Загальна методологія наукової творчості

Що таке наука? Яка її роль і значення у нашому суспільстві? Змістові відповіді на ці питання мають неабияке значення. Поняття „наука” можна визначити і як систему понять про явища та закономірності дійсності, і як особливу сферу цілеспрямованої людської діяльності, що включає вчених з їхніми знаннями та здібностями, наукові та учбові заклади і має на меті дослідження об’єктивних законів розвитку природи (і суспільства) на основі певних методів пізнання.

Виходячи з цього – вчений – це фахівець у певній галузі, що володіє методологією розв’язання конкретних проблем і займається науковою творчістю.

Наукові ступені доктора і кандидата наук присуджують, а вчені звання професора, доцента і старшого наукового співробітника присвоюють особам які мають повну вищу освіту, глибокі фахові знання і значні досягнення в певній галузі науки та у педагогічній діяльності.

Питання присудження наукових ступенів, а також присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника належить до компетенції Вищої атестаційної комісії (ВАК) при Кабінеті Міністрів України. Питання присвоєння звань професора і доцента належить до компетенції Міністерства освіти та науки (МОН).

Документами, що засвідчують присудження наукового ступеня чи присвоєння вченого звання є відповідно диплом і атестат державного зразка. Дипломи доктора, кандидата наук і атестат старшого наукового співробітника видає ВАК, атестати професора і доцента - МОН.

Наукові ступені доктора і кандидата наук на підставі прилюдного захисту дисертації присуджують спеціалізовані вчені ради. ВАК проводить експертизу дисертаційних робіт, розгляд атестаційних справ здобувачів та видачу дипломів доктора та кандидата наук на підставі рішень спеціалізованих вчених рад та атестаційного висновку президії ВАК.

Спеціалізовані вчені ради створюються за рішенням ВАК у наукових та учбових закладах, що проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження у відповідних галузях чи напрямках науки. Головою ради призначається провідний вчений, доктор наук, фахівець за профілем ради, штатний працівник організації в якій створено раду.

Які ж вимоги висуваються до аспіранта (пошукача)? Він повинний:

1) здати кандидатські іспити (кандидатський мінімум);

2) представити до захисту та захистити кандидатську дисертацію;

3) вміти застосовувати отримані знання у науковій та практичній діяльності

Які ж дисципліни входять до кандидатської мінімуму? Кандидатські екзамени встановлено з: 1) філософії; 2) однієї з іноземних мов (англійської, німецької, французької, іспанської, італійської); 3) спеціальної дисципліни (за якою здійснюється захист дисертації).

Згідно з „Порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань” дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої наукової монографії. Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, характерна єдність змісту яких і свідчить про особистий внесок здобувача в науку.

Теми дисертації, як правило, пов’язують з напрямами основних науково – дослідних робіт наукових установ і організацій, затверджують вченими радами для кожного здобувача персонально з одночасним призначенням наукового керівника.

Кандидатська дисертація повинна містити результати проведених автором досліджень та отриманих нових науково обґрунтованих результатів, які у сукупності розв’язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки.

Дисертація готується автором особисто. Нові наукові результати і положення, вміщені в ній, мусять витримати своєрідний іспит під час публічного захисту. Як наукова праця вона повинна мати внутрішню єдність і свідчити про власний внесок її автора в науку.

Отримання наукових результатів, оформлених у вигляді специфічного продукту під назвою „дисертація”, має свої принципи, методи, техніку і технологію. Для дослідника - початківця важливо не тільки добре знати основні положення, характерні для дисертації, як кваліфікаційної роботи, але й мати хоча б загальне уявлення про методологію наукової творчості.

Для широкого ознайомлення наукової громадськості зі змістом дисертації пошукачем у стислій, тезовій формі складається її автореферат, який розсилається до наукових та учбових закладів і провідним вченим для отримання вмотивованих відгуків з оцінкою дисертаційної роботи.

Авторитет ученого визначається насамперед результатами його праці, ерудицією та кваліфікацією.

Під ерудицією розуміють широке і глибоке знання не тільки тієї галузі науки, в якій працює вчений, але й суміжних. Найбільш достовірні та міцні знання здобуваються із першоджерел. Вчений піддає їх критичному аналізу, творчій переробці, систематично використовує у власній діяльності.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: