Фінансові ресурси підприємства

Фінансові ресурси підприємства – це сукупність власних грошових доходів і надходжень зовні (залучені і позичені кошти), призначених для виконання фінансових зобов'язань підприємства, фінансування поточних витрат і капітальних вкладень, пов'язаних з відтворенням засобів виробництва.

Рух фінансових ресурсів можливий в двох випадках – при створенні підприємства і при його функціонуванні. У першому випадку господарський суб'єкт фактори виробництва за рахунок власних або позичених коштів, можливі також комбінації власних і позичених коштів. В момент заснування підприємства фінансові ресурси формуються на основі утворення статутного фонду. Залежно від організаційно-правових форм господарювання його джерелом є акціонерний капітал, пайові внески членів кооперативів, довгостроковий кредит, бюджетні дотації (Экономика, 1999б).

У разі, коли підприємство вже функціонує, воно отримує необхідні фактори виробництва для виготовлення виробів (надання послуг), для розширення виробництва за рахунок виторгу від продажу виробленої продукції чи надання послуг, або грошових надходжень від інших видів діяльності. Джерелом фінансування розширення виробництва є внутрішньогосподарські накопичення на основі відрахувань від прибутку і амортизації. При недостачі фінансових коштів підприємство намагається одержати кредит або бюджетні субсидії від держави.

Враховуючи зазначене вище, фінансові ресурси умовно можна поділити на такі групи:

- власні і прирівняні до них кошти;

- ресурси, що мобілізуються на фінансовому ринку;

- надходження із зовнішніх джерел.

Фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок прибутку (від основного й інших видів діяльності), а також виручки від реалізації зайвого майна, стійких пасивів, різних цільових надходжень, пайових та інших внесків членів трудового колективу. До стійких пасивів належать статутний, резервний та інші капітали; довгострокові позики; кредиторська заборгованість, яка постійно перебуває в обороті підприємства (борги по зарплаті через різницю в термінах нарахування і виплати, щодо відрахувань у позабюджетні фонди, у бюджет, щодо розрахунків з покупцями і постачальниками тощо).

Амортизаційні відрахування являють собою грошове вираження вартості спрацювання основних виробничих фондів і нематеріальних активів. Вони мають подвійний характер, тому що входять до собівартості продукції та у складі виторгу (виручки) від реалізації продукції повертаються на розрахунковий рахунок підприємства, стаючи внутрішнім джерелом фінансування як простого, так і розширеного відтворення.

Значні фінансові ресурси, особливо на заново створюваних чи реконструйованих підприємствах, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку за допомогою продажу акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, що випускаються даним підприємством, дивідендів і відсотків за цінними паперами інших емітентів, доходів від фінансових операцій, кредитів.

Підприємства можуть одержувати фінансові ресурси від асоціацій і концернів, до яких вони входять, від вищих організацій при збереженні галузевих структур, від органів державного управління у вигляді бюджетних субсидій, від страхових організацій. У складі цієї групи фінансових ресурсів, що формуються у порядку перерозподілу, все вагомішу роль відіграють виплати страхових відшкодувань і все меншу – бюджетні і галузеві фінансові джерела, що призначені для суто обмеженого переліку витрат.

Фінансові ресурси використовуються підприємством у процесі виробничої й інвестиційної діяльності. Вони перебувають у постійному русі і перебувають в грошовій формі лише у вигляді залишків коштів на розрахунковому рахунку в банку й у касі підприємства.

Підприємство, піклуючись про свою фінансову стійкість і стабільне місце в ринковому господарстві, розподіляє свої фінансові ресурси за видами діяльності. При цьому важливу роль відіграє також розподіл коштів у часі. ­Поглиблення цих процесів веде до ускладнення фінансової роботи, вимагає використання в практиці спеціальних фінансових інструментів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: