Загальні дані про античність

ОСНОВНІ РИСИ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Епоха і ареал античної літератури. Античною літературою (від латинського слова antiquus — стародавній) називають літера­туру стародавніх греків і римлян, яка розвивалася у басейні Середземного моря (на Ватіканському і Апеннінському півостровах та на прилеглих островах і узбережжях). її письмові пам'ятки, створені на діалектах грецької мови і латинською мовою, належать до І тис. до н. е. іпочатку І тис. н. е. Історично грецька література передувала римській.

Окремі пам'ятки античної писемності й науки зафіксовано також на стародавніх землях України, які були колонізовані гре­ками і римлянами починаючи з VII ст. до н. е. ( Ольвія, Херсонес, Пантікапей та інші міста Північного Середземномор'я).

Середземномор'я як колиска європейської культури. Одно­часно з античною культурою у басейні Середземного моря роз­вивалися інші культурні ареали, серед яких видатне місцепосідаластародавня Іудея. Культура Стародавнього Єгипту на той час уже пережила період свого розквіту.

За усталеною науковою думкою, яку авторитетно висловив То­мас Манн, « християнство, ця квітка іудаїзму, належить до однієї з двох підвалин західної цивілізації: друга — античне Середзем­номор'я».

Вивчення античності дозволяє нам простежити виникнення і розвиток європейської культури від її першоджерел, зрозуміти умови формування основних духовних цінностей європейської культури та їх неповторність, поглибити власну європейську самоідентифікацію.

В античній літературі сформувалися основні жанри європей­ської літератури у їх архаїчних формах і основи науки про літе­ратуру. Естетична наука античності визначила три основні літе­ратурні роди: епос, лірику і драму (Аристотель), ця класифікація зберігає своє базове значення у наші дні.

|2|

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: