ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1Розглядаючи підрозділ 1.1, можна зробити висновки, що мораль - це система норм та принципів, які виникають з потреби узгодження інтересів індивіда з певною соціальною групою та з суспільством в цілому, що спрямовані на регулювання поведінки людей у відповідності до категорій добра і зла, честі і гідності, совісті та справедливості, і підтримується особистими переконаннями, вихованням традиціями та силою суспільної думки. Мораль є явищем, що має національно-історичний характер. Але при цьому за всіх часів та усіх народів основою моралі є категоричний імператив: кожна особа повинна поводитися з іншими так, як вона б хотіла, щоб інші поводилися з нею; кожна людина завжди є метою і ніколи засобом. Функції моралі: - регулятивна; - оціночна (аксіологічна). Аксіо з грецької перекладається як цінність; - орієнтаційно-мотивувальна - мораль дає можливість сформувати пріоритети; - інформаційна - донесення інформації про добро, зло, честь, гідність, совість, справедливість; - виховна - вплив на свідомість людей; - комунікативна - встановлення взаємозв'язків між членами суспільства. До структури моралі включаються: · моральна свідомість - це система уявлень, поглядів, знань, щодо моральних цінностей та настанов, (схематичний або раціональний рівень), та емоцій, настроїв щодо моральних цінностей та настанов (психологічний або почуттєвий рівень).· моральна культура - це один з аспектів загальної культури особи, що характеризується системою моральних ціннностей, які формуються протягом життя особи і виступають як головний критерій у виборі моделі, мети, мотиву та засобу здійснення поведінки.· моральна поведінка - це те, що сприймається іншими особами, що виявляє себе в діях або бездіяльності;· моральні відносини - це різновид суспільних відносин, що врегульовується моральними нормами.Аналізуючи підрозділ 1.2, варто виділити такі спільні риси права і моралі:1) право і мораль є частиною надбудови над економічним базисом;2) мають нормативний зміст (виражені через правила поведінки) і є регулятором суспільних відносин;3) мають загальні економічну, соціальну, політичну й ідеологічну бази; 4) входять у зміст культури суспільства і є ціннісними формами свідомості. А також відмінні риси: 1) мораль виникає раніш за право; 2) у нормах права закріплена воля держави, у моралі воля виступає як форма суспільної думки; 3) норми моралі регулюють значно більше коло суспільних відносин, ніж право; 4) норми права характеризуються конкретністю, норми моралі дають значно більший простір для їхнього тлумачення; 5) норми моралі утворяться і зберігаються в суспільному розумі, норми права закріплюються в офіційних актах; 6) внутрішнім гарантом виконання норм моралі є совість людини, зовнішнім – сила суспільної думки, а норми права забезпечуються примусовою силою держави; 7) моральні норми не регламентують конкретні міри покарання за той чи інший вчинок, а правові норми можуть передбачати вид і міру покарання. У процесі реалізації своїх функцій право і мораль допомагають один одному в досягненні загальних цілей, використовуючи для цього притаманні їм методи. «Там де право відмовляється дати який-небудь припис, виступає зі своєю волею мораль; а де мораль не може одним своїм внутрішнім авторитетом стримувати прояви егоїзму, на допомогу їй приходить право зі своїм зовнішнім примусом» [4, с. 113]. Вони об’єктивно потрібні один одному. Взаємодія права і моралі полягає в їх соціальній та функціональній взаємодії.
РОЗДІЛ 2 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|