Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Складання операційної карти.




Операційна карта є основним документом і складається на кожну операцію окремо. В операційну карту записують детально всі установки, переходи і проходи, точно вказують режим обробки, робочий і вимірювальний інструмент, способи контролю, час на виконання окремих елементів операцій.

Вихідні дані:

1. Назва деталі – вісь.

2. Ескіз

 
D=220 мм. D1=   l1=  
D2= l2=  
D3= (див.дод. 4) l3=  

3. Назва виробу – комбайн зернозбиральний.

4. Марка матеріалу – сталь 45.

5. Міцність – σв = 55 кГ/мм2.

6. Твердість – Нв >280.

7. Устаткування – токарний верстат.

8. Потужність верстата – визначається.

9. Розмір партії – 100 + N (порядковий номер по списку).

10. Інвентарний номер – (N групи).

11. Матеріал ріжучих інструментів – сплав Т15К6.

12. Характер обробки – V3.

13. Вимірювальний інструмент – штангенциркуль.

14. Висота центрів станка –200 мм.

Порядок розрахунків:

1. Встановлення технологічної послідовності обробки деталі.

 

Технологічну послідовність обробки деталі можна представити в таблиці 17

Перехід 1, 2

Призначаємо режим різання:

а) Призначаємо глибину різання (t).

Залежно від діаметра заготовки та глибини різання при чорновій обробці визначаємо подачу S (таблиця 18).

Визначаємо припуск (h):

.

Визначаємо кількіть проходів (i):

.

 

Таблиця 17

Технологічна послідовність обробки деталі

№ переходу Перехід
1. 2.   3.   4.   5.   6.   7.   8. 9. 10. Встановити заготовку діаметром D в самоцентруючому патроні. Обточити заготовку з діаметра D до D1+2мм на довжину L (чорнове точіння). Обточити заготовку з діаметра D1+2мм до D2+2мм на довжині l2+l3 (чорнове точіння). Обточити заготовку з діаметра D2+2мм до D3+2мм на довжині l3 (чорнове точіння). Обточити заготовку з діаметра D1+2мм до D1 мм на довжині l1 (чистове точіння). Обточити заготовку з діаметра D2+2мм до D2 мм на довжині l2 (чистове точіння). Обточити заготовку з діаметра D3+2мм до D3 мм на довжині l3 (чистове точіння) Зняти фаску 1·45° на діаметрі D2. Зняти фаску 1·45° на діаметрі D1. Відрізати заготовку діаметром D1.

 

Таблиця 18

Вибір подачі при чорновій обробці поверхні

 

Діаметр деталі не більше, мм Глибина різання не більше, мм
3 5 8 12
Сталь
20 0,3 – 0,4 0,2 – 0,3    
40 0,4 – 0,5 0,3 – 0,4 0,2 – 0,3  
60 0,5 – 0,7 0,4 – 0,6 0,3 – 0,5  
100 0,6 – 0,9 0,5 – 0,7 0,5 – 0,6 0,4 – 0,7
400 0,8 – 1,2 0,7 – 1,0 0,6 – 0,8 0,6 – 0,9

б) Швидкість різання (V) залежно від подачі і глибини різання вибирається з таблиці 19;

в) Визначаємо число оборотів (nроз):

,

Приймаємо максимальне паспортне число обертів n (таблиця 20).

Таблиця 19

Швидкість різання при чорновій обробці поверхонь

Подача не більше, мм/об. Глибина різання не більше, мм (різець із сталі Р9 (Р18))
1 1,5 2 3 4 6 8
0,15        
0,20        
0,25        
0,30  
0,50  
0,60    
0,80      
1,00      
1,20        
1,50          

 

Таблиця 20

Основні параметри токарно-гвинторізних верстатів

Основні параметри токарно-гвинторізних верстатів Модель верстата
1А62 ТВ-01 1Д63 А
Висота центрів
Найбільший діаметр оброблюваної деталі, мм: над суппортом над станиною
Діаметр отвору в шпинделі, мм 32,5
Обертів шпинделя за хвилину (пряме обертання) 18 – 3000

продовження таблиці 20

         
Межі продольних подач суппорту за один оберт шпинделя, мм 0,06 – 3,36 0,08 – 1,59 0,07 – 4,18 0,08 – 1,52 0,04 – 1,00 0,15 – 2,65
Потужність основного електродвигуна, кВт 4,5 7,8 5,9 4,5

 

г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:

,

де у вибираємо із таблиці21.

Таблиця 21

185Тип різців Глибина різання не більше, мм
1 2 3 4 5 6 8 10
Прохідні, підрізні та розточні 3,5
Відрізні і прорізні Від 2 до 5
Різьбові: нарізні на прохід нарізні в упор П'ять-вісім кроків різьби
Три-чотири кроки різьби

 

д) Розраховуємо основний час (То) за формулою

е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд1) за таблицею 23. За таблицею 22 визначаємо допоміжний час на встановлення і зняття деталі при точінні в самоцентруючому патроні (Тд2). Результуючим допоміжним часом (Тд) буде сума часу на встановлення і зняття деталі та часу на проходку.

Таблиця 22

Протяжність допоміжного часу на встановлення і зняття деталі при точінні

Спосіб встановлення деталі Характер вивірки Маса деталі не більше, кг
1 3 5 10 30
В самоцентруючому патроні Без вивірки 0,38 0,55 0,68 0,94 1,70
По крейді 0,80 0,95 1,15 1,42 2,10
По індикатору 1,65 1,90 2,30 2,90 4,40
В самоцентруючому патроні із затисненням заднім центром Без вивірки 0,49 0,66 0,80 1,06 1,75
По крейді 0,83 1,20 1,40 1,75 2,70
В чотирьохкулачковому патроні Без вивірки   0,95 1,05 1,32 1,92
По реймусу   1,84 1,70 2,10 3,10
По індикатору   2,10 2,50 3,10 4,50
В чотирьохкулачковому патроні із затисненням заднім центром Без вивірки   1,10 1,30 1,65 2,30
По реймусу   1,70 2,00 2,35 3,50
По індикатору   2,20 2,80 3,45 5,00
  Таблиця 23 Протяжність допоміжного часу
Операція (перехід) Висота центрів, мм
150 200 300
Обточа або розточка по III класу точності 0,7 0,8 1,0
Обточа або розточка по IV—V класах точності 0,4 0,5 0,7
Підрізка або відрізка 0,1 0,2 0,2
Зняття фасок, радіусів, галтель 0,06 0,07 0,08
                   

 

Перехід 3

Призначаємо режимрізання:пункти а), б), в) – розраховуємо аналогічно з переходом 1, 2, враховуючи діаметр оброблюваної поверхні.

г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:

,

де у вибираємо з таблиці 21.

д) Розраховуємо основний час (То) за формулою

е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд) з таблиці 23.

Перехід 4

Виконуємо аналогічно до переходу 3, враховуючи діаметр і довжину оброблюваної поверхні.

Перехід 5.

Призначаємо режим різання.

а) Приймаємо глибину різання t=2мм, знімаємо весь припуск за 1 прохід (і=1). З таблиці 24, залежно від діаметра і глибини різання, визначаємо подачу S (приймаємо більше значення).

Таблиця 24

Вибір подачі при чистовій обробці поверхні

Діаметр оброблюваної деталі не більше, мм Глибина різання не більше, мм Діаметр оброблюваної деталі не більше, мм Глибина різання не більше, мм
1,0 2,0 1,0 2,0
10 до 0,08 до 0,12 120 0,20 – 0,35 0,30 – 0,40
30 0,08 – 0,12 0,15 – 0,20 180 0,25 – 0,40 0,35 – 0,50
50 0,10 – 0,20 0,15 – 0,25 260 0,30 – 0,40 0,45 – 0,60
80 0,15 – 0,25 0,25 – 0,60 360 0,30 – 0,50 0,50 – 0,70

 

б) З таблиці 25 визначаємо швидкість різання (V);

в) Визначаємо число обертів (nроз):

Приймаємо паспортне число обертів n (таблиця 20).

г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця:

де lі – l1, l2, l3, мм;

у -величина заходу і виходу різця з таблиці 21, мм.

Таблиця 25

Швидкість різання при чистовій обробці поверхонь

Подача не більше, мм/об. Глибина різання не більше, мм (різець із сталі Т15К6)
1,0 1,5 2,0 3,0 4,0 6,0 8,0
0,15
0,20
0,30
0,50
0,60
0,80
1,00
1,20
1,50

 

д) Розраховуємо основний час (То) за формулою

е) Допоміжний час на проходку (Тд) визначаємо за таблицею 23.

Перехід 6 і 7

Виконується аналогічно до переходу 5, враховуючи діаметри та довжини оброблюваних поверхонь.

Перехід 8, 9

При проточуванні фасок роботу виконують з ручною перемінною подачею і без зміни обертів попереднього переходу. Основний час на проточування фасок під < 45° приведений в таблиці 26. Допоміжний час – в таблиці 23.

Перехід 10

Призначаємо режим різання:

а) глибина різання при відрізанні рівна ширині різця. Приймаємо ширину різця рівною 3мм, ми отримаємо і = 3мм;

б) з таблиці 27 виберемо подачу S залежно від матеріалу і діаметра деталі;

в) з таблиці28 визначимо швидкість різання V;

г) розрахуємо число обертів (nроз):

Таблиця 26

Основний час на проточування фасок під < 45°

Діаметр оброблюваної поверхні не більше, мм Ширина зовнішньої фаски, мм Ширина внутрішньої фаски,мм
1,0 2,0 3,0 5,0 0,5 1,0 1,5 2,0
20 0,05 0,08 0,12 0,06 0,09 0,11 0,13
40 0,08 0,13 0,17 0,10 0,14 0,17 0,21
60 0,10 0,16 0,20 0,28 0,12 0,19 0,24 0,32
80 0,12 0,18 0,23 0,30 0,16 0,24 0,50 0,38
100 0,15 0,22 0,30 0,35 0,19 0,28 0,36 0,42
120 0,18 0,24 0,31 0,39 0,22 0,32 0,41 0,48
160 0,22 0,30 0,40 0,52 0,28 0,36 0,45 0,55
200 0,26 0,33 0,45 0,64 0,33 0,42 0,56 0,75
250 0,46 0.58 0,69 0,48 0,60 0,80
300 0,52 0,71 0,86 0,62 0,92 1,40
500 0,64 0,82 1,06 1,36 1,58

 

Таблиця 27

Подача в залежності від матеріалу і діаметра деталі

Матеріал Діаметр оброблюваної деталі не більше, мм  
20 40 60 100 150 200 більше 200
Сталь загартована 0,03 – 0,07 0,05 – 0,09 0,07 – 0,11 0,09 – 0,13 0,11 – 0,15 0,17 – 0,20 0,18 – 0,20
Сталь незагартована 0,06 – 0,08 0,10 – 0,12 0,13 – 0,16 0,16 – 0,18 0,18 – 0,22 0,28 – 0,32 0,28 – 0,6
Чавун 0,11 – 0,14 0,16 – 0,19 0,20 – 0,24 0,24 – 0,27 0,30 – 0,35 0,40 – 0,45 0,45 – 0,55

 

Приймаємо паспортне число обертів n (таблиця 20);

д) Розрахуємо довжину оброблюваної деталі (L):

.

Tаблиця 28

Швидкість різання залежновід подачі

Подача не більше, мм/об. 0,10 0,13 0,16 0,20 0,25 0,31 0,39 0,49
Швидкість різання, м/хв.

е). Визначаємо основний час (То):

є) Визначаємо допоміжний час з таблиці 23.

 

2.Визначення норм часу:

а) Визначаємо повний основний час на всі операції (ΣТо);

б) Визначаємо допоміжний час на всі операції (ΣТд);

в) Визначаємо оперативний час (Топ):

де То – повний основний час;

Тд – повний допоміжний час;

 

г) Визначаємо додатковий час:

де К = 8 (при точінні).

д) Підготовчо-заключний час (Тп.з) визначаємо з таблиці 29;

е). Визначаємо норму часу за умови, що потрібно обробити партію деталей із 100+N шт.:

;

є) Визначаємо необхідну потужність верстата:

де Pz – сила різання:

де Cp – постійний коефіцієнт різання ≈ 200 для сталі, для чавуна ≈ 100;

y – показник степені 0,75;

t – глибина різання;

S – подача.

 

Таблиця 29

Протяжність підготовчо-заключного часу

Спосіб встановлен-ня деталі Складність підготовки до роботи Інструментів при налагоджу-ванні Висота центрів, мм
200 300 200 300
без заміни установочних пристроїв із заміною
В патроні, в центрі, на оправці проста 1 – 2
3 – 4
3 – 4
середньої складності 5 – 6
7 – 9
4 – 5
складна 6 – 8
9 – 12

 

Після виконання всіх розрахунків, складаємо операційну карту, заповнюючи всі вказані графи прийнятої форми (додаток 5) .

 

Висновкискладають 3-5 сторінок тексту і містять викладення основних узагальнених результатів дослідження та основних заходів щодо ефективного вирішення питань, які були поставлені у вступі.

Список використаної літератури- перелік джерел наукової, методологічної, статистичної інформації. Він повинен містити перелік всіх джерел, на які є посилання у тексті роботи.

Додатки.В додатках наводиться вся інформація, представлена у текстовій, табличній чи графічній формі, що не увійшла до складу основної частини курсової роботи.

 


Додаток 1

Зразок оформлення титульного аркуша

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

 

Кафедра менеджменту

 

 

Курсова робота

з дисципліни „Операційний менеджмент”

на тему: „______________________________„

 

 

Виконав: студент

_____Курсу ______групи

(П.І.Б.)

Науковий керівник :

(П.І.Б.)

 

 

Рівне – 20…


Додаток 2

Розрахунок виробничої програми підприємства

 

Вид облад-нання Виробнича потуж-ність, верст.-год. Норми витрат верс.-год. на од. продукції Витрати потужності на мінімальний обсяг продукції, верст.-год Залишок потужності, верст.-год. Витрати потужності на одиницю всіх видів продукції, верст.-год. Кількість продукції понад план, одиниць Витрати потужності на максимальний обсяг продукції, верст.-год. Вільний залишок потужності, верст.-год
А В С Д Е
  М Ні Ні Ні Ні Ні Мміп ∆М Мі Nmax Mmax ∆M’
Метало-ріжуче                        
                       
Сума                        


Додаток 3

Орієнтована виробнича структура промислового підприємства

 



Додаток 4

Вихідні дані для виконання третього розділу курсової роботи

№ вар. D1, мм D2, мм D3, мм l1,мм L2, мм l3, мм № вар. D1, мм D2, мм D3, мм l1,мм L2, мм l3, мм

 


Додаток 5

Завод   Цех Операційна карта механічної обробки Назва виробу   Назва деталі   № деталі Технологічні установчі бази Установчі – Контрольні –
Назва операції    
  Марка матеріалу   Міцність σВ   Твердість Нв Чиста вага готової деталі Вага заготовки Спеціальні технічні умови
Устаткування   Інвентар-ний № Потужність верстата Потужність потрібна Матеріал ріжучіх інструментів
Пристрої
Розряд роботи Ролзмір партії, штук Підготов-чо-зак-лючний час Норма часу на одну деталь, хв. Норма виробітку Розцінка
основного допомі-жного додат-кового штуч-ного за підготовчо-заключний час за деталь
                   
Но-мер пере-ходів Назва переходів Інструмент Діаметр, мм Довжина, мм Кількість проходів Глибина різання, мм Подача, мм/об. Число обертів, об./хв. Швидкість, м/хв. Час, хв.
ріжучий допоміж-ний вимірю-вальний осно-ний допомі-жний
                           
                           
 
Головний інженер   Начальник цеху   Начальник БТП   Старший технолог ВГТ  
Головний технолог   Заступник головного технолога   Начальник ТБ цеху   Технолог  
                                         

 


Список літератури до виконання курсової роботи:

1. Козловский В. А., Маркина Т. В., Макаров В. М. Производственный и операционный менеджмент: Учеб. — СПб.: Спец. литература, 1998. — 366 с.

2. Курочкин А.С. Операционный менеджмент. –К.: МАУП, 2000.

3. Лапидус В. А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях / Гос. ун-т управления; Нац. фонд подготовки кадров. — М.: ОАО «Типография «Новости», 2000. — 432 с.

4. Макаренко М.В. Махалина О.М. Производственный менеджмент.– М.: 1998.

5. Минаев Э. С., Агеева Н. Г., Аббата Дага А. Управление производством и операциями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 15. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 328 с.

6. Плоткін Я.Д., І.Н.Пащенко. Виробничий менеджмент. –Львів:1999.

7. Производственный менеджмент: Учеб. для вузов / С. Д. Ильен­кова, А. В. Бандурин, Г. Я. Горбовцов и др.; Под ред. С. Д. Ильенковой. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 583 с.

8. Сачко Н. С. Теоретические основы организации производства. — Минск.: Дизайн ПРО, 1997. — 320 с.

9. Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент. – К.: 2001.

10. Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. — М.: БИНОМ, Лаб. базовых знаний, 1999. — 928с.

11. Фатхутдинов Р. А. Организация производства: Учеб. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 672 с.

12. Фатхутдинов Р. А. Производственный менеджмент: Учеб. для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 447 с.

13. Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Дж., Якобс Р. Ф. Производственный и операционный менеджмент. — 8-е изд.: Пер. с англ. — М.: Издат. дом «Вильямс», 2001. — 704 с.

 

 

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных