, іншого загальногосподарського персоналу та обсягів відрахувань на соціальні заходи за встановленими законодавством нормами.

Розрахунок загальновиробничих витрат:

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

ü загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

ü витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

ü витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

ü винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

ü витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

ü амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

ü витрати на врегулювання спорів у судових органах;

ü податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

ü інші витрати загальногосподарського призначення.

Таблиця 4.6.

Розрахунок загальновиробничих витрат

Джерело: [власна розробка автора].

В таблиці 4.6 наведено розрахунок загальновиробничих витрат. Сума витрат бару-кафе «Космо» склала 219635,6 грн

Таблиця 4.7

Розрахунок адміністративних витрат

Джерело: [власна розробка автора]

За даними таблиці 4.7 сума адміністративних витрат на підприємстві складає 221316,2 грн.

Формування виробничої собівартості:

Собівартість продукції – це комплексний економічний показник, який поєднує в собі витрати узагальненої праці, тобто витрати на спожиті засоби виробництва, та витрати живої праці, тобто витрати на заробітну плату робітників підприємств, а також частину чистого доходу громадян, що призначена на соціальне страхування, утримання пенсіонерів, безробітних.

Собівартість продукції є важливим узагальнюючим показником, який характеризує ефективність роботи підприємства (фірми). В ній відображаються всі сторони виробничо-господарської діяльності фірми. Чим краще працює підприємство, економічніше і раціональніше воно використовує власні ресурси, успішніше вдосконалює свою техніку, тим нижчою буде собівартість виготовленої продукції. Крім того, цей показник тісно пов'язаний з ціною продукції. Це виявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника, щоб забезпечити процес відтворення виробництва. Відпускати ціну нижче за собівартість підприємству невигідно, оскільки в такому випадку воно ризикує зазнати збитків.

Таблиця 4.8

Розрахунок виробничої собівартості продукції (на рік)

Джерело: [власна розробка автора].

Спираючись на дані таблиці 4.8 можна зробити висновок, що річна виробнича собівартість 3600 партій гри в більярд складає - 1036800000 грн., а 1800 партій в дратс - 81000000 грн.

Формування ціни продукції:

Формування ціни в ринкових умовах вимагає ознайомлення з прогнозом одержання грошової виручки для виконання зобов'язань перед державою, а головне - з питанням про додаткові гроші, необхідні для погашення кредитів і процентів за ними, оплати дивідендів власникам акцій. Крім того, виникає потреба створити необхідний оборотний капітал, видати заробітну плату, покрити накладні витрати, створити певні фонди - реновації основного капіталу, вдосконалення товару й технології його виробництва, розширення основного капіталу і резервного фонду.

Таблиця 4.9

Розрахунок ціни на продукцію (роботу, послугу) підприємства

Джерело: [власна розробка автора].

Отже, ціна одиниці продукції складе: гри в більярд –5899,8, а гри в дартс – 3812,4 грн., тому розрахувавши ціну можна визначити і розрахувати показники ефективності діяльності, рівень беззбитковості та оцінити конкурентні переваги даного товару на ринку.

Визначення ціни продукту для отримання запланованого прибутку:

Процес ціноутворення може розглядатися як система, яка має «вхід», «процес» і «вихід». Вхідні параметри ціни закладаються ще на стадії надходження сировини, матеріалів і комплектуючих виробів. Структура і динаміка цін сировини і матеріалів багато в чому визначають майбутню ціну продукції і можливості з встановлення нижньої її межі при гострій ціновій конкуренції.

Таблиця 4.10

Розрахунок валового прибутку (фінансового результату) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Джерело: [власна розробка автора].

За даними таблиці 3.2 були зроблені такі розрахунки:

1) Доход від реалізації послуги = кількість реалізованої продукції х ціну;

2) ПДВ = доход від реалізації х 0,2;

3) Чистий доход від реалізації продукції = доход – ПДВ;

4) Валовий прибуток = чистий доход – виробнича собівартість.

Фінансовий результат господарської діяльності:

Фінансовий результат - кінцевий економічний підсумок господарської діяльності підприємства виражається у формі прибутку або збитку. Порядок визначення прибутку регламентується Законом України "Про податок на прибуток підприємств і організацій ".

У практиці підприємств використовується кілька видів прибутку: прибуток від реалізації, балансовий прибуток і прибуток, що залишається в розпорядженні підприємств. Прибуток від реалізації являє собою різницю між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) у діючих цінах без податку на додану вартість, акцизів і витратами на її виробництво і реалізацію. Розмір прибутку від реалізації залежить від реалізованої продукції; рівня витрат на її виробництво і збут, списаних у звітному періоді на результати від реалізації.

Балансовий прибуток являє собою суму прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів, іншого майна підприємства і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суми витрат по цим операціям.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, є розрахунковою величиною і являє собою різницю між балансовим прибутком і платежами до бюджету від прибутку.

Ефективність виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства виражається в досягнутих фінансових результатах.

Таблиця 4.11

Розрахунок адміністративних витрат

Джерело: [власна розробка автора].

Розрахунки в даній таблиці наведені на один звітний рік. Згідно даних таблиці 4.11 зроблено такі розрахунки:

1) Фінансовий результат = валовий фінансовий результат від об’єктів господарської діяльності – адміністративні витрати - витрати на допоміжний процес;

2) Податок на прибуток = прибуток до оподаткування х 0,21;

3) Рентабельність виробництва = чистий прибуток / чистий дохід.

Визначення чистого прибутку підприємства здійснюється виключенням із загальної суми прибутку тільки податку на прибуток. Отримання і сплата штрафів тепер враховуються при визначенні прибутку від іншої операційної діяльності, тобто в процесі формування прибутку. Отже, сплата штрафів підприємством безпосередньо не впливає на обсяг його чистого прибутку, як це мало місце раніше.

Таблиця 4.12

Використання чистого прибутку підприємства

Джерело: [власна розробка автора].

Використання чистого прибутку підприємство могло здійснювати через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також був розподіл чистого прибутку частково через попереднє формування цільових фондів, а частково шляхом безпосереднього фінансування витрат.

Список використаної літератури

1. Закони України «Розважальний бізнес» внесення до цього закону змін.

2. Економіка. Підручник для курсу "Економічна теорія". Видання 2-е, перероблене і доповнене. Під редакцією кандидата економічних наук, А.С. Булатова. 2011. с.59

3. http://bizideas.com.ua/

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: