ІСЛАМСЬКИЙ ЕКСТРЕМІЗМ

Йому властива схильність до крайніх поглядів і надзви­чайних дій у політиці та ідеологічному протиборстві, нетолерантність, не сприйняття й неприйняття інших думок, позицій та уподобань, релігійна нетерпимість до норм, принципів та цінностей неісламського суспільства.

Ідеологи його стверджують, що сучасні мусульманські суспільства втратили свій ісламський характер і насправді є суспільствами джахілії¹. Така оцінка поєднується з різкою критикою правлячих режимів та їх політики. Вона вихо­дить з того, що політична еліта країни — невірні. Щодо ос­новної маси населення деякі представники екстремізму стверджують, що невірні — всі, крім членів їх групи, інші ж вважають, що, попри помилковість переконань, біль­шість населення можна вважати мусульманами.

Прихильники ісламського екстремізму наголошують на необхідності негайних радикальних дій, в тому числі насильства, заради встановлення "ісламського порядку", можливого тільки внаслідок приходу до влади "істинних" мусульман. Відповідність таких дій законодавству не суттєва, оскільки головними вважаються лише норми шаріату (їхній власній інтерпретації).

Сучасний ісламський екстремізм є і релігійним, і політичним — релігійно-політично орієнтованим екс­тремізмом. Ґрунтуючись на релігії, він ставить перед собою політичну мету, активно діючи саме на політичній арені.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: