Зміна часових режимів функціонування та параметрів випромінювання РЛС.

Для реалізації заходів цього напрямку в РЛС можуть застосовуватись спеціальні системи управління випромінюванням. Вони формують команди, які, впливаючи на пристрої синхронізації та формування зондувальних імпульсів, викликають зміну режимів випромінювання на визначений час або зміну періоду проходження зондувальних сигналів через визначені часові інтервали.

До заходів цього напрямку можна віднести наступні:

а) повне своєчасне вимикання РЛС, яка атакується ПРЛР, наприклад, після розділення відмітки від літака-носія та ПРЛР на екрані індикатору РЛС. Оскільки дальність і надійність виявлення ПРЛР істотно залежать від кваліфікації оператора РЛС, виявлення та проводку ПРЛР покладають на оператора, який відповідає за виявлення та проводку маловисотних цілей і призначається з числа найбільш досвідчених і підготовлених. Своєчасність виявлення моменту пуску ПРЛР досягається за рахунок найшвидшого передавання радіолокаційної інформації по прямих каналах радіозв’язку від попереду розташованих підрозділів РТВ і РЕБ;

вимикання випромінювання РЛС у секторі;

випромінювання РЛС, що мерехтить по визначеній програмі. Це може привести до накопичення помилок наведення, коли її підвищення за час “мовчання” не усувається системою самонаведення ПРЛР за час випромінювання;

повільний відворот антени РЛС (висотоміру) з наступним перемиканням передавача на еквівалент антени. Внаслідок цього можливо перенацілювання ПРЛР, наприклад, на місцевий предмет. Сутність цього заходу зводиться до наступного. Коли максимум ДСА РЛС опромінює ціль, то пеленгатор ПРЛР приймає два сигнали: потужний прямий і більш слабкий, який відбитий від земної поверхні та місцевих предметів. Якщо антена РЛС повільно відвертається від напрямку на ПРЛР, то прямий сигнал зменшується. Навпаки зростає сигнал, що відбивається місцевим предметом, який опромінюється сигналом головної пелюстки ДСА РЛС.

У цьому випадку (рис. 1), центр системи некогерентних випромінювачів зміщується від РЛС на кут

, (1)

де ρ - відношення амплітуд відбитого від місцевого предмету сигналу та прямого сигналу, що випромінюється по бокових пелюстках ДСА РЛС;

ΘБ - кутовий розмір бази двох джерел випромінювання, що спостерігається ГСН ПРЛР у точці прийому.

Відворот антени РЛС повинен бути повільним. При швидкому відвороті у зв’язку з інерційністю системи управління ПРЛР не встигає відпрацювати кутову розбіжність і помилка зменшується;

б) почергова синхронна робота двох і більш однотипних РЛС (на однаковій робочій частоті), які знаходяться одне від одного на відстані 1000..2500м. Максимальне відхилення ПРЛР від РЛС, при якому РЛС не пошкоджується, з досвіду локальних війн, складає 100....500м;

в) зміна робочої частоти РЛС. Це особливо ефективно в тому разі, коли діапазон перебудови РЛС по частоті більш ніж діапазон перебудови ГСН ПРЛР;

г) зміна частоти повторення імпульсів з метою порушення роботи схеми селекції та системи захоплення сигналів РЛС на автоматичний супровід ГСН ПРЛР;

д) застосування пасивних методів радіолокації цілі по випромінюванням її бортової навігаційної, зв’язкової та іншої апаратури.

Активні методи захисту РЛС від ПРЛР припускають застосування додаткових засобів, які самі або при спільній роботі з РЛС, яку захищають, забезпечують знищення, самоліквідацію або відвід ПРЛР на безпечну для РЛС відстань. До них можна віднести:

- знищення СНЗ або його носіїв;

- підрив неконтактних вибухів ракет;

- застосування відволікаючих (хибних) джерел випромінювання.

Застосування хибних джерел випромінювання (відволікаючих пристроїв, хибних передавачів) дозволяє досить ефективно захищати РЛС від ПРЛР. В якості хибних передавачів можуть застосовуватись передавальні пристрої радіолокаційних засобів, що виробили встановлений ресурс і можуть випромінювати сигнали, які за своїми параметрами близькі до параметрів сигналів РЛС, яку захищають. Потужність випромінювання хибних джерел повинна бути не меншою від рівня випромінювання сигналів РЛС у всій зоні можливих напрямків підльоту ПРЛР за винятком головної та перших бокових пелюсток ДСА РЛС.

Робота будь-якої системи автоматичного супроводу по напрямку зводиться до визначення нормалі до фазового фронту сигналу, який приходить на вхід антени ГСН ПРЛР. Застосування для захисту РЛС від ПРЛР додаткових винесених передавальних пристроїв приводить до перекручування фазового фронту сигналів, які надходять до антени ГСН ПРЛР з декількох точок простору.

Таким чином, застосування додаткових відволікаючих джерел некогерентного або когерентного випромінювання може забезпечити захист РЛС за рахунок зміщення фазового центру системи некогерентних або когерентних випромінювачів.

У разі некогерентного випромінювання додаткового джерела кутова помилка пеленгатора ПРЛР може бути розрахована по формулі (1). Лінійна помилка (рис.2) розраховується згідно виразу:

де r - відстань ПРЛР від РЛС.

Фазовий центр, що супроводжується стежною системою ПРЛР, поділяє базу «РЛС – додатковий випромінювач» у відношенні зворотно пропорційно потужності їх випромінювань.

Згідно формули 1 при r = 1 рівносигнальна вісь стежної системи ПРЛР спрямована на середину бази джерел випромінювань. При r≠1 рівносигнальна вісь стежної системи зміщується в напрямку джерела, яке випромінює сигнал з більшою потужністю. Перешкода, що створюється двома некогерентними джерелами випромінювань, при будь-якому значенні r не може відхилити рівносигнальну вісь за межі бази. При великому кутовому розмірі бази ΘБ джерела випромінювань будуть розрізнюватись за кутовими координатами і в цьому разі стежна система може перейти на автоматичне супроводження будь-якого джерела випромінювання.

При досягненні ПРЛР межі кутового розрізнення, на який ΘБ = Θр (Θр – кут розрізнення пеленгатора ГСН ПРЛР), автоматичне супроводження фіктивної точки стає нестійким і пеленгатор ГСН ПРЛР переходить до автоматичного супроводу або РЛС, або додаткового джерела випромінювання.

Величина кінцевої помилки залежить від інерціальності ПРЛР та відстані до межі початку кутового розрізнення.

У випадку використання когерентних джерел випромінювання помилка наведення СНО визначається вираженням

(3)

де - різниця фаз сигналів.

При фіксованому значенні помилка наведення залежить від і і може в кілька разів перевищувати кутовий розмір бази додаткових джерел випромінювання.

Комбіновані методи захисту РЛС від ПРЛР уявляють собою в загальному випадку поєднання різних методів активного та пасивного захисту або різних комбінацій пасивних та активних методів захисту.

До комбінованими методів захисту РЛС від ПРЛР,які використовуються на практиці, можна віднести наступні:

ü періодичне вмикання і вимикання РЛС із забороною випромінювання у

визначеному секторі або на час польоту ПРЛР на кінцевій ділянці траєкторії з періодичною зміною робочих частот або періодів слідування імпульсів;

ü відволікаюче випромінювання з включенням РЛС на випромінювання тільки у

визначеному секторі та ін.

Апаратура пасивного й активного захисту від ПРЛР є табельною й у залежності від призначення РЛС ґрунтується на тих чи інших методах.

На практиці широко застосовуються, наприклад, поєднання відволікаючого випромінювання з вимиканням РЛС на випромінювання тільки у визначеному секторі.

Методи захисту РЛС від ПРЛР, що застосовуються в теперішній час, приводять взагалі до збільшення помилок самонаведення засобів ураження і внаслідок цього до підвищення живучості РЛС в умовах вогневого впливу.

У таблиці 1 менше значення імовірності поразки відповідає наявності інженерних споруджень для захисту РЛС.

Ефективність деяких методів захисту РЛС від ПРЛР показана у таблиці

Таблиця

Задача

Захист РЛС від ПРЛР здійснюється шляхом їхнього відведення по азимуту за допомогою виносного передавального пристрою (ВПП). Оцінити величину промаху ПРЛР з моноімпульс-

ною головкою самонаведення при когерентному і некогерентному випромінюванні сигналів РЛС і ВПП, якщо: відношення амплітуд сигналів ВПП і РЛС складає 1,2. ВПП встановлений на відстані Δr=500 м. ПРЛР запущена на видалені R=20 км від РЛС.

Рішення:

1. Кутовий розмір бази між джерелами, що спостерігається з точки прийому ГСН (R=20км), дорівнює

.

2. Величина промаху (помилки) у випадку випромінювання некогерентних сигналів може бути визначена з виразу:

;

.

3. Величина промаху (помилки) у випадку випромінювання когерентних (протифазних) сигналів (y=p) може бути визначена з виразу:

;

При наявності в складі ЗРК апаратури типу «Дублер», а також відволікаючих постів типу «Маяк», стрільба ведеться без використання режимів регламентації випромінювання.

Включення високої напруги і переключення передавачів відволікаючих постів на антени проводиться одночасно з включенням передавачів РЛС. При виявленні запуску ПРЛР у процесі стрільби передавач РЛС не виключається. Після завершення стрільби передавачі відволікаючих постів виключаються протягом 5..10 сек. після вимикання передавачів РЛС.

Рівень випромінювання коливань передавачів відволікаючих постів перевищує рівень випромінювань сигналів РЛС у всій зоні можливих напрямків підльоту ПРЛР за винятком головного і перших бічних пелюстків ДСА РЛС, тобто за винятком сектора ±10..12⁰ відносно ГП ДСА. При цьому усереднена імовірність відволікання ПРЛР від РЛС складає 0,9..0,95.

Таким чином, за рахунок використання додаткового некогерентного або когерентного джерела випромінювань можна забезпечити захист РЕЗ шляхом зсуву фазового центру системи випромінювачів.

Відведення від самонавідної зброї може бути здійснено також шляхом плавного розвороту антени РЛС із наступним переключенням передавача РЛС на еквівалент. У результаті цього можливе перенацілювання СНЗ на місцевий предмет. Відхилення ПРР у цьому випадку може становити від 500 до 3000 м.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: