Ст іл журнальніїй квадратний 2 страница

Спочатку прикріплюють ніжки до бокових прутів-крючків, потім поперечні прути сидіння і спинки, після цього — рамку сидіння та спинки. Місця кріплень обмотують лозовою стріч­кою і прикріплюють прути ажура. Оздоблення — світлими лаками.

Крісло для відпочинку із гнутими ніжками зображено на рисунку 184.

Крісло робоче

Крісло має жорсткі сидіння і спинку, по дві передні та задні ніжки, проніжку, гнуті підлокітники (рис. 185).

Нижня частина — це ніжки з хрестоподібної проніжки. Сидіння крісла складається з рамки, поперечного і набірного прутів.

Спинка формується верхньою частиною задніх ніжок, трьома гнутими прутами її верху, два з яких переходять у підлокітники, прутами набору і смугою густого плетіння Зверху і знизу цієї смуги проплітають вірьовочку у три прути. Набір у середній частині спинки переплетений лозовими стрічками у поєднанні з тонкими прутами або тільки прутами густого плетіння.

Верх спинки і місця кріплення обплітають лозовою стріч­кою. Лакують виріб меблевими лаками.

Диван тримісний

Конструкція дивана тримісного з меблевих палиць повністю відповідає малогабаритному кріслу для відпочинку (рис. 186). Нижню лаву виготовляють на основі передніх ніжок-підлучок подібно до крісла, задні ніжки прикріплюють впритул до поздовжнього прута й з'єднують підстрілками. Задні й передні ніжки скріплюють між собою підлучками. Сидіння та спинка становлять одне ціле і складаються з прутів-дуг сидіння та спинки, поперечного прута сидіння й спинки, а також рамки у вигляді витягнутого овала. Настил сидіння і спинки — здвоєні набірні прути. Рамку сидіння та спинки, а також місця з'єднання деталей обплітають лозовою стрічкою.

Рис. 186. Диван тримісний:

1, 12 — ніжки передня і задня; 2, 7 — підлучки передня та бічна; 3 — об­мотка; 4 — прут набору сидіння й спинки; 5— поздовжній задній прут нижньої частини; 6 — підстрілка задня; 8 — поздовжній прут сидіння; 9 — підстрілка підлокітника; 10 — бічний пруг (дуга) сидіння і спинки; 11 — поздовжній прут спинки; 13 — прут рамки овала

Рис. 187. Диван двомісний

Диван двомісний

Нижня лава дивана складається з трьох передніх і трьох задніх ніжок, двох хрестовин проніжок, заднього поздовжнього прута, який на рівні проніжки скріплює нижній каркас (рис. 187).

Сидіння має рамку та поперечні прути для кріплення настилу. Останній формують з парного прута, розміщеного впоперек сидіння.

Спинку виконують на базі верхніх кінців задніх ніжок, верхньої рамки сидіння, поздовжнього (вертикального) прута кріплення настилу і прута настилу.

Підлокітники конструктивно пов'язані з верхніми кінцями крайніх передніх ніжок і верхньої рамки спинки. Рамки спин­ки і сидіння, а також підлокітники й місця з'єднання деталей обплетені лозовою стрічкою.

Тапчан

Тапчан з прута пригодиться в саду чи на дачі. Він невели­кий, його можна легко переносити з одного місця на інше. Складається з ніжок, підстрілок, рами каркаса, поперечного прута рами і настилу (рис. 188). Конструкція дуже проста, але разом з тим досить жорстка й міцна.

Виготовлення починають із складання рамки, до якої вхо­дять дві поздовжні лозопалки завдовжки 1880 і діаметром 30 мм, дві поперечні крайні завдовжки 640 та діаметром 30 мм і п'ять поперечних такого самого діаметра й завдовжки 540 мм.

16-7-1503

До рамки прибивають ніжки, потім бічні й середні під­стрілки. Настил виконують з 11 пластин завтовшки 6—7 і завширшки 7—8 мм.

Кушетка із лози

Від тапчана кушетка відрізняється конструкцією нижньої частини, верхньої рамки і підголівника (рис. 189).

До нижньої частини входять чотири пари ніжок, три пари бічних підстрілок, передня й задня підстрілки, чотири попе­речних прути — проніжки і фігурне заповнення у вигляді трьох овалів та шести горизонтальних підлучок.

Верхня рамка у передній частині переходить у підголівник з бічними фігурними елементами, які є обмежувачами під­голівника. Настил виконують із восьми пар пластин.

Етажерка із меблевих палок

Етажерка проста за конструкцією і нескладна у виготов­ленні. Вона складається із передніх та задніх ніжок, двотавро­вої проніжки, трьох палок, прутів ажурного заповнення, біч­них і задніх стінок (рис. 190).

Полиця має рамку із прута й фанерний вкладиш, прибитий до рамки. В усіх кутах рамки зроблена вибірка для кріплення ніжок. Спочатку виготовляють полиці й проніжки, а потім до них прибивають ніжки. Проніжку обмотують круглим пру­том, а полиці по периметру обкладають пластиною.

Рис. 189. Кушетка із лози

Рис. 190. Етажерка із меблевих палок: 1 — підлучка; 2 — пруги офор­млення задньої стінки; 3 — ніжка; 4 — поперечний прут полички; 5 — поличка (фа­нерна); 6 — обгин проніжки; 7 — прут проніжки; 8 — біч­ний прут полички

"і.

И

Після встановлення проніжки і полиць прикріплюють два поперечних прути на задній стінці у верхній частині етажерки, ставлять підлучки й прути ажуру.

Етажерка із гнутими елементами

Етажерка має три полиці. Її конструкція схожа на кон­струкцію попередньої, але проніжка в ній відсутня (рис. 191). Верхні кінці задніх ніжок з'єднані гнутою дужкою, а кінці передніх — загнуті під кутом 90°. Бруски для рамки полиці виготовлені із пиломатеріалу завтовшки 15 і завширшки 30 мм. Можна використовувати прути діаметром 22 мм. Бічне запов­нення задньої стінки являє собою гнуті вставки. Виріб ла­кують, зберігаючи натуральний колір прута.

Етажерка художня

Виріб складається із чотирьох ніжок, трьох полиць, під- стрілок, підлучок та фігурних вставок. Етажерка проста за конструкцією, стійка, легка і має гарний вигляд.

Роботу починають із складання полиць та їх шліфування, кріплення полиць і поперечного прута до ніжок, їх обтягуван­ня, установлення дугоподібної верхівки, кріплення підлучок, оформлення бічних сторін та задньої стінки фігурними встав­ками. Усі кріплення виконують цвяхами й обтягують пласти­ною або місця з'єднання обмотують лозовою стрічкою. Фор­му та компоновку етажерки наведено на рисунку 192.

Підставка одномісна під квіти

Найпростіший виріб із меблевих палок, який складається п чотирьох ніжок, хрестоподібної проніжки та фігурних вста­вок у боковинах (рис. 193).

Щит кришки вирізають із пиломатеріалу або фанери зав­товшки 5—10 мм. По периметру кришки прибивають накладну косичку із прута.

А-А Рис. 193. Підставка одномісна під квіти: 1 — прут плетіння коси; 2 — плас­тина обкладки кришки; 3 — фі­гурна вставка; 4 — хрестовина про- ніжки; 5 — обтяжка хрестовини

Лакують виріб меблевими лаками, зберігаючи натураль­ний колір лозин.

Підставка тримісна під квіти

Виріб складається із трьох корзинок (центральної і бічних) прямокутної форми, ніжок, хрестовини та підстрілок. Кузовок корзинки виготовляють із вертикальних стояків, переплете­них струганою лозовою стрічкою і прутами способом вірьо­вочки з двох чи трьох прутів. Верхня частина кузовка корзин­ки закінчується ажуром (рис. 194).

Стояки кузовка прибивають до кромки дна, обкладають пластиною й заплітають способом загину. Дно кузовка вирі­зають із фанери завтовшки 6—8 мм.

Для надання стійкості й міцності ніжки укріплюють хрес­товиною й під стрілками.

Підставка назелта під квіти

Низьку підставку під квіти виготовляють із меблевих па­лок, а ажурний кузов — із набірного прута (рис. 195).

Виріб складається із кузова, шести ніжок і підлучок. Нижня частина підставки подібна до нижньої частини малогабарит­ного крісла (див. рис. 182) або тримісного дивана (див. рис. 186). Із шести ніжок підставки під квіти чотири переходять у

Рис. 195. Підставка наземна під квіти:

/ — пруг плетіння вірьовочки; 2 — ніжка; 3 — підлучка; 4 — обплітання; 5, 6 — прути рамки дна відповідно поперечний і поздовжній; 7 — овальний прут рамки кузова; 8 — пластмасовий короб

підлучки. И кузов має форму витягнутого овала і складається з фанерного дна, вертикальних стояків із здвоєного прута, верхньої рамки овала з прута і пластини. Стояки у нижній і верхній частинах закріплені двома рядами вірьовочки з двох прутів. Верхні кінці стояків закріплені у верхній рамці овала. На рисунку 195 показано варіант комплектації підставки під квіти із пластмасовим піддоном.

Покривають виріб світлими лаками.

Підставка художня під квіти

Виріб складається із овальної корзини, двох пар арочних дужок ніжок та підлучок. Місця з'єднань і ніжки обплетені лозовими стрічками (рис. 196).

Дно корзини вирізають із фанери завтовшки 4—5 мм. Складається вона із вертикальних стояків, які прибивають до торця дна і додатково закріплюють по зовнішньому овалу лозовою пластиною. Після встановлення стояків кузов корзи­ни плетуть так: закріплюють стояки одним рядом вірьовочки із двох прутів, далі виконують 5—6 рядів простого плетіння, потім знову ряд вірьовочки із двох прутів, після чого зали­шають смугу ажуру із стояків корзини (трохи більше 1/3 по висоті кузова), виконують вірьовочку з двох прутів, знову суцільне плетіння прутом 8—9 рядів, далі вірьовочку з трьох прутів і обрізають стояки відповідно до рисунка 196. Під­ставку під квіти покривають лаками світлих тонів.

1,3 — підлучки середня й бічна; 2, 4 ■— прути рамки дна корзини поперечний і поздовжній; 5— ніжка; 6, 7 — стояки корзини; 8 — прут плетіння корзини; 9 — фанерний вкладиш дна; 10 — пластина обкладки

5І_ Рис. 197. Газетниця із лози: 1 — обмотка; 2 — ручка; З — декоративна встав­ка; 4 — обхват; 5 — бічна підлучка; б, 8 — прути бічні поздовжній і нижній; 7— ніжка; 9 — підлучка

Газетниця із лози

Використовують її для тимчасового зберігання періодич­них видань дома (рис. 197). Виріб ажурний, простий у виго­товленні й складається із ніжок, прута боковин, дужки, під- іучки та фігурного заповнення ажуру.

Ніжки — це дві х-подібні хрестовини, до верхніх частин яких прибивають із наступним обхватом поздовжні бічні прути і дві ручки у вигляді дужок. До нижніх та бічних частин ніжок прикріплюють підлучки. Місця з'єднань обплітають юзовою стрічкою.

Стілець па металевих ніжках із набірним сидінням

Стілець має ніжки із стальних труб діаметром 18—20 мм та набірне сидіння напівсферичної форми (рис. 198). Сидіння і спинка становлять одне ціле й складаються із двох попереч­них гнутих прутів у вигляді дуг, на яких прикріплюють прути

набору та овальної рамки. Рамка кріпиться до кінців гнутих прутів, а до неї прути набору. Обплітають її лозовою стрічкою.

Лозову частину стільця лакують, зберігаючи натуральний колір лозових прутів. Металеву частину покривають чорною нітроемаллю.

Стілець на металевих ніжках із сидінням густого плетіння

Нижня частина, форма й розміри сидіння та спинки подібні до елементів стільця на металевих ніжках із набірним сидінням (рис. 199). Замість поздовжніх дуг із прута у цьому виробі истановлюють два поперечних прути у вигляді дуг, які разом із овальною рамкою становлять каркас сидіння і спинки. Прут основи плетіння (стояки) розміщують уздовж сидіння та спин­ки, а їхні кінці прикріплюють до овальної рамки. Прут плетін- пя заплітають упоперек сидіння й спинки простим плетінням.

Оздоблення подібне до оздоблення стільця із набірним сидінням.

Банкетка на металевих ніжках із плетеним сидінням

Основою сидіння банкетки є овальна рамка гнутої форми із чотирма поперечними прутами (рис. 200). Прути основи (стояки) розміщені впоперек сидіння. Просте плетіння вико­пують уздовж сидіння. Прути овальної рамки обмотують ло- їовою стрічкою. Оздоблення подібне до оздоблення попе­редніх виробів.

Стіл па металевих ніжках із плетеною кришкою

Рис. 202. Стілець дитячий із фанерною спинкою: 1,5— ніжки задня і перед­ня; 2— обгин сидіння; 3 — підлучка; 4 — обгин про- ніжки; 6— прут кільця; 7— проніжка; 8 — сидіння

Стіл із квадратною кришкою густого плетіння ("паркети- ком") парними лозовими стрічками (рис. 201). Кришка вклю­чає квадратну рамку із вербового прута завтовшки 18—20 мм, фанерного вкладиша та полотна із лозової стрічки. Краї полотна завертають донизу навколо зовнішньої рамки криш­ки і закріплюють там пластиною.

Рис. 201. Стіл на металевих ніжках із плетеною кришкою

Стілець дитячий із фанерною спинкою

Конструкція цього виро­бу подібна до конструкції стільця із меблевих палок для дорослих (рис. 202). Його форма й основні розміри на­ведені на рисунку 202. Виріб лакують прозорими лаками.

Стілець дитячий

із меблевих палок

Стілець має жорстке на­кладне сидіння круглої фор­ми, спинку і каркас (рис. 203). Каркас складається із двох передніх і двох задніх ніжок, хрестоподібної проніжки, підлучок і бічного прута, що переходить в обкладку си­діння. Спинку формують двома задніми ніжками, вер­хівкою й прутом заповнен­ня дугоподібної форми. Місця з'єднань обплітають лозовими стрічками. Лицеві поверхні покривають меб­левими лаками, зберігаючи натуральний колір прута.

Стіл дитячий круглий

Виріб складається із кришки і підстілля (рис. 204). До підстілля входять чотири ніжки, двотаврова проніжка, підстрілки та верхнє кільце.

Рис. 204. Стіл дитячий круглий:

І — поперечний прут кришки; 2 — кільце підстілля; 3 — пластина об­кладки; 4 — фанерний вкладиш кришки; 5— обтяжка кришки; 6 — прут кільця кришки; 7— обхват; 8 — обмотка; 9 — підстрілка; 10 — ніжка; 11 — обгин проніжки; 12, ІЗ — прути проніжки

Кришка має фанерний вкладиш, до якого по окружності з нижнього боку прибивають цвяхами кільце жорсткості. Кришку обтягують вінілісшкірою, краї якої загинають і цвя­хами прикріплюють до кромки фанери, а після цього обкла­дають пластиною.

Крісло дитяче "Чебурашка"

Крісло виконують із меблевих палок (рис. 205). Воно складається із нижньої частини, сидіння і спинки. Нижня частина — це чотири ніжки, хрестовина проніжки, підстрілки

Рис. 205. Крісло дитяче "Чебурашка": 1,4 — ніжки передня і задня; 2 — обкладка сидін­ня; З — прут ажурного за­повнення спинки; 5 — фа­нерний вкладиш сидіння; 6, 7 — прути спинки й під­локітника нижній і верхній; 8 — кільце сидіння; 9 — підстрілка; 10 — обмотка; 11 — обгин проніжки; 12 — проніжка

і.і кільця. До сидіння входить фанерний вкладиш, який на­кладають на кільце нижньої частини крісла й прикріплюють до нього цвяхами. Обкладають сидіння по окружності круг­лим прутом або пластиною. При виготовленні спинки до верхніх кінців задніх ніжок прикріплюють здвоєні прути верху спинки, з кінців яких формують підлокітники. Виріб обо­в'язково лакують, зберігаючи натуральний колір прута.

Крісло-гойдалка дитяче

Крісло-гойдалка складається із сидіння, спинки, підлокіт­ників, чотирьох ніжок з підстрілками фігурними вставками, а також основи для гойдання (рис. 206). Сидіння й спинку виконують двома бічними і п'ятьма поперечними прутами, до яких прикріплюють здвоєні прути набору. Кінці набірного прута перекривають накладками. Підлокітник та ніжки вико­пують одним прутом у вигляді міцної дужки. Основа виробу

Б-Б

складається із двох здвоєних полозків, попередні кінці яких заокруглені й з'єднані із бічними прутами сидіння. Місця з'єднань деталей обплітають лозовою стрічкою, на спинці виконують орнамент із лозових стрічок. Лакують подібно до попередніх виробів.

Ліжко дитяче

Ажурність, легкість, міцність, природний матеріал — ос­новні переваги виробу.

Виріб складається із чотирьох ніжок, двотаврової проніжки й прямокутного ложа. Основою каркаса є ніжки, до яких прикріплюють нижню рамку ложа із прута діаметром 24 мм,

Рис. 207. Ліжко дитяче: 1 — прут настилу; 2 — кріплення настилу лозовою стрічкою хрест-навхрест; З — обплітання; 4 — накладка на настил; 5 — пластина обтяжки ложа; 6 — верхня рамка; 7 — прут верхівки спинки; 8 — прут верхівки; 9 — прут торцевий верхньої рамки; 10 — прут верхньої рамки поздовжній; 11 — прут ажурного плетіння; 12 — пластина кріплення ажуру; 13 — ніжка; 14 — прут плетіння вірьовочки; 15, 17 — прути ложа поздовжній та поперечний; 16, 18 — підстрілки поздовжня і поперечна; 19 — обтяжка проніжки; 20, 21 — прути проніжки поздовжній та поперечний; 22 — обхват поздовжнього прута проніжки

а також поперечні, середні й верхні прути ложа, прути вер­хівки та ажурного плетіння боковин ложа. У виготовленні ніжко просте. Форма виробу, його основні розміри і компо- иовка вузлів наведені на рисунку 207.

Диван дитячий

Диван виготовляють із меблевих палок з ажурним насти- ном. Складається із ніжок, проніжки, сидіння, спинки, під- ііокітників. Форма, основні розміри, компоновка вузлів і деталей наведені на рисунку 208.

Рис. 208. Диван дитячий: / — обгин проніжки; 2, 3 — прути проніжки; 4 — передня підстрілка; 5, 18 — ніжки передня і задня; 6 — обмотка; 7, 19 — прути кріплення настилу; 8 — прокладка на настил сидіння; 9, 10, 11 — прути підлокітника внутрішній, середній і зовнішній; 12 — прути настилу (набору); 13 — прути вірьовочки; 14 — задній прут рамки сидіння; 15, 17 — підстрілки задня й бічна; 16 — иідлучка; 20, 22 — прути рамки сидіння; 21 — накладка на настил сидіння

17 -7-1503

Вироби із рогозу і соломи

Вироби із рогозу

оширені два способи плетіння із рогозу: просте по­лотняне (суцільне) й ажурне. Листки рогозу залежно від розміщення на стеблі (зовнішні, внутрішні) різ­няться між собою міцністю, еластичністю та іншими власти­востями.

Основними видами плетіння є ажурне, у шахматку, парке- тиком, вірьовочкою. Вірьовочки застосовують у будь-якому виробі. Техніка виконання подібна до вірьовочки із прута. Якщо скрутити навколо осі та перемотати між собою два стебла або за два кінці одне стебло, то одержимо вірьовочку у два кінці (рис. 209). Можна плести вірьовочку у три, чотири і п'ять кінців. Нею звичайно закріплюють смуги інших видів плетіння.

Ажурне плетіння виконують заготовками із серцевини у поєднанні з іншими видами плетіння. Види ажурного пле­тіння різноманітні (рис. 210).

Плетіння у шахматку або шашку виконують подібно до плетіння із прута. Залежно від розмірів квадратиків можна плести через один, два або три стояки. У шашці кожною уточиною (листом, серцевиною) обплітають однакову кіль­кість стояків із внутрішнього та зовнішнього боків. При цьому кількість стояків повинна дорівнювати парній кількості квадратиків.

Перший ряд нової смуги виплітають уточиною одного кольору з попереднім рядом, але стояки обплітають із проти-

Рис. 209. Плетіння вірьовочки із стебел рогозу:

а — одного; б — двох

чгжного боку. Продовжують пнетіння, чергуючи темні ряди І (світлими.

Під час плетіння у шашку кнітинки сусідніх рядів зміщу­ють відносно одна одної вправо чи вліво тільки на один стояк. І Ілетіння паркетиком подібне до плетіння полотна із лозових стрічок. Рапорт візерунка до­рівнює чотирьом. Уточини тут переплітають через кожні два стояки. Кожну наступну уто­чину зміщують на один стояк вправо. Просте полотняне пле­тіння застосовують при ви­готовленні господарських ко­шиків і при плетінні матів. При цьому листки, які заплі­тають (утоЧини), перетинають основу під прямим кутом. І Іолотно плетуть на саморобних верстатах.

Кошик ажурний простий

Плетіння кошика (рис. 211) починають із виготовлення дна.

Рис. 210. Ажурне плетіння: 1 — стовпчикоподібне; 2 — ромбоподібне; 3 — вірьовочка

Беруть чотири уточини першого сорту (серцевини), зги­нають кожну навпіл і кладуть їх поряд кінцями у лівий бік. І Іотім у загини цих уточин укладають першу основу гак, щоб зігнуті уточини були нанизані на неї. З цих уточин у подаль­шому будуть формуватися основи (стояки) торцевої зліва стінки кошика. Потім беруть нову серцевину, перегинають її навпіл і чіпляють за першу основу так, щоб затягнуті уточини були розміщені по дві з кожного боку. З кінців цієї серцевини плетуть вірьовочку й переплітають усі поперечні стояки дна. Нона буде поздовжньою осьовою лінією дна. Кількість стояків набирають по довжині шаблона-колодки, на якому в подаль­шому буде виплітатися цоколь кошика. Після цього знову беруть чотири уточини, перегинають їх навпіл, нанизують на поперечну заготовку і прикріплюють її осьовою вірьовочкою. Таким чином одержують аналогічну групу стояків для торця кошика справа. Бічні стояки виконують з протилежних кінців поперечних стояків. Після цього з обох сторін дна пропліта- ють вірьовочку з переплетенням поперечних стояків на такій відстані від центрального, щоб вони збіглися з краями шабло­на-колодки. Готове дно двома цвяхами чи двома стрічками

Рис. 211. Кошик ажурний простий:

а — загальний вигляд; б — розміри колодки-шаблона

рогозу прикріплюють до колодки, загортаючи усі стояки вго­ру, і на висоті верхнього краю колодки закріплюють новою вірьовочкою, яку плетуть навколо кошика. Зверху вірьовочки плетуть дугу у три кінці так, щоб вони лягали через два стояки назовні й через один з внутрішнього боку. Далі переходять до формування бічного ажуру й плетіння шести бічних рядів вірьовочки у два кінці. Стінки кошика поступово, починаючи від першої смуги ажуру, розширюють, додаючи по два стояки, ширину верху доводять до 500 мм. Зверху вірьовочки край­нього ажуру плетуть нову вірьовочку у три кінці й закінчують плетіння двома вірьовочками з кінців стояків, що залишилися. Ручки починають укріплювати з передостанньої вірьовочки. Закінчивши плетіння, гострим ножем обрізають кінці стояків, залишаючи кромку 8—10 мм.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: