Зовнішній огляд автозчепного пристрою

Зовнішній огляд і перевірку автозчепу виконують при поточному ремонті ПР-1 тепловозів, електровозів, електро- і дизель-поїздів. При цьому перевіряють:

· дію механізму автозчепу;

· стан корпусу автозчепу (зношування тягових і ударних поверхонь великого і малого зубів, ширину зіву голови) і робочих поверхонь замка;

· стан корпусу автозчепу, тягового хомута, клина й інших деталей автозчепного пристрою (наявність в них тріщин і вигинів);

· стан розчіпного приводу, кріплення вала підйомника автозчепу;

· прилягання поглинаючого апарата до упорної плити та задніх упорних косинців (упору);

· кріплення клина тягового хомута;

· зазор між хвостовиком автозчепу та стелею ударної розетки;

· зазор між хвостовиком автозчепу та верхньою кромкою вікна в кінцевій балці;

· висоту подовжньої осі автозчепу щодо горизонталі (провисання);

· стан валика, болтів, пружин і кріплення розетки.

Зношування замка і зубів корпусу, ширину зіву, а також дію механізму визначають комбінованим калібром (шаблоном 940 р). Для виявлення дії запобіжника замка від саморозчеплення шаблон прикладають кутом до тягової сторони і носка великого зуба так, щоб кінець шаблона натискував на лапу замкоутримувача, як показано на рисунку 5.28 і одночасно натискувати рукою на замок, пробуючи заштовхнути його в кишеню корпусу автозчепу. Якщо замок входить у кишеню корпусу повністю, то це указує на неправильну дію запобіжника замка. Якщо запобіжник діє правильно (верхнє його плече упирається на противагу замкоутримувача при натисненні на лапу ребром комбінованого шаблона), то замок повинен розташовуватися від кромки малого зуба не менше 7 і не більше 18 мм.

Рис. 5.28 – Перевірка дії запобіжника замка від саморозчеплення

Для перевірки дії механізму замка на утримання замка в розчепленому стані шаблон прикладають як показано на рисунку 5.29. Потім поворотом вала підйомника вводять замок всередину кишені та відпускають вал, продовжуючи утримувати шаблон у зіві автозчепу. Механізм вважається справним, якщо замок залишається в середині кишені автозчепу, а при припиненні натиснення шаблоном на замкоутримувач замок виходить з кишені автозчепу.

Рис. 5.29 – Перевірка дії механізму замка на утримання замка в розчепленому стані

Для визначення можливості передчасного включення запобіжника замка при зчепленні автозчепів шаблон встановлюють так, щоб його відкидна скоба з вирізом 35 мм натискувала на лапу замкоутримувача, а шаблон торкався великого зуба (рис. 5.30). Автозчеп вважається справним, якщо при натисненні на замок, він без перешкод повністю входить всередину автозчепу.

Рис. 5.30 – Визначення можливості передчасного включення запобіжника замка

Для перевірки ширини зіву корпусу автозчепу замок відводять у кишеню, шаблон одним кінцем прикладають до кута малого зуба (рис. 5.31), а іншим підводять до носка великого зуба. Якщо цей кінець шаблона не проходить у зів, автозчеп вважають придатним. Перевірка проводиться по всій висоті носка великого зуба.

Рис. 5.31 – Перевірка ширини зіву корпусу автозчепу

Товщину виступаючої в зів частини замка виявляють так, як показано на рисунку 5.32. Шаблон повинен своїм виступом торкатися робочої бічної поверхні замка. Якщо між виступом шаблона та бічною поверхнею малого зуба є зазор, то такий замок вважається придатним.

Рис. 5.32 – Перевірка товщини замка

При перевірці довжини малого зуба шаблон встановлюють у положення як показано на рисунку 5.33 зліва. Між шаблоном і зубом обов'язково повинен бути зазор. Відстань від тягової поверхні великого зуба до ударної стінки зіву перевіряють шаблоном як показано на рисунку 5.33 праворуч, у справному автозчепі шаблон не увійде до простору між вказаними поверхнями, і між ним і носком великого зуба буде зазор. Ці операції виконують на відстані 80 мм вище і нижче від подовжньої осі корпусу.

Рис. 5.33 – Перевірка зносу малого і великого зубів

Горизонтальне положення автозчепу визначають на прямій і горизонтальній ділянках колії спеціальною рейкою по різниці відстаней від головки рейок до середньої лінії у малого зуба та біля входу хвостовика в ударну розетку (рис. 5.34).

Рис. 5.34 – Спосіб вимірювання висоти автозчепу над голівками рейок:

1 – подовжня вісь автозчепу; 2 – рівень головок рейок

По різниці між зміряними висотами визначають відхилення від горизонтального положення автозчепу (провисання), яке допускається не більше 10 мм, а відхилення вгору — не більше 3 мм.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: