ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Фактори, які впливають на викривлення інформації при інтерв’юванні.Універсальних відповідей на питання про те, яким чином різні групи респондентів сприймають інтерв’юера в залежності від його соціально-демографічних характеристик, зовнішнього вигляду, стилю комунікації, часу та місця проведення інтерв’ю тощо не існує. Проте практичний досвід підказує, що і бригадиру під час видачі завдання, і інтерв’юеру під час його отримання і роботи «в полі» при можливості треба уникати наступних ситуацій, оскільки вони призводять до підсилення «ефекту інтерв’юера»:
а) різниця у віці, статі, освіті, етнічності; б) негативний вплив фігури, зачіски, вбрання; в) різниця у світоглядний установках респондента та інтерв’юера.
Якщо дослідження стосується гендерної проблематики, то краще щоб жінок опитували жінки, а мужчин – мужчини, тому що протилежна ситуація може вплинути на щирість, відкритість респондента/респонденти. Також статева приналежність інтерв’юера може мати значення при дослідженні традиційних спільнот, в яких не прийнято, що жінки задавали запитання чоловікам. Так само при опитуванні молодих людей привільніше самому бути молодим (не тільки душею), а не належати до покоління батьків – тоді інтерв’юера будуть сприймати саме в такому контексті. І навпаки, старших людей варто опитувати інтерв’юерам наближених до них за віком, інакше на відповіді може вплинути віддалена вікова і, зрештою, соціокультурна дистанція [22, 23]. Під час проведення етносоціологічних досліджень, досліджень в середовищі мігрантів, важливо щоб зовнішні антропологічні ознаки не ставали перепоною в опитуванні. Бажано взагалі, щоб представника тієї чи іншої етнічної групи опитував інтерв’юер відповідної національності [7, 22].
а) демонстрація власної точки зору інтерв’юера; б) реакція на відповіді респондента – міміка, схвалення, засудження; в) повчання і полемічні обговорення в ході розмови; г) приниження почуття власної гідності респондента; д) демонстрація зверхності над респондентом.
В якості загальної гіпотези, можна сформулювати припущення, що оптимальним варіантом піл час інтерв’ювання є методика «рівний – рівному», яка активно використовується в соціальній роботі, на психологічних тренінгах, наприклад, коли особа, яка живе з ВІЛ, і вже має певний соціальній досвід в цій сфері, консультує іншу особу, у якій ВІЛ було виявлено нещодавно. Так само ситуація «рівний – рівному», але вже у випадку інтерв’юер-респондент, може сприяти елімінації «ефекту інтерв’юера».
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|