РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА НА ТЕС

Складові собівартості виробництва електричної та теплової енергії визначені в “Галузеві методичні рекомендації з формування собівартості виробництва, передачі та постачання електричної і теплової енергії” [10].

Групування витрат за статтями калькуляції таке:

- паливо на технологічні цілі;

- амортизаційні відрахування;

- витрати на утримання і експлуатацію устаткування (включно плинні ремонти)

- прямі витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- вода на технологічні цілі;

- плата за забруднення навколишнього середовища;

- енергія на технологічні цілі;

- інші операційні витрати;

- загально виробничі витрати

Тому щорічні витрати виробництва у режимі нормальної експлуатації розраховуються як сума статей витрат: на паливо – Ип, амортизаційні відрахування – Иа, вартість поточних (плинних) ремонтів – Ип.р, заробітна плата персоналу – Из.п, витрати загальні для станції та інші витрати – Иін.

Отже, щорічні витрати виробництва на ТЕС складають

И = Ип + Иа + Ип.р + Из.п+ И_т.в + Иін =

=162034482+109080000+ 16362000 + 1266408+

+2444337+ 31677102=322864329 грн.

Витрати на паливо

На тепловій електростанції витрати на паливо є головною статтею витрат виробництва, вони дорівнюють при дорогому паливі приблизно 60 – 70%. Формула їх розрахунку така:

Ип = Вр Цп (1+ а /100) =

=314630*500*(1+3/100)=162034482 грн,

де Ип - витрати на паливо, грн.,

Вр -річні витрати палива, т;

Цп - ціна 1т натурального палива;

а - утрати палива на маршруті доставки до станції, %.

В таблицях 7, 8 наведені властивості та ціни українських вуглей [11]. Властивості вугля необхідні для розрахунків шкідливих викидів.

Річні витрати натурального палива залежать від витрати, розрахованої при номінальному режимі, і визначаються з урахуванням реальних умов роботи ТЕС як

100 – Кв.п

Вр = Вр a ----------------- =

100 - q Кв.п

29,3 100 – 3,5

= 295200* -----------* 1,049*----------------- =314630т

28,89 100 – 1,05*3,5

де Вр - річна витрата палива, т;

Вр⁰ - річна витрата палива при номінальному режимі, т;

α - коефіцієнт, який враховує поправку на погіршення економічності

електростанції в залежності від режиму роботи і типу палива (табл. 10);

Кв.п – коефіцієнт витрати електроенергії на власні потреби станції, % (табл. 9);

θ- коефіцієнт, який враховує збільшення витрат електроенергії на власні

потреби станції (табл. 11).

В проектах при використанні нетипового головного обладнання необхідно прорахувати теплову схему енергоблока, визначити його ККД, питомі витрати умовного і натурального палив [12]. Тоді річні витрати палива для ТЕС при номінальному режимі розраховуються за формулою:

Ву,р = 10^-3 bу W = 10^-3 * 0,369*800000000= 295200 т,

де Ву,р - річна витрата умовного палива, т;

bу - питома витрата умовного палива на 1 кВт× год виробленої електроенергії

bу = 0,123/ h_бл = 0,123/0,333 = 0,369 кг/(кВт× год);

W - річний виробіток електроенергії, кВт× год.

W= Ру*ty=200000*4000=800000000 кВт× год

Оцінити ККД турбоагрегату можна за формулою

h_та =3600/gта = 3600/9176 = 0,392,

де gта –питомі витрати теплоти турбоагрегату.

h_тр - ККД транспорту знайдемо за формулою:

h_тр = 1- Δgтр/100 = 1-2/100 = 0,98.

В цілому ККД енергоблоку приймаємо: h_бл^н =0,37, а ККД котлоагрегату

h_ка = 0,93.

ККД котла збільшуємо на 1,5 %, тобто Δh_ка = 0,015.

Новий ККД блоку:

δ h_бл^н = δ h_ка = 0,015/0,93 = 0,016.

де h_бл^н - ККД енергоблока нетто;

h_ка - ККД котлоагрегату брутто;

Абсолютне змінення ККД енергоблока нетто:

Δ h_бл^н = 0,37*0,016 = 0,006

Нове змінення ККД:

h_бл^н =0,37 + 0,006 = 0,376.

Амортизаційна складова

Згідно з чинним законодавством України норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної групи основних засобів на початок звітного періоду в таких розмірах:

На календарний рік На квартал

Група 1 – 8% Група 1 – 2% (8:4)

Група 2 – 40% Група 2 – 10% (40:4)

Група 3 – 24% Група 3 – 6% (24:4)

Група 4 – 40% Група 4 – 15% (60:4)

До першої групи відносять будівлі та споруди; до другої – автотранспорт, меблі, прилади; до третьої – робочі машини й устаткування; до четвертої – електронно-обчислювальні машини.

В попередніх спрощених (приблизних) розрахунках техніко-економічних показників енергетичних об’єктів відрахування на амортизацію основних фондів визначаються як добуток укрупненої норми амортизації в цілому по станції на значення капітальних вкладень:

Иа = На К,

Або

Иа = На Р_{у =}

=0,08*4545*300000 =109080000 грн.

де Иа - амортизаційна складова витрат виробництва, грн.;

На - норма амортизаційних відрахувань, для приблизних обчислень 0,06 – 0,09;

К - повні капітальні вкладення, грн.;

- вартість 1 кВт встановленої потужності станції (питомі капітальні вкладення),

Ру - встановлена потужність, кВт.

В більш точних розрахунках по елементам обладнання ТЕС норми амортизаційних відрахувань приймаються по табл.

Плинні ремонти

В статтю витрат виробництва “плинні ремонти” включають витрати на виконання цього виду ремонту основних фондів всіх цехів підприємства. В середньому для ТЕС ці витрати можна приймати рівними 10 – 20 % від амортизаційних відрахувань (менші значення відносяться до потужних ТЕС);

Ип.р = (0,1... 0,2) Иа =

=0,15 * 109080000 = 16362000 грн.

Витрати на заробітну плату

В економічних розрахунках обчислення витратна заробітну плату по спрощеній методиці з використанням значень чисельності експлуатаційного персоналу теплової електростанції і середньої величини річного фонду заробітної плат одного працівника ТЕС.

Загальна чисельність персоналу станції визначається за формулою

n= n_шт × Ру =

=0,25 * 300 = 75 чоловік.

де n - чисельність персоналу станції, чоловік;

n_шт - штатний коефіцієнт (повний) станції_, проект якої розробляється, приймається в залежності від типу і потужності станції по табл. 19 – 21, на 1 МВт;

Рв - встановлена потужність станції, МВт.

Основна заробітна плата виробничих робітників, виключно ремонтний персонал, розраховується укрупнено як

Ф = n Ф_ср =

=75 * 1200 *12= 1080000грн.

де Ф - річні витрати на заробітну (основну) плату персоналу ТЕС, грн.;

n - чисельність персоналу ТЕС, чоловік;

Ф_ср - середня річна заробітна плата з нарахуваннями одного працюючого, для потужних КЕС ця величина дорівнює, орієнтовно 1200-1400 грн., для ТЕЦ – 1800-2000 грн.

Витрати на заробітну плату персоналу з урахуванням додатків, також з урахуванням відрахувань на соціальне страхування по [10] розраховуються як

Из.п = (1 + a_доп) (1 + a_с.с) Ф =

=(1 + 0,1)(1 + 0,066)* 619200 = 1266408 грн.

де Из.п - повні річні витрати на заробітну плату персоналу ТЕС, грн.;

a_доп - коефіцієнт, якій враховує додаткову заробітну плату;

a_с.с - коефіцієнт, якій враховує відчислення на соціальне страхування.

В розрахунках можна приймати a_доп = 0,1; a_с.с = 0,066.

Плата за воду

Головний споживач технічної води на ТЕС – конденсатори парових турбін. Якщо прийняти витрати технічної води на конденсатори за 100%, то інші споживачі використовують від 4% до 7%. Це дозволяє оцінити загальні витрати технічної води на ТЕС попередньо визначив витрати води на конденсатори. При відсутності даних, витрати води розраховують з достатньою точністю використовуючи значення кратності охолодження конденсатора (відношення витрати охолодної води до витрати пари в конденсатор). В сучасних турбоагрегатах значення кратності охолодження дорівнює (40... 60) кг води на 1 кг пари. Середнє значення в розрахунках рекомендується приймати рівним 55 кг/кг.

Якщо відома витрата пари на турбіну, то витрати технічної води на енергоблок розраховується як

G_т.в = (1,04... 1,07)n D₀ a_л m=1.05*3*90*0.9*50=

=8505 т/год(51,03*10^6 т/рік)

де G_т.в – витрати технічної води, т/год;

D₀ – витрати пари на турбіну, т/год;

a_л – питома витрата пари в конденсатор;

m – кратність охолодження конденсатора, кг/кг.

Коефіцієнт (1,04... 1,07) враховує додаткові витрати води на допоміжних споживачів.

Треба зазначити, що для теплофікаційних турбін витрата пари на турбіну досягає максимального значення при відключених відборах пари на зовнішніх споживачів теплоти. При такому режимі досягається і максимальна електрична потужність турбіни. Тому номінальна витрата технічної води на турбоустановку розраховується для цього чисто конденсаційного режиму.

В системах технічного водопостачання для охолодження конденсаторів потужних турбін найчастіше використовуються поверхневі води річок, водоймищ-охолодників (ставів-охолодників). Для поповнення утрат води в технологічних схемах теплових і атомних електростанцій, котелень використовують також підземні води.

Плата за водокористування поверхневими водами розраховується за формулою

И_т.в = Ц_т.в G_т.в =0,0479*51,03*10^6=2444337грн.

де И_т.в – плата за воду, грн.;

Ц_т.в – норматив збору за використання поверхневих вод, грн./т (грн./м³);

G_т.в – витрати води на електростанції, т.

Інші витрати

До інших витрат відносять загальностанціонні, оплата послуг сторонніх організацій, витрати на охорону праці та заходи по техніці безпеки, витрати на випробування та аналіз роботи обладнання, які виконують сторонні організації, вартість утрат палива на складах електростанцій в межах затверджених норм та другі витрати.

Розмір витрат, загальних для станції, залежить від потужності електричної станції та чисельності персоналу, але для приблизних розрахунків їх значення можна приймати рівним 20...30% від суми всіх витрат за винятком витрат на паливо

Иін = (0,2...0,3) (Изп + Иа + Ипр) =

=0,25 * (1266408+ 109080000 + 16362000) = 31677102 грн.

Розраховується собівартість виробництва на ТЕЦ одиниці електричної енергії:

с^е = И^е / W_від = 322864329/ 800000000 = 0,4036 грн. за 1 кВт час

с^е - собівартість 1 кВт·год електричної енергії, грн.;

W_від - електрична енергія відпущена споживачу, кВт·год;

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: