Вексельна форма платежу

Як у міжнародній, так і вітчизняній практиці широко використовується вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов´язання векселедавця сплатити з настанням строку певну суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

При розрахунках за зовнішньоекономічними операціями використовуються простий ("соло") і переказний вексель (тратта). Якщо у розрахунках, оформлених простим векселем, беруть участь дві сторони –продавець (кредитор) і покупець (боржник), тобто векселедавець і векселетримач відповідно до загальновизнаної термінології, то в операціях з переказним векселем кількість задіяних осіб розширюється. За класичною схемою у переказному векселі беруть участь три особи:

- трасант (він же векселедавець);

- трасат (платник – той, кому трасант дає наказ платити);

- ремітент (перший векселеодержувач, він же векселетримач).

Простий вексель (соло) виставляє не кредитор, а боржник
(векселедавець), який бере на себе зобов´язання сплатити кредитору певну грошову суму в обумовленому місці у визначений термін.

Однак частіше застосовують переказний вексель, який є безумовною пропозицією трасанта (кредитора), адресованою трасату (боржнику), сплатити третій особі (ремітенту) в становлений термін визначену суму. При виникненні такого грошового зобов´язання трасант виступає і кредитором щодо боржника (трасата), і боржником щодо ремітента.

У сфері міжнародного вексельного обороту застосовуються норми національного і міжнародного права. Так, у 1930 р. в Женеві ряд країн підписали Конвенцію, якою запроваджено "Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі". Україна приєдналася до Женевської конвенції 6 липня 1999 р. відповідно до Закону № 826-XIV та уніфікувала національне вексельне законодавство, прийнявши 5 квітня 2001 р. Закон "Про обіг векселів в Україні".

Деякі країни не приєдналися до Конвенції, користуючись національним вексельним законодавством. Тому в міжнародних розрахунках необхідно враховувати цю обставину.

Відповідно до "Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі" вексель складають у письмовому вигляді. Простий вексель має містити такі обов’язкові елементи:

- назву "простий вексель", яка включена в текст документа і вказана тією мовою, якою цей документ складений;

- безумовне зобов´язання сплатити визначену суму грошей;

- зазначення строку платежу;

- зазначення місця, в якому має здійснитися платіж;

- найменування особи, якій або з наказу якої має здійснитися платіж;

- зазначення дати і місця видачі простого векселя;

- підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Перевідний вексель (тратта) має містити крім вказаних
пунктів найменування того, хто повинен платити (платника). Документ, у якому немає будь-якого з реквізитів, обов’язкових для простого і переказного векселів, не визнається векселем. Винятком є:

- вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред’явленням;

- якщо немає спеціальної вказівки, місце, де виданий документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця;

- вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

У багатьох країнах світу для зручності операцій з векселями, що використовуються у комерційному обороті, розроблені вексельні формуляри, які відповідають вимогам вексельного законодавства. Можна виставити і вексель, не оформлений на спеціальному бланку, але за умови, що він містить усі необхідні реквізити.

Оскільки переказний вексель сам по собі не має сили законного платіжного засобу, а є лише "представником" справжніх грошей, у міжнародній практиці прийнято, що боржник-трасат зобов’язаний письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем у зазначений термін (здійснити акцепт тратти). Акцепт здійснюють у вигляді надпису на лицьовому боці векселя і засвідчують підписом акцептанта.

Акцепт тратти може бути загальним чи обмеженим. Обмежений (частковий) акцепт – це письмова згода боржника сплатити тільки частину суми, вказаної у тратті. Необхідність акцепту тратти зумовлена тим, що обов’язок трасата сплатити її виникає тільки після акцепту. Тому для належного виконання трасатом своїх зобов’язань експортер, передаючи у банк з інкасовим листом товаровідвантажувальні документи, додає до них тратту.

В інкасовому дорученні експортер вказує, що товаровідвантажувальні документи, за якими імпортер може отримати товар, мають бути передані інкасуючим банком імпортеру проти акцепту виставленої на нього тратти.
Якщо тратта підлягає акцепту до поставки товару, експортер пересилає тратту імпортеру. Імпортер акцептує її і передає акцептовану тратту банкові з дорученням видати її експортеру тільки після отримання трасатом товаророзпорядчих документів, що засвідчують поставку товару.
Акцепт тратти може здійснювати і банк. Такий банківський акцепт використовують для дострокової негоціації тратти. Негоціація тратти – це продаж векселя векселеутримувачем банкові до настання терміну платежу за векселем. При цьому векселеутримувач отримує не повну суму векселя, а тільки її частину, яка залишилася після вирахування відсотка за негоціацію та банківського збору. Після цього банк може у вказаний термін пред’явити трасату вексель до оплати.

Надійнішою гарантією, порівняно з акцептом за траттами та простими векселями, у міжнародній торгівлі є їх схвалення (підтвердження) банками. Аваль виступає вексельним поручительством, до якого застосовується вексельне право. Це поручительство означає гарантію платежу за траттою чи простим векселем (повністю чи частково) з боку банку, якщо боржник не виконав у термін зобов´язання за векселем.

Платіж за векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми через аваль – поручительство за векселем, за яким аваліст (особа, яка поручилася) бере на себе відповідальність за оплату векселя будь-якою зобов’язаною за векселем особою (акцептантом, векселедавцем, індосантом). Це забезпечення дається третьою особою або навіть однією з осіб, котрі підписали вексель.

Аваль може бути здійснений при видачі векселя або на будь-якому іншому етапі його обігу. Банк може здійснювати ввалювання векселя на підставі договору з будь-якою зобов’язаною за векселем особою. Аваль векселя банком здійснюється лише після ґрунтовної перевірки його юридичної та економічної надійності. Він не втрачає своєї сили внаслідок недійсності зобов´язання, за яке він був наданий (недійсності підпису юридичної особи, її фінансової неспроможності тощо).

Аваль проставляється на векселі або на додатковому аркуші із зазначенням місця його видачі. Він виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням. Для авалю достатньо одного лише підпису, поставленого авалістом на лицьовому боці переказного векселя, якщо тільки цей підпис не поставлений платником або векселедавцем. В авалі має бути вказано, за кого він виданий. У разі відсутності такої вказівки він вважається виданим за векселедавця.

У міжнародному платіжному обороті вексель вважається оборотним фінансовим документом. Це означає, що з передачею векселя іншій особі до неї переходять усі права, вимоги та ризики за цим документом. Передачу векселя здійснюють простим врученням чи за допомогою передавального напису (індосаменту). Такий напис роблять на зворотному боці векселя, його підписує індосант. Індосамент може мати вигляд передавального напису з відмовою від відповідальності, що випливає з тратти. Тоді роблять напис "без обороту на мене", а передавальний напис називають безоборотним індосаментом.

Будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Якщо векселедавець написав на переказному векселі слова "не за наказом" або будь-яке рівнозначне формулювання, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії.

Індосамент може бути здійснений навіть на користь платника, незалежно від того, чи акцептував він вексель чи ні, або на користь векселедавця, або на користь будь-якої іншої зобов’язаної за векселем особи. Ці особи можуть у свою чергу індосувати вексель. Індосамент має бути простим і нічим не обумовленим. Будь-яка умова, що його обмежує, вважається не написаною. Частковий індосамент є недійсним. Індосамент на пред’явника має силу бланкового індосаменту.

Індосамент має бути написаний на векселі або на прикріпленому до нього аркуші (алонжі). Його має підписати індосант. Індосамент може не зазначати особу, на користь якої він зроблений, або ж він може складатися з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). У цьому випадку індосамент для того, щоб мати силу, має бути написаний на звороті векселя або на додатковому аркуші.

Індосамент переносить усі права, що випливають з переказного векселя. Якщо індосамент бланковий, то векселеутримувач може:

- заповнити бланк або на своє ім’я, або на ім’я будь-якої іншої особи;

- індосувати в свою чергу вексель через бланк або на ім’я будь-якої іншої особи;

- передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не здійснюючи індосаменту.

Якщо індосамент вміщує застереження "валюта до отримання", "на інкасо", "як довіреному" або будь-яке інше застереження, яке має на увазі просте доручення, векселеутримувач може здійснювати всі права, що випливають з переказного векселя, але індосувати його він може лише шляхом передоручення. Зобов’язані особи можуть у такому разі заявляти проти векселеутримувача лише такі заперечення, які могли б бути протиставлені індосанту. Доручення, яке вміщується в передорученому індосаменті, не припиняється у зв’язку зі смертю передоручителя або настанням його недієздатності.

Якщо індосамент вміщує застереження "валюта в забезпечення", "валюта під заставу" або інше застереження, що має на увазі заставу, векселеутримувач може реалізувати всі права, що випливають з переказного векселя, але поставлений ним індосамент має силу лише як передоручений індосамент. Зобов’язані особи не можуть заявляти проти векселеутримувача заперечень, що ґрунтуються на їхніх особистих стосунках з індосантом, якщо тільки векселеутримувач, одержуючи вексель, не чинив свідомої шкоди боржнику.

Індосамент, здійснений після терміну платежу, має ті самі наслідки, що і попередній індосамент. Однак індосамент, здійснений після протесту з приводу неплатежу або після закінчення терміну, встановленого для здійснення опротестування, має наслідки лише звичайної цесії. Якщо протилежне не буде доведено, недатований індосамент вважається здійсненим до закінчення терміну, встановленого для здійснення опротестування.

Облік або дисконт векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним індосаментом, терміново його сплачує пред´явнику, а платіж отримує тільки з настанням зазначеного у векселі терміну. Економічною суттю операції обліку є дострокова грошова реалізація векселя його утримувачем банку і переведення комерційного кредиту в банківський. За достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя певну винагороду на свою користь, тобто вексель оплачується із знижкою. Різниця між сумою, яку банк заплатив, придбавши вексель, і сумою, яку він отримає за цим векселем у термін платежу, називається обліком або дисконтом.

У разі неодержання платежу за вексель банк зобов’язаний подати його для опротестування від імені довірителя (якщо останній не дав розпорядження повернути йому неоплачений вексель), а також повідомити його про виконання доручення. За виконання доручення щодо інкасування векселів банк має право:

- на відшкодування витрат за відправлення та отримання векселів і одержання платежу, коли платіж за векселем необхідно одержати в іншому місці;

- винагороду (комісію) за виконання доручення.

На інкасування не рекомендується приймати векселі:

- неакцептовані переказні;

- недоміцильовані;

- терміном платежу менше десяти днів від моменту прийняття на інкасо.

Доміциляцією називають призначення платником за векселем будь-якої третьої особи, а такі векселі – доміцильованими/ Зовнішньою ознакою доміцильованих векселів є напис на лицьовому боці векселя "доміцильований" або "платник (банк)" і підпис доміциліата.

Банк може за дорученням векселедавця або трасата здійснювати платежі за векселем у встановлений термін. Банк у цьому разі, на відміну від інкасування векселів, не є одержувачем платежу, а стає платником.
Виступаючи доміциліатом, банк не ризикує, оскільки він оплачує вексель лише в тому випадку, якщо платник вніс йому раніше вексельну суму або якщо платник має у нього на своєму розрахунковому (поточному) рахунку достатні кошти і уповноважує банк списати з його рахунку суму, необхідну для оплати векселя. У протилежному разі банк відмовляє в платежі, і вексель опротестовується звичайним порядком проти векселедавця. За оплату векселя як особливий платник банк може стягувати комісію, а оплачені векселі відсилає клієнтові. Для осіб, які мають у цьому банку розрахунковий (поточний) рахунок, оплата доміцильованих векселів може здійснюватися безплатно.

Найважливішими засобами платежу та кредитування по ЗТК є:

- векселі (прості та переказні);

- чеки.

Розрізняють переказні векселі (тратти) та прості векселі (соло-векселі), причому більшого поширення при наданні кредиту за ЗТК у світовій практиці набули і переказні векселі

Переказний вексель (тратта) є безумовним наказом кредитора (трасанта), адресованим боржнику (трасату), оплатити у встановлений у ньому термін зазначену суму трасанту або третій особі (ремітенту). Третьою особою-векселетримачем найчастіше є банк продавця.

Отже, тратта є борговим документом, який виставляє продавець (кредитор) на покупця (позичальника). Для того щоб цей документ набув юридичної сили (право вимагати по ньому оплати від трасата), покупець повинен акцептувати. Його після одержання товару і тим самим прийняти на себе зобов'язання оплатити переказний вексель на термін.

Акцент здійснюється у вигляді напису "акцептований", або іншим рівнозначним словом (наприклад, "згоден"), або ж простим підписом платника, зробленим на лицьовому боці векселя. Акцепт повинен бути простим і нічим не обумовленим. Єдиною обмежувальною зміною, яка допускається у змісті векселя, є обмеження боржника зобов'язанням платити часткою суми, зазначеної на тратті, тобто він може здійснити обмежений або частковий акцепт, на відміну від загального.

На рис 8.5 наведений порядок оформлення комерційного кредиту за допомогою тратти, трасат

Рисунок 8.5 – Порядок оформлення комерційного кредиту за допомогою тратти

1 – експортер (Е-трассант) відвантажує товар на адресу імпортера (I);

1' – експортер повідомляє імпортера про здійснене відвантаження;

2 – експортер після відвантаження надсилає до свого банку (БЕ) комплект товаророзпорядчих документів (ТРД) разом із траттою;

3 – банк експортера перевіряє ТРД та тратту і надсилає їх до банку імпортера (БІ – трасату);

1, 4' – БІ передає імпортеру ТРД лише після акцепту імпортером тратти, тобто згоди оплатити зазначену у них суму.

Акцепт векселів здійснюється при оплаті частини вартості товару готівкою по інкасо або акредитиву.

Для цього при інкасовій формі розрахунків продавець передає до банку векселі разом із документами на одержання товару із дорученням банку видати покупцю документи у його банку тільки після акцепту тратт.

При акредитивній формі розрахунків продавець отримує у банку комплект переданих йому заздалегідь виписаних та акцептованих тратт проти документів, що засвідчують відправлення товару.

Борг по акцептованій тратті збирається у безспірному та безумовному порядку, тобто при затримці платежу вексель переходить до суду, де і стягується. При цьому ніякі заперечення позичальника, зв'язані з перебігом виконання контракту (наприклад, посилання на те, що кредитор не виконав своїх зобов'язань), не враховуються.

Тратта має абстрактний характер, тобто е самостійним зобов'язанням боржника відносно кредитора, а не складовою частиною контракту. Тому на векселі не зазначається, яка конкретна угода була підставою для його появи. Більше того, будь-яка позначка на векселі, що зв'язує його виплату з виконанням кредитором зобов'язань щодо поставки товару, робить вексель недійсним.

Тратта є оборотним документом і може передаватися одним векселетримачем на користь іншого передавальним написом - індосаментом. Напис робиться на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші (алонжі) та підписується індосантом (тобто особою, що зробила передавальний напис).

Індосаменти можуть бути трьох видів:

- іменний (повний) – це передавальний напис, у якому зазначається назва або ім'я нового тримача, якому індосант передає усі права та вимоги за векселем. Повний індосамент підписується особою, яка передає вексель іншій особі, причому за такої передачі слід дотримуватись безперервності передаточних написів. Іменний індосамент має такий вигляд:

-

Платите наказу

фірми "Сало".

Фірма "Світоч",

Львів.

(підписи)

- бланковий – це передаточний напис на зворотному боці векселя без зазначення назви особи, наказу якої необхідно здійснити платіж, і тому вексель вважається виставленим на пред'явника. Його тримач може заповнити бланк або своїм іменем, або іменем якої-небудь третьої особи, або передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк та не здійснюючи індосамент. Бланковий індосамент може складатися із найменування індосанта та його підпису. Відповідальність за виплату суми за векселем перед останнім векселетримачем, якому передані права та вимоги за векселем, солідарно несуть боржник та всі особи, які є тримачами (попередні індосанти). Бланковий індосамент можна перетворити на повний, зробивши над попереднім передаточним написом позначку, наказу якої особи передається даний вексель;

- передовірчий – це передавальний напис банку, який робиться векселетримачем при передачі векселя на інкасо з проханням одержати по ньому платіж від покупця. Такий індосамент означає просте поручительство та позначається так: "на інкасо", "як довіреному" або іншими словами, які мають на увазі просте поручительство. З настанням терміну платежу акцептовані тратти пред'являються покупцю для викупу (тобто для повернення з позначкою про платіж). При цьому так само, як і при акцепті тратт, використовуються акредитивна та інкасова (але у вигляді чистого інкасо) форми розрахунків. Частіше застосовується акредитивна форма, коли боржник відкриває акредитив з дорученням банку здійснити платіж проти одержання відповідних тратт.

Розрахунки по чистому інкасо здійснюються у такій послідовності, що і по документарному. При цьому векселі, передані на інкасо, повинні мати передовірчий індосамент клієнта на користь банку. Передовірчий індосамент має такий вигляд:

Платите наказу

Ексімбанка, Львів

валюта на інкасо.

Фірма "Світоч", Львів

(підписи)

Векселі, що пересилаються боржнику, слід застрахувати від втрати на шляху руху.

Правовідносини сторін за векселями регулюються нормами міжнародного та національного прав.

Виділяються країни, вексельне законодавство яких Грунтується на Женевській системі вексельного права, та держави з англо-американським правом. Україна ще у складі СРСР приєдналась до Женевської конвенції по векселях 1930 р., яка встановлює Одноманітний закон про простий та переказний вексель. Базуючись на цьому Одноманітному законі, було прийняте "Положення про переказний та простий вексель" (Постанова ЦБК та РНК СРСР від 7 серпня 1937 р.), яке приводить національне законодавство до нормативних актів цієї угоди.

Багато країн мають свої, відмінні норми вексельного законодавства, а в деяких країнах вексельного обігу не існує, і вексель може бути визнаний недійсним. Це слід враховувати при укладенні контракту на умовах кредиту, тобто передбачити, які нормативні акти будуть діяти відносно даної угоди.

Норми вексельного законодавства встановлюють необхідні вимоги до форм боргового зобов'язання, при дотриманні яких він стає дійсним як вексель.

Відповідно до Женевської угоди переказний вексель повинен містити такі обов'язкові реквізити:

1. Вексельна позначка, тобто зазначення його у тексті документа як вексель: наявності цього слова тільки у заголовку недостатньо, тому що його можна заднім числом додати до будь-якого аналогічного документа.

2. Сума векселя, яка зазначається двічі: вгорі ліворуч векселя цифрами та у тексті векселя прописом.

3. Назва та адреса того, хто має платити (трасата, боржника), тобто платника, зазначається ліворуч знизу векселя.

4. Термін платежу може бути встановлений одним із таких способів:

- на певну дату, коли встановлена конкретна дата платежу, яка і фіксується на векселі;

- на такий-то термін від складання або у такий-то час від пред'явлення, коли вексель видається на один або декілька місяців, відповідно, від складання або від пред'явлення; вексель з терміном від пред'явлення може бути поданий до оплати у будь-який момент, зручний для кредитора, але його оплата здійснюється через зазначений на векселі період віддати прийняття векселя до оплати (вона відрізняється віддати пред'явлення векселя на час його пересилання поштою);

- після пред'явлення, коли вексель оплачується при його пред'явленні; термін пред'явлення векселя визначається кредитором, але неповинен перебільшувати одного року від дня складання векселя. Переказний вексель, термін платежу по якому не зазначений, розглядається як такий, що має бути оплачений після пред'явлення.

Векселі, які мають інше визначення терміну платежу, ніж перераховані вище (наприклад, з оплатою у послідовні терміни), вважаються за Женевською угодою недійсними.

За домовленістю сторін термін платежу по векселю може бути продовжений, але способи пролонгації нормами вексельного законодавства не передбачені.

5. Місце, в якому має бути здійснений платіж. Ним прийнято вважати місцезнаходження платника, позначене поряд з його назвою. Сторони можуть вказати й інше місце платежу, але при цьому не можна вказувати одночасно декілька місць, тому що вексель буде визнаний недійсним.

6. Назва особи (ремітента, отримувача), якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж. При цьому, якщо вексель виставлений на ремітента, у ньому використовують зворот "платити наказу...", якщо трасанта –"платити на мою користь" або "платити за нашим наказом".

7. Дата та місце складання векселя зазначаються праворуч над його текстом: місце складання векселя визначає право, яке застосовують до векселя, тому що використання тих чи інших нормативних актів залежить від того, на території якої країни був складений та підписаний вексель: якщо на векселі не вказано місце його складання, то він визнається підписаним у місці, зазначеному поряд з назвою векселедавця.

8. Назва, місцезнаходження та підпис векселедавця, які ставляться внизу ПІД текстом. За українським законодавством векселі, як і інші грошові документи, повинні підписуватися двома уповноваженими особами.

Нижче наведений зразок переказного векселя за формою "Одноманітного вексельного закону" (Женевського вексельного законодавства 1930 р.), у дужках наведені вищезазначені номери елементів векселя.

(2) Євро 50000 (7) Львів, 16 грудня 2003 р.

(4) 16 грудня 2004 року платіть проти цього (1) переказного векселя наказу (6) фірми "Світоч", Україна (2) п'ятдесят тисяч євро.

(3) Фірма "Валентино", Париж

(5) Місце платежу: (8) "Світоч", Львів

Банк, Париж

(підписи)

Переказні векселі можуть бути виписані у декількох екземплярах для того, щоб застрахуватися від їх втрати при пересиланні та своєчасно одержати платіж.

Дублікати, які становлять один переказний вексель, обов'язково повинні мати порядкові номери, які проставляються у самому тексті документа, наприклад, "платити по цьому першому екземпляру". У іншому разі за Женевською угодою кожний з екземплярів розглядається як окремий переказний вексель.

Боржник акцептує один екземпляр векселя, інакше може статися так, що йому доведеться оплатити усі акцептовані екземпляри векселя. Як правило, акцептується, а потім направляється для платежу перший екземпляр тратти. Коли ж за умовами оплати слід акцептувати інші екземпляри переказного векселя, то на ньому вказується, наприклад, "платити проти другого екземпляра" (перший екземпляр не оплачується).

Зразок акцепта переказного векселя наведений нижче.

"Акцептований"

Фірма "Валентино", Париж

(підписи)

Печатка під акцептом не ставиться.

Тримач векселя терміном на певний день або ж на стільки-то часу від складання повинен пред'явити його до платежу у день, коли вексель повинен бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів.

Оскільки вексель не є загальним законним платіжним засобом, сфера його обігу як засобу платежу обмежена. Вексель лише засвідчує право на отримання грошової суми від трасата через встановлений час. Тому борг трасата вважається погашеним при оплаті векселя готівкою, перерахуванням зазначеної у Його тексті суми на банківський рахунок пред'явника чеком або переказом. При значних сумах вексельного боргу обидві сторони зацікавлені у безготівковій оплаті. Після перевірки правильності індосамента платник має оплатити вексель. Після оплати пред'явник цього документа повинен повернути трасату вексель із позначкою про оплату, яка робиться на зворотному боці векселя. Нижче наведений зразок позначки про оплату векселя.

Сума отримана.

Львів, 16 грудня 2003 р.

(підпис)

Якщо на день платежу боржник не оплатить вексель, кредитор повинен заявити протест про неплатіж. Це можна зробити у нотаріальній конторі, де засвідчать, що боржник такого-то числа не здійснив платіж за векселем. Протест необхідний, щоб тримач векселя зміг здійснити належне йому право регресу, тобто зворотної вимоги, проти векселедавця, індосантів та їх гарантів (авалістів).

Термін, встановлений для оскарження векселів Женевською угодою відносно векселя з терміном на певний день або ж у стільки-то часу від складання або пред'явлення, становить два робочі дні, наступні за днем, у який вексель має бути оплачений; по векселю з терміном після пред'явлення – протягом року від дня складання або на наступний день, якщо його пред'явлено в останній день цього терміну.

Термін позовної давності проти векселедавця, індосантів та авалістів становить один рік від дня оскарження.

Простий вексель – це безумовне зобов'язання боржника (векселедавця) виплатити зазначену суму після закінчення встановленого у ньому терміну та в обумовленому місці. Він виставляється не кредитором, як переказний вексель, а боржником, і з прямим зобов'язанням платити.

Простий вексель за Женевською угодою містить такі реквізити:

1. Вексельну позначку.

2. Просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму.

3. Зазначення терміну платежу.

4. Зазначення місця" у якому має бути здійснений платіж,

5. Назву одержувача.

6. Зазначення дати та місця складання векселя.

7. Підпис векселедавця.

Нижче наведений зразок простого векселя за формою "Одноманітного вексельного закону" (Женевського вексельного законодавства 1930 р.), у дужках наведені вищезазначені номери елементів векселя.

(2) Євро 50000 (6) Париж, 16 грудня 2003 р.

(3) 16 грудня 2004 року ми заплатимо проти цього (1) простого, векселя наказу (5) фірми "Світоч", Львів, Україна (2) п'ятдесят тисяч євро.

(4) Місце платежу: (7) "Валентино", Париж

Банк. Париж

(підписи)

Документ без якого-небудь з цих елементів не має сили простого векселя, за винятком терміну платежу (у цьому випадку простий вексель, як і переказний, приймається до оплати після пред'явлення), місця платежу (ним буде вважатися місце складання векселя), місця складання векселя (простий вексель, як і переказний, буде розглядатися підписаним у місці, позначеному поряд з назвою векселедавця).

До простих векселів застосовуються правові норми Женевської угоди, які належать до переказних векселів. Винятками є постанови про акцепт (тому що простий вексель, підписаний особою, яка видала зобов'язання платити, не акцептується) та про кількість екземплярів.

За англо-американським правом пред'являються менш жорсткі вимоги до змісту векселя та термінів платежу по ньому. І переказні, і прості векселі залишаються дійсними і до них застосовується;вексельне законодавство у випадках, коли вони не мають "вексельної позначки", зазначення місця платежу, дати і місця складання векселя. Відносно терміну платежу по векселях: вони можуть бути видані з терміном платежу після настання або у певний період від настання певної події, яка; має відбутися, але час його настання може бути невизначеним.

Крім того, у англо-американському праві передбачені інші терміни заяви протесту у випадках, коли боржник відмовляється повністю або частково оплатити вексель. Відповідно до англійських норм вексельного права протест проти неплатежу по іноземному векселю повинен бути здійснений у день, коли вексель підлягав оплаті, але не був оплачений; за американським правом – протягом трьох робочих днів після відмови платника від платежу, а для банків – у той же робочий день.

Учасникам зовнішньоторгової угоди слід знати, що у більшості розвинених країн, (крім Великобританії, США, Швеції) встановлений гербовий збір по векселях, розмір якого залежить від суми векселя, але звичайно становить незначну величину. При оплаті цього податку, як правило, на зворотний бік векселя наклеюється марка, яка одразу ж погашається.

Крім векселів як забезпечення заборгованості по комерційному кредиту, можуть видаватись документарні акредитиви та банківські гарантії. Корпоративні гарантії та гарантії уряду використовуються рідко через їх меншу надійність та значний ризик випуску подібних документів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: