Збір і обробка розвідувальних відомостей

Розвідувальні відомості, які добуваються підрозділами оптичної розвідки, мають різну вірогідність, точність і повноту, внаслідок чого вони повинні ретельно оброблятися.

Командир підрозділу розвідки безпосередньо збирає і обробляє розвідувальні відомості. Збір розвідувальних відомостей включає прийом доповідей про виявлені цілі, їх облік (реєстрування) і попередню оцінку важливості відомостей.

Обробка розвідувальних відомостей включає аналіз і оцінку отриманих відомостей, висновки про кожен об'єкт (ціль), узагальнення розвідувальних відомостей про об'єкти (цілі) і висновки із оцінки противника, підготовку доповіді (донесення) командиру (начальнику).

Облік (реєстрація) отриманих розвідувальних відомостей проводиться у журналі розвідки і обслуговування стрільби. Записи у журналі ведуть в порядку отримання даних.

Попередню оцінку важливості розвідувальних відомостей проводять з метою виявлення об'єктів (цілей), ураження яких необхідно провести негайно, або обстановки, що склалася і, що вимагає негайного прийняття рішення вищим командиром (начальником).

Негайно (без обробки) доповідають старшому артилерійському командиру (начальнику) відомості про засоби ядерного і хімічного нападу, про підготовку противника до наступу (контратаки) і застосування ним нових засобів і способів боротьби, а також про всі раптові зміни у характері дій противника.

Аналіз відомостей про кожен об'єкт (ціль) полягає у нанесенні його на великомасштабний планшет (карту) і у порівнянні відомостей про нього з отриманими раніше відомостями: за характером об'єкта, місцем і часом виявлення демаскуючих ознак з метою встановлення факту підтвердження вже відомого об'єкта (цілі) або виявлення нового.

Оцінка відомостей про об'єкт (ціль) полягає в установленні:

- ступеня його вірогідності з урахуванням характеру виявлених демаскуючих ознак, а також відповідності розташування і характеру дії об'єкта з обстановкою, що склалася реально;

- своєчасності відомостей з урахуванням часу виявлення об’єкта, характеру його дії і ступеня рухомості;

- точності визначення координат об'єкта (цілі).

Висновки із аналізу і оцінки відомостей зводяться до визначення вірогідності об'єкта (дійсний чи удаваний) і кінцевого значення його координат, а також установлення можливості залишення об'єктом (ціллю) зайнятої позиції (району) до моменту його ураження.

За кінцеве значення координат при визначенні їх різними засобами (способами) беруть координати найбільш точного засобу, а при визначенні їх однотипними засобами (способами) – середні координати.

Підрозділи оптичної розвідки визначають координати цілі з характеристикою «точно» чи «приблизно».

Координати цілей (вибухів, реперів) вважаються точними, коли:

- топогеодезична прив'язка спостережних пунктів (позицій) проводилась за допомогою приладів, радіонавігаційної чи автономної апаратури топогеодезичної прив'язки від пунктів геодезичної мережі чи від контурних точок карти масштабом не менше 1:50000 при довжині маршруту (ходу) не більше 3 км;

- орієнтування приладів розвідки проведено гіроскопічним, астрономічним, геодезичним способами; передачею дирекційних кутів, кутовим ходом від пунктів геодезичної мережі, одночасним відмічанням по небесному світилу чи за допомогою гірокурсовказівника автономної апаратури топоприв'язки (при початковому орієнтуванні з і часу роботи не більше 20 хв.), а у районах, де відсутні магнітні аномалії, і за допомогою магнітної стрілки бусолі з урахуванням поправки бусолі, визначеної на відстані не більше 5 км від спостережного пункту;

- абсолютні висоти визначені по карті не менше 1:50000 при крутизні скату не більше 6 чи за допомогою приладів;

- засічка цілі проводилася за допомогою приладів, при цьому відстань засічки не перевищує 3 км - для ДС-1, 4 км - для ДС-1м-1, 5 км - для ДС- 2, 10 довжин баз - для спряженого спостереження, а для квантового далекоміра – меж технічних можливостей далекоміра;

- засічка цілі проводилась безпосередньо по цілі або за спалахом пострілу, при цьому кількість засічок за спалахом пострілу повинна бути не менше 2, а при засічці цілі за допомогою секундоміра не менше 3; при засічці цілі за допомогою секундоміра відстань вираховується з урахуванням температури повітря при швидкості вітру не більше 5 м/с.

Стрільба по цілях, засічених з характеристикою «точно», може проводитися без пристрілки.

Якщо при засічці цілі не виконані вищеперелічені вимоги, то координати цілі визначені з характеристикою «приблизно». Стрільба по таких цілях проводиться при обов'язковому корегуванні вогню.

Якщо отримані відомості не забезпечують достатніх підстав для кінцевого висновку про об'єкт (ціль), то проводять дорозвідку його в цілях перевірки сумнівних чи суперечливих відомостей, отримання недостатніх відомостей чи підтверджень розташування об'єкта (цілі) до моменту його ураження.

Узагальнення розвідувальних відомостей про об'єкти (цілі) і оцінка противника полягають в об'єднанні та групуванні об'єктів (цілей) по елементах бойових підрозділів противника з урахуванням їх організаційної структури і тактики бойових дій.

Розвідувальні дані узагальнюють:

- вогневі позиції – в угрупування артилерії і мінометів;

- протитанкові засоби – в систему протитанкової оборони частин і підрозділів противника;

- живу силу і вогневі засоби мотопіхоти, танки на бойовій позиції інженерні споруди – в систему опорних пунктів;

- спостережні і командні пункти – в систему управління.

Розвідувальні дані про об'єкти (цілі), отримані у результаті обробки, повинні мати:

- номер, найменування об'єкта (цілі) і характер його діяльності;

- розмір об'єкта (цілі) або його елементів по фронту і глибині;

- ступінь інженерного обладнання і захищеність об’єкта (цілі);

- час і засоби виявлення об'єкта (цілі), а також характеристику точності визначення координат.

Про результати розвідки командир взводу розвідки (управління) доповідає старшому командиру усно з показом на місцевості чи на карті. Результати розвідки у встановлений час доповідають старшому командиру (начальнику) технічних засобів зв'язку чи у вигляді схеми цілей.

Питання для повторення

1. Що включає розвідка за допомогою оптичних приладів?

2. Вивчення місцевості (сутність).

3. Цілевказання:

- наведенням приладу в ціль;

- по відліку приладу;

- від орієнтира (місцевого предмета);

- в прямокутних координатах;

- в полярних координатах.

4. Ведення розвідки.

5. Засічка цілей.

6. Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки.

7. Документи, які ведуться на спостережних пунктах, їх характеристика.

8. Збір і обробка розвідувальних даних.

РОЗДІЛ 6

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: