Загальна оцінка підсумків економічної діяльності

1.1. У минулому році відбувалося поступове уповільнення темпів економічного зростання. Приріст реального валового внутрішнього продукту склав 2,1 відс. проти 6,8 відс. за урядовим прогнозом та 7,9 відс. у попередньому році (діаграма 1). За експертною оцінкою Рахункової палати, в результаті відхилення між прогнозним і фактичним показниками реального ВВП до державного бюджету не надійшло понад 10 млрд. грн. запланованих доходів.

Діаграма 1. Індекси реального ВВП

(кумулятивно, до відповідного періоду попереднього року)

Гальмування економічної активності, головним чином, обумовлено посиленням негативних тенденцій у промисловості через її експортоорієнтованість. Так, внаслідок зменшення зовнішнього попиту кумулятивний тренд промислової діяльності уповільнився з 8,8 відс. у лютому до 2,2 відс. у жовтні, а у листопаді та грудні відбулося його скорочення, відповідно, на 0,7 та 3,1 відсотка. В результаті, обсяг промислового виробництва за минулий рік зменшився вперше за останні десять років. Приріст реального ВВП досягнуто за рахунок зростання валової доданої вартості в сільському господарстві, зумовленого високим врожаєм зернових (53,3 млн. тонн).

За підсумками минулого року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу набув максимального значення - 12,9 млрд. дол. або у 2,4 раза більше, ніж у попередньому році. Водночас профіцит його фінансового рахунку зменшився більш як на третину і склав 9,5 млрд. доларів. Як наслідок, вперше за останні десять років утворилося негативне сальдо платіжного балансу в сумі 3,4 млрд. доларів.

Погіршення поточного рахунку платіжного балансу зумовлено зростанням дефіциту торгівлі товарами - до 17 млрд. дол., що, порівняно з попереднім роком, більше на 6,4 млрд. дол. або в 1,6 раза.

У січні-вересні, за рахунок сприятливої цінової ситуації на світових товарних ринках, передусім, для продукції чорної металургії, хімічної промисловості та агропромислового комплексу, експорт товарів, порівняно з відповідним періодом попереднього року, зріс у півтора раза, а імпорт, через незадоволений внутрішній попит на споживчі та інвестиційні товари, - майже в 1,6 раза. В кінці року обсяги експорту та імпорту суттєво знизилися, що призвело до скорочення дефіциту торгівлі товарами у грудні до 0,7 млрд. дол. або більш, як удвічі, порівняно з вереснем (діаграма 2).

Діаграма 2. Зовнішня торгівля товарами

1.2.2. Наприкінці минулого року суттєво скоротилися обсяги залучення довгострокового капіталу та іноземних інвестицій. Водночас зріс відтік короткострокових фінансових ресурсів. Чисті залучення довгострокових кредитів та єврооблігацій банківським і реальним сектором економіки за минулий рік склали 14,6 млрд. дол., що відповідає рівню попереднього року. Проте за умов залучення у січні-вересні 12,8 млрд. дол., у жовтні-грудні надходження скоротилися до 1,8 млрд. дол. або в 7 разів. Для іноземних інвесторів пріоритетним, як і раніше, залишався банківський сектор, куди спрямовано 43 відс. коштів шляхом придбання контрольних пакетів акцій окремих комерційних банків. Чистий притік прямих іноземних інвестицій в економіку країни перевищив обсяг попереднього року і склав 9,7 млрд. доларів. Однак у четвертому кварталі надійшло лише 0,9 млрд. дол. іноземних інвестицій або в 3,5 раза менше, ніж в середньому за три попередні квартали. У звітному періоді нерезидентам повернуто 13,9 млрд. дол. раніше залучених короткострокових банківських кредитів, у тому числі в жовтні-грудні - 8,4 млрд. дол. або у півтора раза більше, ніж за попередні три квартали.

В умовах обмежених можливостей зовнішніх залучень, у зв´язку з поширенням світової фінансової кризи, збільшився дефіцит банківських ресурсів, що негативно вплинуло на кредитування економіки.

Різке падіння довіри до банківської системи наприкінці минулого року призвело до масового вилучення коштів з депозитних рахунків, поглиблення розбалансування між залученими та вкладеними банками ресурсами. Тільки у жовтні-листопаді вкладниками вилучено з банківських депозитних рахунків коштів у національній валюті на суму майже 33 млрд. грн. або 55 відс. приросту депозитів у січні-вересні. При цьому питома вага депозитів у іноземній валюті в загальному обсязі депозитних ресурсів на кінець року склала 44 відс., що на 19 відс. пунктів перевищило порогове значення фінансової безпеки країни, визначене Методикою розрахунку рівня економічної безпеки, затвердженою наказом Міністерства економіки від 02.03.2007 № 60. У зв´язку з подорожчанням залучених коштів, зростанням облікової ставки Національного банку, середньозважена вартість кредитів у національній валюті впродовж року збільшилася до 21,6 відс. або в півтора раза. Приріст наданих у національній валюті кредитів склав 40,4 відс. і зменшився, порівняно з попереднім роком, на 32,4 відс. пункта. Валютні кредити, виражені у гривневому еквіваленті, зросли більш як у два рази, проте, враховуючи девальвацію на 52,5 відс. національної валюти до долара, - лише на 33,5 відс., тоді як у попередньому році - на 75,4 відсотка. На потреби реального сектору економіки спрямована лише третина наданих кредитів. Національним банком впродовж року здійснено операції з рефінансування банків на суму 169,5 млрд. грн. або у 67 разів більше, ніж у попередньому році (2,5 млрд. грн.), з них у жовтні-грудні - 105,4 млрд. грн., що становить 62 відс. річної суми. Водночас, як свідчать результати проведеної Рахунковою палатою перевірки, діяльність Національного банку у жовтні-грудні минулого року щодо забезпечення стабільності банківської системи шляхом рефінансування банків супроводжувалася прийняттям неправочинних та необґрунтованих рішень, системним порушенням умов та критеріїв відбору банків при прийнятті рішень про надання підтримки їх ліквідності. В результаті, рішення Правління Національного банку щодо надання банкам стабілізаційних кредитів на загальну суму 39,3 млрд. грн. не відповідали повною мірою вимогам чинних нормативно-правових актів. Надане рефінансування окремим банкам перевищувало встановлені граничні обсяги, кредити рефінансування направлялися банкам, що не відповідали критеріям відбору, встановлених нормативно-правовими актами.Незабезпечення контролю Національним банком за використанням отриманих коштів рефінансування спричинило спрямування банками значної їх частини на закупівлю іноземної валюти, що створило додатковий тиск на обмінний курс гривні.

1.4. Не забезпечена стабільність національної грошової одиниці. За експертною оцінкою Рахункової палати, в результаті волатильності офіційного курсу гривні додатково надійшло до державного бюджету 1,5 млрд. гривень.

Впродовж року офіційний курс гривні до долара змінювався. Якщо спочатку він був стабільний і становив 5,05 грн. за дол., то з 22 травня відбулася ревальвація гривні до 4,85 грн. за долар. Офіційний курс гривні до долара у червні-вересні зріс на 0,2 відсотка. Враховуючи, що окремі платежі до державного бюджету (податок на додану вартість та акцизний збір із ввезених на територію країни товарів, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції тощо) планувалися за обмінним курсом 5,1 грн. за дол., недоотримані доходи державного бюджету від укріплення гривні склали 2,3 млрд. гривень. Проте внаслідок девальвації гривні у жовтні-грудні на 58,4 відс., до 7,7 грн. за дол. на кінець року, надходження зазначених платежів збільшилися на 3,8 млрд. гривень.

Споживчі ціни за минулий рік зросли на 22,3 відс., що перевищило в 1,4 раза урядовий прогноз і в 1,3 раза - показник попереднього року (діаграма 3). За експертною оцінкою Рахункової палати, за рахунок інфляційного фактору бюджетні надходження збільшилися на суму понад 2 млрд. гривень. Водночас посилення інфляційних процесів призвело до зниження якості життя населення.

Ціновий тренд споживчого ринку формувався під впливом зростання вартості житлово-комунальних послуг на 28,2 відс., в першу чергу, споживання газу (у півтора раза), а також продуктів харчування (на 24,5 відсотка). Наявна споживча інфляція призвела до реального зниження розмірів державних соціальних гарантій. Так, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, встановлений статтею 58 закону про державний бюджет, номінально зріс з 592 до 626 грн. або на 5,7 відс., проте реально він знизився на 13,6 відсотка. Мінімальна заробітна плата, згідно із статтею 59, відповідно, номінально підвищилася з 515 до 605 грн. або на 17,5 відс., проте реально вона зменшилася на 3,9 відсотка. Водночас, за даними Міністерства праці та соціальної політики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у грудні склав 794 грн. і перевищив мінімальну заробітну плату на 189 гривень. Заробітну плату, нижчу за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у грудні нараховано 2,3 млн. працівникам.

Діаграма 3. Індекси споживчих цін

(до грудня попереднього року)

В цілому, реальні доходи населення підвищилися на 10,3 відс., проте виявилися нижчими показника попереднього року на 4,5 відс. пункта. Реальна заробітна плата зросла на 6,3 відс., що є найгіршим показником за останні вісім років, і нижче урядового прогнозу на 5,2 відс. пункта.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: