Історичний характер фінансів

Термін "фінанси" з'явився у XIII столітті в Італії. Він походить від

середньовічного латинського терміна фінанси", то означає:

1) платіж на користь держави;

2) обов'язкову сплату грошей, яка пов'язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження правителя на його утримання та па інші витрати державного змісту.

Вперше його почали використовувати у відомих на той час європейських центрах торгівлі та банківської справи (Венеції. Генуї, Флоренції) у значенні "грошова оплата". В подальшому цей термін дістав міжнародне визнання і почав застосовуватися при визначенні форм і методів мобілізації коштів та їх використання для виконання державою її функцій. Так тривало майже до початку XVIII століття.

У XVIII столітті державні утворення різного рівня стали називатися союзами публічного змісту, а фінанси формами та методами добування коштів і їх витрачання цими союзами при виконанні покладених на них функцій.

У XIX столітті поглиблюється розуміння фінансів від спрощеного поняття переходять до розуміння фінансів як самостійної галузі знань, іцо охоплює нові сфери їх функціонування і впливу. Виникають фінансові ринки, набуває розвитку державний кредит й інші фінансові інститути. Фінанси перетворюються на вагомий фактор політичного та економічного життя в державі.

Найвищого розквіту фінанси досягли у XX столітті, коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно–грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Фінанси перетворилися на універсальний і надзвичайно активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб населення, удосконалення виробничих та соціальних процесів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: