Загальна будова бусолі. Оптична схема приладу

ПАБ-2АМ складається з: вертикальної осі-шестерні з шаровою п’ятою; корпусу установочного черв’яка; орієнтир-бусолі; корпусу відлікового черв’яка; монокуляра (рис.2.10).

Вертикальна вісь-шестірня з шаровою п'ятою, корпус установочного черв'яка з основною шестірнею й орієнтир-бусоль складають нижню частину бусолі, що після орієнтування приладу залишається нерухомою.

Корпус відлікового черв'яка з монокуляром складає верхню частину бусолі, що обертається при роботі щодо нижньої частини на трубчастій осі основної шестерні.

Вертикальна вісь-шестірня поєднує всі частини бусолі. У нижній частині осі є шарова п'ята, за допомогою якої бусоль закріплюється у затискній чашці триноги.

Точне обертання бусолі навколо вертикальної осі досягається шляхом обертання маховичка установчого черв'яка. Для швидкого повороту бусолі від руки установочний черв'як виключається шляхом натискання на відведення.

На нижню стовщену частину основної шестерні вільно надіте кутомірне кільце; вище нього закріплено стопорними гвинтами бусольне кільце.

Кутомірне кільце оснащене гальмом у вигляді гальмового кільця. Під час натискання на важіль гальмового кільця гальмо виключається, і кутомірне кільце може бути повернене рукою на необхідний кут.

На бусольному і кутомірному кільцях нанесені шкали, кожна з яких має 60 поділок ціною 1-00. Парні поділки позначені цифрами 2, 4, 6 і т.д., що відповідає значенням 2-00, 4-00, 6-00 і т.д. На бусольному кільці цифри зростають у напрямку ходу годинникової стрілки, на кутомірному кільці – у зворотному напрямку.

Рисунок 2.10 – Розріз бусолі:

Шарова п’ята; 2 – кругла рукоять; 3 – кутомірна шкала (груба); 4 – бусольна шкала (груба); 5 – шкала (точна) вертикального наведення; 7 – шаровий рівень; 8 – бусольна шкала (точна); 9 – важільна рукоятка; 10 – барабан; 11 – орієнтир-бусоль; 12 – вісь; 13 – черв’ячне колесо; 14 – стопорний гвинт; 15 – черв’як; 16 – черв’ячне колесо; 17 – кругла рукоятка; 18 – важільна рукоятка; 19 – черв’як; 20 – основа; 21 – черв’ячне колесо; 22 – шкала (груба) вертикального наведення; 23 – кругла рукоятка; 24 – важіль; 25 – важільна рукоятка; 26 – кругла рукоятка; 27 – пружина; 28 – кришка; 29 – діоптрійна шкала; 30 – окуляр; 31 – сітка; 32 – призми (обертання); 33 – оправа об’єктива; 34 – об’єктив; 35 – кришка з тубусом; 36 – стопорний гвинт

Відлік поділок проводиться за допомогою покажчиків, нанесених на пластинці, закріпленій на верхній частині бусолі (на корпусі відлікового черв'яка). Покажчик для бусольного кільця позначений буквою Б, для кутомірного кільця – буквою У.

Штрихи і цифри на бусольному кільці пофарбовані чорною фарбою, на кутомірній – червоною.

Відлік поділок проводиться за допомогою покажчиків, нанесених на пластинці, закріпленій на верхній частині бусолі (на корпусі відлікового черв'яка). Покажчик для бусольного кільця позначений буквою Б, для кутомірного кільця – буквою У.

Штрихи і цифри на бусольному кільці пофарбовані чорною фарбою, на кутомірній – червоною.

Орієнтир-бусоль, призначена для орієнтування перископічної бусолі по магнітній стрілці, являє собою довгасту коробку, приєднану знизу до припливу корпуса установчого черв'яка. Всередині коробки на вістря шпиля, закріпленого в центрі, на агатовому підп'ятнику встановлена магнітна стрілка, а проти кінців стрілки укріплені пластинки з вказівними рисками.

У кришці коробки маються два скляних віконця для спостереження за збігом кінців стрілки з вказівними рисками при орієнтуванні бусолі. Зверху на кришці нанесені букви С і Ю, що відповідають північному і південному кінцям магнітної стрілки.

Гальмування магнітної стрілки і її звільнення здійснюються за допомогою пластинчастої пружини і гвинта гальма.

Для звільнення стрілки необхідно вигвинтити гвинт гальма і вивести кінець важеля запобіжника з-під коробки. При вгвинчуванні гвинта гальма магнітна стрілка піднімається зі шпиля і притискається до упора.

Корпус відлікового черв'яка вільно надітий на трубчасту вісь основної шестерні і з'єднаний з шестернею за допомогою черв'яка, змонтованого у корпусі. У верхній частині корпуса є кронштейни для установки монокуляра і припливи для кріплення оправи шарового рівня.

Під час обертання відлікового черв'яка верхня частина бусолі повільно повертається навколо вертикальної осі.

Під час натискання на вигнутий важіль відведення черв'як виходить із зачеплення з основною шестернею, завдяки чому верхню частину бусолі можна швидко повернути на будь-який кут.

На правому кінці відлікового черв'яка (поруч з відведенням ) закріплений бусольний барабан і маховичок відлікового черв'яка.

Проти шкали бусольного барабана на припливі відведення розміщений покажчик, позначений буквою Б, для відліку поділок на бусольному барабані.

На лівому кінці відлікового черв'яка встановлений кутомірний барабан, який можна обертати і при нерухомому черв'яку. Для цього треба натиснути на кнопку, що звільняє кутомірний барабан від зчеплення з черв'яком і, обертаючи барабан, установити будь-яку поділку його шкали проти покажчика, позначеного буквою У.

Шкали бусольного і кутомірного барабанів мають по 100 поділок ціною 0-01, значення поділок нанесені на шкалі через 0-10. Повне обертання барабана повертає верхню частину приладу на кут 1-00, тобто на одну поділку бусольного і кутомірного кілець.

Відлік по бусольному (кутомірному) кільцю складається з відліку великих поділок бусольного (кутомірного) кільця по покажчику, відзначеному буквою Б (У), і малих поділок бусольного (кутомірного) барабана, відрахованих від тієї самої букви. Приклад відліку показаний на рис.2.11.

Відлік по бусольному кільцю і барабану 7-11; відлік по кутомірному кільцю і барабану 5-00.

Рисунок 2.11 – Зняття відліку по бусольному (кутомірному) кільцю

Монокуляр являє собою зорову трубу, яка дає пряме зображення. Оптична система монокуляра складається з об'єктива, двох обертаючих призм сітки й окуляра (рис.2.12). Окуляр можна фокусувати обертанням діоптричного кільця.

На діоптричному кільці нанесені поділки зі знаками плюс і мінус; установка кільця на нульову поділку відповідає нормальному оку, на поділку зі знаком плюс – далекозорому, а на поділку зі знаком мінус – короткозорому.

Сітка монокуляра (рис.2.13) встановлена у фокальній площині об'єктива і являє собою плоскопаралельну скляну пластинку, на поверхні якої нанесені дві кутомірні шкали і дві далекомірні шкали (горизонтальна і вертикальна).

Загальна величина кожної з кутомірних шкал дорівнює 0-80, ціна одного малого розподілу 0-05.

Далекомірні шкали призначені для вимірювання відстаней у межах від 50 до 400 м за допомогою двометрової рейки.

Далекомірні шкали мають таку ціну поділок:

2 м для вимірювання відстані від 50 до 100 м;

5 м для вимірювання відстані від 100 до 150 м;

10 м для вимірювання відстані від 150 до 200 м;

20 м для вимірювання відстані від 200 до 300 м;

50 м для вимірювання відстані від 300 до 400 м.

Рисунок 2.12 – Оптична схема монокуляра з перископом

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: