Практичне заняття 3

Ординалістська теорія поведінки споживача (2 год.)

Мета заняття – уяснити сутність ординалістського підходу щодо визначення рівноважного стану споживача.

Завдання заняття – розглянути відмінні риси ординалістського підходу у визначенні оптимального набору благ; визначити основні положення системи переваг споживача; вивчити криві байдужості і їх властивості; розглянути економічну сутність граничної норми заміщення продукту і показати, що лежить в основі зміни її величини; розкрити зміст бюджетної лінії; виявити чинники, що визначають її положення на графіку; з'ясувати, як робиться діагностика рівноваги споживача згідно з ординалістським підходом.

Програмні питання:

1. Особливості аналізу функції корисності з ординалістських позицій.

2. Система переваг споживача та її основні елементи.

3. Два підходи до оптимізації споживчого вибору, її гранична інтерпретація.

4. Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.

5. Граничнанорма заміщення благ: суть і методика обчислення.

Тестові завдання:

Визначте єдино правильну відповідь:

1. Положення і нахил кривої байдужості для окремого споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.;

д) цінами товарів і доходом споживача.

2. Споживча рівновага на карті байдужості – це:

а) будь-яка точка на найвищій з кривих байдужості;

б) та точка, у якій нахил бюджетної лінії дорівнює нахилу дотичної до неї кривої байдужості;

в) будь-яка точка, розташована на бюджетній лінії;

г) будь-яка точка, розташована у просторі, обмеженому бюджетною лінією.

3. Гранична норма заміни одного товару іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного товару споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого, без зміни рівня сукупної корисності;

б) вимірює пропорції заміни одного товару іншим;

в) показує абсолютну величину кута нахилу кривої байдужості в точці на кривій;

г) всі відповіді вірні.

4. Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:

а) гранична норма заміни є сталою;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) правильні відповіді а) і в).

5. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб’єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

Практичні завдання:

Ситуація 1. Що повинен зробити споживач, який максимізує корисність, коли ціна груш і яблук однакова і становить 5 грн. за кілограм?

Ситуація 2. Якщо гранична норма заміщення товару Y товаром Х є величиною постійною при будь-яких комбінаціях цих товарів та збереженості загальної корисності, то який вигляд буде мати крива байдужості за таких умов?

Ситуація 3. Якою буде крива байдужості у випадку двопродуктового кошика, коли одне з благ є антиблагом, і яким буде значення граничної норми заміщення.

Ситуація 4. Морозиво є нормальним товаром для Іри й малоцінним для Олі. Покажіть за допомогою кривих байдужості, як зміниться споживання морозива Ірою та Олею, якщо його ціна знизиться вдвічі.

Задача 1. Ціна на товари Х та Y становить відповідно 30 і 60 грн. Доход споживача – 300 грн.

1. Записати рівняння бюджетної лінії.

2. Побудувати криву байдужості споживача за наведеними даними.

3.Вказати набір, при якому споживач максимізує корисність.

Таблиця 1.1

Задача 2. Крива байдужості задана рівнянням Y = 12 / Х + 2. Ціни товарів Х та Y відповідно дорівнюють 40 і 30 грн., а дохід споживача – 300 грн.

1. Записати рівняння лінії бюджетного обмеження.

2. Показати графічно криву байдужості та лінію бюджетного обмеження.

3. Визначити оптимальний набір споживача за даних умов.

4. Розрахувати граничну норму заміщення товару Х товаром Y у точці рівноваги.

Задача 3. Індивід витрачає на покупку фруктів – апельсинів (Х) та яблук (У) = 90 грн. на місяць. Визначити множину наборів фруктів доступних споживачеві, якщо в травні ціна апельсинів становила 15 грн./кг, а яблук 6 грн./кг. У серпні дохід індивіда зріс і тепер він може витрачати на покупку фруктів 180 грн. Яблука подешевшали і коштують 4 грн./кг, а при покупці 5 кг апельсинів встановлено знижку, вони продаються за ціною 12 грн./кг. Визначити, які набори фруктів будуть бюджетно допустимі для індивіда у серпні. Побудувати відповідні графіки бюджетного обмеження.

Задача 4. Визначити комбінацію товарів за допомогою графіка, яка максимізує корисність, якщо доход складає 120 грн. Ціна одиниці товару А – 4 грн., а товару Б – 6 грн. Крива байдужості задається наступними даними (табл. 4.1):

Таблиця 4.1

Задача 5. Індивід вважає, що йому однаково корисно споживати як 25 од. товару А і 9 од. товару Б, так і 15 од. товару А і 20 од. товару Б. Визначте граничну норму заміщення товару Б на А.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: