Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Запровадження педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти




У ході формувального етапу педагогічного експерименту дослідна робота була підпорядкована досягненню поставленої мети.

Завдання формувального етапу педагогічного експерименту були спрямовані на те, щоб:

1. Забезпечити реалізацію запропонованих нами умов здійснення формування готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

2. Визначити особливості роботи зі здійснення естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Формувальний етап педагогічного експерименту проходив у природних умовах, із дотриманням логіки та основних підходів до організації навчального процесу. Експериментальне навчання проводилося автором у процесі викладання курсу «Методика вивчення української мови» в експериментальній групі.

Нижче розглянемо особливості запровадження педагогічних умов організації формування готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Мета реалізації першої педагогічної умови – формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.

Нами було сформульовано задачі роботи:

1. Сфокусувати увагу студентів на значенні естетичного виховання. Дати зрозуміти студентам, що у навчально-вихомному процесі важливе значення має естетичне виховання.

2. Постійно підтримувати у студентів інтерес до роботи зі здійснення естетичного виховання.

3. Налаштувати студентів на ефективний процес пізнання, в тому числі за допомогою засобів естетичного виховання.

4. Викликати у майбутніх вчителів початкових класів особистісну зацікавленість у роботі з естетичного виховання.

Для цього нами було використано систему методів: бесіди, словесне малювання, вправи, робота з прислів’ями та загадками, екскурсія до бібліотеки, виставка робіт учнів.

Нами була проведена екскурсія у бібліотеку. Тема екскурсії: «Методична скарбничка бібліотеки». Після екскурсії було організовано виставку, де учні представили свої методичні розробки з естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Також для формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання нами було використано змагання «Словесне малювання» (Студенти-доповідач описував за допомогою прикметників певний предмет, завдання інших студентів – впізнати предмет, який описує доповідач). «Малюючи» словами, студент тренує уяву, розвиває мовлення і відчуття стилю, подібні завдання студенти охоче використовували на уроках навчання грамоти під час проходження практики.

Студентам було запропоновано порівнювати ілюстрації різних художників до одного твору. Студенти пояснювали, чому одна з картинок є більш доцільною для ілюстрації твору. Вони аргументували, чим відрізняється герой чи, навіть, загальний настрій у цих ілюстраціях. Відповіді та думки були різними. Так було студенти з’ясували, як показати першокласникам, що існують різні трактування одного й того ж образу.

Наведемо фрагмент лекції, який було проведено нами в експериментальній групі для формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Тема лекції. Методика роботи з букварем. Перше знайомство з навчальною книгою.

2. Оголошення теми та мети лекції

2.1.Робота за визначенням теми лекції

– Послухайте уважно загадку та спробуйте вгадати якому засобу навчання буде присвячена сьогодні лекція. Вчитель читає вірш.

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш … (Буквар)

– Як ви гадаєте, про який засіб навчання іде мова? Чому?

– Які питання, на вашу думку, ми будемо розв’язувати на лекції? (Викладач акцентує увагу студентів на тому, що при роботі із підручником також важливо дбати про естетичне виховання).

2.2. Робота з формування мотивації до навчально-виховної діяльності.

Вчитель ставить проблемне запитання до аудиторії:

– Чи впливає буквар на естетичне виховання першокласників на уроках навчання грамоти? Як саме?

Першокурсники охоче виконували вправу, яка розвиває увагу до деталей художнього тексту. Оповідання чи уривок із повісті викладач читає вголос, а потім показує ілюстрацію, студенти повинні вказати в те місце, до якого відноситься ця ілюстрація; показувалося декілька ілюстрацій до різних творів, і студенти визначали, до якого фрагменту якого твору вони відносяться. Після підготовчих вправ робота викладача була спрямована на формування методичних умінь роботи з аналізу тексту: викладач пропонує пояснити студентам, чому зазначені прийоми сприяють естетичному розвитку першокласників?

Студенти на практиці реалізовували опрацьовані прийоми естетичного виховання, так було запропоновано молодшим школярам «домислювали» до прочитаного те, чого в тексті нема. Ці своєрідні імпровізації на тему прочитаного, вірно направлені педагогом, сприяють літературно-творчому розвитку, зберігаючи в той же час сприятливу для сприйняття художнього твору особливість молодших школярів – образне мислення. Робота з опрацювання подібних прийомів естетичного виховання позитивно впливає на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Нами було використано дидактичну вправу, в якій студент читав оповідання без кінцівки. Перед майбутніми педагогами ставилося завдання скласти кінцівку оповідання. На завершальному етапі кінцівка, яку пропонували студенти, порівнювалася з кінцівкою автора твору. Першокурсники відзначали перевагу авторського тексту.

Вправа сприяла розвитку уваги до художніх деталей твору і до логіки авторської думки, формувала естетичну свідомість, естетичне відчуття краси слова.

За нашими спостереженнями в ході лекційних занять з курсу «Методика викладання української мови» у студентів розвивалось почуття прекрасного, естетичне ставлення до себе, до оточення, розвиток фантазії, уміння бачити прекрасне в літературних творах, чути, зіставляти, порівнювати тощо, що, безумовно, впливає на готовність до естетичного виховання.

Під керівництвом педагога студенти виконували не лише літературно-творчі завдання, поглиблюючи сприйняття прочитаного, але й вправи, розраховані на творче засвоєння навколишнього світу (тобто під безпосереднім життєвим враженням).

Першокурсники охоче та успішно складали казки, в яких переплітали чарівність старовинних казок, сучасна фантастика і побутова, повсякденна реальність.

За результатами спостережень нами було виявлено, що студенти експериментальної групи на лекціях з методики викладання української мови виявляли інтерес до естетичного виховання.

Мета реалізації другої умови – забезпечення систематичного впливу на майбутніх вчителів початкових класів під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови». Для реалізації даної мети нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в заняття включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах, творчі вправи.

У процесі роботи з опанування методами та прийомами естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти ставилися інтегровані завдання, пов`язані з естетичним вихованням учнів, – показати красу людських стосунків у праці, побуті; красу людської душі, природи, красу слова, твору літератури та естетичних ідеалів письменника.

Для цього нами було використано наступні педагогічні підходи:

· актуалізація знань з метою викликати у студентів методи, прийоми, форми роботи, ознаки, характеристики процесу виховання тощо;

· створення у студентів відповідного настрою з метою впливу на почуття, емоції, щоб викликати у студентів інтерес, чутливість до того матеріалу, що сприймається;

· залучення студентів до процесу сприйняття різних видів мистецт­ва (музики, образотворчого мистецтва, хореографії, драматургії, кінофільмів тощо);

· аналіз процесу естетичного виховання на уроках навчання грамоти на прикладі аналізу художнього твору з використанням евристичної бесіди.

У контексті підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання дитини вважаємо за необхідне ознайомити студентів із певною системою вказівок та орієнтирів, які сприятимуть ефективному формуванню досвіду молодших школярів.

Учені зазначають, що орієнтовна основа дії може бути повідомлена учням чи студентам у різній формі: у вигляді зразка дії, словесного пояснення з одночасним показом виконання дії, у вигляді поетапного алгоритму тощо. В освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки бакалавра за спеціальністю 6.010102 – «Початкова освіта» (галузевий стандарт вищої освіти) передбачені стереотипні, діагностичні та евристичні завдання діяльності педагога, що виконуються також за алгоритмом із різним рівнем складності.

Таким чином, перш за все ми ознайомили студентів з алгоритмами естетико-виховної роботи з естетичного виховання молодших школярів, які були спрямовані на створення простору для педагогічної творчості. У філософських словниках підкреслюється, що побудова алгоритмів для багатьох процесів розумової діяльності людини сприяє їх автоматизації й «вивільняє» особистість для творчості. Важливо акцентувати увагу майбутніх педагогів на етапах (підготовчий, основний, підсумковий) діяльності, на прикладах презентувати їх зміст та спонукати студентів до створення власних алгоритмів. Так, у підготовчому етапі доцільно передбачити засоби (конкретні твори мистецтва, об’єкти, явища навколишнього та ін.) забезпечення діяльності, в основному – ознайомити майбутніх педагогів з особливостями взаємодії учасників навчально-виховного процесу, у підсумковому – передбачити систему дій з метою закріплення сформульованих учнями висновків. Перш ніж презентувати майбутнім фахівцям певний алгоритм естетико-виховної роботи, доцільно залучити самих студентів у діяльність, передбачену етапами алгоритму.

Наведемо приклади створеного алгоритму естетико-виховної роботи на уроках навчання грамоти:

Алгоритм естетико-виховної роботи з першокласниками на уроках навчання грамоти.

Спільний алгоритм естетико-виховної роботи з першокласниками на уроках навчання грамоти студентів експериментальної групи:

1) непряме представлення об’єкта чи явища (загадка, вірш із пропущеним ключовим словом, малюнок із закритими частинами тощо);

2) визначення ознак, що зумовлюють естетичну виразність запропонованого об’єкта чи явища природи, підкреслення його естетичної домінанти за допомогою словесного опису;

3) усвідомлення доцільності та необхідності естетично привабливих слів, які відображають ознаки об’єкта чи явища природи, його користі тощо;

4) представлення відповідних творів мистецтва, де обраний об’єкт, явище «змальоване» в емоційно-позитивній формі;

5) організація художньо-творчої інтерпретації молодшими школярами сприйнятої інформації: метафоризація, позитивне асоціювання, віршування, словесне малювання тощо.

Метою творчих завдань студентів із інноваційних методик було не тільки оволодіння методикою навчання учнів початкових класів за певними технологіями, а й розвиток творчих здібностей студентів, оволодіння ними необхідними уміннями і навичками роботи з активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, формування критичного мислення, здійснення виховання школярів за допомогою різноманітних форм та засобів навчання. Причому, по завершенню вивчення розділу дисциплін ми пропонували студентам підготувати фрагмент уроку, в якому висвітлено засоби, форми та методи роботи, які б сприяли саме естетичному вихованню школярів. Розроблені уроки аналізувалися під час дидактичної гри, де група студентів виступала у ролі комісії, що за певними критеріями давала оцінку урокам. За допомогою подібних вправ студенти збагачували власний методичний досвід щодо здійснення естетичного виховання.

Не менш важливим чинником у формуванні готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів залишається їх залучення до естетичної діяльності на заняттях. Студентам було запропоновано дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри, театралізацію вивченого твору. Подібні завдання були спрямовані не лише на розвиток творчої особистості майбутнього фахівця, а й на формування естетичної свідомості через мову дійових осіб, яка приносить естетичну насолоду.

Т. Бугайко вбачає необхідною умовою естетичного сприйняття твору безпосередність вражень учнів [4]. Коли учні сприймають літературного героя як живу людину, то він викликає у них естетичне почуття, стає улюбленим героєм. Коли учень хвилюється, читаючи твір, коли образ стає його улюбленим, значить йому розкрився ідейно-естетичний зміст образу.

На нашу думку, саме у взаємовідношеннях дійових осіб, у їх боротьбі розкривається ідейно-естетичний зміст художнього твору. Тому на уроках навчання грамоти ми організовували роботу так, щоб учні могли вмотивувати логіку поведінки героїв твору, їх переживання, бо саме на прикладах літературних героїв вони вчаться розбиратися у людях, виробляють критерії оцінки якостей людини, вчаться бачити, як формується людина у конкретну історичну епоху. Отже, естетично сприйняти літературний образ – значить сприйняти його в усій повноті й багатогранності. Таким чином, необхідно зосередити увагу студентів на тому, що естетичному вихованню учнів засобами літератури на уроках навчання грамоти необхідно надавати особливу увагу.

Наведемо зразок фрагменту уроку з теми «Букви Юю. Позначення буквою ю звуків [у] та [йу] на початку слова та складу. Складання розповіді «Режим дня» за серією малюнків», який склали студенти експериментальної групи для забезпечення естетичного виховання шестирічок.

Тема уроку. Букви Юю. Позначення буквою ю звуків [у] та [йу] на початку слова та складу. Складання розповіді «Режим дня»

5. Закріплення вивченого матеріалу

5.1. Робота в парах

(Діти повинні розмістити сюжетні малюнки, що відображають основні моменти режиму дня, в певній послідовності.)

- Перед вами є картки. Що на них зображено?

- Ваше завдання із своїм сусідом по парті розташувати ці картки так, як проходив день цих дітей.

(На дошці вчитель складає послідовно малюнки разом із учнями.)

5.2. Складання тексту за серією малюнків

За серією малюнків учні почерзі складають усні твори, розповідають їх своїм сусідам.

Після виступів учнів вчитель читає вірш про початок дня школяра, а учні доповнюють незакінчені речення.

Як прокинувся - вставай,

Ліні волі... (не давай).

І під музику бадьору ти зарядку.... (починай).

Щоб здоровим довго жити,

Воду слід усім...(любити),

Мило, пасту, гребінець - будеш справжній...(молодець).

2. Зуби добре вичищай,

Милом руки...(вимивай).

Пам'ятай про основне,

Що здоров'я...(головне).

3. Але ти не поспішай, подивись спочатку,

Чи нічого не забув, чи усе в... (порядку).

І дивись, не барись,

В школу швидко, швидко... (мчись).

В школі, в класі не брудни,

Сміття бачиш... (підніми).

Т. Бугайко вбачає необхідною умовою естетичного сприйняття твору безпосередність вражень учнів [4]. Коли учні сприймають літературного героя як живу людину, то він викликає у них естетичне почуття, стає улюбленим героєм. Коли учень хвилюється, читаючи твір, коли образ стає його улюбленим, значить йому розкрився ідейно-естетичний зміст образу.

На нашу думку, саме у взаємовідношеннях дійових осіб, у їх боротьбі розкривається ідейно-естетичний зміст художнього твору. Тому важливо звернути увагу студентів на той факт, що на уроках навчання грамоти організовувати роботу слід так, щоб учні могли вмотивувати логіку поведінки героїв твору, їх переживання, бо саме на прикладах літературних героїв вони вчаться розбиратися у людях, виробляють критерії оцінки якостей людини, вчаться бачити, як формується людина у конкретну історичну епоху. Отже, естетично сприйняти літературний образ – значить сприйняти його в усій повноті й багатогранності. Таким чином, акцентуємо студентів на наданні особливої уваги естетичному вихованню учнів засобами літератури на уроках навчання грамоти.

З метою реалізації третьої умови (організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій) нами було використано наступні методи роботи: рольові ігри, робота в парах, мозковий штурм, мікрофон, незакінчені речення тощо.

Для забеспечення мотивації студентів до використання інтерактивних форм під час уроку навчання грамоти було запропоновано записати власні судження з теми естетичного виховання першокласників і власної готовності до нього. Завдання оформлювали у вигляді есе та творів за темами «Мої очікування щодо підготовки до естетичного виховання», «Лист до самого себе», «Самооцінка готовності до естетичного виховання першокласників», «Інтерв'ю».

З метою сприяння формуванню готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти нами були дібрані й проведені спеціальні дидактичні ігри. Перевагу було віддано тим іграм, організація яких на уроках навчання грамоти не потребовувала від вчителя багато часу на приготування відповідного обладнання, а від учнів – запам’ятовування громіздких правил. Запропоновані ігри проводились під час практичних занять зі студентами.

Гра «Переставлянка»

Мета. Ознайомити дітей з прислів’ями, формувати вміння працювати з деформованим текстом; розвивати мислення, кмітливість, увагу; виховувати естетичне ставлення до природи.

Обладнання. паперові макети хмаринок, ялинок.

Завдання:

У хмаринках заховалися мудрі вислови.

Багато лісу – бережи, немає лісу – посади)

Ялинки підготували нам чудовий вислів, але завірюха розвіяла слова по всьому лісу. Зберіть вислів і поясніть його.

Спробуй прочитати їх. (Хто рубає дерево,скорочує власне життя.)

За нашими спостереженнями використання на заняттях дидактичних ігор естетичного спрямування сприяло подальшому формуванню готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Усі дидактичні ігри, що використовувались в ході формувального етапу педагогічного експерименту наведені у Додатку Е.

Відзначимо, що участь у даних іграх сприяла прояву першокурсниками фантазії, формуванню вміння діяти у проблемних ситуаціях тощо. Спостереження за роботою студентів засвідчили, що вони працювали активно, намагалися застосовувати естетичні знання та вміння не тільки на репродуктивному, а й на творчому рівнях, вчилися зрозуміло формулювати власні думки та з’ясовувати точку зору щодо значення даних ігор для естетичного виховання першокласників.

Також майбутніми фахівцями було запропоновано створити індивідуальні алгоритми, моделювання групових та колективних систем вказівок та орієнтирів із використанням інтерактивних технологій навчання («Мікрофон», «Коло ідей», «Незакінчене речення», «Аналіз ситуацій», «Мозковий штурм» та ін.) як «інструмент освоєння нового досвіду» [72]. При цьому викладач виступає в ролі консультанта-фасилітатора, що займає позицію помічника, спрямовує процес обміну інформацією, супроводжує власний пошук студентами можливих варіантів розв’язання проблеми, сприяє знаходженню рішень, формулюванню висновків тощо.

Доцільно залучати майбутніх педагогів в ігрову діяльність та ознайомити їх з алгоритмами естетичних ігор для молодших школярів.

Роль гри в освоєнні дитиною досвіду шляхом пізнання навколишнього світу підкреслювалась у дослідженнях багатьох науковців (Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леонтьєв, В. Роменець та ін.), адже в грі відбувається оперування наявним досвідом, його збагачення та уточнення. Особливо слід звернути увагу на алгоритми довготривалих естетичних ігор, що охоплюють весь навчальний рік і сприяють логічному взаємозв’язку, наступності різних форм навчально-виховної роботи в початковій школі.

Для активізації пізнавальної діяльності та організації професійно спрямованої освіти студентів під час практичних занять запроваджувалась робота в парах та робота в змінних трійках.

Під час вивчення теми «Ознайомлення першокласників із твором. Створення твору за планом» студенти працювали в парах, виконуючи завдання на аналіз значення у естетичному вихованні першокласників на уроках грамоти вправи «Складання усного твору за планом на тему «Горобці».

Наведемо приклад вправи для створення усного твору за планом на тему «Горобці», яку першокласники виконують на уроці навчання грамоти після екскурсії у зимовий парк.

Вправа для складання усного твору за планом на тему «Горобці».

Мета вправи: продовжувати ознайомлювати учнів із художніми творами, розвивати усне мовлення учнів, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати естетичні почуття краси слова.

План усного твору:

1. Де мешкають горобці взимку?

2. Як виглядають горобці?

3. Що робили горобці під час спостережень за ними?

4. Чи полюбляєте ви спостерігати за горобцями?

Після того, як учні розповіли свої твори, вчитель запропонував власний твір про горобця.

Горобці

Люблю горобців. Вони гніздяться біля людських осель. Веселе цвірінькання цих сміливих і розумних розбишак доноситься з-під стріхи над моїм вікном.

У горобців міцний конічний дзьоб, короткі крила, довгий хвіст. Маленькі швидкі очі сіренької задиркуватої пташки насторожено поглядають навколо. Вони весело стрибають на своїх маленьких ніжках, нервово перелітають з гілки на гілку, щось шепочуться між собою, затівають шумливі бійки.

Горобці живляться насінням, ягодами, комахами, знищують ворогів саду.

Я люблю спостерігати за цими маленькими веселими пташками.

Після прослуховування учні порівнюють естетичну красу творів, визначають, за допомогою яких слів твір вчителя став естетично насиченим.

Інші вправи для складання усних творів, які було нами використано, наведено у Додатку Ж.

Після виконання аналізу один з партнерів доповідає перед аудиторією про результати проведеної роботи. Студентами було зазначено, що подібні вправи сприяють усвідомленню учнями естетичної краси мови, розвитку естетичних смаків і вподобань. така робота на уроках може допомогти дітям пізнати красу мови, естетичне та художнє у змісті текстів, включення у навчальний процес не лише розуму і пам’яті, а й всіх органів відчуття, а головне вплинути на чуттєву та емоційну сферу дитини, завдяки чому вони адекватно відгукуються своїми емоціями, почуттями, переживаннями на художні твори. Отже, студенти доводили ефективність запропонованої роботи для естетичного виховання першокласників працюючи в парах.

Також на лекційному занятті з теми «Розвиток усного мовлення молодших школярів» студентам було запропоновано взяти інтерв’ю один в одного. Студенти в парі складали запитання для інтервьюіруємого з метою виявлення рівня професійно спрямованої на естетичне виховання освіти студентів. Такий вид діяльності в парах вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, не дає змоги жодному із учасників ухилитися від виконання завдання, і тим самим спонукає їх до спільної та активної роботи.

З метою вирішення проблеми організації професійно спрямованої освіти студентів на основі стимулювання творчої активності, нами було використано метод «мозковий штурм». Особливістю даного методу є висловлення учасниками обговорення якомога більшої кількості варіантів рішень, в тому числі найфантастичніших. Потім із загального числа висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці.

За допомогою даного методу студенти аналізували значення дидактичної вправи, в якій учитель читав оповідання без кінцівки. Перед учнями ставилося завдання скласти кінцівку оповідання. На завершальному етапі кінцівка, яку пропонували учні, порівнювалася з кінцівкою автора твору. Учні відзначали перевагу авторського тексту. Результатами аналізу даної вправи студенти мали показати значення подібного виду роботи для естетичного виховання першокласників, його доцільність, ефективність та знайти шляхи вдосконалення здійснення естетичного виховання.

Також за допомогою інтерактивного методу «мозковий штурм» студенти розв’язували завдання наступного характеру: студентам були запропоновані сюжетні ілюстрації художників на одну тему, необхідно довести значення даних ілюстрацій для естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, навести конкретні вправи та обрати серед запропонованих вправ найефективніші.

За результатами проведеної вправи було студенти визначили наступні варіанти вправ: запропонувати учням порівняти ілюстрації різних художників до одного твору та пояснити, чому одна з картинок їм подобається більше. аргументувати, чим відрізняється герой чи, навіть, загальний настрій у цих ілюстраціях. Так вони доведуть до учнів, що існують різні трактування одного й того ж образу.

Активною формою інтерактивної роботи було створення студентами фрагментів уроків з навчання грамоти у першому класі. Робота проходила у змінних трійках. Вся експериментальна група студентів розподілялась по три особи на одну дослідну групу. Кожна дослідна група отримувала завдання підготувати певний етап уроку навчання грамоти таким чином, щоб у ньому чітко простежувалось формування естетичної культури першокласників. По завершенню формування етапу уроку члени різних дослідних груп мінялись один з одним і презентували свої наробки. Інші студенти виступали у ролі експертів роботи інших членів та доповідачів власного етапу уроку. Таким чином всі студенти обмінювались думками щодо ефективнішого застосування знань з формування естетичної культури першокласників, вміння доцільно використовувати методи та засоби естетичного виховання.

Наведемо фрагмент уроку, який було створено студентами під час практичного заняття, використовуючи метод змінних трійок.

Тема уроку. Букви Її. Позначення буквою ї звуків [і], [йі] і м’якості попереднього приголосного. Звуковий аналіз слів. Читання текстів, бесіда за змістом.

2. Актуалізація опорних знань

2.1.Робота за лексичним матеріалом вірша В.Бичко «Зима»

– Послухайте уважно вірш українського письменника Валентина Бичка та спробуйте вгадати назву цього вірша. Вчитель читає вірш.

Дорога біла стелеться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистною

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер-сніговик.

– Як ви гадаєте, яку назву дав письменник цьому віршу? Чому?

– Спробуйте назвати ті слова, якими Валентин Бичко намалював зиму.

2.2. Робота над розвитком словникового запасу учнів.

– Якими словами Ви можете змалювати зиму? Назвіть їх.

– Роздивіться картину «Русская зима» Н.С. Крилова. Якими фарбами користувався художник, щоб передати нам красу зимових пейзажів?

– Спробуйте змалювати красу зимових пейзажів цієї картини словами.

5. Узагальнення вивченого матеріалу

5.4. Дидактична гра «Поети»

 

 

Хід гри.

На дошці записаний вірш, у якому не вистачає слова у римованому рядку. Учні вибирають зображення, які відповідають словам, що необхідно вставити у рядки.

Сійся жито і пшениця,

Виросте всього доволі

Буде дітям - … (паляниця)

На широкім житнім … (полі)

Для веселої малечі

Запеклося сонце в хлібі,

Бублик вигляне із … (печі)

Хто зростив його – спасибі.

А рум’яний … (колобок)

Скочить прямо на зубок.

З метою показу ефективності запропонованого фрагменту уроку студентам було запропоновано використати даний урок під час проходження практики. Студенти відзначили, що першокласники охоче виконували вправи, які розвивають увагу до деталей художнього тексту. Оповідання чи уривок із повісті вчитель читає вголос, а потім учням показує ілюстрацію, вони повинні вказати в те місце, до якого відноситься ця ілюстрація. Молодші школярі «домислювали» до прочитаного те, чого в тексті нема. Ці своєрідні імпровізації на тему прочитаного, вірно направлені педагогом, сприяють літературно-творчому розвитку, зберігаючи в той же час сприятливу для сприйняття художнього твору особливість молодших школярів – образне мислення. Вправа сприяла розвитку уваги до художніх деталей твору і до логіки авторської думки, формувала естетичну свідомість, естетичне відчуття краси слова.

Першокласникам було запропоновано розповісти випадок із свого життя, описати літо, проведене на дачі, в таборі, розповісти про свого песика, котика, про молодшого братика чи сестричку. Запропоновані завдання вони робили за аналогією з прочитаного вчителем твору, що розвивало естетичне ставлення дитини до себе, до оточення, до природи. Школярі охоче та успішно складали казки, в яких переплітали чарівність старовинних казок, сучасна фантастика і побутова, повсякденна реальність.

Урок навчання грамоти, який студенти складали під час практичного заняття та використовували у практичній діяльності представлено у Додатку З.

Отже, в експериментальній групі нами було використано систему завдань та вправ для реалізації зазначених педагогічних умов організації роботи з формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Аналіз результатів

Метою проведення контрольного етапу дослідно-експериментальної роботи було визначення динаміки рівня сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, що потенційно дає можливість оцінити ефективність реалізованих нами педагогічних умов здійснення естетичного виховання молодших школярів у ході уроків навчання грамоти.

Рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання за результатами анкетування першокурсників. Завдання анкетування представлено у Додатку Б.

Отже, з таблиці видно, що рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання першокурсників в експериментальній групі значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, середнього на – 3,3%, низького знизився на 6,5%.

Таблиця 2.3 – Порівняльна характеристика результатів сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання в експериментальній групі (у %)

№ з/п Рівні сформованості мотивації Констатувальний етап педагогічного експерименту Контрольний етап педагогічного експерименту
  Високий 22,6% 25,8%
  Середній 54,8% 58,1%
  Низький 22,6% 16,1%

 

Таблиця 2.4 – Порівняльна характеристика результатів сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання в контрольній групі (у %)

№ з/п Рівні сформованості мотивації Констатувальний етап педагогічного експерименту Контрольний етап педагогічного експерименту
  Високий 28,1% 28,1%
  Середній 50% 53,1%
  Низький 21,9% 18,8%

Аналізуючи таблицю 2.4, можна зробити висновок, що рівень сформованості мотивації першокурсників усвідомленої роботи з естетичного виховання контрольній групі збільшився також. Але приріст мотивації був невеликим. Так, приріст високого рівня не зафіксовано, середнього склав 3,1%, низького знизився на 3,1%.

Для визначення ефективності експериментальної роботи ми пропонували учням серію контрольних питань. Це були питання на визначення змістовності і дієвості знань, набутих першокурсниками у процесі підготовки їх до естетичного виховання в ході уроків навчання грамоти. Питання наведено у Додатку В.

Результати повторного опитування учнів подано у Додатках К, Л.

Середній рівень сформованості знань про естетичну красу слова учнів контрольної групи розраховано нами за формулою:

N сер. = х 100% = 42,2%

Середній рівень сформованості знань про естетичну красу слова учнів експериментальної групи розраховано нами за формулою:

N сер. = х 100% = 45,8%

Порівняльний аналіз середнього показника сформованості знань про естетичну красу слова представлено на рис. 2.2.

Отримані на контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи результати ми порівняли також із результатами констатувального етапу педагогічного експерименту з метою отримання об’єктивнішої інформації про вплив реалізованих нами педагогічних умов на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Рисунок 2.3 – Порівняльний аналіз знань студентів в контрольній та експериментальній групі на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

В результаті виявлено, що рівень знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів контрольної та експериментальної груп збільшився. Проте, зміни в обраних нами групах якісно відрізнялись. Нами було зафіксовано значне збільшення рівня знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів експериментальної групи у порівнянні з результатами, що показали учні контрольної групи. Так, приріст показника рівня знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у контрольній групі склав 0,5%, у той час як в експериментальній групі приріст склав 5,5%.

Порівняльний аналіз набутих рівнів знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників в контрольній та експериментальній групах представлено в таблиці 2.6 та на рисунку 2.3.

Таблиця 2.5 – Порівняльна характеристика результатів експерименту в експериментальній та контрольній групах (у %)

№ з/п Рівні сформованості готовності Констатувальний етап Контрольний етап
Е (31 особа) К (32 особи) Е (31 особа) К (32 особи)
           
1. високий     3,2  
2. достатній 16,1 18,6 28,8 21,7
3. середній 48,4 46,5 57,6 49,6
4. низький 35,5 34,9 10,4 28,7

Рисунок 2.4 – Порівняльна характеристика результатів експерименту в експериментальній та контрольній групах (у %)

Отже, з порівняльних рисунків видно, що рівень готовності до естетичного виховання студентів експериментальної групи значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, достатнього рівня 12,8%, середнього рівня на 9,6%, а низький рівень зменшився на 25,6%.

У контрольній групі приріст зазначених умінь також був позитивним. Так, приріст готовності до естетичного виховання на високому рівні не змінився, на достатньому збільшився на 3,1%, середній – на 3,1%, низький зменшився на 6,2%.

Таким чином, запропоновані нами педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти сприяли позитивним змінам у рівні мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Підтвердження позитивних наслідків проведеного педагогічного експерименту підтвердило правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації на заняттях з методики вивчення української мови та засвідчило ефективність запропонованих нами педагогічних умов.

Таблиця 2.5 – Порівняльна характеристика результатів експерименту з визначення рівня знань студентів в контрольній та експериментальній групах (у %)

Група   Опитування Контрольна група Експериментальна група
Перше опитування 41,7 40,3
Друге опитування 42,2 45,8
Приріст показника 0,5 5,5

Рисунок 2.5 – Порівняльна характеристика сформованості знань першокурсників в експериментальній та контрольній групах (у %)

Дослідно-експериментальна робота містила констатувальний, формувальний та контрольний етапи педагогічного експерименту.

Нами було вибрано контрольну та експериментальну групи.

У якості критеріїв дослідження нами було обрано: мотивацію щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Результати констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчили приблизно однаковий рівень студентів обох груп за всіма критеріями.

Програма формувального етапу педагогічного експерименту передбачала цілеспрямовану реалізацію визначених нами педагогічних умов із метою цілеспрямованого впливу на формування у студентів експериментальної групи мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Для реалізації першої умови – формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання – нами було реалізовано наступні підходи: бесіди, словесне малювання, вправи, робота з прислів’ями та загадками, екскурсія до бібліотеки, виставка робіт учнів.

З метою реалізації другої педагогічної умови – систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» – нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри робота в пара розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в заняття включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах, творчі вправи тощо.

Для реалізації третьої умови – організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій – нами було використано наступні методи роботи: рольові ігри, робота в парах, мозковий штурм, мікрофон, незакінчені речення.

У результаті проведення контрольного етапу педагогічного експерименту зафіксовано значні позитивні зміни в показниках мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання. Зокрема, в цій групі приріст мотивації щодо участі в естетичній діяльності на високому рівні склав 3,2%, на середньому – 3,3%, на низькому знизився на 6,5%. У контрольній групі також відбулись невеликі позитивні зрушення в зазначених напрямках. Зокрема, приріст мотивацї щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання на високому рівні не зафіксовано, на середньому – 3,1%, на низькому знизився на 3,1%. У експериментальній групі приріст показників рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників 5,5%. Приріст показників рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у контрольній групі склав 0,5%. Рівень готовності до естетичного виховання студентів експериментальної групи значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, достатнього рівня 12,8%, середнього рівня на 9,6%, а низький рівень зменшився на 25,6%. У контрольній групі приріст зазначених умінь також був позитивним. Так, приріст готовності до естетичного виховання на високому рівні не змінився, на достатньому збільшився на 3,1%, середній – на 6,2%, низький зменшився на 9,3%.

Таким чином, констатація позитивних наслідків проведеного експерименту підтвердила правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації та засвідчила ефективність запропонованих педагогічних умов здійснення формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

 


3. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

3.1 Загальні питання охорони праці

 

Сформована екологічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем забруднення навколишнього середовища, небезпекою шкідливого впливу на природу та людину та погіршенням екологічного стану. Це надає великого значення проблемі охорони праці й навколишнього середовища, змушує підприємства прагнути до створення безпечних умов праці, а також до обмеження шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Охорона праці є обов'язковим і важливим елементом організації будь-якого підприємства.

Охорона праці – система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і коштів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці [37].

Питання охорони праці на підприємстві мають величезне значення та регулюються державою.

Правовими основами охорони праці регулюються організація роботи в області охорони праці у виробничому процесі, планування й фінансування заходів, структура служби, нагляд і контроль, розслідування і облік нещасних випадків, компенсація матеріального збитку, відповідальність за порушення вимог охорони праці і т.д.

З охороною праці щільно пов’язана ергономіка, яка вивчає людину і її діяльність в умовах сучасного виробництва з метою досягнення максимальної пристосованості до людини засобів виробництва та факторів виробничого середовища, що мають вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Питання, що стосуються навколишнього середовища, актуальні, тому що вони є джерелом ресурсів для життя і діяльності людини.

Під охороною навколишнього середовища розуміють заходи, що спрямовані на збереження земельних ресурсів, надр, лісів, водоймищ, атмосфери та інше.

Для поліпшення екологічної ситуації в Україні необхідно вдосконалювати закони, що стосуються питань охорони навколишнього середовища, знизити шкідливі викиди на підприємствах, зробити заміну застарілого обладнання, забезпечити такий стан суспільних відносин, який сприяв би досягненню гармонії екологічних і економічних інтересів суспільства.

Вимоги з охорони праці визначаються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці.

Охорона праці в Україні визначається Законом України про охорону праці, Системою стандартів безпеки праці (ССБТ), санітарними нормами і правилами, спеціальними міжгалузевими (ДНАОП) і галузевими (НАОП) нормами та стандартами, СНиПами, ДСТУ.

Серед категорій, за допомогою яких прийнято характеризувати підприємство, звичайно виділяють економічні й технологічні показники. Однак, вони займають провідне положення лише в тому випадку, якщо дотримано основну умову діяльності підприємства як суб'єкта господарювання − забезпечується безпека виробничих процесів і трудової діяльності індивіда.

Дипломна робота на тему « Формування готовності майбутніх вчителів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти » виконувалась на навчального закладу. Усі питання охорони праці і навколишнього середовища розглянуто на прикладі навчальної аудиторії – стосовно до умов праці користувачів ЕОМ.

Актуальність теми розділу полягає в тому, що дотримування стандартів та норм охорони праці дозволяє знизити або виключити вплив шкідливих та небезпечних факторів на організм людини.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных