Транспортна система.

Different parts of Ukraine have different natural, economic and labor conditions. If a region is specialized in a certain sector of economy, it receives what it lacks from other region. This specialization is often historical, but can change throughout the years.

To define regional specialization, clusters of different industries in this area are analyzed. Usually these industries appear thanks to specific natural resources and conditions, ample labor force, specific geographic situation, available transport and logistics, traditions and specific state tasks.

According to its natural, socio-economic, historical and other factors (including administrative-territorial division), Ukraine is currently divided into nine economic districts: Donetsk, Pridneprovsky, Northeastern, Capital, Central, Podilsky, Northwestern, Carpathian and Black Sea Coast.

Donetsk region (Donetsk and Lugansk oblast) has substantial human resources. It leads the country by a number and density of its population. The region is among the most prosperous. Its leading industries are energy, coal, metallurgy, chemical, building materials and heavy engineering. The region also has considerable and varied natural resources: fertile soil, coal, salt, building materials, vermillion, etc. Its agriculture is characterized by the dominance of cattle breeding, while city suburbs feature a considerable amount of urban farms. The region also boasts a well developed transport network, particularly railroad that has the highest density in the country. The main industrial hubs are Donetsko-Makeevsky, Gorlovsko-Enakievsky, Lugansky, Kramatorsko-Konstantinovsky, Stakhanovo-Alchevsky, Lisichansko-Rubezhansky and Mariupolsky.

Pridneprovsky region (Dnepropetrovsk and Zaporizhzhya oblast) has the country’s sixth highest population, but is among the leaders as far as its natural resources are concerned. Some of them have the global importance. The region is specialized in black metallurgy, machine building, metal processing, chemical industry and energy, and according to its industrial performance is second only to Donetsky region. A well developed irrigation system helps agriculture, where crop raising and plant cultivation dominate animal husbandry. The region has a vast transport network with major hubs in Dnepropetrovsk and Dneprodzerzhinsk, Nikolsko-Marganetz, Pavlograd-Petropavlovsk and Zaporizhzhya. The region exports iron and manganese ores, aluminum, titanium, mining and metallurgical equipment, automobiles, tires, oils and lacquers, agricultural produce and equipment. It imports coal and charcoal, different machinery, textiles, etc.

Northeastern region (Kharkiv, Poltava and Sumy oblast) is among the country’s three agricultural and five industrial leaders. Its natural resources consist of oil, gas and iron ore. The region’s main industries are engineering, metal processing and chemical, food and light industries. The biggest hubs are Kharkiv, Kremenchug, Poltava and Sumy. The region imports metal, wood, different machinery and equipment, chemical products and food. It exports natural gas, iron ore, oil products, concrete-steel constructions, tractors, lorries, engineering tools, bicycles, etc.

Capital region (Kyiv, Zhitomir and Chernigiv oblast) is the country’s second in territorial vastness and population. It is rich in forests and quarries ample building materials. It is the country’s second industrial (engineering, chemical and light industries) and agricultural region. The main transport is railroad (60% of transit loads) and air (Kiev is the biggest airway hub in Ukraine). The region’s important transport centers are Kiev, Chernigov, Zhitomir and Bilotserkovsky. In the capital, which produces a wide range of goods and services, import still overwhelms export.

Central region (Cherkassy and Kirovograd oblast) is at the bottom of the list in the country’s population density (2.4 million people) and industrial potential. It depends heavily on agriculture. Natural resources consist of building and decorative stones. Leading industries comprise food processing, engineering and metallurgy. The biggest centers are Cherkassy, Kirovograd, Alexandriysk and Uman. The region exports agricultural machinery, equipment for light and food industries, TV sets, chemical fiber, nitrate fertilizers, sugar, vegetable and meat preservatives, and import virtually everything (from coal and petrol to clothes and agricultural produce).

Black Sea Coast (Odessa, Mykolaiv, Kherson and the Autonomous Republic of Crimea) has the country’s largest population of 7.1 million people. It has poor natural and water resources. The economy’s leading industries are engineering and metal processing, food and light industries, and grain-growing in agriculture. There are many gardens and vineries. Horticulture is highly developed. The region’s import is bigger than export. The main centers are Odessa, Mykolaiv, Kherson, Kakhovsko-Berislavsky, Simpheropol, Sevastopol, Kerch and Saksko-Yevpotoriysky.

Podil region (Vinnitsa, Khmelnitsk and Ternopil oblast) is least urbanized. Natural resources consist of raw building materials. The main centers are Vinnitsa, Khmelnitsk, Ternopil, Kamenets-Podilsk, and Shepetovka. The region’s economy depends on agriculture, specializing in grain-growing. It is the country’s fourth biggest agricultural area. Main industries are food, engineering and machine building (specializing in equipment for food, chemical and light industries).

Northwestern region (Volyn and Rivne oblast) has the country’s smallest territory and population (2.2 million). With 38% of forests, Volyn is only second to Carpathian region. Its other natural resources are coal, charcoal and building materials. The region has the country’s lowest industrial potential. In addition to food and light industries, it mainly specializes in machinery, metal processing and woodworking, which are rapidly developing. The region has three main centers in Rivne, Lutsk and Kovel. The region exports building materials, agricultural machinery, automobiles, chemical fertilizers, woodwork, cotton cloth and the unique kind of amber. It imports metals, different machines and equipment, instruments, automobiles, buses, natural and synthetic fibers, and agricultural products.

Carpathian region (Lviv, Zakarpattya, Ivano-Frankivsk and Chernovtsy) has high population density (higher than the country’s average). It has various natural resources and is rich in water and forests. This is an industrial region specializing in engineering, metal processing, chemical products, woodwork, light and food industries and construction. The region has a developed road and railway network and high historical tourist potential. The main centers are Lviv, Drogobychsko-Strysky, Chervonograd-Sokalsky, Chernovtsy, Ivano-Frankovsk, Kalushsko-Dolinsky and Uzhgorod-Mukachevsky.

ТЕМА 12. ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Й ОСОБЛИВОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

1. Донецький економічний район

2. Придніпровський економічний район

3. Північно-Східний економічний район

4. Центральний економічний район

5. Столичний економічний район

6. Подільський економічний район

7. Карпатський економічний район

8. Причорноморський економічний район

Донецький економічний район

Донецький економічний район — економічний район, розташований на південному сході України. Донецький економічний район займає площу 53,2 тис. км² або 8,8% території України. Складається з Донецької (4648 тис. чол.) та Луганської областей (2425 тис. чол.). Донецький економічний район має найвищий рівень економічного розвитку в Україні.

Основні міжгалузеві комплекси: енергетичний, металургійний, машинобудівний, хімічно-індустріальний. Переважає приміський тип сільського господарства. Добре розвинуті транспортний та рекреаційний комплекси.

Характерними є значний природно-ресурсний та потужний виробничий потенціал.

Основним багатством надр Донецького економічного району є кам'яне вугілля. Пласти кам’яного вугілля малопотужні товщиною 40 - 70 см. У районі виявлено нові родовища природного газу.

У басейні річок Кальміус і Торець (Донецька область) та Айдар і Деркул (Луганська область) знайдено родовища бурих залізняків непромислового значення.

Донецький регіон має запаси наступних корисних копалин: кам'яної солі, вапняків, високоякісної крейди, вогнетривкої глини, цементного мергелю.

Промисловість

В межах району розміщений Український Донбас (високо розвинутий ТВК із специфікою добувних галузей промисловості та обробною промисловістю).

У структурі паливної промисловості переважає вугільна — кам'яне вугілля видобувають у Донецькій області, енергетичне — в Луганській області. Тому в електроенергетиці переважають ТЕС: Вуглегірська, Луганська, Курахівська, Слов'янська, Старобешівська, Зуївська, Штерівська.

Металургія

Основою для розвитку чорної металургії є потужна коксохімічна промисловість. Найбільші підприємства галузі розташовані в Маріуполі («Азовсталь»), Донецьку, Макіївці, Алчевську.

Кольорова металургія представлена виробництвом цинку (Костянтинівка), ртуті (Микитівка), мідного і латунного прокату (Артемівськ). Заводи кольорової металургії розміщені у Катянжинові - "Укрцинк", Микитові - ртутний комбінат, Артемівську - завод обробки кольорових металів, Торезьку - завод твердих сплавів та "Донецьквторкольормет".

Хімічна промисловість

У районі сформувався потужний хіміко-індустріальний комплекс. До нього належить виробництво азотних добрив (Горлівка, Сєверодонецьк), фосфатних (Костянтинівка), соди (Лисичанськ, Слов'янськ), продукція хімії органічного синтезу (Сєверодонецьк, Лисичанськ, Донецьк, Стаханов, Рубіжне).

Машинобудування

Розвинене важке машинобудування. Центрами виробництва гірничо-шахтного устаткування є Донецьк, Луганськ, Горлівка, Ясинувата; підйомно-транспортного — Краматорськ.

Тепловози виробляють у Луганську, залізничні вагони — у Стаханові, а цистерни — Маріуполі («Маріупольвантажмаш»).

Центрами сільськогосподарського машинобудування є Луганськ, Маріуполь, Первомайськ.

Машинобудівний комплекс регіону включає наступні підприємства:

· ВО "Новокраматорський машинобудівний завод";

· Горлівський машинобудівний завод;

· Маріупольський завод важкого машинобудування;

· ВО "Луганський тепловозобудівний завод";

· ряд інших.

Промисловість будівельних матеріалів

На місцевій сировині розвинута промисловість будівельних матеріалів. З-поміж її галузей міжнародне значення має виробництво цементу (Артемівськ, Краматорськ, Єнакієве), а також скляна промисловість (Костянтинівка).

АПК

У районі сформувався потужний АПК, 80 % сільськогосподарських угідь становлять орні землі.Вони займають площу майже 2,4 млн. гектарів. З них близько 46% знаходиться під зерновими культурами, 24,6% - під технічними і 22,0% - під кормовими.

Виділяють наступні промислові вузли:

· Донецько-Макіївський (вугільна, металургійна, коксохімічна, машинобудівна, металообробна промисловість);

· Горлівсько-Єнакієвський (вугільна, металургійна, машинобудівна, хімічна, енергетична галузі);

· Краматорсько-Слав’янська (машинобудівна, металургійна, хімічна, енергетична, соляна, промисловість будівельних матеріалів);

· Торезо-Сніжнянський (вугільна, електротехнічна, легка, будівництво);

· Красноармійсько-Маріупольський (чорна металургія, машинобудування, рибоконсервна промисловість);

· Луганський (машинобудування, легка, харчова галузі);

· Стаханово-Алчевський (вугільна, металургійна, машинобудівна);

· Краснолуцько-Антрацитівський (вугільна, машинобудівна);

· Свердловсько-Ровенківський та Краснодонський (вугільна).

Сільське господарство

Переважає приміський тип сільськогосподарського виробництва. Тваринництво переважає над рослинництвом. Тваринництво має молочно-м'ясний напрям, рослинництво спеціалізується на вирощуванні зерна, соняшнику: північна зона - розвинене зернове господарство, соняшник, молочно-м’ясне скотарство, свинарство, птахівництво; центрально-південна зона - приміська спеціалізація.

Харчова промисловість

Основними галузями харчової промисловості є борошномельно-круп'яна, м'ясна, молочна, пивоварна, виноробна, хлібопекарська, кондитерська. Соляна галузь забезпечує 75 % видобутку кухонної солі в країні.

Легка промисловість

Основними центрами легкої промисловості є Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Костянтинівка.

Транспорт

У транспортному комплексі району переважають перевезення залізницями та автомобільними шляхами. Значного розвитку набули також морський, трубопровідний та повітряний транспорти. За обсягами перевезень район посідає перше місце в країні. Провідна роль за цим показником належить залізничному транспорту. Довжина магістральних – 2847 км завдовжки густотою 53,2 км на 1000 км². Вища густота залізниць у Донецькій області – 62,4 км, у Луганській 44,6 км. Найбільші залізничні вузли – Ясинувата, Красний Лиман, Дебальцеве, Микитівка, Іловайськ, Волноваха, Попасна, Родакове, Луганськ, Кіндрашівка, Сімейкине. Основними електрифікованими залізницями є Яснувата–Чаплине–Дніпропетровськ–Кривий Ріг, Іловайськ–Слов’янськ–Лозова–Харків, Слов’янськ–Донецьк–Маріуполь.

Друге місце за обсягами перевезень у районі посідає автомобільний транспорт. Загальна довжина автошляхів – 13600 км. Їх густота склала 255,6 км на 1000 км². Основними автомагістралями є: Донецьк–Артемівськ–Харків, Луганськ–Дебальцеве–Донецьк–Запоріжжя.

Через регіон проходять магістральні газо гони Ставрополь–Москва “Союз” та нафтогони Самара–Слов’янськ і Грозний–Лисичанськ. Працює кілька потужних продуктогонів. На Азовському морі знаходиться великий морський порт – Маріуполь. Функціонують аеропорти в Донецьку, Луганську, Маріуполі, Сєвєродонецьку.

Рекреація

Міжрайонне значення має рекреаційний комплекс. Основний центр — Слов'янськ.

Експорт

У структурі експорту району переважають вугілля, кокс, електроенергія, підйомно-транспортне устаткування, тепловози, вагони, мінеральні добрива, сода та інше.

Імпорт

Основними статтями імпорту є залізна і марганцева руди, нафта, природний газ, обладнання, продукція деревообробної, легкої і харчової промисловості.

Екологічні проблеми: дефіцит чистої води, запиленість, загазованість, посухи, пилові бурі.

Придніпровський економічний район

Придніпровський економічний район складається з Дніпропетровської (3461 тис. чол.) та Запорізької областей (1870 тис. чол.). Це другий район після Донецького за обсягом виробництва промислової продукції (разом з останнім — 33 % промислової продукції держави). Придніпровський економічний район розташований у південно-східній частині України. Межує на півночі з Північно-Східним, на сході — з Донецьким, на півдні — з Причорноморським, на заході — з Центральноукраїнським економічними районами. Південь Запорізької області омивається водами Азовського моря.

Клімат - помірно - континентальний.

Корисні копалини

Залізні руди Криворізького басейну представлені 12 млрд. т. Існують родовища у Білозерському районі, Чортоницьку, Жовтих Водах.

Є родовища титану, рутило - ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. У Західному Донбасі залягає 8,6 млрд. т кам’яного вугілля. Придніпровський район має запаси бурого вугілля, нафти, природного газу, бокситів.

Природні умови

Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства, а родовища корисних копалин - розвитку промисловості. У Придніпров’ї поєднується розвиток важкої індустрії та харчової промисловості.

Промисловість.

Промисловий комплекс Придніпров'я поєднує важку індустрію і харчову промисловість. Провідними галузями важкої промисловості, які визначають спеціалізацію Придніпров'я у міжрайонному поділі праці, є залізорудна, марганцеворудна, чорна металургія, машинобудівна, хімічна. Міжрайонне значення має також харчова і легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів.

Гірничодобувна промисловість представлена залізорудною, марганцеворудною та кам'яновугільною галузями, видобутком різноманітних будівельних матеріалів.

Залізорудна промисловість зосереджена в основному в Криворізькому залізорудному басейні, який за видобутком залізної руди займає провідне місце серед залізорудних басейнів світу. Тут збудовано ряд потужних шахт ("Гігант", ім. Кірова, ім. Орджонікідзе), гірничозбагачувальні комбінати (Новокриворізький, Центральний, Північний).

На криворізькій залізній руді працює вся чорна металургія Донбасу, Придніпров'я, Криворіжжя, частково Приазов'я. Крім того, значну кількість криворізької руди експортують до Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі.

Другою важливою галуззю гірничодобувної промисловості Придніпров'я є марганцеворудна, яка зосереджена в районі міст Нікополя і Марганця. Як і в залізорудній промисловості, у цій галузі руду видобувають шахтовим і відкритим способами. Марганцева руда використовується в доменному виробництві Півдня для виплавляння феромарганцю, значна її кількість вивозиться за кордон.

Енергетика району ґрунтується на використанні місцевих гідро-енергетичних ресурсів, привізного донецького вугілля, шебелинського газу і місцевого бурого вугілля. Електростанції Придніпров'я належать до Південної енергосистеми. (Дніпрогесу, Кременчуцьку ГЕС, Дніпродзержинська, Найбільшими теплоелектростанціями є Придніпровська, Дніпродзержинська і Криворізька ДРЕС.)

Найбільшими машинобудівними центрами Придніпров'я є.Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь. У Дніпропетровську споруджено один з найбільших у країні заводів,, що виробляє металеві конструкції для залізничних мостів і доменних печей, завод металургійного устаткування, завод важких пресів. Далеко за межами Придніпров'я відома продукція Криворізького заводу гірничого устаткування. Дніпродзержинський завод поставляє залізничному транспорту вагони і платформи, а Нікопольський машинобудівний — підйомні крани, різні сільськогосподарські машини. Одним з найбільших заводів сільськогосподарського машинобудування є завод, який випускає велику кількість тракторних сівалок десятків найменувань.

Тут набула широкого розвитку коксохімічна та азотно-тукова промисловість. Найбільші центри коксоксохімії — Дніпродзержинськ (завод ім. Орджонікідзе і Баглійський), Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя. На коксохімічних заводах, крім основної продукції — коксу, виготовляють бензол, мінеральні добрива тощо. В Дніпродзержинську працює великий азотнотуковий комбінат, який переробляє напівпродукти коксохімічних підприємств. У Дніпропетровську розвинено виробництво лаків і фарб.

Досить розвинена в цьому районі деревообробна промисловість, яка працює на сплавному лісі, що надходить Дніпром з північних районів України та Білорусі. її центри — Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ.

Сільське господарство Придніпров'я виробляє 20% виробництва пшениці, 25% - кукурудзи, 35% - соняшнику, 14% - овочів, 14% - м'яса, 15% - молока, 20% - вовни від загальнодержавного. Рослинництво є провідною галуззю сільськогосподарського виробництва Придніпров'я. Воно дає понад половину валової продукції сільського господарства, забезпечуючи розвиток тваринництва.

Харчова промисловість за вартістю виробленої продукції посідає третє місце після машинобудування і металургії. На неї припадає 18 % валової продукції промисловості Придніпров'я. Працюють численні підприємства різноманітних галузей харчової промисловості (переважно на місцевій сировині). Найбільш розвиненими є борошномельно-круп'яна й олійна промисловість. Значну кількість продукції дають цукрова, маслоробна, м'ясна, кондитерська та деякі інші.

Підприємства харчової промисловості розташовані в Запоріжжі, Мелітополі, Бердянську, Дніпропетровську та в багатьох містах. Вони виробляють цукор-пісок, м'ясні й молочні продукти, рослинне і тваринне масло, борошно, крупу, кондитерські і лікеро-горілчані вироби тощо.

Промислові вузли

Сформовані такі промислові вузли:

- Криворізький (залізорудна промисловість, гірничорудне машинобудування, легка і харчова промисловість);

- Дніпродзержинський (металургія, хімічна, машинобудівна, харчова, легка промисловість);

- Дніпропетровський (чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість, легка, меблева та будівельних матеріалів);

- Запорізький (чорна та кольорова металургія, машинобудування, електроенергетика).

Іде процес формування ряду інших промислових вузлів. Екологічна ситуація є однією з найгостріших проблем у регіоні. Є родовища титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту.

Транспорт

У Придніпров'ї розвинені всі види транспорту. Через регіон з’єднується Криворізький басейн з Донбасом, портами Чорного та Азовського морів.

Провідну роль у транспортній системі Придніпров'я відіграє залізничний транспорт. Через цей район проходять Московсько-Кримська, Криворізько-Донецька магістралі, які зв'язують район з іншими регіонами країни. Найбільш напружені ділянки залізниць електрифіковані (ділянки Довгинцеве — Нікополь — Запоріжжя, П'ятихатки — Нижньодніпровськ — Вузол — Чаплине — Ясинувата та деякі інші). Найбільші залізничні вузли району: Долинський, Нижньодніпровський, Апостолове, П'ятихатки, Синельникове, Запоріжжя, Знам'янка.

Найважливішими річковими портами на Дніпрі є Запоріжжя (великий перевалочний пункт у залізнично-водному сполученні ряду районів країни з Придніпров'ям і Донбасом) і пристані — Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь. Передбачається будівництво портів на Дніпродзержинському водосховищі, важливим портом стане Верхньодніпровськ. Значну роль в економічних зв'язках відіграє морський транспорт. На узбережжі Азовського моря (у Запорізькій обл.) розташований великий морський порт Бердянськ, який посідає значне місце в загальному вантажообороті країни. Невпинно зростає значення автомобільного транспорту у внутрішньорайонних і міжрайонних перевезеннях. Придніпров'я має розвинену мережу нерейкових шляхів. Довжина шляхів з твердим покриттям становить 6,1 тис. км. Серед них виділяються дуже важливі автомагістралі Москва — Сімферополь, Запоріжжя — Новомосковськ та ін.

Придніпров'я є одним з найважливіших експортерів промислової продукції до країн Європи, Азії та Африки. Експортують залізну і марганцеву руди, прокат, металургійне устаткування тощо. Структура ввезення і вивезення свідчить про значний рівень розвитку продуктивних сил і є наслідком спеціалізації господарства Придніпров'я в Україні.

Північно-Східний економічний район

Північно-східний економічний район розташований на північному сході України і межує на півночі та північному сході з Російською Федерацією (має безпосередній вихід до Курської та Білгородської областей), на заході — зі Столичним економічним районом, на сході — з Донецьким, на півдні — з Придніпровським. Північно-Східний економічний район включає Полтавську (1546 тис. чол.), Сумську (1236 тис. чол.) та Харківську (2836 тис. чол.) області з площею 83,9 тис. км².

Належить до найбільш індустріально розвинених районів України, характеризується вигідним економіко-географічним положенням, розташований на важливих шляхах сполучення з сусідньою Російською Федерацією, поблизу металургійних баз Донбасу та Придніпров’я. Це індустріально розвинений район з вигідним економіко - географічним положенням. На промисловість припадає 75% валового продукту регіону. Він займає третє місце за розвитком промисловості та вартістю основних виробничих фондів, де зосереджено 20% машинобудування України.

Даний район характеризується сприятливими природно-кліматичними умовами, значними запасами корисних копалин. З енергетичних ресурсів тут є природні горючі гази, виявлені в усіх областях району, але основні промислові запаси зосереджені в Харківській області (Шебелинське, Христинівське, Муратівське, Єфремівське та інші родовища). Запаси нафти сконцентровані в Полтавській (Глинсько-Розбишівське, Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогригорівське родовища) і Сумській (Качанівське, Рибальське родовища) областях. Є кам'яне вугілля (південь Харківської обл.), родовища якого ще не розробляються, буре вугілля (Харківська, Полтавська і Сумська обл.), торф (Полтавська і Сумська обл.).

Значні поклади високоякісних залізних руд (4,5 млрд. т) зосереджені в Кременчуцькому залізорудному басейні (Полтавська обл.). Відкрито родовища фосфоритів у Харківській і Сумській областях — до перспективних належать Синичино-Яремівське і Малокомишуватське (Харківська обл.), Стецьківське (Сумська обл.).

Є поклади кам'яної солі (Сумська обл.), каоліну, кварцових та скляних пісків, гіпсу, крейди, мергелю, вапняків та інших мінеральних будівельних матеріалів.65,9% населення проживає в містах, що пояснюється наявністю інтенсивного сільськогосподарського виробництва.

Промисловість.

Основою промислового територіального комплексу Північно-Східного економічного району є машинобудівна і металообробна, харчова, хімічна та легка промисловість. Вони є галузями спеціалізації. Добре розвинена промисловість будматеріалів та залізорудна. У Полтавській області споруджено Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, який виробляє залізорудний концентрат та окотки. Крім того, чорна металургія представлена Кременчуцьким та Полтавським ливарно-механічними заводами.

В районі є такі основні галузі машинобудування: енергетичне та електротехнічне машинобудування зосереджене в Харкові, де випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, потужні турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів, прокатних станів, шахтових підйомних машин, крокових екскаваторів, устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства; у Полтаві — заводи електротехнічних виробів; газорозрядних ламп; запасних частин для парових турбін; устаткування для електропідстанцій. У Глухові виробляють електронні й агрегатні вузли. Заводи важкого компресоробудування та електропомп розміщені в СумахМашинобудування виробляє 35% валової продукції регіону.

Транспортне машинобудування зосереджене в Кременчуці (великовантажні автомобілі загального призначення, а також підвищеної прохідності, тягачі й автосамоскиди, різні види вагонів, у тому числі для перевезення цементу, вугілля, руди, лісу тощо); в Харкові — велосипеди, мотоцикли, кулькопідшипники, дизель-генератори для потужних тепловозів, тракторні двигуни і самохідні шасі, в Ромнах — тракторні запчастини.

Верстатобудування зосереджено в Харкові (важкі круглошліфувальні верстати загального та спеціального призначення, автоматичні лінії, верстати високої точності з програмним керуванням); в Лубнах — круглошліфувальні і спеціальні колові верстати високої точності.

Прилади, точні машини, інструменти і механізми виробляють у Харкові — контрольно-вимірювальні прилади, маркшейдерські інструменти, телевізори, ЕОМ, калькулятори, радіоапаратуру, в Сумах — електронні мікроскопи, в Полтаві — штучні алмази й алмазні інструменти. У Харкові значного розвитку набула авіаційна промисловість. Тут виробляють пасажирські і транспортні літаки.

Харчова промисловість району за обсягом виробництва закмае друге місце після машинобудування. Вона переробляє місцеву сільськогосподарську сировину — зерно, цукрові буряки, насіння олійних культур, продукцію тваринництва. В районі діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, олійної, жирової, спиртово-горілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості.

Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, пластмаси, кіноплівку, хімреактиви, дубильні препарати, барвники, лаки та іншу продукцію. В районі сформувався нафтогазохімічний цикл виробництва. Підприємства хімічної промисловості зосереджені у Харкові, тут налагоджено випуск пластмас, лаків, фарб, хімреактивів, речовин побутової хімії, фармацевтичних препаратів; у Кременчуці функціонує нафтопереробний завод, налагоджене виробництво технічного вуглецю; в Сумах виготовляють фосфорні добрива, сірчану кислоту, отрутохімікати, пігменти, лакофарбову продукцію, мінеральні домішки до кормів для худоби; в Шостці випускають кольорову і чорно-білу фотоплівку, стрічку для магнітофонів; у Шебелинці — хімічні реактиви.

Легка промисловість за вартістю продукції посідає третє місце в районі після машинобудування і харчової промисловості. Текстильна промисловість виробляє вовняні, бавовняні, трикотажні тканини, діють підприємства хутрової та шкіряно-взуттєвої промисловості.

Найбільшим центром легкої промисловості є Харків. Тут зосереджена швейна, панчішно-шкарпеткова, суконна, взуттєва промисловість, найбільше в Україні хутрове об'єднання, канатний і шкіряний заводи.

У Полтаві розміщені бавовняно-прядильна, трикотажна, швейна фабрики, шкіряно-взуттєвий комбінат, у Сумах — швейна, суконна і шкіряно-взуттєва фабрики.

У районі ведеться промислове і житлове будівництво. Тому тут значного розвитку набула промисловість будівельних матеріалів: виробництво цементу, збірних залізобетонних виробів, стінових, в'яжучих матеріалів, черепиці, будівельної кераміки, фаянсу тощо. Особливо виділяється потужністю Кременчуцька база будівельних індустрій, де працює великий завод залізобетонних конструкцій, та в Балаклії — цементно-шиферний комбінат. Розвинена також скляна (у Полтаві, Мерефі) і фарфоро-фаянсова промисловість (у Будах, Полтаві).

Підприємства деревообробної і меблевої промисловості розміщені переважно у великих промислових вузлах — Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці.

Енергетичне господарство району розвинулося на базі природних горючих газів, нафти, привізного з Донбасу вугілля, торфу і гідроенергії Дніпра.

Особливе місце посідає газова промисловість. Найбільше газу добувають у Харківській області. Крім того, тут використовують попутний газ нафтових родовищ та експлуатують родовища Полтавської області із значно меншими запасами газу.

Сільське господарство.

Соціально-економічні й природні умови району зумовлювали розвиток високоінтенсивного сільського господарства. Більшість сільськогосподарських підприємств спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрових буряків, соняшника і на м'ясо-молочному тваринництві. Навколо міст створено овочево-молочні господарства приміського типу. Більше половини посівної площі району припадає на зернові культури, серед яких найбільше озимої пшениці, ячменю, жита, гречки, кукурудзи. Частка тваринництва в структурі сільськогосподарського виробництва становить 52,7 %. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Південь має м'ясо-молочний напрям. У південно-східній частині району значного розвитку набуло вівчарство. В районі розвинені також рибальство, бджільництво і шовківництво.

Транспортна система.

В Північно-Східному районі добре розвинений залізничний, автомобільний, річковий, трубопровідний і повітряний транспорт. Основна частина вантажів перевозиться залізничним і автомобільним транспортом. У цілому в районі провідне місце належить залізничному транспорту. Виняток становить Харківська область, де на автомобільні перевезення припадає 65 % усіх перевезень. Через територію району проходять магістральні газопроводи "Союз", Уренгой — Помари — Ужгород, Шебелинка — Полтава — Київ і нафтопроводи Мічурінськ — Кременчук, Гнідинці — Кременчук та ін.

Авіаційний транспорт представлений в усіх областях району. Спеціалізація — перевезення пасажирів та вантажів.

У великому обсязі до району ввозяться паливо, метал, будівельні матеріали, ліс, а вивозиться здебільшого готова продукція обробної промисловості — машини, інструменти, взуття, одяг, цукор, масло, олія, мило тощо. Основні економічні зв'язки району налагоджені з сусідніми Придніпровським і Донецьким, а також різні кооперативні зв'язки з центральними районами Російської Федерації.

Центральний економічний район

Центральний економічний район займає, відповідно до назви, центральне географічне положення в межах України і є єдиним районом, котрий займає повністю внутрішнє положення в державі. Складається з двох адміністративних областей – Кіровоградської та Черкаської. Площа району – 45.5 тис. км² (7,5% площі держави), населення – 2530,5 тис. осіб (5,2% населення України). За територіально-адміністративним устроєм в межах району налічується 41 район, 28 міст, 41 смт та 1843 сільських населених пунктів. В загальнодержавному поділі праці район виділяється на виробництві продукції сільськогосподарського машинобудування, електротехнічного, енергетичного, приладобудування, харчової промисловості, видобутку графіту, уранових руд, будівельної індустрії, хімічної промисловості. На півночі район межує з Київським, на заході – з Подільським, на півдні – з Причорноморським та Придніпровським соціально-економічними районами. Практично це є єдиний район України, який немає виходу в будь-якій формі до державного кордону України.

Регіон має великі (світового значення) запаси уранових руд, кристалічних будівельних та облицювальних матеріалів; значні (державного значення) запаси золота, хромітів та нікелевих руд, які можуть забезпечити потреби України на значний період; промислові запаси залізистих кварцитів, вогнетривких глин, каолінів. Перспективна для України алмазоносність.

У регіоні найкращі в Україні грунтово-кліматичні умови для розвитку галузей сільського господарства.

Промисловість.

У сукупній товарній продукції регіону на промисловість припадає майже 53 %. У регіоні виробляють верстати і сільгоспмашини, помпи й азотні добрива, напівпровідникові матеріали, добувають уранові руди й графіт, граніт, виробляють цукор, олію. Галузями спеціалізації є сільгоспмашинобудування, гірничодобувна, паливна, хімічна, будматеріали, деревообробна промисловість, чорна та кольорова металургія, електронна, легка і харчова промисловість.

Основою електроенергетики є великі Кременчуцька та Канівська ГЕС, малі ГЕС: Краснохутірська, Новоархангельська, Тернівська, Стеблівська, Корсунь-Шевченківська, Тальнівська; теплові електростанції: Кіровоградська, Олександрійська, Черкаська, Ватутінська, Уманська. Будується Чигиринська парогазова електростанція. У стадії будівництва потужна Канівська гідроакумуляційна електростанція.

Чорна металургія представлена гірничо-збагачувальним комбінатом у м. Долинській, ливарним заводом у Кіровограді, цехами у містах Черкаси, Сміла, Корсунь-Шевченківський, Звенигородка.

Підприємства кольорової металургії розміщені у м. Світловодську (комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів та завод чистих металів) та Побузьку (феронікелевий завод).

Машинобудівний комплекс: Кіровоградські заводи "Червона зірка" (тракторні сівалки), "Пдросила" (помпи для тракторів, автомобілів, екскаваторів, гідравлічні передачі), Черкаський машинобудівний завод (устаткування для харчової промисловості), Смілянський машинобудівний (устаткування для харчової промисловості, побутова техніка), Корсунь-Шевченківський механічний (устаткування для цукрової промисловості), Уманський і Монастирищенський ремонтно-механічні заводи, Кам'янський машинобудівний (устаткування для легкої і хімічної промисловості).

Підприємства будіндустрії є у Кіровограді (ВО "Кіровоградзалізобетон", "Будіндустрія"), у Світловодську ("Дніпроенергобудіндустрія"), Черкасах ("Будіндустрія") та Умані ("Будіндустрія").

Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості розміщені у Черкасах (ВО "Азот"), Світловодську (завод "Промінь") та Кіровограді (завод "Прогрес").

Деревообробна промисловість представлена Черкаським меблевим комбінатом, Шполянською меблевою фабрикою, меблевими підприємствами Кіровограда, Світловодська, Новомиргорода, Новоукраїнки. Целюлозно-паперова — виробництвом діаграмного паперу в Олександрії, паперової та картонної тари — у Кіровограді та Знам'янці.\

Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву. На Черкащині працюють 24 цукрових піскових та 1 рафінадний заводи, на Кіровоградщині — 11 цукро-піскових заводів.

Великі м'ясокомбінати, птахокомбінати, м'ясопереробні підприємства розміщені у Черкасах, Умані, Балаклії, Золотоноші, Звенигородці, Кіровограді, Олександрії та інших містах.

Легка промисловість забезпечується місцевою сировиною, діють ряд льонокомбінатів. Найбільші підприємства легкої промисловості: Черкаський шовковий комбінат, Черкаська і Стеблівська текстильні фабрики, швейні фабрики у Смілі, Золотоноші, Умані, Кіровограді, Олександрії; взуттєве виробництво у Черкасах, Умані, Новомиргороді; валяльно-повстяна фабрика у Черкасах.

На території регіону сформувалися промвузли: Кіровоградський, Олександрійський, Черкаський, Смілянський, Канівський, Уманський, Золотоніський.

У галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво (54 % товарної продукції), а саме: скотарство молочно-м'ясного напряму та свинарство. Допоміжні галузі — птахівництво, вівчарство, бджільництво,ставкове рибництво, шовківництво.

Транспортна система. Протяжність магістральних залізниць — 1697 км, густота залізниць — 37 км на 1000 км2. Найбільші залізничні вузли: станція ім. Шевченка, Цвіткове, Золотоноша, Христинівка, Знам'янка, Помічна, Долинська, Гайворон.

Автошляхів у регіоні — понад 12 тис. км, з них з твердим покриттям — понад 10 тис. км. Густота автошляхів — 262 км на 1000 км2.

Територією регіону проходять траси газопроводів "Союз", Кременчук — Кіровоград, Кременчук — Кривий Ріг, нафтопроводу Кременчук — Кривий Ріг.

Столичний економічний район

Розташований на півночі України. Площа його становить 90,7 тисяч квадратних кілометрів. Населення — 7,5 млн чоловік. Район охоплює території Київської, Чернігівської і Житомирської областей. Столичний економічний район посідає друге місце в Україні за територією, а за кількістю населення поступається тільки Донецькому і Причорноморському економічним районам. Друге місце в країні належить району за виробництвом продукції промисловості, за виробництвом продукції сільського господарства район поступається тільки Причорноморському.У районі розвинуті харчова та легка промисловості, машинобудування, металообробна промисловість.

Природні умови економічного району досить різноманітні.

Корисні копалини

Серед корисних копалин переважають будівельні матеріали, особливо будівельне і декоративне каміння.У Житомирській області знаходяться всесвітньо відомі родовища червоних, рожевих і сірих гранітів, чорних і сірих лабрадоритів. Граніти і гнейси видобувають у долинах річок Росі, Ірпеня та Тетерева. Вздовж правого берега Десни знаходяться значні поклади крейди, яка цілком придатна для виробництва цементу, високої якості паперу тощо. Сировинною базою для цементної промисловості в районі є також великі запаси мергелю. Виявлено поклади цегельних, черепичних та вогнетривких глин. Будівельні піски переважають у північній частині району. У Чернігівській області є невеликі поклади фосфоритів, нафти (Гнідинцівське, Леляківське родовища), на Житомирщині — бурого вугілля, в Чернігівській і Жит (титанові руди) знаходяться в Житомирській області (долина ріки Ірші). У Київській області виявлено значні поклади уранових руд, що не розробляються. Район має лікувальні грязі і мінеральні води (Миронівський, Білоцерківський та Броварський райони Київської області, Житомир, Новоград-Волинський та інші). Відкрито значні поклади бурштину.

У районі значні лісові ресурси. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС природним ресурсам, особливо рекреаційним, лісовим, ґрунтовим, завдано великої шкоди.

Демографічні показники

Середня густота населення в районі становить приблизно 82 чоловіки на 1 км² і близька до середньої в країні. В цілому населення в районі розміщене дуже нерівномірно. На це впливають природні, екологічні, економічні чинники.

Найгустіше заселена Київська область, найменше — Чернігівська. В Київській області (разом з Києвом) найвища частка міських жителів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: