ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Народження як новий якісний етап життяСама поява дитини на світ є дуже важливим процесом для її подальшого розвитку На думку багатьох учених (З.Фрейд, О.Ранк, Н.Фодор, Л.Пірболт, Т.Харіс та ін.), причиною більшості хвороб і психологічних труднощів є пологова травма. Ця проблема фундаментально розглянута в трансперсональній психології, зокрема Станіславом Грофом. Гроф розділив появу людини на світ на чотири етапи, на кожному з яких можуть виникнути особливі проблеми. Їх невдале розв'язання викликає важкі травми психіки, які закріплюються в підсвідомості у вигляді матриць і впливають на подальше життя. Ці матриці зумовлюють певний стереотип поведінки. Біологічна основа першої перинатальной матриці досвід початкової симбіотичної єдності плоду з материнським організмом під час внутрішньоматкового існування. Ми вже говорили про тісний взаємозв'язок і взаємовплив організму і психіки матері і плоду. У період життя в матці умови для дитини майже ідеальні, однак деякі фізичні, хімічні, біологічні і психологічні фактори здатні серйозно їх ускладнити. Особливо несприятливою ситуація може стати на останніх стадіях вагітності через посилення механічного здавлювання чи функціональної недостатності плаценти і тим більше через негативні переживання матері або її недоброзичливе ставлення до дитини. Усе це неминуче відіб'ється на психічному розвитку малюка. Друга перинатальна матриця стосується самого початку біологічного народження, його першої клінічної стадії. Тут початкова рівновага внутрішньоматкового існування порушується. Спочатку хімічними сигналами, які викликають відчуття наростаючої тривоги і смертельної небезпеки, а потім м'язовими скороченнями» Плід періодично стискується матковими спазмами, а пологовий канал ще закритий виходу немає. Досвід відсутності виходу, на думку Грофа, є найсильнішим враженням першої клінічної стадії пологів- він включає почуття «спійманості», переживання надзвичайних психічних і тілесних мук, а самаситуація, як правило, уявляється нестерпною, нескінченною, безнадійною. Якщо психіка перебуває під впливом другої матриці, індивід у своєму існуванні вибірково «сліпий» до всього позитивного в навколишньому світі. Він часто несвідомо переживає зідчуття самотності, безпорадності, безнадійності, власної неповноцінності, екзистенцій ного розпачу почуття провини. Третя перинатальна матриця стосується другої клінічної стадії біологічних пологів. На цій стадії скорочення матки ще тривають, але, на відміну від попередньої стадії, шийка матки тепер розкрита і це дозволяє плоду поступово просуватися пологовим каналом. Просування супроводжується дуже сильним стисненням і задухою. Проте ситуація вже не здається безнадійною. Індивід відчуває, що страждання мають певну спрямованість і ціль, і веде запеклу боротьбу за виживання. Динаміка третьої матриці додає життю лінійної траєкторії, спрямовує на досягнення майбутніх цілей. Психіка, травмована на другій стадії пологів, визначається пам'яттю болісної боротьби в родовому каналі, тому людина ніколи не відчуває повного задоволення від сьогодення, не здатна чи недостатньо здатна радіти тому, що є. Важливо підкреслити, що така позиція не залежить від зовнішніх умов. Людина відчуває незадоволеність своїми здібностями, забезпеченням, положенням у суспільстві і т.д. - незалежно від того, які вони насправді. Вона весь час прагне до чогось відмінного від дійсної ситуації. У цих рамках свідомості інші люди видаються суперниками, а природа здається чимось ворожим, тим, що треба завойовувати й контролювати, адже боротьба за життя в пологовому каналі йшла з материнським організмом, - джерелом життя й любові. Четверта перинатальна матриця за змістом пов'язана з третьою клінічною стадією пологів, з безпосередньою появою на світ. У цій останній стадії болісний процес боротьби за народження підходить до кінця, просування пологовим каналом досягає кульмінації і за піком болю, напруження приходить раптове полегшення й релаксація. Після відсікання пуповини припиняється тілесний зв'язок з матір'ю, і дитина вступає в нове існування як анатомічно незалежний індивід. Усі акушерські прийоми (використання анестезії, ручна чи інструментальна родопоміч та ін.) також накладають відбиток на психіку дитини. Крім того, величезне значення для подальшого психічного розвитку має перший післяпологовий досвід (на цьому зупинимося нижче). Позбутися травм, отриманих при народженні, можна тільки в терапевтичній ситуації, що дозволяє ніби пережити її знову [37]. У руслі трансперсональної психології С.Гроф розробив систему терапевтичного впливу. За допомогою музики, навіювання, спеціальних дихальних і тілесних вправ і застосування психоделічних препаратів у пацієнтів викликають незвичайні стани свідомості. Завдяки цьому вони немов «народжуються заново» або переживають симбіоз плоду і матері в перинатальний період і під час годування. Однак, на думку Грофа, більше уваги необхідно приділяти біологічним, психологічним і духовним аспектам вагітності, що забезпечує профілактику «родових травм». Гроф вважає, що психічна й фізична гігієна вагітності, позитивні емоційні й тілесні приготування до пологів, запропоновані Фредеріком Лебойером «пологи без насильства», підводні пологи Ігоря Чарковського, дотримання необхідного часу для контакту матері з новонародженим та грудне вигодовування» видаються факторами критичної важливості для психічного здоров'я людини [37, 156, 159, 160, 177].
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|