ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Складання операційної карти.Операційна карта є основним документом і складається на кожну операцію окремо. В операційну карту записують детально всі установки, переходи і проходи, точно вказують режим обробки, робочий і вимірювальний інструмент, способи контролю, час на виконання окремих елементів операцій. Вихідні дані: 1. Назва деталі – вісь. 2. Ескіз
3. Назва виробу – комбайн зернозбиральний. 4. Марка матеріалу – сталь 45. 5. Міцність – σв = 55 кГ/мм2. 6. Твердість – Нв >280. 7. Устаткування – токарний верстат. 8. Потужність верстата – визначається. 9. Розмір партії – 100 + N (порядковий номер по списку). 10. Інвентарний номер – (N групи). 11. Матеріал ріжучих інструментів – сплав Т15К6. 12. Характер обробки – V3. 13. Вимірювальний інструмент – штангенциркуль. 14. Висота центрів станка –200 мм. Порядок розрахунків: 1. Встановлення технологічної послідовності обробки деталі.
Технологічну послідовність обробки деталі можна представити в таблиці 17 Перехід 1, 2 Призначаємо режим різання: а) Призначаємо глибину різання (t). Залежно від діаметра заготовки та глибини різання при чорновій обробці визначаємо подачу S (таблиця 18). Визначаємо припуск (h): . Визначаємо кількіть проходів (i): .
Таблиця 17 Технологічна послідовність обробки деталі
Таблиця 18 Вибір подачі при чорновій обробці поверхні
б) Швидкість різання (V) залежно від подачі і глибини різання вибирається з таблиці 19; в) Визначаємо число оборотів (nроз): , Приймаємо максимальне паспортне число обертів n (таблиця 20). Таблиця 19 Швидкість різання при чорновій обробці поверхонь
Таблиця 20 Основні параметри токарно-гвинторізних верстатів
продовження таблиці 20
г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця: , де у вибираємо із таблиці21. Таблиця 21
д) Розраховуємо основний час (То) за формулою е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд1) за таблицею 23. За таблицею 22 визначаємо допоміжний час на встановлення і зняття деталі при точінні в самоцентруючому патроні (Тд2). Результуючим допоміжним часом (Тд) буде сума часу на встановлення і зняття деталі та часу на проходку. Таблиця 22 Протяжність допоміжного часу на встановлення і зняття деталі при точінні
Перехід 3 Призначаємо режимрізання:пункти а), б), в) – розраховуємо аналогічно з переходом 1, 2, враховуючи діаметр оброблюваної поверхні. г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця: , де у вибираємо з таблиці 21. д) Розраховуємо основний час (То) за формулою е) Визначаємо допоміжний час на проходку (Тд) з таблиці 23. Перехід 4 Виконуємо аналогічно до переходу 3, враховуючи діаметр і довжину оброблюваної поверхні. Перехід 5. Призначаємо режим різання. а) Приймаємо глибину різання t=2мм, знімаємо весь припуск за 1 прохід (і=1). З таблиці 24, залежно від діаметра і глибини різання, визначаємо подачу S (приймаємо більше значення). Таблиця 24 Вибір подачі при чистовій обробці поверхні
б) З таблиці 25 визначаємо швидкість різання (V); в) Визначаємо число обертів (nроз):
Приймаємо паспортне число обертів n (таблиця 20). г) Визначаємо довжину оброблюваної поверхні з врахуванням величини заходу і виходу різця: де lі – l1, l2, l3, мм; у -величина заходу і виходу різця з таблиці 21, мм. Таблиця 25 Швидкість різання при чистовій обробці поверхонь
д) Розраховуємо основний час (То) за формулою е) Допоміжний час на проходку (Тд) визначаємо за таблицею 23. Перехід 6 і 7 Виконується аналогічно до переходу 5, враховуючи діаметри та довжини оброблюваних поверхонь. Перехід 8, 9 При проточуванні фасок роботу виконують з ручною перемінною подачею і без зміни обертів попереднього переходу. Основний час на проточування фасок під < 45° приведений в таблиці 26. Допоміжний час – в таблиці 23. Перехід 10 Призначаємо режим різання: а) глибина різання при відрізанні рівна ширині різця. Приймаємо ширину різця рівною 3мм, ми отримаємо і = 3мм; б) з таблиці 27 виберемо подачу S залежно від матеріалу і діаметра деталі; в) з таблиці28 визначимо швидкість різання V; г) розрахуємо число обертів (nроз):
Таблиця 26 Основний час на проточування фасок під < 45°
Таблиця 27 Подача в залежності від матеріалу і діаметра деталі
Приймаємо паспортне число обертів n (таблиця 20); д) Розрахуємо довжину оброблюваної деталі (L): . Tаблиця 28 Швидкість різання залежновід подачі
е). Визначаємо основний час (То): є) Визначаємо допоміжний час з таблиці 23.
2.Визначення норм часу: а) Визначаємо повний основний час на всі операції (ΣТо); б) Визначаємо допоміжний час на всі операції (ΣТд); в) Визначаємо оперативний час (Топ): де То – повний основний час; Тд – повний допоміжний час;
г) Визначаємо додатковий час: де К = 8 (при точінні). д) Підготовчо-заключний час (Тп.з) визначаємо з таблиці 29; е). Визначаємо норму часу за умови, що потрібно обробити партію деталей із 100+N шт.: ; є) Визначаємо необхідну потужність верстата: де Pz – сила різання: де Cp – постійний коефіцієнт різання ≈ 200 для сталі, для чавуна ≈ 100; y – показник степені 0,75; t – глибина різання; S – подача.
Таблиця 29 Протяжність підготовчо-заключного часу
Після виконання всіх розрахунків, складаємо операційну карту, заповнюючи всі вказані графи прийнятої форми (додаток 5).
Висновки складають 3-5 сторінок тексту і містять викладення основних узагальнених результатів дослідження та основних заходів щодо ефективного вирішення питань, які були поставлені у вступі. Список використаної літератури - перелік джерел наукової, методологічної, статистичної інформації. Він повинен містити перелік всіх джерел, на які є посилання у тексті роботи. Додатки. В додатках наводиться вся інформація, представлена у текстовій, табличній чи графічній формі, що не увійшла до складу основної частини курсової роботи.
Додаток 1 Зразок оформлення титульного аркуша МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра менеджменту
Курсова робота з дисципліни „Операційний менеджмент” на тему: „______________________________„
Виконав: студент _____Курсу ______групи (П.І.Б.) Науковий керівник: (П.І.Б.)
Рівне – 20… Додаток 2 Розрахунок виробничої програми підприємства
Додаток 3 Орієнтована виробнича структура промислового підприємства
Додаток 4 Вихідні дані для виконання третього розділу курсової роботи
Додаток 5
Список літератури до виконання курсової роботи: 1. Козловский В. А., Маркина Т. В., Макаров В. М. Производственный и операционный менеджмент: Учеб. — СПб.: Спец. литература, 1998. — 366 с. 2. Курочкин А.С. Операционный менеджмент. –К.: МАУП, 2000. 3. Лапидус В. А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях / Гос. ун-т управления; Нац. фонд подготовки кадров. — М.: ОАО «Типография «Новости», 2000. — 432 с. 4. Макаренко М.В. Махалина О.М. Производственный менеджмент.– М.: 1998. 5. Минаев Э. С., Агеева Н. Г., Аббата Дага А. Управление производством и операциями: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 15. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 328 с. 6. Плоткін Я.Д., І.Н.Пащенко. Виробничий менеджмент. –Львів:1999. 7. Производственный менеджмент: Учеб. для вузов / С. Д. Ильенкова, А. В. Бандурин, Г. Я. Горбовцов и др.; Под ред. С. Д. Ильенковой. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 583 с. 8. Сачко Н. С. Теоретические основы организации производства. — Минск.: Дизайн ПРО, 1997. — 320 с. 9. Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент. – К.: 2001. 10. Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. — М.: БИНОМ, Лаб. базовых знаний, 1999. — 928с. 11. Фатхутдинов Р. А. Организация производства: Учеб. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 672 с. 12. Фатхутдинов Р. А. Производственный менеджмент: Учеб. для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 447 с. 13. Чейз Р. Б., Эквилайн Н. Дж., Якобс Р. Ф. Производственный и операционный менеджмент. — 8-е изд.: Пер. с англ. — М.: Издат. дом «Вильямс», 2001. — 704 с.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|