Основні організаційні та технічні заходи щодо захисту радіоелектронних систем і засобів від активних та пасивних перешкод

В ході бойових дій робота РЕСЗ в умовах навмисних перешкод з боку противника буде звичайним режимом. Постійна загроза радіоелектронного подавлення РЕСЗ зобов’язує командирів та штаби, начальників родів військ та спеціальних військ, екіпажі та бойові розрахунки передбачати та здійснювати організаційні заходи та технічні міри щодо радіоелектронного захисту РЕСЗ від перешкод.

Організаційні заходи спрямовані на підвищення перешкодозахищеності РЕСЗ і плануються командирами та штабами при організації їх бойового застосування.

До організаційних заходів щодо радіоелектронного захисту РЕСЗ, які проводяться в угрупованнях військ, відносяться:

1. Створення розгалуженої мережі командних пунктів (КП) і систем управління, які здатні своєчасно оцінювати радіоелектронну обстановку, та адаптувати до неї всю систему протиповітряної оборони.

Раціональна побудова системи управління є необхідною умовою успішного ведення бойових дій в умовах РЕБ. Поряд з основними (стаціонарними) та запасними КП системи управління повинні включати наземні, рухомі та повітряні КП. Вони повинні бути автоматизованими та мати швидкодіючі ЕОМ, які здатні в реальному масштабі часу забезпечувати адаптацію угруповання РЕСЗ в цілому та її окремих елементів до умов радіоелектронної обстановки, що складається.

2. Раціональне розташування РЕСЗ на місцевості та в угрупованнях військ, їхнє вміле використання та організація взаємодії, покликані забезпечити найбільш ефективне застосування в інтересах бойових дій різноманітних РЕСЗ ЗРВ, РТВ, авіації, АСУ та зв’язку угруповання військ, особливо на напрямку головного удару. Вирішення цих завдань досягається:

шляхом розміщення РЕСЗ з урахуванням екрануючих та розсіюючих властивостей місцевості, які спрямовані на утруднення противнику можливості створення прицільних перешкод одночасно декільком РЕСЗ з однієї точки простору;

шляхом інженерного обладнання позицій РЕСЗ, що дозволяє знизити вплив на них ПРЛР, електромагнітного імпульсу та іонізуючого випромінювання ядерного вибуху, а також від сигналів перешкод, що виникають при перевідбитті місцевими предметами;

шляхом використання периферійних підрозділів, РЕСЗ, які здатні спостерігати цілі з різних напрямків.

3. Комплексне використання РЕСЗ різних принципів дій та частотних діапазонів, що передбачає створення угруповань, які включають до себе:

РЕСЗ, що працюють в різних ділянках радіо- та оптичного діапазону хвиль;

багаточастотні РЕСЗ, а також РЕСЗ, які мають можливість перебудовуватися по частоті у широкому діапазоні;

РЕСЗ, що використовують як імпульсне, так і безперервне випромінювання радіохвиль, різні види модуляції (маніпуляції) сигналів і методи передачі інформації;

радіо-, радіорелейні, тропосферні та супутникові системи зв’язку;

активні, пасивні та активно-пасивні комплекси.

Таке використання РЕСЗ дозволяє досягнути наступних результатів:

виключає можливість надійного подавлення перешкодами усіх РЕСЗ угруповання, змушує противника використовувати менш ефективні види та способи створення перешкод, ускладнює застосування ПРР та зменшує вплив на роботу РЕСЗ іонізованих утворень ядерних вибухів;

змушує противника виділяти більш сил та засобів для ведення РЕБ, знижує вагу вогневих засобів, що встановлюються на ударних літаках за рахунок додаткового введення засобів РЕБ;

дозволяє вирішувати завдання боротьби з ЗПН противника на підставі використання перешкодових та інших випромінювань з борту літака для визначення координат та параметрів руху засобами та комплексами РТР. Це сприяє першочерговому знищенню постановників активних перешкод та інших цілей.

4. Створення хибних угруповань, “прихованих” РЕСЗ і радіомереж, дублюючих та обхідних напрямків радіозв’язку. Це примушує противника виділяти на їх знищення та РЕП частину сил і засобів, що поліпшує умови роботи РЕСЗ на основних позиціях та КП. Хибні РЕСЗ створюються, як правило, на підставі передавачів РЕСЗ старого парку. Режими їх роботи, а також характер радіообміну в хибних радіомережах повинні у максимальній ступені відповідати режимам роботи основних РЕСЗ. Крім того, повинні бути розроблені спеціальні графіки їх включення згідно з етапами бойових дій.

У “прихованих” радіомережах і радіонапрямках робота до особливого розпорядження ведеться тільки на прийом. Ці радіомережі використовуються тільки для передачі особливо важливих наказів та розпоряджень. Застосування “прихованих” РЕСЗ, радіомереж і радіонапрямків, обхідних та дублюючих напрямків радіозв’язку виключає попередню підготовку противника до їхнього РЕП та знищення. В ході нальоту в такому разі противник змушений перерозподіляти обмежену кількість засобів РЕП та ПРР по усім РЕСЗ, що працюють, а також переходити до менш ефективних (ручному або напівавтоматичному) режимів створення перешкод.

5. Визначення сил, засобів та порядку першочергового знищення спеціальних літаків розвідки і РЕБ, утворення груп пошуку та знищення закидувальних передавачів перешкод (ЗПП), розробка заходів щодо взаємодії з сусідами.

Першочергове знищення літаків розвідки, РЕБ та інших носіїв засобів РЕБ повинно здійснюватись зосередженням зусиль усіх родів військ Повітряних Сил (ЗРВ, РТВ, авіації).

Пошук та знищення ЗПП здійснюється спеціальними групами, які повинні створюватися у кожному підрозділі родів військ, КП, вузлах зв’язку та інших об’єктах. Це є одним із важливіших організаційних заходів щодо забезпечення радіоелектронного захисту РЕСЗ.

6. Систематичний збір, аналіз та узагальнення інформації щодо засобів та способів ведення РЕБ противником з метою виявлення їх сильних та слабких сторін, а також своєчасного використання цих відомостей в інтересах удосконалення радіоелектронного захисту РЕСЗ.

Все це необхідно для своєчасної розробки ефективних попереджувальних або відповідних заходів щодо радіоелектронного захисту РЕСЗ.

7. Підготовка командирів, штабів усіх ступенів та бойових розрахунків до ведення бойових дій в умовах радіоелектронної боротьби.

Підготовка військ до ведення бойових дій в умовах РЕБ є одним з важливіших факторів, що визначає ефективність радіоелектронного захисту РЕСЗ. Вона є складовою частиною бойової підготовки військ і передбачає:

- постійне вивчення можливостей противника щодо порушення функціонування РЕСЗ управління військами та зброєю ППО, прийомів і способів застосування ними засобів РЕБ;

- тверде засвоєння найбільш доцільних способів управління військами у складній радіоелектронній обстановці, методів та апаратури захисту РЕСЗ від засобів радіоелектронної боротьби;

- відпрацювання навичок та умінь щодо управління військами та зброєю в умовах РЕБ, по швидкому визначенню характеру засобів РЕБ, які противник застосовує, а також вибору найбільш ефективних заходів захисту РЕСЗ від їх впливу;

= підвищення якості взаємодії бойових розрахунків РЕСЗ, підрозділів та частин родів військ та угруповань військ в умовах РЕБ.

В основу технічних мір радіоелектронного захисту РЕСЗ від перешкод різного виду покладені технічні рішення, які дозволяють виділяти корисні сигнали з перешкод або використовувати перешкодові коливання для визначення координат постановника перешкод. Кожний з методів боротьби з окремими видами перешкод оснований, по суті, на розходженні просторово-часових структур, що властиві корисним сигналам та перешкодам. Завдяки таким розходженням виникає можливість виділення корисних сигналів.

При класифікації методів підвищення перешкодостійкості РЕСЗ частіше виходять з того, по якому параметру корисного сигналу здійснюється його селекція із суміші з перешкодою. На практиці використовують наступні основні методи підвищення перешкодостійкості РЕСЗ: просторової, поляризаційної, частотної, фазової, часової, амплітудної, структурної, функціональної та комбінованої селекції.

Технічні міри щодо радіоелектронного захисту РЕСЗ реалізуються на етапах їх розробки. Вони реалізуються бойовими розрахунками РЕСЗ у період їх бойового застосування шляхом використання спеціальних схем та пристроїв захисту від перешкод, ПРЛР, впливу ЕМІ та іонізованих випромінювань ядерних вибухів.

Таким чином, організаційні заходи та технічні міри щодо підвищення перешкодостійкості угруповань РТВ проводяться для досягнення наступних цілей:

- дезінформації противника щодо складу та параметрів радіолокаційного поля, потайних радіолокаційних полів, багаточастотності і діапазонності радіолокаційного поля;

- забезпечення перешкодостійкості радіолокаційного поля, своєчасного та стійкого видавання радіолокаційної інформації частинам та підрозділам ЗРВ, авіації і радіоелектронного боротьби Повітряних Сил.

Дезінформація противника щодо складу та параметрів радіолокаційного поля угруповання РТВ дозволяє здійснювати протидію противнику щодо вибору та раціональному комплектуванню засобами РЕП пілотованих та безпілотних засобів повітряного нападу, адаптивного керування бортовими засобами РЕП, розподілення їх енергетики по діапазону частот для створення оптимальних умов удару засобів повітряного нападу на ділянці прориву протиповітряної оборони.

2. Захист радіолокаційних станцій підрозділів РТВ від зброї, яка наводиться на випромінювання

Захист РЛС від самонавідної на випромінювання зброї – це сукупність організаційних заходів та технічних мір, які спрямовані на запобігання або зниження ефективності застосування противником самонавідної на випромінювання зброї (протирадіолокаційних ракет).

Всі відомі в теперішній час методи захисту РЛС від ПРЛР можливо умовно поділити на пасивні, активні і комбіновані.

Пасивні методи мають на меті знизити ефективність впливу ПРЛР шляхом удосконалення РЛС та способів їх бойового застосування.

До активних методів відносяться такі, при яких захист РЕЗ здійснюється знищенням СНЗ або порушенням нормального функціонування його систем самонаведення за допомогою заважаючих випромінювань, (самоліквідація або відведення СНЗ на безпечну відстань).

Комбіновані методи захисту РЕЗ від СНЗ використовують різні сполучення пасивних і активних методів.

Розглянемо більш детальніше зазначені методи.

Захист РЛС від ПРЛР пасивними методами здійснюється за наступними трьома напрямками:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: