ІСЛАМСЬКИЙ ТЕРОРИЗМ

Він є однією з форм релігійно-політичної боротьби, в тому числі насильницькими методами, через дес­табілізацію суспільства, державно-політичного ладу в країні.

Релігійна основа його виявляється в індивідуальній мотивації, фанатизмі членів угруповань. Вона визнає акції, спрямовані на самогубство, а загибель під час джихаду — прямою дорогою в рай. Тому більшість терористів не тільки готові, а й прагнуть загинути в такий спосіб, вбачаючи в терористичному акті не стільки засіб досяг­нення визначеної мети, скільки своє особисте спасіння в релігійному сенсі. Він вважається формою служіння Ал­лаху.

Тероризм у будь-яких його проявах неприйнятний. У правовому суспільстві неприпустимою є сама ідея застосу­вання сили, нагнітання загрози життю людей.

Іслам в Україні

Перші відомості про іслам, мусульманський світ наші предки отримували під час торговельних подорожей і військових походів. Арабські купці діставалися до Києва, подорожуючи на північний захід, але постійної арабської колонії у Києві не було. Цей етап ознайомлення Русі-України з ісламом має своєрідну кульмінацію. Йдеться про вибір віри великим київським князем Володимиром (X ст.). Згідно з літописними відомостями, у полі зору Во­лодимира були іслам, християнство та іудаїзм. Володимир почав "випробування віри" через особливі посольства. За допомогою одного з цих посольств і відбулося ознайом­лення київського владики з ісламом на землях Булгарстану (Поволжя). Надалі ж мусульмани, які з'являлися час від часу на наших землях, зустрічалися вже з християнізова­ною Руссю. Першими мусульманами на її теренах були представники народів, які кочували від Приазов'я до До­ну.

У XI ст. на службі в київського князя була кіннота з мусульман-печенігів. Першу мечеть в Україні було зведе­но в м. Остеню за велінням князя Костянтина Острозько­го (XVI ст.) для татар-мусульман, що були у нього на службі. Після прийняття ісламу Золотою Ордою в 20-х ро­ках XVI ст. у Києві протягом 40 років постійно перебувала група мусульман-ординців.

Поява ісламу в Криму пов'язана з приходом монголо-татар у 1223 р., там був утворений улус (намісництво) Зо­лотої Орди. Осілий тюркський етнос іслам прийняв дещо пізніше. Після завершення золотоординського періоду Кримський улус виокремився в самостійне державне утво­рення, на основі якого і виникло незалежне татарське хан­ство.

'Джахілія — "перед ісламське варварство" — мусульманський термін, який вживався раніше стосовно перед ісламського стану суспільства, зокрема Аравії до пророцтв Мухаммеда. Його також вживають щодо будь-якого неісламського суспільства (особливо сучасного), висловлюючи різко негативне ставлення до нього.

У 1475 р. почався новий період в історії ханства. Турки-османи, вторгнувшись на Кримський півострів, підпо­рядкували собі кримськотатарську державу. Правителі Криму стали підвладними Стамбулу, який вимагав не­ухильного дотримання законів шаріату. Під впливом ісла­му сформувалися національна культура кримськотатарського народу, його побутові й сімейні традиції, мова, спосіб життя, система виховання дітей.

Крим як один з форпостів мусульманської цивілізації відіграв помітну роль у поширенні ісламу на південноук­раїнських землях. Однак ознайомлення українців з основ­ними ідеями ісламу, з мусульманським способом життя відбувалося за гострих збройних конфліктів. Коли вони згасали, налагоджувалися торгівля, спільне використання природних угідь, татар приймали козаками в Запорозьку Січ, а деякі козаки роками жили в Криму.

Політичні діячі України в пошуках виходу зі скрутних політичних ситуацій часом звертали погляди на південь, до сусідів-мусульман. У лютому 1648 р. у Бахчисараї було укладено союз між українським гетьманом Богданом Хмельницьким і Кримським ханом Ісламом-Гіреєм III. A в 1654 р. Хмельницький розмірковував про встановлення державного протекторату Туреччини над Україною. При­хильником турецької орієнтації був гетьман Петро Доро­шенко (1627-1698).

Особливо делікатним є питання щодо українців-мусульман. Літературні джерела свідчать про осідання ук­раїнців з числа полонених в Туреччині. Вони, прийнявши іслам, ставали домоправителями, ковалями, садівниками. Частина невільників залишалася в Криму. Адаптувалися в мусульманському середовищі й ті, хто поселявся з метою заробітку, — аргати.

Мусульманські громади в різний час існували в Хаджибеї (Одеса), Азанеї (Азов), Акермані (Білгород-Дністровський), Ачи-Калс (Очаків), Кам'янці-Подільському.

У 20—30-х роках XX ст. в Україні під тиском радянсь­кої влади було закрито мечеті, мусульманські школи — мектеби і медресе, майже весь мусульманський актив було репресовано. У 1944 р. з Криму було виселено майже 189 тис. татар.

Нормалізація життя мусульманських громад почалася в Україні з проголошенням незалежності.

Нині іслам в Україні репрезентований трьома Духов­ними управліннями - ДУМК, ДУМУ, ДЦНМГУ.

ДУХОВНЕ УПРАВЛІННЯ МУСУЛЬМАН КРИМУ (ДУМК)

Кадіат (Духовне управління) мусульман Криму ство­рено у 1991 р. зі статусом Мухтасібату — канонічно са­мостійної адміністративної одиниці, очолюваної імамом-мухтасібом. Першим муфтієм Криму було обрано хаджі Сеїджаліля Ібрагімова. Кадіат об'єднує віруючих переваж­но з кримських татар сунітського напряму.

У релігійному аспекті ДУМК визнає авторитет муфтія. Головною метою вважає втілення в життя вимог Корану, поширення вчення Пророка Мухаммеда, створення умов для виконання мусульманами їхнього обов'язку перед Ал­лахом.

духовне управління мусульман україни (ДУМУ)

Створено 9 вересня 1992 р. на чолі з громадянином Лівану Шейхом Ахмедом Тамімом. Видає газету "Міна­рет" російською й арабською мовами та окремі сторінки іншими мовами. У 1994 р. засновано Київський ісламсь­кий університет, який має п'ять факультетів, де навчають­ся студенти різних національностей.

ДУМУ має науково-дослідний центр, який підготував 25 брошур та посібників з ісламу російською мовою, а та­кож підручники арабською та англійською мовами для дітей шкільного віку.

Головна мета — об'єднання навколо себе всіх мусуль­ман України, пропаганда та поширення ісламу, втілення в життя вимог Корану та ін.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: