ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Оксиду азотуіпростацикліну
(розширяють судини);
- розвиток гіпоксемії та гіперкапнії.
- Підвищення в’язкості крові - зумовлено поліцитемією (розвивається при подразненні кісткового мозку у відповідь на гіпоксемію) і гіперкоагуляцією, яка є наслідком тромбоутворення.
Основа тромбоутворення - порушення простациклін – тромбоксанової рівноваги. Простациклін (ПГІ2) - один з найактивніших ендогенних інгібіторів агрегації тромбоцитів і руйнівник сформованих тромбів. Тромбоксан - сильний вазоконстриктор (виробляється тромбоцитами). У хворих на ТБ спостерігається зменшення синтезу простацикліну і збільшення продукції тромбоксану.
- Збільшення хвилинного об’єму кровообігу - компенсаторна реакція на подразнення хеморецепторів аортальнокаротидної зони (вплив гіпоксемії) і підвищення вмісту катехоламінів.
Збільшений об’єм крові проходить через звужені легеневі артеріоли, що призводить до подальшого зростання тиску в легеневій артерії.
| Патомор-фологія | Потовщення стінки правого шлуночка - головна патоморфологічна ознака ХЛС. Товщина її у дорослих більше 5 мм розцінюється як гіпертрофія. | |
| Класифі-кація | ХЛС в стадії компенсації – визнача-ється гіпертрофія правого шлуночка, акцент ІІ тону над легеневою артерією, епігастральна пульсація. | ХЛС в стадії декомпенсації:а) ХЛС з легенево-серцевою недостатністю 1 ступеня – незначне збільшення печінки в правому підребер’ї при фізичному навантаженні чи при загостренні процесу; б) ХЛС з легенево-серцевою недостатністю ІІ ступеня – постійна болючість та збільшення печінки, пастозність нижніх кінцівок під вечір, олігурія; в) ХЛС з легенево-серцевою недостатністю Ш ступеня велика печінка, набряки нижніх кінцівок, асцит (не завжди), протеїнурія. |
| Клініка | - Біль в ділянці серця (нагадує біль при стенокардії). Не зникає від вживання нітрогліцерину. - Задишка, ціаноз, серцебиття, біль в правому підребер’ї. | |
| Об’єктивні дані | - Ортопное на характерно. - Епігастральна пульсація, яка виникає у хворих з підвищеним тиском у легеневій артерії. - Акцент II тону над легеневим стовбуром (розщеплення, а потім і роздвоєння II тону). - Збільшення печінки. - Набряки на нижніх кінцівках. |
Лікування ХЛС
проводиться в залежності від його стадії
 |
ХЛС у стадії компенсаці ї ХЛС у стадії декомпенсації
Потребує лікування тільки ТБ. Вимагає застосування додаткових
Це пояснюється тим, що заходів: дотримання
компенсаторні механізми оптимального режиму,
достатні для забезпечення призначення певних груп
нормальної роботи серця. лікарських засобів,
оксигенотерапія.
Лікарські засоби
1. Препарати для покращення бронхіальної прохідності і порушень газообміну.
2. Діуретики.
3. Антиагреганти та гіпокоагулянти.
4. Засоби для покращення інотропної функції серця та обмінних процесів у міокарді.
5. Засоби для корекції тонусу судин.
1. Для покращення бронхіальної прохідності призначають бронхолітики і відхаркувальні препарати. Бронхолітики:
- Еуфілін(амінофілін ) - ліквідує спазм легеневих судин, що негативно впливає на вентиляційно-перфузійні співвідношення. Але водночас еуфілін викликає розширення бронхів. Цей позитивний ефект усуває негативну дію препарату. Призначають в/в або в/м, бо вживання препарату досередини є малоефективним.
- Інгаляційні бронхолітики: - атровент (іпратропіуму бромід), спіріва – діють на рівні крупних і середніх бронхів;
- фенотерол (беротек), сальбутамол, сальметерол, формотерол – розширюють середні і дрібні бронхи;
- комбіновані препарати – беродуал (атровент+беротек), комбівент (атровент+сальбутамол).
– Відхаркувальні засоби: лазолван, амброксол, бронхолітин, мукалтин тощо.
2. Діуретини – їх призначенняпередбачає ліквідацію або зменшення застою у великому колі кровообігу.
- фуросемід - призначають найчастіше (добова доза 40-80мг досередини; дозу поділяють на 2-3 прийоми). В/м або в/в - 1,0мл.
- осмотичні діуретики - забезпечують дегідратацію тканин за рахунок підвищення осмолярності крові: - манітол (шестиатомний спирт) - вводять в/в крапельно 5-10-20% розчин з розрахунку 0,5-1,5 г/кг.
3. Антиагреганти та гіпокоагулянти – гепарин в добовій дозі 20-30 тис. ОД (5-7,5 тис. ОД 3 рази підшкірно);
- ацетилсаліцилова кислота - в малих дозах (80мг на добу) пригнічує агрегацію тромбоцитів.
4. Засоби для покращення інотропної функції серця та обмінних процесів в міокарді -
у разі потреби таким хворим призначають строфантин в дозі 0,05% - 0,5мл в/в;
- рібоксин, оротат калію,анаболічні гормони (ретаболіл, неробол), вітаміни - покращують метаболічні та енергетичні процеси в серці.
5. Засоби для корекції тонусу судин – периферичні вазодилятатори, основні коректори у хворих з декомпенсованим ХЛС. Знижують тонус вен. Також зменшують в’язкість крові і агрегаційну здатність тромбоцитів. Нітрогліцерин, пролонговані нітрати (нітронг, тринітролонг, сустак), молсідомін (корватон, сиднофарм).
Оксигенотерапія – сприяє зменшенню задишки, поліпшує стан хворих. Зменшує легенево-судинний опір і знижує тиск у легеневій артерії. Проводиться тривала, не менш 15 годин, оксигенотерапія. Періодичне дихання киснем по 10-15 хвилин декілька разів на день неефективно.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: