Тема № 2. Бронхіальна астма.

Визначення. Етіологія, особливості патогенезу. Класифікація за важкістю та перебігом. Клінічні прояви і зміни даних інструментальних методів дослідження в залежності від ступеню важкості. Диференційний діагноз. Ускладнення. Критерії ступеню важкості бронхіальної астми. Лікування залежно від важкості захворювання. Невідкладна допомога при нападі бронхіальної астми.

Патологічні зміни в порожнині рота. Значення санації ротової порожнини для первинної та вторинної профілактики бронхіальної астми. Роль лікаря-стоматолога щодо запобігання тяжким ускладненням та надання невідкладної допомоги на своєму робочому місці. Прогноз та працездатність.

Актуальність теми.

Бронхіальна астма (БА) – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується варіабельною зворотною бронхіальною обструкцією та гіперреактивністю бронхів – підвищеною чутливістю їх до різних подразнюючих стимулів. Проблема є актуальною для лікаря- стоматолога у разі ризику виникнення у хворого астатичного нападу під час маніпуляцій в стоматологічному кабінеті.

Навчальні цілі заняття спрямовані на оволодінні студентами наступних питань:

· Проводити опитування та об’єктивне обстеження хворих на БА.

· Визначити етіологічні та патогенетичні фактори БА.

· Оцінювати клінічну картину БА.

· Виявляти варіанти перебігу БА, ускладнень захворювання.

· Складати план обстеження хворого на БА.

· Проводити диференційний діагноз.

· Призначити лікування хворому на БА.

· Надавати допомогу хворому за умов астматичного нападу.

· Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.

Студент повинен знати:

- основні етіологічні чинники БА;

- патогенетичні механізми розвитку;

- патоморфологічні зміни у разі БА;

- сучасну класифікацію БА;

- клінічний перебіг і симптоматику БА;

- класифікацію загострення БА;

- методи діагностики БА;

- сучасну патогенетичну фармакотерапію БА у стабільному стані пацієнта і у разі загострення хвороби- астматичного нападу.

Студент повинен вміти:

- збирати анамнез хворого;

- проводити фізичне обстеження серцево- судинної системи, органів дихання, шлунково- кишкового тракту, нирок;

- оцінювати показники лабораторного та інструментального обстеження;

- вміти оцінити показники функції зовнішнього дихання (комп’ютерної спірографії – кривої „потік-об`єм” форсованого видиху) у разі обструктивних порушень легеневої вентиляції;

- проводити диференціальну діагностику БА з ХОЗЛ;

- призначити лікування хворому на БА у стабільному стані пацієнта і у разі виникнення астматичного нападу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: