бомбардувальників В-52G “Стратофортрес”.

Війна в Югославії (1999р.). Стратегічні літакі В-1В почали брати участь в операції з 2-ї фази.

Війна в Афганістані (2001р.). В Афганістані застосовувались всі 3 типи стратегічних бомбардувальників (В-52Н, В-1В, В-2А). Слід зазначити, що американські стратегічні бомбардувальники В-2А, що брали участь в операції “Непохитна свобода”, поставили нові світові рекорди за дальністю і тривалістю польотів.

Війна в Іраку (2003р.). На початку використовувалося 285 стратегічних бомбардувальників. В подальшому застосовувалися від 45 до 128 літаків СА.

17 ноября 2015г. Россия впервые задействовала в сирийской операции стратегические бомбардировщики Ту-160, Ту-95МС, а также 12 дальних бомбардировщиков Ту-22М3.

Стратегические бомбардировщики Ту-160 и Ту-95МС в общей сложности применили более 30 ракет по позициям запрещенной в России террористической группировки «Исламское государство» в наиболее горячих точках – провинциях Хомс, Алеппо, Ракка. В итоге были уничтожены 14 объектов террористов, в том числе лагерь подготовки боевиков ИГИЛ, завод по производству оружия и бронетехника. Самолеты работали группами: один наносит удар, другой его прикрывает.

12 дальних бомбардировщиков Ту-22М3 впервые провели массированную бомбардировку объектов военной инфраструктуры террористов ИГИЛ. Удар наносился группами по два самолетами Ту-22М3 с применением осколочно-фугасных авиационных бомб. В результате были уничтожены базы и лагеря террористов в провинциях Ракка и Дейр-Эз-Зор.

2. Бойове застосування літаків тактичної авіації

Застосування літаків ТА під час останніх локальних воєнних конфліктів:

Операція «Буря в пустелі» (1991р.). Основу угруповання тактичної авіації БНС склала 9 ПА ТАК ВПС США (близько 1000 бойових літаків), а також Великобританії (більш 120), Франції (більше 50), Канади (більше 30), Італії (близько 10), Саудівської Аравії (більше 220), Катару (близько 26). На їх озброєнні знаходились літаки: F-15, F-16, A-10, F-111, “Торнадо”, “Ягуар”, “Міраж”, F-117A “Найтхок” та інші.

Війна в Югославії (1999р.). Тактична авіація країн НАТО і авіація діяла з 25-ти аеродромів 8-ми країн групами у складі, як правило, 15-40 літаків різного типу і державної належності.

Війна в Афганістані (2001р.). У зв’язку з тим, що СА ВПС США практично було

завершено знищення визначених для них цілей на території Афганістану, командування коаліційних сил дещо змінило тактику дій нанесенням повітряних ударів. Зокрема, пріоритет було надано діям ТА та АА.

Війна в Іраку (2003р.). Було задіяно більш 3000 літаків тактичної авіації.

3. Бойове застосування спеціальних літаків

3.1. Призначення та бойове застосування літаків дальнього радіолокаційного виявлення і управління

Досвід війн і збройних конфліктів другої половини ХХ та початку ХХІ сторіччя

показує, що провідну роль, особливо на їх початку, стала відігравати спроможність завоювати й утримувати авіацією сторін панування в повітрі, а застосування засобів повітряного нападу за всіма складовими характеристиками набуло форми повітряної наступальної операції. З огляду на досвід локальних воєн на Близькому Сході, колишньої Югославії, Афганістані, Лівії, командування ВПС США підсилило увагу до розробки й прийняття на озброєння нових засобів, що дозволяють підвищити надійність управління й ефективність застосування ударних засобів авіації в бойових діях.

У цей час почали широко впроваджуватися авіаційні, мобільні радіоелектронні

комплекси виявлення, упізнавання, визначення місцеположення повітряних, наземних, морських об'єктів і наведення на них активних засобів ураження.

У більшості подібних комплексів радіолокаційні, радіо- і радіотехнічні засоби

розвідки розміщаються на повітряних носіях, що дозволяє вести розвідку зі своєї території на більшу глибину розташування противника в будь-який час доби й у будь-яких метеоумовах.

До відзначених комплексів відносяться системи далекого радіолокаційного виявлення і управління (ДРЛВ і У), які мають на озброєнні ВПС і авіація ВМС США, країн NATO (літаки Е-3А, В,C,D,F, Е-2С,D,), А-50М,У (А-100) ВПС РФ.

Літаки ДРЛВ і У використаються для рішення наступних завдань:

- контроль повітряної обстановки над заданою територією на значному видаленні

від лінії фронту (держкордону);

- виявлення й супроводи великої кількості літаків противника, що діють на

малих висотах і під прикриттям активних завад;

- визначення державної приналежності цивільних і військових літаків,

оснащених радіолокаційними відповідачами,

- передачі в реальному масштабі часу даних про повітряну обстановку на наземні

центри управління активними засобами ППО;

- управління ударними літаками й винищувачами-перехоплювачами, що

виконують завдання ППО, на відстанях, значно перевищуючої дальності дії наземних систем управління.

ЛІТАК ДАЛЕКОГО РАДІОЛОКАЦІЙНОГО ВИЯВЛЕННЯ Й УПРАВЛІННЯ Е-3А " Sentry” ОЗС NATO. Має наступні характеристики:

- злітна маса близько 147т;

- розміри літака: довжина 46,61 м, висота 12,73 м, розмах крила 44,42 м;

- оснащений чотирма турбореактивними двигунами.;

- крейсерська швидкість при несенні чергування - 670 км/год. (на висоті 9000 км);

максимальна - 850 км/год.;

- максимальна стеля при польоті на великій швидкості 13400 м, на крейсерської –

10700 м;

- екіпаж 20 чоловік, з яких 16 операторів.

Тривалість патрулювання без дозаправлення паливом у повітрі над районом

аеродрому 11 год., над районами на відстані від нього на 960км і 1600 км, 8год. і 6 год., відповідно.

Бортова РЛС може виявляти і супроводжувати до 1500 цілей (з висоти 9 км) на

видаленні до 600 км, на малих висотах - до 400 км, крилатих ракет до 320 км.

Комплект бортової апаратури літака Е-3А забезпечує одночасне автоматичне

наведення до 30 груп (150 од.) винищувачів – перехоплювачів.

ЛІТАК ДАЛЕКОГО РАДІОЛОКАЦІЙНОГО ВИЯВЛЕННЯ Й УПРАВЛІННЯ ВПС РФ

А-50М,У має наступні тактико-технічні характеристики:

Рік прийняття на озброєння…1984 р.

Максимальна крейсерська швидкість - …800 км/год.

Практична дальність………… 5000 км

Практична стеля……………….12000 м

Екіпаж ……………………5 чол. + 10 РТК

• Дальність виявлення повітряних цілей:

- бомбардувальників: до 650 км;

- винищувачів: 300 км з (ЕПР = 1 м²);

- крилатих ракет: 215 км.

• Дальність виявлення наземних цілей:

- поодинокій цілі типу пускової установки оперативно-тактичних ракет: до 300 км;

- групові цілі типу "колона танків": до 250 км.

• Кількість супроводжуваних повітряних цілей:- до 300.

- Діапазон частот: радіотехнічної розвідки: 0,5~18 ГГц радіорозвідки:- 50~500 Мгц.

• Кількість керованих винищувачів:

- командне наведення: 12;

- бортове наведення: 30.

3.2. Призначення та бойове застосування літаків розвідки та радіоелектронної боротьби

Розвідувальна авіація - це род авіації ВПС, який призначений для ведення повітряної розвідки з цілью виявлення угруповань сил і засобів противника та різних об'єктів у тактичній, оперативній і стратегічної глибіні.

Стратегічні літаки-розвідники U-2S, RC-135U (США), Ту-95МР (РФ) призначені

для ведення повітряної стратегічної розвідки в інтересах усіх видів збройних сил держав і їхніх союзників.

Повітряна стратегічна розвідка ведеться в мирний час і передбачається в ході

воєнних дій. У мирний час розвідувальні польоти здійснюються уздовж державних кордонів.

Стратегічні розвідники не мають оборонного озброєння, але можуть нести засоби

РЕБ.

Літак РРТР RC-135U забезпечує розвідку всіх радіоелектронних засобів ППО

противника.

Завдання оперативних груп на борту літака RC-135U – відстежити місце

розташування літаків противника і ЗРК ППО по радіолокаційних випромінюваннях, що перехоплюється системою AEELS, а за допомогою системи MUCELS ведення радіоспостереження за перехопленнями, виконуваними винищувачами, і за мережами зв’язку системи ППО противника. Головним їхнім завданням є розкриття намірів засобів ППО противника.

Усі літаки-розвідники тактичної (палубної) авіації створені на базі тактичних

(палубних) винищувачів і розвідувальне устаткування на них розміщається як вбудовано, так і в підвісних контейнерах.

Тактичні літаки-розвідники: “Tornado”GR MK.1 (Великобританія), “Tornado”

EСR (ФРН); RF-4E (США), OV-10 (США), F/A-18R (США); МіГ-25РБ (РФ), Су-24МР (РФ, Україна), Ту-22МР, Іл-20 (РФ);“Mirage”-F.1CR (Франція).

Більшість розвідників має оборонне озброєння.

Літаки радіоелектронної боротьби (РЕБ) призначені для:

- розвідки,

- радіоелектронного і вогневого подавлення працюючих радіоелектронних

засобів.

З метою радіоелектронного подавлення РЕЗ літаки оснащуються:

- станціями радіоелектронного подавлення (складаються з апаратури радіотехнічної

розвідки і передавачів перешкод);

- комплексом індивідуальних засобів захисту (розвідувальний приймач, тепло пелен-

гатор, станція радіоелектронних перешкод, пристрій викидання протирадіолокаційних відбивачів і ІЧ пасток).

Задачі радіоелектронної розвідки і подавлення РЛС вирішують літаки: ЕА-6В

“Prowler”(EA-18G “Growler”), ЕС-3А, ЕС-130 (США), Ан-12БК, Ан-12ППС, Су-24МП (Росія).

Виявлення і вогневе ураження працюючих РЛС здійснюють літаки (WW): F-4G(F-

16CJ), EA-6B(ЕA-18G)- (CША), “Tornado”ECR (ФРН), МіГ-25БМ, МіГ-25РБ, МіГ-31РБ (Росія).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: