Примітка. Для БИ8х30 через дріб показані значення характеристик для виключеного екрана (чисельник) і для включеного екрана (знаменник).

Горизонтальні і вертикальні кути вимірюють за допомогою кутомірної сітки (рис.2.3).

Рисунок 2.3 – Вимірювання горизонтальних кутів

При малих кутових відстанях між предметами (менше 0-50) центр кутомірної сітки потрібно сумістити з одним із предметів і відрахувати число поділок кутоміра до іншого предмета. Якщо кут між предметами більше 0-50, але менше 1-00, то з одним із предметів суміщають крайній штрих кутомірної сітки і підраховують кут до другого предмета. Якщо вимірюваний кут більше 1-00, то вимірювання проводять по частинах, величину кута визначають як суму часткових значень кутів. Кути у вертикальній площині вимірюють подібно.

Під час спостереження наземних розривів та при вимірюванні відхилень розривів відносно цілі перехрещення сітки наводять на розрив і вимірюють відхилення безпосередньо по сітці або ж по частках.

Під час спостереження повітряних розривів горизонтальну шкалу необхідно тримати на рівні цілі, а вертикальну суміщають з розривом, по вертикальній шкалі визначають висоту, а по горизонтальній – величину бокового відхилення розриві від цілі.

Визначення відстані. Відстані до місцевих предметів знаходять тоді, коли спостерігачу відомі їх лінійні розміри. Для цього вимірюють кутову величину предмета і визначають відстань за допомогою формули «тисячних»:

Д = * 1000, (2.1)

де В – лінійна відстань між точками;

У – кутова відстань між точками.

Так, наприклад, розміри деяких предметів становлять:

§ зріст людини 1,7 м;

§ висота вантажного автомобіля 2-2,5 м;

§ висота танка 2,5-3 м;

§ довжина танка 7 м;

§ висота стовпа лінії зв’язку 5-7 м;

§ відстань між стовпами лінії зв’язку 50-60 м;

§ середньовіковий ліс 18-20 м;

§ висота пасажирського вагона 4,2 м;

§ будинок одноповерховий з дахом 7-8 м.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: