Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема: Методи стерилізації




Мета: Ознайомитися з принципами та методами стерилізації, засвоїти правила підготовки посуду й інструментів до стерилізації.

Матеріали й устаткування: вата гігроскопічна, марля (бинт), нитки, ножиці, скляні палички, піпетки градуйовані ємкістю 1, 2, 5 і 10 мл, колби конічні й круглі плоскодонні (колби Виноградського, колби Ерленмейєра) ємкістю 250, 500, 1000 мл, чашки Петрі, металеві пінцети, крафт-папір, олівці для скла, спиртівки (сухе пальне), бактеріологічні петлі, шпателі Дригальського, автоклав, сушильна шафа.

 

Стерилізація є одним із найважливіших і необхідних прийомів у мікробіологічній практиці. Культивування організмів здійснюється обов'язково в стерильних умовах. Під стерилізацією, чи знеплідненням розуміють повне знищення живих мікроорганізмів та їх спочиваючих форм (спор) у живильних середовищах, посуді, сухих матеріалах, на інструментах і інших предметах лабораторного устаткування.

Існують різні методи стерилізації: фізичний, механічний і хімічний.

Фізичні методи стерилізації:

– прожарювання в полум'ї;

– стерилізація сухим жаром (гарячим повітрям у сушильній шафі);

– стерилізація кип'ятінням;

– стерилізація насиченою парою під тиском (автоклавування);

– дробова стерилізація (тиндалізація).

– стерилізація ультрафіолетовим опроміненням.

Хімічні методи стерилізації:

– дезінфекція антисептиками;

Механічний метод стерилізації:

– фільтрування за допомогою мембранних фільтрів і фільтрів Зейтця.

Можливість та доцільність застосування того чи іншого способу визначається особливостями матеріалу, що підлягає стерилізації, його фізичними й хімічними властивостями, метою дослідження.

Найчастіше в мікробіологічній практиці застосовується термічна стерилізація.

Стерилізація випалюванням у полум'ї пальника

Невеликі скляні й металеві предмети (голка, петля, пінцет, скальпель, палички, шпатель) стерилізують прожарюванням у полум'ї безпосередньо перед використанням. Стерилізація досягається обвуглюванням мікроорганізмів, що знаходяться на їх поверхнях. Випалюванням у полум'ї користуються для стерилізації поверхні ватяних пробок, горла посуду.

Стерилізація в автоклаві парою під тиском

Найбільш надійний і універсальний метод стерилізації живильних середовищ і матеріалів – стерилізація їх насиченою парою під тиском вище атмосферного. Підвищений тиск пари створюється у спеціальних герметично закритих товстостінних апаратах (автоклавах). Предмети, що підлягають стерилізації в автоклаві, загортають у папір. Повна стерилізація живильних середовищ забезпечується нагріванням протягом 20 хвилин за умови 120°С і надлишкового тиску 1 атм.

Стерилізація кип'ятінням

Стерилізацію металевих інструментів і гумових трубок виконують кип'ятінням. Спори деяких бактерій зберігають життєздатність під час кип'ятіння у дистильованій воді протягом декількох годин, тому рекомендується стерилізацію кип'ятінням виконувати у 2%-ному розчині карбонату натрію протягом 10 хв. У цих умовах спори гинуть.

Стерилізація сухим жаром

Сухим жаром стерилізують в основному скляний посуд. Щоб уникнути зараження предметів, що простерилізовані, із повітря, їх перед стерилізацією загортають в обгортковий папір і виймають із нього тільки перед роботою.

Стерилізація текучою парою. Дробова стерилізація або тиндалізація

Живильні середовища (молоко, солод, желатину), воду, гумові трубки й інші предмети, що псуються від дії сухого жару, піддають стерилізації текучою парою. Стерилізацію текучою парою роблять у кип'ятильнику Коха чи в автоклаві з відкритим вентилем. Воду в них доводять до кипіння, і пара, що утвориться, обтікає об'єкти. Температура живильних середовищ, що стерилізуються, досягає 100°С. Нагрівання протягом 30-45 хвилин приводить до загибелі вегетативних клітин бактерій, але спори їх не гинуть. Наступного дня нагрівання повторюють. За цих умов гинуть вегетативні клітини, що розвилися зі спор. Для забезпечення повної стерильності рідину залишають ще на добу і знову повторюють нагрівання. Таку стерилізацію називають дрібною або тиндалізацією.

 

 

Пастеризація

В основі пастеризації лежить нагрівання рідин до температури менше 100°С. Мета її – знищення безспорових бактерій у рідинах, що втрачають живильні властивості під час кип'ятіння (молоко, пиво, вино та ін.). Здійснюється пастеризація нагріванням рідин при 60°С упродовж 30 хвилин, чи при 75°С упродовж 15 хвилин або при 80°С протягом 10 хв.

Холодна стерилізація

Органічні рідини, що не виносять нагрівання, звільняють від бактерій, пропускаючи через стерильні дрібнопористі фільтри. Ці фільтри затримують мікроорганізми, їх називають бактеріальними фільтрами. Бактеріальні фільтри мають різні номери. Фільтри №1 мають середній діаметр пір 0,3 мкм, вони найбільш надійні. Перед вживанням мембранні фільтри стерилізують кип'ятінням. Фільтри поміщають у теплу дистильовану воду і кип'ятять 30 хвилин, змінюючи її 2-3 рази.

Предмети, що виготовлено з термолабільних пластмас, наприклад, центрифужні пробірки, стерилізують ультрафіолетовими променями. Час опромінення встановлюють експериментально. Воно залежить від потужності бактерицидної лампи й відстані між лампою та об'єктом.

 

Порядок виконання роботи

 

1. Ознайомитися з режимами стерилізації живильних, середовищ посуду та інструментів (Додаток 2).

Живильні середовища стерилізують, головним чином, автоклавуванням, що здійснюють у різних режимах. Коли вказують режим стерилізації в одиницях тиску, мають на увазі додатковий тиск.

Температура та тривалість автоклавування визначається насамперед складом живильного середовища. Субстрати, що містять речовини, які не витримують нагрівання до 120°С, стерилізують із тиском 0,5 атм. Молоко, дріжджовий автолізат, середовища із желатиною стерилізують з тиском 0,5 атм протягом 15 хв. Середовища, що містять цукри і вітаміни, наприклад, пивне сусло, соки, стерилізують із тиском 0,5 атм 20-30 хв. МПБ і МПА автоклавують із тиском 1 атм. 20-30 хвилин, картопляне середовище і ґрунтову витяжку – тиском 1,5 атм. 30 хв.

2. Виготовити ватно-марлеві пробки для пробірок і колб різної ємкості.

Ватно-марлеві пробки охороняють судини із середовищами від зараження мікрофлорою, що знаходиться в навколишньому повітрі. Кращою ватою для виготовлення пробок є гігроскопічна вата. Правильно виготовлена пробка повинна легко входити в пробірку (колбу) і щільно прилягати до її стінок, не порушуючи газообміну між вмістом судини і зовнішнім середовищем. Після витягу із судини форма пробки не повинна змінюватися.

Для виготовлення пробки плоский шматок вати скачують валиком. Щоб додати пробці міцність, її прокочують між долонями, або між долонями і чистим склом, що лежить на столі. Довжина пробки для звичайної пробірки повинна бути близько 4 см. Пробка повинна входити в пробірку на 1,5-2 см. Для збереження форми пробку виймають із горлечка, злегка обертаючи. Зручно обгорнути пробку чистою марлевою серветкою.

3. Підготувати до стерилізації мікробіологічні пробірки, піпетки, чашки Петрі, шпателі Дригальського.

Основним способом стерилізації скляного посуду є оброблення гарячим повітрям у сушильних шафах. Посуд перед стерилізацією ретельно миють, сушать і загортають у папір для збереження стерильності після прогрівання.

Пробірки, колби попередньо закривають ватно-марлевими пробками. Пробірки поєднують по 15-20 штук і загортають у папір.

Кожну піпетку загортають окремо в довгі смужки паперу шириною 3-4 см. Попередньо в кінець піпетки, що беруть у рот, вкладають ватяний тампон. Обмотку починають із протилежного кінця. Капілярний кінець піпетки кладуть на смужку паперу під кутом 45° і загортають за спіраллю. Загорнені піпетки для запобігання від забруднення й розривів загортають кілька штук разом.

Шпателі обгортають окремо, а потім, як і піпетки, поєднують.

Чашки Петрі загортають у папір у формі квадрата. Чашку Петрі поміщають на середину листа, загинають його з двох протилежних сторін догори, край двічі загинають швом. Два вільних кінці загинають униз. Таке обгортання чашок дає можливість легко розрізняти верх і низ. Дві-чотири чашки Петрі загортають разом.

Підготовлений таким способом посуд поміщають у сушильну шафу і прогрівають при температурі 160-170°С упродовж 2 годин. В таких умовах гинуть не тільки бактерії, але і їх спори. Температуру в сушильній шафі вище 175°С допускати не слід, тому що це призведе до побуріння ватяних пробок, а паперова обгортка стає ламкою.

Простерилізувати прожарюванням у полум'ї. Простерилізований посуд зберігають у закритому, захищеному місці. Розгортають її безпосередньо перед використанням.

4. Підготувати до стерилізації бактеріологічні петлі, голки, гачки.

Узяти бактеріологічну петлю у праву руку та у горизонтальному положенні внести її у нижню, найбільш холодну частину полум'я, а потім перенести в положення, близьке до вертикального, і нагріти до червоності у верхній частині полум'я пальника спочатку нижню, потім верхню частину дроту і пропалити петлеутримувач. Прожарювати в цілому 5-7 с.

 

Лабораторна робота № 6

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных