Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Стан формування естетичного виховання першокласників у теорії та практиці вищої школи




В умовах глобалізації соціально-культурного середовища, активного входження України у світовий та європейський простір висуваються нові вимоги до вітчизняної системи професійної підготовки майбутніх учителів. Водночас звернення до реалій шкільної практики засвідчує, що діяльність вчителя початкових класів щодо організації естетичного виховання і виховного процесу взагалі нерідко позначається суб’єктивізмом: педагог діє, керуючись не так методичними порадами, науковими настановами, як своїми відчуттями, здогадками, почуттями, асоціаціями, симпатіями й антипатіями. Така психологічна особливість свідчить про недостатню здатність учителів критично аналізувати і своєчасно перебудовувати свої дії, більш диференційовано підходити до вибору тих засобів, які б сприяли успішному вирішенню завдань естетичного виховання. Такий стан актуалізує проблему перегляду традиційного формування готовності до естетичного виховання майбутніх учителів початкових класів.

Дослідження педагогів і психологів Ю. Бабанського, О. Ващенко, І. Зязюна, Н. Кузьміной, С. Мартиненко, О. Щербакова та ін. розкривають зміст педагогічної діяльності, яка відображає сучасні вимоги до вчителя на рівні запитів суспільства. Об’єктом уваги дослідників найчастіше стає моральна, психологічна готовність або підготовка вчителя до окремих сторін педагогічної діяльності у тому числі і до естетичного виховання.

Педагогічна наука виконує теоретичну та практичну функції. Розробка певних теоретичних положень є своєрідною відповіддю на потреби шкільної практики. Тому виникає необхідність аналізу стану здійснення естетичного виховання в сучасній початковій школі, зокрема, в ході уроків навчання грамоти.

Врахування особливостей психічного розвитку та діяльності шестирічних учнів також відіграє важливу роль в процесі естетичного виховання, бо для того, щоб формувати особистість учня, вчитель повинен бути чутливим до душевного стану своїх вихованців. Читання, переказ прочитаного, розповідь про побачене – умови розвитку усного мовлення, уваги, пам’яті, мислення та уявлення дитини. Крім того, ці види навчальної діяльності, які використовують під час вивчення навчання грамоти розвивають у дитини комунікативну, планувальну та експресивну функції, культуру мовлення, що сприяє естетичному вихованню. Культура мовлення складається не тільки з використання великої кількості слів, що будують розповідь, але й у тому, як промовляються ці слова, яка інтонація, гучність, темп мовлення. Для дитини шестирічного віку велике значення мають емоційні компоненти мовлення. Доведено, що психологічно дитина краще реагує на емоційний тон мовлення та супроводжуючу експресію, ніж на смислове навантаження слова. Це позначає, що дитина у шість років легко наслідує, він чутливий до образних форм поведінки будь-якого значущого для нього зразка. Тому першокласник буде копіювати свого вчителя у мовній експресії, у загальній мовній культурі [16].

Для належного вирішення цих завдань майбутній вчитель початкових класів має володіти професійною готовністю, що може бути визначена, як особлива форма суб’єктивного відображення дійсності, системна характеристика естетичної активності індивіда, яка виявляється в процесі власне діяльності, входить до неї необхідною складовою і визначає її ефективність [15]. Готовність до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти виявляється також у ступені та якості залучення особистості вчителя до використання у власній діяльності засобів, які сприяють естетичному вихованню, прояві емоційної стійкості, яка забезпечує витримку і володіння собою, професійно-педагогічного мислення, що дозволяє проникати у причиново-наслідкові зв’язки виховного процесу, аналізувати свою діяльність, відшуковувати науково обґрунтовані пояснення успіхів і невдач, передбачати результати своєї роботи [44].

Зважаючи на таке тлумачення готовності вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти, можна виокремити складові [57]:

· науково-теоретична готовність: знання сутності та особливостей виховання дітей молодшого шкільного віку; форм і методів проведення естетичного виховання першокласників, основних вимог до відбору і подання дітям необхідної інформації;

· практична готовність: володіння комплексом різноманітних методик проведення педагогічної діагностики, вивчення учнів; наявність умінь і навичок виокремлення й добору інформативного матеріалу, який сприяв би естетичному вихованню шести річок на уроках навчання грамоти; володіння педагогічною технікою організації і проведення виховної роботи.

Наведемо конкретні уміння, якими має володіти вчитель для ефективного проведення естетичного виховання учнів початкових класів на уроках навчання грамоти [49]:

· цілепокладання (урахування особливостей кожного учня під час постановки завдань естетичного виховання; виокремлення основного, на що має звертатися увага при плануванні, підготовці й здійсненні виховної діяльності; чітке формулювання цілей і завдань роботи).

· організаторські (уміння планувати роботу; залучати шестирічок до визначення і розробки її змісту; застосовувати прийоми співробітництва і самоорганізації; регулювати та координувати процес виховання учнів);

· операційні або практичні (уміння спостерігати педагогічні факти, явища, процеси; вивчати відповідну літературу; вибирати діагностичні методи й методики, адекватні до поставлених завдань; добирати проблемні ситуації і використовувати їх у роботі з учнями; фіксувати необхідну інформацію, залучати учнів до практичної діяльності, що передбачає прояв ними естетичних знань, умінь і навичок);

· оцінно-аналітичні (уміння виокремлювати суттєві ознаки із загальної картини; бачити схожість та різницю у споріднених і схожих явищах; групувати факти, властивості, явища на єдиній основі; класифікувати й узагальнювати результати спостережень; обробляти інформацію);

· конструктивно-прогностичні (складати програми і методики естетичного виховання учнів першого класу; виділяти критерії та показники; використовувати результати в процесі планування роботи; визначати та застосовувати адекватні до одержаних даних форми і методи естетичного виховання).

Реалізація естетичного виховання в ході уроків у початкових класах полягає у формуванні в учнів здібностей повноцінного сприйняття та правильного розуміння прекрасного в мистецтві та житті, засвоєнні естетичних понять, виробленні смаків та ідеалів, у розвитку творчих задатків і талантів у галузі мистецтва [5].

Формування готовності вчителя першого класу до естетичного виховання на уроці навчання грамоти має певні особливості. На думку А. Кузмінського, зміст естетичного виховання учнів на уроці навчання грамоти та шляхи його реалізації полягають у:

1. Вивченні навчального предмету із залученням учнів до різних видів мистецтва в якості його творців;

2. Впливі естетичного виховання на розвиток особистості учня (формуванні естетичних потреб під час навчання грамоти, прагненні до опанування художніх цінностей суспільства на цих уроках);

3. Розвитку в учнів у процесі навчання грамоти естетичного виховання, художнього сприйняття, уміння бачити прекрасне не тільки в літературі, а й у природі та житті;

4. Формуванні в учнів на уроках навчання грамоти високих художніх смаків, пов'язаних зі сприйняттям і переживанням прекрасного; навчанні учнів умінню відчувати красу та гармонію мистецького твору, виявляти естетичну вимогливість до культури поведінки оточуючих і власної;

5. Залученні учнів у ході уроків навчання грамоти до художньої творчості, розвитку їх здібностей і таланту [48].

Уроки навчання грамоти займають важливе місце у системі початкового навчання, а їх естетичні можливості досить багаті. Але читання художніх творів виконує свої естетичні функції лише у тому разі, коли у дітей виникають яскраві емоції, без яких неможливі переживання, страждан­ня, чуйність, шляхетність [8]. Вивчаючи твори, учень повинен на­вчитися думати, міркувати, бачити красу і одержувати від неї насолоду, бачити в них художнє і вміти його знаходити в інших творах. Він повинен навчитися оцінювати вчинки персонажів, висловлювати своє ставлення до них, правильно розуміти той чи той образ, вчинок, явище, подію, відрізняти гарні й погані вчинки, гарне в навколишній дійсності (в природі, мистецтві, житті тощо) від потворного. Як наслідок цього, у дітей повинні формуватися певні погляди, переконання, які вони зможуть використовувати у своєму житті і які допоможуть їм правильно орієнтуватися в складному світі мистецтва [5].

Успіх цієї роботи залежить від того, наскільки вчитель сам розуміє цей складний емоційний процес, уявляє специфіку художніх творів, враховує особливості їх сприймання.

А. Буров обґрунтовує систему роботи на уроках навчання грамоти з огляду естетичного виховання: у початкових класах уроки мають підготовчий характер [6]. Їх мета – прищепити учням любов до краси художнього слова. Учитель повинен акцентувати увагу учнів на художніх прийомах, засобах, що використовуються автором. Твір повинен бути прочитаний у класі, щоб кожен учень спробував поспілкуватися, поговорити з учителем.

Відомо, що у структурі процесу навчання виділяються такі основні ланки: сприймання, усвідомлення, запам’ято­вування і застосування знань до розв’язку навчальних і життє­вих завдань.

Реалізацію завдань естетичного ви­ховання засобами художніх творів на уроках навчання грамоти можна здійснити за такою орієнтованою схемою (етапами) [9]:

1. Глибоке розуміння самим вчителем специфіки літературних творів як засобу естетичного виховання. Літературні твори – це один із найдоступніших для дітей видів мистецтва, який тісно пов’язаний із життям, порівняно легкий для сприй­мання та розуміння, має великий виховний вплив.

2. Сприймання дітьми літературного твору. Для того, щоб твір виконував свої естетичні функції, дітей необхідно підготу­вати до його сприймання. Учні повинні не лише зрозуміти текст, а й побачити, проникнути у його художній, естетичний зміст, відгукнутися на нього чуттєвою та емоційною сферою.

3. Систематичність має істотне значення для естетичного виховання учня.

Є. Пасічник, аналізуючи досвід вчителів початкових класів підсумовує, що істотним недоліком викладанням в школі є неувага до специфіки мистецтва, природи образного узагальнення [76]. Звідси сенсорна недовантаженість учнів, надмірний раціоналізм. Художні явища засвоюються так, як і логічні поняття, в результаті чого не викликають у дітей належного інтересу. При цьому використовуються такі методи впливу, прийоми роботи, які розраховані переважно на розумове навантаження дітей. Недооцінюються методи і прийоми роботи, що ґрунтуються на психологічному навіюванні. А в педагогічній роботі ці методи впливу повинні відігравати особливу роль [76]. Тому значну увагу при підготовці вчителів до естетичного виховання слід звернути саме на ті форми та методи роботи, які були б спрямовані на розвиток емоційної сфери дитини.

Підготовка педагогів до естетичного виховання представляє цілісне утворення, в якому з науково-теоретичної точки зору ми виділяємо два аспекти умов: педагогічні і психологічні, що докладно викладено у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Умови формування готовності вчителів початкових класів до естетичного виховання

Умови     Характеристика Педагогічні умови Психологічні умови
     
Суть умов певний рівень наукових теоретичних знань і практичних умінь моральні та психологічні якості і можливості особистості; відношення свідомості і поведінки, суб'єктивності і об'єктивності свідомості, сформованість мотиваційної сфери.
Реалізація умов впровадження у навчальний процес необхідних форм організації методичного викладу матеріалу, науково-методичних семінарів тренінгового характеру, призначених для формування естетичного світогляду вчителя Тренінгові, семінарські та практичні заняття, які спрямовані на формування у студентів впевнення у своїх силах, прагнення наполегливо і до кінця доводити розпочату справу, здатність вільно керувати своєю поведінкою і поведінкою інших, професійна працездатність, активність і саморегулювання, урівноваженість і витримка, рухомий темп роботи.

Психологічна готовність полягає в усвідомленні мети, завдань, необхідності й основних способів естетичного виховання учнів перших класів; стійкому пізнавальному інтересі до вивчення проблеми, розуміння її сучасного тлумачення; прагненні до самоосвіти; самооцінці й самокоригуванні своєї діяльності в плані виховання молодших школярів; сформованості мотиваційної сфери [12].

Розглядаючи питання готовності до естетичного виховання вчителів початкових класів, також треба звернути увагу на сукупність принципів, які є основою діяльності вищих навчальних закладів у даному напрямку [5]:

· зв'язок теорії та практики (окрім аудиторних занять, де розглядаються питання естетичного виховання впроваджуються практичні заняття у перших класах загальноосвітніх навчальних закладів);

· творче вирішення завдань естетичного виховання;

· наукова компетентність естетичного виховання;

· переконання та показ майбутнім вчителям значущості естетичного виховання;

· можливість індивідуальної самореалізації естетичної спрямованості особистості вчителя;

· позитивне емоційне ставлення до виховного процесу (естетичного виховання).

Реалізація підготовки педагогів до естетичного виховання у першому класі пов'язана з впровадженням у навчальний процес необхідних форм організації методичного викладу матеріалу, науково-методичних семінарів тренінгового характеру, призначених для формування естетичного світогляду вчителя, що також включає в себе знання державних документів даного напрямку, постановку проблемних питань, пов'язаних з вихованням першокласників [17]. На лекційних і семінарських заняттях особливу увагу необхідно приділяти обговоренню вже наявних практичних умінь педагогів і обговорення нових підходів до управління процесом естетичного виховання, спрямованого на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти [32].

Недостатня увага в педагогічній науці належить розробці науково-методичних основ тематичних шкільних програм з навчання грамоти.

Підготовка вчителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів – складний і багатоаспектний процес. Ефективне розв’язання зазначеної проблеми, якість отриманих результатів залежатиме від створення відповідних умов [33]. На продуктивність процесу підготовки студентів до естетичного виховання дитини впливають обставини, що сприяють розвитку творчої активності, реалізації творчого підходу до розв’язання проблем естетичного виховання молодших школярів, активізації естетичного потенціалу особистості майбутніх педагогів, забезпеченню позиції активних суб’єктів діяльності, гармонійному пізнанню навколишньої дійсності [88].

Сучасне тлумачення інноватики підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ орієнтує вищу школу на сміливе поєднання різних форм суспільної свідомості в процесі навчально-виховної роботи зі студентами. Необхідність гуманітаризації вищої освіти задекларована в провідних освітянських документах (Закони України «Про Освіту» [38], Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття) [74], Національна доктрина розвитку освіти [86] та ін.). З огляду на це, надзвичайної актуальності набуває проблема професійної підготовки вчителя в контексті впровадження в навчально-виховний процес вищого навчального закладу взаємодії науки й мистецтва.

Проте сучасна практика свідчить, що сьогодні ще зберігається відчутний дисбаланс між означеними системами пізнання навколишнього. стереотипізація науково-інформативного підходу, стимул-реакційного спрямування освітнього процесу негативно впливає на професійну підготовку студентів, майбутніх учителів початкових класів до естетич­ного виховання молодших школярів [71].

Сучасна освіта як багатомірний показник духовного стану суспільства повинна забезпечувати взаємодію різних способів пізнання і тим самим каталізувати особистісні зв’язки студентів із навколишнім світом. Мистецтво та наука взаємодіють з одним і тим самим буттям, проте відображають його по-різному - за допомогою чуттєвих або раціональних сфер [91].

Наука пізнає реальний об’єкт, мистецтво ж формує ставлення до нього. Вагоме місце в системі підготовки студентів до естетичного виховання молодших школярів займає теоретична підготовка майбутніх педагогів, що повинна бути націлена на особистісне «присвоєння» освітньої інформації. Взаємодія наукового та художнього підходів до освоєння майбутніми фахівцями навчального матеріалу створить реальні можливості формування в майбутніх учителів початкових класів нових знань, що характеризуються вищим рівнем осмислення художніх фактів, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням дієвості та систематичності. Н. Кузьміна закликала не шукати «різницю між цими видами творчості в тому, що наука не дає нам художньої насолоди, а мистецтво якраз покликане давати її. Наука відкриває нам нові можливості для змістовної художньої насолоди» [47, с. 14].

Таким чином, при побудові педагогічного процесу, по-перше, доцільно ознайомити студентів з алгоритмами естетико-виховної роботи з естетичного виховання молодших школярів; по-друге, запропоновані алгоритми повинні не обмежувати, а створювати простір для педагогічної творчості. У філософських словниках підкреслюється, що побудова алгоритмів для багатьох процесів розумової діяльності людини сприяє їх автоматизації й «вивільняє» особистість для творчості.

Важливо акцентувати увагу майбутніх педагогів на етапах (підготовчий, основний, підсумковий) діяльності, на прикладах презентувати їх зміст та спонукати студентів до створення власних алгоритмів. Так, у підготовчому етапі доцільно передбачити засоби (конкретні твори мистецтва, об’єкти, явища навколишнього та ін.) забезпечення діяльності, в основному - ознайомити майбутніх педагогів з особливостями взаємодії учасників навчально- виховного процесу, у підсумковому – передбачити систему дій з метою закріплення сформульованих учнями висновків [54]. У контексті підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання дитини вважаємо за необхідне ознайомити студентів із певною системою вказівок та орієнтирів, які сприятимуть ефективному формуванню досвіду молодших школярів. Умова опанування студентами алгоритмів естетико- виховної роботи з молодшими школярами ґрунтується на теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна [70].

Також можна практикувати, окрім створення майбутніми фахівцями індивідуальних алгоритмів, моделювання групових та колективних систем вказівок та орієнтирів із використанням інтерактивних технологій навчання («Мікрофон», «Коло ідей», «Незакінчене речення», «Аналіз ситуацій», «Мозковий штурм» та ін.) як «інструмент освоєння нового досвіду» [72]. При цьому викладач виступає в ролі консультанта- фасилітатора, що займає позицію помічника, спрямовує процес обміну інформацією, супроводжує власний пошук студентами можливих варіантів розв’язання проблеми, сприяє знаходженню рішень, формулюванню висновків тощо. Доцільно залучати майбутніх педагогів в ігрову діяльність та ознайомити їх з алгоритмами естетичних ігор для молодших школярів. Роль гри в освоєнні дитиною досвіду шляхом пізнання навколишнього світу підкреслювалась у дослідженнях багатьох науковців адже в грі відбувається оперування наявним досвідом, його збагачення та уточнення [67].

Слід звернути увагу на алгоритми довготривалих естетичних ігор, що охоплюють весь навчальний рік і сприяють логічному взаємозв’язку, наступності різних форм навчально-виховної роботи в початковій школі [72].

Важливо акцентувати увагу студентів на потенційних можливостях процесу інтегративного застосування мистецтва, що передбачає взаємодію відчуттів, при якому під впливом одних аналізаторів відбувається «резонансне подразнення» інших. Використання інтеграції мистецтв є потужним засобом активізації художнього мислення особистості вчителя. Дослідниками вивчено такий феномен, як синестезія. Зокрема, Т. Рейзенкінд наголошує, що в контексті інтегрованого підходу визначаються аспекти інтеграційних механізмів на основі психологічних особливостей особистості, до яких дослідниця відносить і таке новоутворення, як синестезія [4]. О. Рудницька визначає синестезію як міжсенсорні асоціації, які виникають у суб’єкта внаслідок взаємовпливу візуальних, слухових та інших образів мистецтва і зумовлюються інтегративною природою конкретно-чуттєвого осягнення художнього смислу [50].

Необхідно активізувати художнє мислення майбутніх фахівців з метою збагачення власного естетичного досвіду.

На нашу думку, процес активізації художнього мислення майбутніх педагогів повинен ґрунтуватися на виокремлених Дж. Гілфордом шести параметрах креативності, які складають потужний базис такого мислення: здатність знаходити і ставити проблеми, генерувати велику кількість ідей, відповідати на подразники нетипово, вдосконалювати об’єкт, розв’язувати проблеми, аналізуючи і синтезуючи [4]. Учені наголошують, що завдяки сприйманню художніх творів розвиваються всі компоненти художнього мислення особистості. Так, впливаючи на світ почуттів, а через нього на інтелект, зазначає Л. Нечаєва, «мистецтво глибоко впливає на соціальну практику. Тим самим поняття «художнє мислення» входить до системи координат професійно значущих якостей особистості, охоплюючи характеристики технологічної майстерності й глибини внутрішнього світу майбутнього вчителя» [8].

У структурі художнього мислення гармонійно поєднуються емоційно-чуттєва та інтелектуально-раціональна складові, тому важливо спонукати майбутніх фахівців до глибокого аналізу внутрішнього змісту мистецьких творів, висновків, логічних узагальнень. У контексті даної вимоги доцільно організувати групову діяльність майбутніх педагогів з метою пошуку сюжету художньо-творчого продукту та виражальних засобів його втілення. Варто також практикувати роботу всієї студентської аудиторії над спільним завданням. У процесі організації художньо-творчої діяльності та розробки мистецьких завдань слід ураховувати специфіку майбутньої професійної діяльності вчителя початкових класів та безпосередньо особливості структури і функціонування естетичного досвіду молодшого школяра.

Важливо акцентувати увагу студентів на потенційних можливостях процесу інтегративного застосування мистецтва, що передбачає взаємодію відчуттів, при якому під впливом одних аналізаторів відбувається «резонансне подразнення» інших. Використання інтеграції мистецтв є потужним засобом активізації художнього мислення особистості вчителя. Дослідниками вивчено такий феномен, як синестезія. Зокрема, Т. Рейзенкінд наголошує, що в контексті інтегрованого підходу визначаються аспекти інтеграційних механізмів на основі психологічних особливостей особистості, до яких дослідниця відносить і таке новоутворення, як синестезія [4]. О. Рудницька визначає синестезію як міжсенсорні асоціації, які виникають у суб’єкта внаслідок взаємовпливу візуальних, слухових та інших образів мистецтва і зумовлюються інтегративною природою конкретно-чуттєвого осягнення художнього смислу [5]. Також доцільно спонукати майбутніх фахівців на виявлення педагогічних помилок та причин неправильного інтегративного використання різних видів мистецтв. На нашу думку, художнє мислення – синтезований процес пізнання навколишнього, основою і результатом якого є художній образ, який асоціативно, метафорично, емоційно-образно узагальнює дійсність. З метою забезпечення педагогами продуктивного контакту молодших школярів із красою та своєрідністю навколишнього, ефективного використання художніх образів мистецтва, доцільно в підготовці вчителя початкових класів сприяти активізації його художнього мислення засобами художньо-творчої діяльності. Художнє мислення вчителя сприятиме його виразності, винахідливості, ініціативності, варіативності в доборі методів, форм навчально-виховної роботи з молодшими школярами.

Педагогічна практика є необхідною частиною єдиного навчально- виховного процесу підготовки вчителів початкових класів до естетичного виховання дитини, що розв’язує завдання формування та удосконалення навичок естетико-виховної роботи з молодшими школярами [78].

Однією з важливих умов підвищення ефективності педагогічної практики в системі підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання молодших школярів вважаємо посилення її естетичної спрямованості. Вчені зазначають, що «педагогічна практика, включаючи студентів у реальний педагогічний процес, складовою якого є естетичне виховання учнів, актуалізує систему теоретичних знань з естетики, мистецтвознавства, з психології, педагогіки і методики естетичного виховання, озброює системою спеціальний умінь і навичок» [4].

Таким чином, підготовка студентів до ефективного забезпечення процесу естетичного виховання молодших школярів, безумовно, потребує посилення естетико-виховної спрямованості педагогічної практики, забезпечення її комплексного характеру, органічного взаємозв’язку з вивченням психолого-педагогічних курсів, спецсемінарів та спецкурсів.

Аналіз наукових досліджень у контексті формування естетичної культури особистості засвідчує підвищення активності в дослідженні проблеми естетичного виховання майбутнього вчителя та естетичного виховання дитини. Аналіз навчальних програм виявив, що вчитель початкових класів повинен бути готовим до формування цілісного естетичного досвіду особистості дитини. Наразі відбувається активний пошук нових концепцій та моделей освіти, методів, технологій навчання і виховання майбутніх педагогів, серед яких завдання підготовки студентів до естетичного виховання дітей займає вагоме місце [78]. Науковою громадськістю розробляються різноманітні інноваційні технології та методики, що характеризуються переходом від репродуктивних форм і методів організації навчально-виховного процесу [72].

З’ясовано, що у структурі кваліфікаційної характеристики фахівця повинен міститися поряд зі спеціальними знаннями, практичними вміннями, навичками ще й потужний естетичний компонент. У зв’язку з цим у нашій роботі здійснено дефінітивний аналіз поняття «естетичне виховання», обґрунтовано його сутність, виокремлено структуру, а також обґрунтовано місце естетичного виховання у формуванні особистості молодшого школяра.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовано такі педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду дитини: забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно- орієнтованої підготовки педагогів; опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами; активізація художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду; залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики.

Докладніше схарактеризуємо педагогічні умови реалізації естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных