Загальна схема наукового дослідження

Хід наукового дослідження можна зобразити у вигляді такої логічної схеми:

1) обґрунтування актуальності обраної теми;

2) формулювання мети і конкретних завдань досліджень;

3) визначення об’єктів і предмета досліджень;

4) вибір методів (методики) проведення досліджень;

5) опис процесу досліджень;

6) обґрунтування результатів досліджень;

7) формування висновків і оцінка одержаних результатів.

Обґрунтування актуальності обраної теми - початковий етап будь-якого

дослідження. Стосовно дисертації поняття „актуальність” має одну особливість. Те, як її автор уміє обрати тему і наскільки правильно він цю тему розуміє та оцінює з точки зору своєчасності та соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість.

Актуальність теми обумовлюється тим, що у науці завжди виникає та чи інше проблема, за якої старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Звідки, наукова проблема – це суперечлива ситуація, котра вимагає свого вирішення. Саме вірний вибір проблеми великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема. Вважається, що сформулювати наукову проблему означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що досі невідомо науці у предметі дослідження.

Від доведення актуальності обраної теми слід перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні завдання, які мають бути розв’язані відповідно до даної мети.

Формулювання названих завдань слід роботи якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів дисертаційної роботи.

Потім формулюється об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію, що обрана для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага дисертанта і саме предмет дослідження визначає тему дисертаційної роботи, що виноситься на титульний аркуш як заголовок.

Опис процесу досліджень - основна частина дисертації, де висвітлюються методика і техніка досліджень з використанням логічних законів і правил.

Дуже важливий етап ходу наукового дослідження – обговорення його результатів на засіданнях профілюючих кафедр, наукових семінарів, з попередньою оцінкою теоретичної та практичної цінності дисертації, що є першим колективним відгуком.

Заключним етапом ходу наукового дослідження є висновки, котрі містять те нове і суттєве, що становить наукові та практичні результати виконаної дисертаційної роботи.

Поняття „дисертація” невід’ємне від поняття „науковий результат”. Науковий результат – це знання, що відповідають вимогам новизни, достовірності і практичної цінності. Науковий результат, як правило – творчий продукт одного розділу дисертації. Сутність наукового результату формулюється у висновках до розділу. Формулювання сутності повинне бути коротким, змістовним, зрозумілим, конкретним, без загальних слів і термінів, які потребують додаткового пояснення. Тому найкращою формою наукового результату є закон або закономірність.

Наукові результати можна поділити на два типи: теоретично – методологічні (для теоретичних досліджень): концепція, гіпотеза, класифікація, закон, метод; та інструментальні (для прикладних і емпіричних досліджень): спосіб, технологія, методика, алгоритм, речовина.

Слід зазначити, що вибір теми є найвідповідальнішим етапом у діяльності аспіранта чи здобувача, бо він часом визначає майбутню діяльність людини на все життя і вирішальним чином зумовлює результат дисертаційного дослідження.

Література

1. Вунш Г. Теория систем. – М.: Сов. Радио, 1978. – 288 с.

2. Горяйнов С.В. Иерархия резкосных геологических тел. – Харьков,: изд. ХНУ им. В.Н. Каразина, 2001. – 564с.

3. Зубков И.Ф. Геологическая форма движения материи // Методологические вопросы геологических наук. – К.: Наукова думка, 1974.-С.45-58.

4. Косыгин Ю.А. и др. Геологическое пространство как основа структурных построений. // Геология и геофизика, 1968. – С.9 – 11.

5. Кулинкович А.Е. Вопросы теории геологического моделирования и теории информативности моделей// Методологические проблемы геологии. – К.: Наукова думка, 1975. – С. 107 - 119.

6. Оноприенко В.И., Поваренных А.С. Исследование структуры геологического знания как методологическая проблема// Методологические вопросы геологических наук. – К.: Наукова думка, 1974.- С. 3 – 16.

7. Оноприенко В.И. Общие принципы математизации геологического знания // Геол. журнал, 1972, в. 1. - С.64 – 75.

8. Смирнов В.А. Уровни знания и этапы процесса познания // Проблемы логики научного познания. – М.: Недра, 1964 - С.21–38.

9. Суярко В.Г. Геохимия подземних вод восточной части Днепровско-Донецкого авлакогена. – Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, Харьков, 2004.-206 с.

10. Системный подход в геологии (теоретические и прикладные аспекты). – М., АН СССР, 1983 – 323с.

11. Системный анализ условий нефтегазонакопления / Смирнов Б.И., Варичев С.А., Галабурда Н.И. и др. – К.: Наукова думка, 1986. – 112с.

12. Системные исследования. Методологические проблемы. Ежегодник. – М.: Наука, 1984. – 384 с.

13. Титанова Е.К. О специфике геологической формы движения материи // Методологические вопросы геологических наук. К.: Наукова думка, 1974.- С. 59-67.

14. Философские вопросы естествознания. Ч.3. – М.: МГУ, 1960. - 235 с.

15. Штофф В.А. Формы движения материи в неорганической природе. // Философские вопросы современного учения о движении в природе. - Л.: ЛГУ, 1962 - С. 81-96.

16. Шарапов И.П. Строение геологического знания // Методологические проблемы геологии. – К.: Наукова думка, 1975, с. 9-12

17. Шарапов И.П. Метагеология. Некоторые проблемы. – М.: Наука,1989. – 208с.

18. Шарапов И.П. Логический анализ некоторых проблем геологи. – М.: Недра, 1977.- 144с.

19. Шарапов И.П. Изменение силы связи между качествеными признаками в геологи // Научные труды Пермського НИИ, 1965. – С.21-30.

20. Чумаченко Б.А., Власов Е.П., Марченко В.В. Системный анализ при геологической оценке перспектив рудоносности территорий. – М.: Недра, 1980. – 246 с.

21. Установ Ф.А. Основы математического анализа геологических структур. – Ташкент: Фан, 1977. – 205 с.

22. Харафас Д.Н. Системы и моделирование. – М.: Мир, 1967. – 419 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: