V. Рухлива хвилинка. VІ. Гра «Художники». Кожній дитині дається цифра, а дитина, повинна намалювати якомога більше предметів

VІ. Гра «Художники». Кожній дитині дається цифра, а дитина, повинна намалювати якомога більше предметів, схожих на неї (наприклад: одиниця – цвях, гілка, стовпчик і т д.).

VІІ. Гра «Хто най-най…». Дітки міркують над такими завданнями:

Дружили три дівчинки – Катя, Оксана, Оленка. Катя вища за Оксану, а Оксана вища за Оленку. Хто з дівчаток найвищий? А хто найнижчий?

Ігор, Славко, Валера катаються на велосипедах. Ігор їздить швидше, ніж Славко, а Славко їздить швидше, ніж Валера. Хто з них їздить найповільніше? А хто їздить середньо?

VІІІ. Бесіда «Наша школа». Діти розповідають про школу, правила поведінки в ній, для чого потрібно вчитися, які речі потрібно брати до школи і т. ін.

IV Блок оцінки ефективності ефективності корекційних дій

Для достовірнішого результату для оцінки ефективності потрібно використовувати відмінні від діагностичних методик, отож:

· В першу групу входили п’ять тестів. Кожен тест складався із серії картинок, які послідовно зображували події, що відбувалися з персонажами, якщо їх розкласти в правильній послідовності.

Завдання тестів першої групи полягало в тому, що дітям пропонувалося за визначений час – одну хвилину - впорядкувати запропоновані їм в неправильному порядку картинки так, щоб потім за ними можна було скласти оповідання.

При оцінюванні цього тесту експериментатор повинен керуватися наступним правилом: “за кожну картинку, яка розміщена на правильному місці, нараховується 1 бал, але лише за умови, що, по меншій мірі, 2 картинки підряд розміщені правильно”. Таким чином, при правильному викладанні всіх картинок в серії дитина отримує наступну кількість балів: в 1 серії – “насіння” – 4 бали; в 2 серії – “поїздка” – 4 бали; в 3 серії – “шкарпетки” – 5 балів; в 4 серії – “рибалки” – 6 балів; в 5 серії – “санчата”– 7 балів. Максимальна кількість балів за правильне виконання всіх серій завдання складала 26 балів. Потім бали були переведені у відсотки.

· Друга група тестів складалась з тестів, які були направлені на діагностику розвитку вищих форм образного мислення. Образне мислення – основна форма мислення дитини-дошкільника.

При вирішені завдань не з прямим, а опосередкованим результатом починає виникати більш висока форма наочно-образного мислення, яку можна назвати наочно-схематичною. Наочно-схематична форма мислення вперше дає можливість відображати зв'язки і відношення, які існують об'єктивно незалежно від дій, бажань і намірів самої дитини. Відображення об'єктивних зв'язків - необхідна умова засвоєння знань, які виходять за рамки ознайомлення з окремими предметами і їх якостями. Наочно-схематичне мислення зберігає образний характер, але самі образи стають іншими, в них відображаються не окремі предмети і їх якості, а зв'язки і відношення між предметами і якостями. Схематизм дитячого мислення проявляється в тому, що діти дуже легко і швидко розуміють різні схеми і з успіхом користуються ними. Вміння створювати і використовувати схематичні образи - велике досягнення розвитку мислення дитини. Саме розумові дії, які основні на таких образах, дозволяють дошкільнику проникнути в складні зв'язки і відношення речей.

Отже в другу групу тестів входили завдання, направлені на використання схематичних і умовних зображень для орієнтації в просторових ситуаціях. Дитині пропонувалося знайти „дорогу” в розгалуженій системі доріжок, використовуючи для визначення шляху лінійну схему і умовне зображення в вигляді системи орієнтирів.

Спочатку на демонстраційному матеріалі дітям пояснювали як виконувати завдання, потім давались аналогічні, які за інструкцією вони повинні виконати самі.

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Виконав:

Студент групи ПС-31

Злобенко Олександр

Львів 2012

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: