НА ЗАПИТАННЯ АНКЕТИ

(у відсотках)

За результатами опитування дітей, що перебувають у стані бродяжництва.

Опитування проводилося в АР Крим, містах Києві та Одесі.

Загалом було опитано 102 респонденти віком від 5 до 16 років.

КиЇв 2002

1. СПОЧАТКУ Я ХОЧУ ПОЦІКАВИТИСЯ, ЧИМ ТИ ЗАЗВИЧАЙ ХАРЧУЄШСЯ, ПРИЧОМУ НЕ ТІЛЬКИ ЗАРАЗ, АЛЕ Й УЗИМКУ. Я БУДУ НАЗИВАТИ ОКРЕМІ БЛЮДА І ПРОДУКТИ, А ТИ ГОВОРИ ЯК ЧАСТО ТИ ЇХ ЇСИ.

2. ЧИ НАЇДАЄШСЯ ТИ ДОСИТА ЩОДНЯ?

3. ЧИ БУВАЛО ТАКЕ, ЩО ТИ ЗА ВЕСЬ ДЕНЬ НІЧОГО ЧИ МАЙЖЕ НІЧОГО НЕ ЇВ?

ЯК ЧАСТО З ТОБОЮ ТАКЕ ТРАПЛЯЄТЬСЯ?

Фрагменти аналітичного звіту за результатами дослідження „Безпритульні діти”

Харчування та санітарно-гігієнічні умови життя

дітей-бродяг під час перебування на вулиці.

Стан здоров’я і ризики захворювань

Раціон харчування та його регулярність

Більшістю експертів було вказано на нерегулярність харчування дітей-бродяг, яке передусім залежить від суми “збору”, від того, скільки дитині вдалося заробити або випросити. Серед опитаних дітей-бродяг 56% зазначили, що вони щодня їдять досита. Водночас, лише 23% дітей стверджували, що практично не було випадків, коли вони за весь день нічого чи майже нічого не їли. Вочевидь, мають місце або нещирість дітей-бродяг, схильність до брехні, або їх неспроможність адекватно оцінити ситуацію, через що знаходимо суперечності в даних. Подальший аналіз відповідей вказує на те, що недоїдання має місце в житті переважної більшості дітей-бродяг. Із них 25% раз на тиждень або й частіше голодують, 14% хоч один день на два-три тижні відчувають нестачу або зовсім не мають їжі.

Також частота та години прийому їжі визначається тим, наскільки швидко діти-бродяги знаходять гроші на харчі. Переважно зранку діти випрошують їх або заробляють, а вдень або ввечері їдять за умови успішного „збору”.

Відповіді дітей щодо того, наскільки вони наїдаються, різнилися. Це, безперечно, залежить від способу життя дитини, наявності в неї батьків, домівки тощо. Серед них були такі: „Майже завжди наїдаюсь, лише інколи буває, що я залишаюся голодною”; „Дуже рідко, коли буваю голодна”; “Вдома наїдаюсь, на вулиці – ні”.

Особливо важко для дітей-бродяг здобувати гроші і харчі взимку. Саме в цей період діти найчастіше голодують (до двох днів підряд). Один з респондентів відмітив, що „все залежить від погодних умов. Буває, що нічого не їм, бо якщо іде дощ або сильний сніг, то знайти їжу або гроші практично неможливо” (Віталій Д., 15 років).

У таких випадках діти-бродяги втамовують голод, викурюючи назбирані на вулиці недопалки, нюхаючи клей. Із цього приводу один з працівників служби для неповнолітніх зазначив, що діти важче переносять відсутність цигарок, ніж їжі. Від голоду потерпають передусім бродяги-початківці та малюки, які не мають покровителів.

Відповіді дітей-бродяг та оцінки усіх без винятку експертів указують на обмеженість раціону харчування дітей та його незбалансованість. Оцінка частоти споживання дітьми-бродягами деяких видів продуктів показала, що перші позиції в раціоні дітей посіли булочки, пиріжки, різні види бутербродів, вермішель “Мівіна” (нерідко – без термічної обробки), ковбаса, а також насіння, горішки і чіпси (див. рис. 1). Серед напоїв – газовані та слабоалкогольні напої, чай, кава.

Більше половини опитаних дітей вказали на те, що вони щодня або через день їдять свіжі овочі (54%) та фрукти (62%). Подібне твердження можемо пояснити тим, що дослідження проводилося влітку і діти-бродяги мали можливість красти ці продукти в садах, на городах, збирати в засаджених фруктовими деревами придорожніх смугах. Також, зазвичай, діти крадуть овочі і фрукти на базарах або просять у продавців. Однак узимку, безумовно, цих продуктів бракує в їхньому раціоні.

Близько половини опитаних дітей стверджували, що вони практично щодня або через день їдять першу страву (48%) і гарнір (каші, макаронні вироби) (45%). Водночас, близько половини зазначили, що вони практично не споживають страв, які потребують для приготування затрат значної кількості часу, продуктів. Серед таких варені, тушковані, смажені овочі (49%) (відповідно щодня їдіть овочі 7% опитаних дітей), млинці, вареники, пельмені (40%). Виходячи із цих даних, можемо припустити, що діти-бродяги мають можливість підгодовуватися біля їдалень, кафе, доїдаючи залишки відносно недорогих страв. Більш-менш повноцінне харчування (обіди) надають дітям благодійні організації. Найбільш непристосовані діти-бродяги інколи харчуються продуктами із сміттєвих баків.

Рис. 1. Середні експертні оцінки частоти вживання дітьми-бродяжками певних видів продуктів (за 5-бальною шкалою*)

Нерідко “збір” дітей-бродяг складається із хліба, молока або кефіру, придбаних перехожими, а не з грошей, оскільки дорослі у такий спосіб останнім часом попереджують придбання дітьми цигарок чи алкоголю. Водночас, говорити про те, що діти-бродяги отримують необхідну кількість молочних продуктів, не доводиться. Навпаки, можемо, відзначити протилежне. Лише 33% дітей-бродяг вказали на те, що до їхнього раціону щодня або через день входять молочні продукти. Ще 23% дітей знаходять можливість вживати котрийсь із продуктів (молоко, кефір, йогурт, сметана, сир) 1–2 рази на тиждень.

Із білкових продуктів тваринного походження найчастіше опитані діти-бродяги споживають м’ясо, котлети, сосиски. Щодня або через день 35% дітей, як доповнення до гарніру, їдять перелічені продукти, а 23% споживають їх 1-2 рази на тиждень. Водночас, набагато гіршою є ситуація із споживанням рибних продуктів та яєць. Так, риби та морепродуктів практично не їсть 47% дітей-бродяг, а яєць – 39% дітей, хоча третина все ж споживає даний продукт 1-2 рази на тиждень. Тобто раціон харчування дітей-бродяг формується таким чином, що вони не отримують з нього потрібної для організму кількості мікроелементів (йоду, фосфору) тощо.

Вочевидь, у харчуванні дітей-бродяг відсутні три найголовніші принципи, які роблять його раціональним, а саме: відсутні рівновага між енергією, яку постачають харчі та енергією, яку витрачають діти; задоволення потреб організму у певній кількості та співвідношенні речовин (нутрієнтів); дотримання режиму харчування. Незбалансованість раціону харчування – одна із умов, що позначається на перебігу процесу розвитку дитячого організму.

Місця ночівлі

До переліку місць ночівлі дітей-бродяг експерти включили головним чином ті місця, про які найчастіше говорили самі діти: теплотраси, підвали і горища житлових будинків, покинуті будинки, допоміжні приміщення базарів, вокзали, залізничні вагони. Хоча й рідко, але дітям бродягам доводиться спати в сміттєвих баках, каналізаційних колодязях. Влітку діти часто ночують просто неба – у парках, на вулиці (в кущах), на дахах кіосків, будинків. Зі слів респондента: “Проводжу ніч всюди, де можливо поспати і не заважати людям. Найчастіше це підвали, горища взимку, і парки, море влітку” (Алла З., 10 років). Окрім вище перелічених найбільш поширених варіантів місць ночівлі, діти-бродяги час-від-часу можуть переночувати у притулках, організованих благодійними організаціями.

Таблиця 2

Загальний розподіл відповідей дітей на запитання: “Де ти зазвичай ночуєш?”

[ Респондент мав змогу назвати кілька варіантів відповіді ]

Не можна не відмітити того факту, що більше половини дітей-бродяг (56%), як вони самі зазначають, мають постійне помешкання, в якому проживають разом з батьками, родичами чи опікунами. Проте відповіді дітей на запитання, де вони зазвичай ночують, засвідчують, що переважно діти-бродяги не сплять вдома. Тобто діти добровільно залишають сім’ї і місця їх постійного проживання. Виходячи зі сказаного, можемо зробити висновок про необхідність вивчати причини, через які діти-бродяги залишають домівки. Серед них можуть бути як соціальні, пов’язані із становищем сім’ї дитини, так і особистісні, зумовлені індивідуальними якостями дитини-бродяги, як у випадку одного з респондентів: „Всю ніч ми ходимо по вулиці, а вдень я відсипаюсь у квартирі” (Юрій М., 11 років).