За модулями та темами

Робоча Програма

навчальної дисципліни “мікроекономіка”

для студентів галузей знань “Економіка і підприємництво”,

“Менеджмент і адміністрування”, “Інформатика та обчислювальна

техніка”, “Культура” всіх форм навчання

Укладачі: А. В. Литвиненко

О. О. Стрижак

Відповідальна

за випуск: Н. Б. Малахова

Харків, ХНЕУ, 2009

Затверджено на засіданні кафедри економічної теорії

Протокол № 5 від 23 грудня 2008 р.

Робоча програма навчальної дисципліни “Мікроекономіка” для студентів галузей знань “Економіка і підприємництво”, “Менеджмент і адміністрування”, “Інформатика та обчислювальна техніка”, “Культура” всіх форм навчання / Укл. А. В. Литвиненко, О.О. Стрижак. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. – 66 с. (Укр. мов.)

Подано тематичний план навчальної дисципліни та її зміст за модулями й темами, вміщено план лекцій і семінарських занять, матеріал щодо закріплення знань (індивідуальне навчально-дослідне завдання, самостійна робота, контрольні запитання, рекомендована література), методичні рекомендації та критерії оцінювання знань студентів.

Рекомендовано для студентів економічних спеціальностей

ВСТУП

В умовах інтеграції України до світової системи господарювання до фахівців в галузі економіки висуваються великі вимоги щодо прийняття рішень у всіх сферах господарювання, ефективність яких певним чином залежить від якості здобутих під час навчання знань.

Розв’язання складних проблем в економічній сфері неможливо без опанування майбутнім спеціалістом об’єктивних економічних законів, залежностей, методів управління підприємствами, принципів функціонування ринків тощо. На вирішення саме цих важливих завдань спрямоване вивчення навчальної дисципліни “Мікроекономіка”.

Мета навчальної дисципліни – формування ринково орієнтованого економічного світогляду і знань щодо методів прийняття оптимальних господарських рішень за наявних обмежених ресурсів та альтернативних можливостей їх використання.

Предметом навчальної дисципліни є поведінка економічних суб'єктів і механізм прийняття рішень за обмежених ресурсів та альтернативних можливостей їх використання.

Завдання мікроекономіки – це надання знань про базові положення мікроекономічної теорії; прищеплення навичок використання інструментарію і мікроекономічного аналізу; підготовка до вивчення прикладних дисциплін, що базуються на мікроекономічній теорії.

Мікроекономіка розкриває закономірності функціонування ринкової економіки на рівні споживачів та товаровиробників, механізм прийняття раціональних рішень відносно максимального задоволення потреб в умовах використання обмежених ресурсів.

Засвоєння теоретичного матеріалу, можливість його використання в практичній діяльності можна досягти різними засобами, а саме: вивченням змісту навчальної дисципліни під час лекцій та семінарських занять. Необхідним елементом успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни є самостійна робота студентів з економічною літературою, також нормативно-законодавчими актами з питань державного регулювання економіки.

Вивчаючи навчальну дисципліну треба пам’ятати, що хоча вивчення мікроекономіки не вважається запорукою успіху у підприємницький діяльності, воно допомагає розумінню складного економічного світу, разом з іншими економічними науками формує громадську свідомість, випрацьовує економічний тип мислення.

Структуру робочої програми навчальної дисципліни “Мікроекономіка” наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Структура програми навчальної дисципліни

У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час проведення аудиторних занять: лекційних, семінарських. Найбільш складні питання винесено на розгляд і обговорення під час семінарських занять. Також велике значення в процесі вивчення та закріплення знань має самостійна робота студентів. Усі ці види занять розроблені відповідно до положень вищої кредитно-модульної системи навчального процесу.

1. Кваліфікаційні вимоги до студентів

Навчальна дисципліна „Мікроекономіка” є базовою для підготовки бакалаврів економічних спеціальностей.

Необхідна навчальна база перед початком вивчення дисципліни:

з метою найкращого засвоєння матеріалу студенти повинні до початку вивчення дисципліни опанувати знання і навички в галузі основ економічної теорії, політичної економії, історії економічних вчень, макроекономіки.

У результаті вивчення дисципліни студенту необхідно знати:

сутність, мету і концептуальні основи мікроекономічного аналізу;

обґрунтування раціонального споживчого вибору згідно з кардиналістським та орди­налістським підходами;

наслідки зміни цін і доходу споживача на споживчий вибір;

дію законів попиту та пропозиції та особливості впливу цінових і нецінових детермінант;

умови вибору комбінацій виробничих факторів за критеріями мінімізації витрат чи максимізації випуску;

взаємозв’язки функції виробництва та функції витрат у короткостроковому та довгостроковому періодах;

правила поведінки фірми за умов зміни рин­кової ситуації;

особливості попиту й пропозиції факторів виробництва та механізм визначення їх цін у різних ринкових структурах.

Після опонування навчальної дисципліни “Мікроекономіка” студент повинен вміти:

моделювати поведінку споживача з урахуванням спадної граничної корисності блага;

знаходити оптимальний варіант вибору споживача на основі принципу рівності зважених граничних корисностей;

визначати зміни оптимального стану під впливом зміни переваг споживача та зміни його доходу;

виконувати графічну побудову ліній «доход – споживання», «ціна – споживання»;

моделювати ситуації порушення ринкової рівноваги і давати їх характе­ристику;

визначати основні показники, що характеризують ефективність стратегії підприємства у коротко- та довгостроковому періодах;

обчислювати витрати виробництва та виконувати економічні обґрунтування вибору мінімально ефективного розміру підприємства та оптимальної потужності діючого підприємства;

використовувати правила поведінки фірми в реальній економіці в умовах будь-якої ринкової ситуації;

обґрунтовувати оптимальний вибір товаровиробника, який купує фактори виробництва, та робітника щодо праці і відпочинку;

визначати ринкову ціну виробничого фактору.

Робоча програма навчальної дисципліни розроблена відповідно до вимог галузевого стандарту вищої освіти МОН України на базі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, розробленої Науково-методичною комісією з економіки і підприємництва МОН України.

2. Тематичний план навчальної дисципліни

При вивченні дисципліни “Мікроекономіка” студент має ознайомитися з програмою дисципліни, з її структурою, формами та методами навчання, видами та методами контролю знань.

Тематичний план дисципліни “Мікроекономіка” складається з двох модулів, кожний з яких об’єднує у собі відносно окремий самостійний блок дисципліни, який логічно пов’язує кілька навчальних елементів дисципліни за змістом та взаємозв’язками.

Навчальний процес здійснюється у таких формах: лекційні, семінарські та практичні заняття, індивідуальна науково-дослідна робота, самостійна робота студентів. Структура залікового кредиту дисципліни в залежності від напрямку підготовки представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Структура залікового кредиту навчальної дисципліни

Закінчення табл. 2

3. Зміст навчальної дисципліни

за модулями та темами

Модуль 1. Теорія взаємодії виробника та споживача

Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки

Мікроекономіка як складова частина економічної теорії. Зміст, співвідношення і генезис термінів “політична економія”, “економічна теорія”, “ макроекономіка”, “економікс” та ін.

Проблема обмеженості ресурсів і необхідність вибору. Альтернативність цілей використання обмежених ресурсів і раціональність поведінки суб’єктів ринкових відносин. Виключення в привласнені та конкурентність у споживанні.

Еволюція та сучасний зміст предмету мікроекономіки. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на мікрорівні. Нормативна і позитивна мікроекономіка.

Основні принципи і методи вивчення мікроекономічних явищ і процесів. Сучасний інструментарій мікроекономічного аналізу. Взаємозв’язок мікроекономіки з іншими дисциплінами.

Сутність економічної політики на мікрорівні, її структура, види.

Тема 2. Теорія граничної корисності й поведінки споживача

Потреба і корисність. Потреби, їх види, структура. Корисність блага. Функція корисності. Поняття корисності в економічній теорії і проблема її виміру. Сукупна та гранична корисність: вимірювання та графічне зображення. Постулати теорії споживчого вибору. Визначення ціни товару на основі граничної корисності.

Закон спадної граничної корисності. Перший та другий закони Госсена. Оптимальне споживання одного блага. Гранична корисність та крива попиту. Вирішення парадоксу А. Сміта на основі кривих краничної корисності.

Бюджетні обмеження і можливості споживання. Правило максимізації корисності. Рівновага споживача з кардиналістських позицій, в т.ч. в умовах споживання набору благ. Фактор часу і споживчий вибір.

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

Вподобання та привабливість, вподобання та вибір. Припущення щодо системи вподобань споживача. Вибір споживача з ординалістських позицій.

Криві байдужості, їх властивості. Карта байдужості. Окремі випадки конфігурацій кривих байдужості для різних пар товарів. Гранична норма заміщення благ. Зона ефективного заміщення. Криві байдужості та їх роль у мікроекономічному аналізі поведінки споживача. Обмеження та виключення.

Бюджетне обмеження і можливості споживача. Бюджетна лінія, її формула, графічне зображення. Ламана бюджетна лінія. Зсув бюджетної лінії. Вплив зміни доходу споживача на розташування бюджетної лінії та процес споживання.

Рівновага споживача з точки зору ординалістської теорії поведінки споживача. Економічне обґрунтування та графічне зображення оптимуму споживача як моделі раціонального споживчого вибору.

Тема 4. Аналіз поведінки споживача

Залежність поведінки споживача від його доходу. Побудова лінії “дохід – споживання”. “Суперіорні” (нормальні) та “інферіорні” (низькоякісні) товари. Особливості лінії “дохід – споживання” для нормальних і низькоякісних товарів. Криві і закон Енгеля. Побудова кривої Енгеля на основі “дохід – споживання”. “Лінія життя” для різних верст населення та різних вікових груп.

Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни одного з товарів та обох товарів. Побудова лінії “ціна – споживання”. Різновиди траєкторії зміни споживання внаслідок зменшення цін на суперіорні та інферіорні товари. Побудова лінії індивідуального попиту споживача.

Основні фактори впливу на вибір споживача. Ефект доходу і ефект заміщення. Розкладання сукупної зміни обсягу попиту на складові: ефект доходу та ефект заміщення – основні підходи за Слуцьким та Хіксом. Парадокс Гіффена.

Утворення “надлишку споживача” в результаті перевищення корисності товарів над ціною. Приріст “надлишку споживача” як показник зміни його добробуту. Зміна надлишку і втрати в результаті введення податків та дотацій на товари.

Компліментарні товари та товари-субстітути. Реакція споживача на зміни доходу, ціни.

Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємовідносини

Попит і пропозиція як основні важелі ринкового механізму. Попит і закон попиту. Графічне відображення закону попиту. Функція попиту. Графіки індивідуального та ринкового попиту. Виключення з дії закону попиту. Цінові і нецінові детермінанти попиту.

Пропозиція і закон пропозиції. Закон пропозиції. Графічне відображення закону пропозиції. Цінові і нецінові детермінанти пропозиції.

Кон’юнктура ринку. Взаємодія попиту і пропозиції. Поняття ринкової рівноваги, рівноважної ціни та рівноважного обсягу виробництва. Види ринкової рівноваги. Зміни у ринковій рівновазі. Дефіцит та надлишок виробництва.

Зміни рівноважної ціни та рівноважного обсягу виробництва під впливом різних чинників на взаємозалежних ринках. Регулювання ринку. Вплив попиту та пропозиції на рівноважну ціну. Павутинообразна модель досягнення рівноваги. Наслідки державного втручання у ринкову рівновагу. Чорний ринок. Спекуляція та посередництво.

Еластичність попиту, фактори, які на неї впливають. Види еластичності попиту: за ціною, за доходом та перехресна еластичність. Дугова та точечна еластичність.

Еластичність пропозиції, фактори, що на неї впливають. Еластичність за власною ціною блага та за цінами факторів виробництва. Дугова та точечна еластичність пропозиції.

Еластичність у короткостроковому та довгостроковому періодах. Практичне значення теорії еластичності попиту та пропозиції.

Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства

Підприємство як суб’єкт економічних відносин на мікрорівні. Місце підприємства у ринковій системі. Організаційно-правові форми підприємств. Класифікація суб’єктів господарювання.

Виробництво та фактори виробництва. Сутність та структура факторів виробництва. Закон спадної граничної продуктивності. Сукупний, середній та граничний продукт. Правило використання ресурсів: MRP=MRC. Рівновага виробника. Продуктивність праці.

Загальний та середній доход. Прибуток як кінцевий результат діяльності підприємства. Оптимальне співвідношення ресурсів. Правило найменших витрат. Правило максимізації прибутку.

Особливості виробництва. Технологія виробництва. Взаємозалежність факторів виробництва. Виробнича функція, її поняття, параметри, види (з одним та двома змінними факторами). Властивості виробничої функції. Екстенсивне та інтенсивне виробництво. Технічна та економічна ефективність виробництва.

Тема 7. Варіації факторів виробництва та

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: