Центральний рівень виконавчої влади

Центральний рівень виконавчої влади охоплює міністерства, державні служби, центральні органи виконавчої влади прирівняні до державних служб, та центральні органи виконавчої влади зі спеціаль­ним статусом. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утво­рюються, реорганізовуються та ліквідовуються Кабінетом Міністрів України.

Схема організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади затверджена Указом Президента № 1085/2010 від 9 грудня 2010 р. „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”.

5.4.1. Міністерство (від лат. ministro, що означає керую, служу) — центральний у державі орган виконавчої влади, який здійс­нює державне управління в певній галузі чи сфері життя. В Україні міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впрова­дження державної політики у визначеній сфері діяльності.

В Україні у системі центральних органів виконавчої влади функціонують такі міністерства:

· Міністерство аграрної політики та продовольства України

· Міністерство внутрішніх справ України

· Міністерство екології та природних ресурсів України

· Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

· Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

· Міністерство закордонних справ України

· Міністерство інфраструктури України

· Міністерство культури України

· Міністерство надзвичайних ситуацій України

· Міністерство оборони України

· Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

· Міністерство охорони здоров`я України

· Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

· Міністерство соціальної політики України

· Міністерство фінансів України

· Міністерство юстиції України

За характером діяльності вони поділяються на галузеві, тоб­то ті, які керують певною галуззю та функціональні — ті, на які покладено вико­нання певної і водночас основної функції.

Міністерства є єдиноначальними органами. Вони очолюють­ся міністрами, які призначаються на посаду і звільняються з посади в установленому порядку Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України, входять до складу Кабіне­ту Міністрів України і за посадою належать до політичних діячів. Єдиноначальність забезпечує оперативність керівниц­тва, використання індивідуальних здібностей і досвіду керів­ників і разом з тим підвищує їх персональну відповідальність, оскільки на керівника покладається відповідальність за діяль­ність всього органу державного управління.

Міністр особисто відповідає за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління, спрямовує і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання. Міністр доручає виконання частини своїх посадових повноважень пер­шим заступникам та заступникам, які можуть виконувати їх від імені міністерства відповідно до затвердженого розподілу службових обов'язків між заступниками.

Міністерство як центральний орган будується за такою схе­мою: керівництво (Міністр, перші заступники, заступники, ко­легія) — виробничі структурні підрозділи (управління, відді­ли) — штабні підрозділи, що займаються організаційною діяльністю всередині міністерства (бухгалтерія, управління кадрів та ін.). Апарат міністерства складається з державних службовців і очолюється першим заступником міністра. Мі­ністерство може мати підпорядковані йому підрозділи (орга­ни), у тому числі територіальні (регіональні), які становлять "систему міністерства".

Здійснюючи розробку і реалізацію державно-управлінських механізмів, міністерство реалізує такі повноваження:

Ø узагальнює практику застосування законодавства з пи­тань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про удосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

Ø у межах своїх повноважень організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалі­зацією;

Ø бере участь у формуванні та реалізації державної політи­ки як у цілому, так і за відповідними напрямами, розробляє механізм її реалізації;

Ø прогнозує розвиток економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинній, паливно-енергетичній, тру­довій, демографічній, соціальній, фінансовій та інших сферах;

Ø розробляє цільові перспективні програми, опрацьовує комплекс заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи;

Ø реалізує державну стратегію розвитку відповідної галузі (групи суміжних галузей);

Ø вносить у встановленому порядку пропозиції про зміну умов оподаткування, одержання пільгових кредитів, визначен­ня особливостей приватизації, демонополізації підприємств у окремих галузях;

Ø готує пропозиції про вдосконалення механізму регулю­вання розвитку економіки, її структурної перебудови, забезпе­чення ринкової збалансованості, соціального захисту населен­ня, екологічної безпеки;

Ø розробляє відповідні фінансово-економічні та інші нор­мативи, механізм їх впровадження, затверджує галузеві стан­дарти; вживає заходи, спрямовані на вдосконалення зовніш­ньоекономічної діяльності, захист інтересів Українських товаровиробників на зовнішньому ринку та розвиток внутріш­нього ринку;

Ø видає, у передбачених законодавством випадках, спе­ціальні дозволи (ліцензії) на проведення окремих видів підпри­ємницької діяльності;

Ø виступає державним замовником наукових досліджень комплексного характеру;

Ø здійснює у межах повноважень, визначених законодавс­твом, функції управління майном підприємств, що належать до сфери управління міністерства;

Ø складає макроекономічні та міжгалузеві баланси; розроб­ляє пропозиції про визначення пріоритетних напрямів розвит­ку економіки;

Ø бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами (демо­нополізація економіки, розвиток конкуренції, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавс­тва);

Ø забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави у межах визначених за­конодавством повноважень;

Ø забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію держав­ної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збере­женням у центральному апараті міністерства, на підприємс­твах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;

Ø здійснює інші функції, які випливають з покладених на нього завдань.

У цілому діяльність міністерств об'єднує два типи функцій: функції із забезпечення аналітико-консультативної допомоги у виробленні та здійсненні політики міністрів у відповідних сек­торах державного управління; функції забезпечення задово­лення потреб суспільства і держави. Ці функції пов'язані з на­данням управлінських послуг населенню і в ході адміністра­тивної реформи підлягають широкій децентралізації, у тому числі шляхом їх делегування окремим госпрозрахунковим підрозділам, підпорядкованим відповідному міністерству.

Міністерство в межах своїх повноважень на основі та на ви­конання актів законодавства видає накази, організовує і конт­ролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавс­твом, рішення міністерства є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, представницьки­ми органами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, та громадянами.

Міністерство за необхідності видає разом з іншими цент­ральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та представницькими ор­ганами спільні акти.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компе­тенції міністерства, обговорення найважливіших напрямів йо­го діяльності утворюється колегія міністерства, порядок діяль­ності якої визначений Загальним положенням про колегію центрального органу виконавчої влади та місцевої державної адміністрації, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1569.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямів розвитку науки і техніки, обговорен­ня найважливіших програм та інших питань у міністерстві може утворюватися науково-технічна (наукова) рада з науков­ців і висококваліфікованих фахівців. Склад науково-технічної (наукової) ради і положення про неї затверджує міністр.

5.4.2. Державні служби (комітети) — це центральні ор­гани виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів. Не формуючи безпосередньо урядову політику, державні служби покликані сприяти міністерствам та уряду в цілому в реаліза­ції цієї політики шляхом виконання функцій державного управління, як правило, міжгалузевого чи міжсекторного ха­рактеру. Вони вносять пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України, реалізуючи цю політику у визначеній сфері діяльності, здійсню­ють управління в ній, міжгалузеву координацію та функціо­нальне регулювання з питань, віднесених до їх відання. Державні комітети (державні служби) очолюють їх голови. Від­повідно до ст. 114 Конституції України голови державних служб не входять до складу Кабінету Міністрів і мають ста­тус державних службовців. Державні служби діють на під­ставі положень, які затверджує Президент України.

В Україні у системі центральних органів виконавчої влади функціонують такі державні служби та інші органи виконав­чої влади, статус яких прирівнюється до Державної служби України:

· Державна авіаційна служба України

· Державна автотранспортна служба України

· Державна архівна служба України

· Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України

· Державна виконавча служба України

· Державна казначейська служба України

· Державна митна служба України

· Державна міграційна служба України

· Державна пенітенціарна служба України

· Державна податкова служба України

· Державна пробірна служба України

· Державна реєстраційна служба України

· Державна санітарно-епідеміологічна служба України

· Державна служба автомобільних доріг України

· Державна служба геології та надр України

· Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України

· Державна служба експортного контролю України

· Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України

· Державна служба зв`язку України

· Державна служба інтелектуальної власності України

· Державна служба молоді та спорту України

· Державна служба морського та річкового транспорту України

· Державна служба статистики України

· Державна служба технічного регулювання України

· Державна служба України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками

· Державна служба України з питань захисту персональних даних

· Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

· Державна служба фінансового моніторингу України

· Державне агентство водних ресурсів України

· Державне агентство екологічних інвестицій України

· Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України

· Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України

· Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації України

· Державне агентство земельних ресурсів України

· Державне агентство лісових ресурсів України

· Державне агентство резерву України

· Державне агентство рибного господарства України

· Державне агентство України з питань кіно

· Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном

· Державне агентство України з управління зоною відчуження

· Державне космічне агентство України

· Державна архітектурно-будівельна інспекція України

· Державна екологічна інспекція України

· Державна інспекція сільського господарства України

· Державна інспекція техногенної безпеки України

· Державна інспекція України з питань праці

· Державна інспекція ядерного регулювання України

· Державна фінансова інспекція України

· Адміністрація Державної прикордонної служби України

· Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації

· Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

· Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів

· Пенсійний фонд України

Державні служби можуть мати підпорядковані їм підроз­діли (органи), у тому числі територіальні (регіональні). Формування державних служб у системі організацій­ної структури державного управління зумовлено тим, що певні функції виконавчої влади неможливо чи небажано віднести до відання одного міністерства або коли є необхідність організа­ційно (структурно) розмежувати відповідальність за прийнят­тя рішень та їх реалізацію.

5.4.3 ЦОВВ зі спеціальним статусом – це новий вид органів виконавчої влади, особливість яких полягає в тому, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами мають вирішуватися шляхом прийняття за­конів, що визначають порядок діяльності й повноваження саме цих ЦОВВ. ЦОВВ зі спеціальним статусом мають особливі за­вдання та повноваження. Щодо них можуть встановлюватися спеціальні умови утворення, реорганізації та ліквідації, підконтрольності та підзвітності. До ЦОВВ України зі спеціаль­ним статусом Указом Президента № 1085/2010 від 9 грудня 2010 р. віднесено:

o Антимонопольний комітет України;

o Державний комітет телебачення і радіомовлення України;

o Фонд державного майна України;

Діяльність частини центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів:

1) через Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України: Державна служба експортного контролю України, Державна служба статистики України, Державна служба технічного регулювання України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, Державне агентство резерву України, Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном;

2) через Віце-прем'єр-міністра України – Міністра інфраструктури України: Державна авіаційна служба України, Державна автотранспортна служба України, Державна служба автомобільних доріг України, Державна служба зв`язку України, Державна служба морського та річкового транспорту України, Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів;

3) через Віце-прем'єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України: Державна архітектурно-будівельна інспекція України;

4) через Віце-прем'єр-міністра України – Міністра соціальної політики України: Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України; Державна інспекція України з питань праці; Пенсійний фонд України;

5) через Міністра аграрної політики та продовольства України: Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України; Державне агентство земельних ресурсів України; Державне агентство лісових ресурсів України; Державне агентство рибного господарства України; Державна інспекція сільського господарства України;

6) через Міністра внутрішніх справ України: Державна міграційна служба України;

7) через Міністра культури України: Державне агентство України з питань кіно;

8) через Міністра надзвичайних ситуацій України: Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України; Державне агентство України з управління зоною відчуження; Державна інспекція техногенної безпеки України;

9) через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України: Державна служба інтелектуальної власності України; Державна служба молоді та спорту України; Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації України;

10) через Міністра охорони здоров`я України: Державна санітарно-епідеміологічна служба України; Державна служба України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками; Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;

11) через Міністра екології та природних ресурсів України: Державна служба геології та надр України; Державне агентство водних ресурсів України; Державне агентство екологічних інвестицій України; Державна екологічна інспекція України;

12) через Міністра фінансів України: Державна казначейська служба України; Державна митна служба України; Державна податкова служба України; Державна пробірна служба України; Державна служба фінансового моніторингу України; Державна фінансова інспекція України;

13) через Міністра юстиції України: Державна архівна служба України; Державна виконавча служба України; Державна пенітенціарна служба України; Державна реєстраційна служба України; Державна служба України з питань захисту персональних даних.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: