Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Суб'єкти корпоративних правовідносин




Для того, щоб визначити суб’єктів корпоративного права, потрібно виділити їх особливості. Першою осо- бливістю є те, що суб’єкти корпоративних правовідносин вступають у відносини з корпоративного управління та здійснення корпоративних прав, що складають об’єкт корпоративних правовідносин. Як правило, при визначенні суб’єктів корпоративних правовідносин виходять чи з права особи на корпоративні права, чи з права корпоративного управління та найчастіше зга- дують корпорації. Однак це штучно розділяє корпоративні правовідносини та не дає цілісне уявлення про їх суб’єктний.Таким чином, всі особи, які вступають у зазначені правовідносини, позначені нами як корпоративні, ст ють суб’єктами корпоративного права.

Другою особливістю є формалізація суб’єктів. Потрібно зазначити, що коло суб’єктів корпоративних відносин, хоча і є широким, але обмеженим. Тобто, будь-який учасник господарських відносин не може стати суб’єктом корпоративних відносин. Таке входження, як правило, є формалізованим, тобто на те, що особа є учасником корпоративних відносин, має бути відповідна вказівка в певному нормативному акті. Можна привести приклад з трудовим колективом, який довгий час не згадувався в Законі України «Про господарські товари ства» (лише Законом № 622-XIV(622-14) від 05.05.99 їм було надане право брати участь в роботі наглядової ради з правом дорадчого голосу), проте ч. 1 ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» надав їм право бути присутніми на загальних зборах за запрошенням особи, що скликає збори. Таким чином, трудовий ко- лектив став суб’єктом корпоративних правовідносин і здатен нести права та обов’язки.

Третьою особливістю суб’єктного складу є його виключність. Річ у тому, що деякі суб’єкти корпоративних відносин можуть вступати виключно в корпоративні відносини та не мати правомочностей на вступ до ін- ших господарських відносин. Мова йде про органи корпоративного управління, дослідженню яких присвячена окрема наша стаття. Вони не вступають в інші, окрім корпоративних, правовідносини. Також такими суб’єк- том є, наприклад, вже згадані органи корпоративного управління та трудовий колектив.

Четвертою особливістю є наявність суб’єктів із спеціальним статусом. Акціонери, учасники, члени кооперативу, органи корпоративного управління тощо, вступаючи в корпоративні відносини, набувають спе- ціального статусу, який відмінний від їх статусу як фізичної чи юридичної особи. Наприклад, тільки особа, що набула статусу акціонера та є власником простих акцій, має право на участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про господарські товариства»).

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных