Розрахунок у формі відкритого рахунка

Платежі на відкритий рахунок значною мірою поширені у країнах ЄС: до 60% усіх платежів між контрагентами ЄС здійснюються у цій формі. При розрахунках за відкритим рахунком експортер поставляє товар та товаророзпорядчі документи на адресу імпортера без гарантій платежів з його боку. Імпортер здійснює оплату шляхом банківського переказу, Векселя строком платежу по пред'явленню або чеком в обумовлені у ЗТК строки.

При розрахунках за відкритим рахунком контрагенти здійснюють взаємний облік сум поточної заборгованості. Після відвантаження товару та відправлення товаророзпорядчих документів на адресу імпортера експортер записує у бухгалтерських документах суму відвантаження в дебет відкритого на покупця рахунка. Імпортер записує цю ж суму відвантаження в кредит рахунка експортера. Після оплати контрагенти роблять зворотні записи. Ця форма розрахунків передбачає ведення контрагентами великого обсягу роботи з обліку продажів.

Порядок погашення заборгованості за відкритим рахунком залежить від угоди між контрагентами:

- при регулярних поставках сторони можуть домовитись, що розрахунки між ними будуть здійснюватись не по кожній окремій партії товару, а у певні строки – звичайно наприкінці місяця або кварталу;

- якщо поставки взаємні, можливий залік вимог на безвалютній основі.

Для покупця розрахунки за відкритим рахунком є:

- найбільш вигідною формою платежу, оскільки він здійснює платіж лише по отриманні/інспекції товару, тобто відсутній ризик оплати непоставленого або некондиційного товару, який існує, наприклад, при авансовому платежі;

- найпростішою та найдешевшою формою розрахунків, яка відрізняється відносною простотою виконання. Цим пояснюється її надзвичайна популярність при розрахунках між контрагентами країн ЄС. Навіть експортери визнали зручність торгівлі на умовах відкритого рахунка, особливо при тривалих ділових відносинах та поставках товару дрібними партіями.

Для продавця платіж на відкритий рахунок є:

- найпростішою та найдешевшою формою розрахунків, оскільки вона передбачає надання продавцем товаророзпорядчих документів безпосередньо покупцю, обминаючи банк;

- найризикованішою формою розрахунків, тому що оплата товару здійснюється після того, як всі права на нього перейшли до покупця разом із товаророзпорядчими документами і немає фінансових документів, які б примусили його оплатити товар. Постачальник у даному разі має покладатись лише на платоспроможність та розрахункову дисципліну імпортера. Таким чином, ризик неоплати імпортером товару при однобічному використанні відкритого рахунка аналогічний ризику непоставки або недопоставки товару експортером при авансових платежах. Тому використовується відкритий рахунок при дуже значній впевненості у партнері, звичайно між фірмами, які знаходяться у тривалих ділових відносинах та систематично поставляють товар, як правило, дрібними партіями. Певне зниження ризику неплатежу для експортера можливе, якщо контрагенти по черзі виступають у ролі продавця та покупця і невиконання зобов'язань одним з них може потягнути за собою аналогічні дії іншого. Тому ця форма розрахунків частіше використовується при двосторонніх поставках, ніж при односторонніх.

Для досягнення більшої надійності платежу на відкритий рахунок експортери наполягають на виставленні на свою користь платіжних гарантій першокласних банків, Виставлення банківських гарантій при використанні таких форм розрахунків, як відкритий рахунок, авансовий платіж, інкасо – звичайна світова практика, і пропозиції про їх надання під час переговорів, як правило, сприймаються протилежною стороною без протидії.

Специфічною сферою використання розрахунків по відкритому рахунку є комісійна та консигнаційна торгівля, яка здійснюється посередницькими фірмами. Тут товар відправляється на склад посередника країни реалізації, а оплата здійснюється після його продажу. Але, перш ніж використовувати такі форми торгівлі, слід впевнитися у надійності фірми посередника. При цьому висновки відносно цього можна зробити тільки на підставі тривалих довірчих контактів з фірмою, але ні в якому разі не за ознаками її зовнішньої солідності.

У ЗТК може використовуватись таке формулювання платежу на відкритий рахунок:

"Протягом двох днів після продажу обладнання Фірма (консигнатор) повинна телеграфом повідомити Зовнішньоторгове об'єднання (консигнанта) про ціни, за якими вона продала обладнання третім особам.

Усі платежі за обладнання здійснюються Фірмою шляхом переказу належних Зовнішньоторговому об'єднанню сум на його рахунок у Банк ".

Або:

"Усі платежі за реалізовані "СП" (консигнатором) товари по закінченні строку консигнації здійснюються в євро на користь "Консигнанта" шляхом переказу належної суми на його банківський рахунок.

Платіж вважається здійсненим після того, як "Консигнант" підтвердить його отримання та правильність".

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте існуючі способи платежу.

2. Опишіть засоби платежу, що використовуються при здійсненні ЗЕД.

3. У чому полягає різниця між простим і переказним векселем?

4. Які існують методи платежів?

5. Сутність міжнародних розрахунків.

6. Форми розрахунків.

7. Види і засоби платежу.

8. Документальне оформлення банківських операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

9. Форми кредитування експортерів та імпортерів.

10. Що таке акредитив?

11. Які різновиди акредитивів Ви знаєте?

12. Що таке інкасо?

13. Які різновиди інкасо Ви знаєте?

14. Які банки згідно національних стандартів мають право на супровід документарних операцій в ЗЕД?

15. Через який кореспондуючий банк пройде платіж, якщо за умовами контракту Ви розраховуєтесь доларами США?

16. Що таке акцепт і аваль при розрахунку векселем?

17. Які міжнародні акти в сфері регулювання міжнародних розрахунків Ви знаєте?

18. Що таке «банківська гарантія? ЇЇ роль в міжнародних розрахунках.

Питання для підготовки доповідей

1. Основні умови й форми зовнішньоторговельних платежів.

2. Основні форми розрахунків у ЗЕД.

3. Платіжні системи: SWIFT, CHIPS, TARGET.

4. Кореспондентські відносини у сфері ЗЕД.

5. Система клірингу.

6. Форфейтингові операції в міжнародній торгівлі.

7. Сутність факторингових операцій та їх роль в ЗЕД.

8. Особливості розрахунків чеками в ЗЕД.

Особливості та різновиди кредитних операцій в ЗЕД.

Задача

Задача 8.1

Підприємство "Альфа" уклало експортний контракт на 480 тис, дол. США і надає своєму імпортеру можливість здійснювати платежі 4 рівними частинами протягом 2 років зі сплатою додатково 10% річних на залитшок боргу за наданою відстрочкою платежів. Укладено також угоду про те, що ця заборгованість буде оформлена простими векселями, які експортер передає форфейторові за ставкою врахування 14% річних.

Визначити, на яку загальну суму експортеру необхідно виставити прості векселі, щоб через 2 роки одержати суму 480 тис. дол.. США.

Задача 8.2

Англійський експортер сподівається одержати 1 млн. дол. США 01.05.2002 за проданий товар 03.02.2002. Експортер вважає, що вартість дол. буде падати, а тому хоче застрахувати можливі збитки покупкою червневого валютного ф’ючерсу. (Довідка: фючерсні контракти мають номінальну вартість 25000 ф. ст. і лише такі 4 терміни виконання: березень, червень, вересень, грудень). Якщо фактичні спот-курси станом на 01.02.2002 складають 1 ф.ст.=1,50 дол. США, а станом на 01.05.2002 1 ф.ст.=1,58 дол. США, розрахувати можливі збитки (прибутки) англійського експортера при покупці червневого валютного ф’ючерсу.

Що необхідно зробити експортеру, щоб економічна ефективність цієї операції збільшилась на 2 тис. дол. США.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: