Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Джерела енергії і енергоносії.




Як джерела енергії підприємства різних галузей промисло­вості України використовують електричну енергію, тверде (деревину, торф, видобувне вугілля), рідке (мазут, нафта, час) і газоподібне паливо (природні та зріджені гази).

Електрична енергія може бути перетворена на теплову як у спеціальних нагрівальних елементах, так і безпосередньо в хар­чових продуктах.

Використання електронагріву забезпечує найбільш ефектив­не підтримання температури й регулювання технологічного про­цесу, високу культуру виробництва, дозволяє концентрувати значні потужності в порівняно невеликих обсягах, створювати компактні й надійні апарати.

Електрична енергія – найбільш досконалий енергоносій. При перетворенні 1 кВт · год електроенергії виділяється 3,6 МДж теплоти.

Деревина має відносно низьку теплотворну здатність (10,6–18,8 МДж/кг), у зв’язку із чим її відносять до місцевого палива й не транспортують на значні відстані.

До основних переваг деревини слід віднести легку займис­тість, відсутність сірки, малу зольність, що дозволяє обмежи­тись простими, але достатньо ефективними опалювальними пристроями.

Торф являє собою перегнилі залишки болотних і лугових рослин. Якість його як палива залежить від виду цих рослин, часу його утворення і кількості сторонніх домішок (пісок, земля і ін.).

Зольність торфу вища за зольність деревини й становить 7–15 %. Теплотворна здатність торфу, як і деревини, залежить, в основному від його вологості. Наприклад, при вологості 30 % МДж/кг. Торф містить близько 70 % летких речовин. Більш ефективним паливом є торф’яні брикети – шматки торфу, спресовані під тиском. Вологість торф’яних брикетів становить 20 %, а МДж/кг.

Видобувне вугілля поділяють на буре,кам’яне й антра­цити. Буре вугілля різне за зовнішнім виглядом – його колір міняється від бурого до чорного. Зольність і вологість бурого вугілля великі. Теплота згорання бурого вугілля коливається в межах від 7,5 до 15,0 МДж/кг, об’ємна маса – 700–800 кг/м3, уміст летких речовин 40–50 %.

При горінні буре вугілля дає довге полум’я. Воно характери­зується значним вмістом негорючих домішок, які здатні вивіт­рюватися, перетворюватися у вугільний дріб’язок, самозай­матися, і не витримує далеких перевезень.

Кам’яне вугілля складає приблизно 80 % усіх запасів видо­бувного вугілля. За своїми властивостями та складом воно дуже неоднорідне: уміст негорючих домішок коливається в межах від 12 до 20 %, а теплота згорання – від 16,8 до 29,0 МДж/кг.

Антрацит відрізняється від кам’яного вугілля тим, що при його згоранні не утворюються вуглеводні, тому він горить коротким полум’ям, практично не виділяючи диму. Антрацити мають чорний із металевим блиском колір, містять до 7 % лет­ких речовин, характеризуються високими температурою займан­ня (700 °С) і теплотою згорання ( = 25,1…29,3 МДж/кг), негорючі домішки складають 12–25 %.

Рідке паливо широко застосовується на підприємствах про­мисловості, які розташовані в районах добування нафти. Під обігрівання рідким паливом здебільшого пристосовують твердо­паливні теплові апарати.

Перевагами рідкого палива є висока теплота згорання (мазут МДж/кг), малий вміст баласту, більша випромі­нювальна здатність факела, відсутність золи й шлаку, легкість спалювання, малі розміри опалювальних пристроїв, зручність зберігання і транспортування.

Газоподібне паливо має значні переваги перед твердим і рідким: споживач звільняється від турбот щодо транспорту­вання і зберігання палива, вивезення золи й шлаку, поліпшу­ються санітарно-гігієнічні умови праці, не забруднюються по­вітряні басейни населених пунктів, апарати й технологічні лінії з використанням газу порівняно легко можуть бути автомати­зовані, підвищуються культура виробництва й продуктивність праці, знижуються витрати на експлуатацію апаратів.

Указані переваги газу роблять його найбільш зручним, еконо­мічним, а в деяких випадках і незамінним джерелом теплоти. Питомі витрати теплоти на газифікованих підприємствах нижчі, ніж на підприємствах, які використовують тверде й рідке паливо. Вартість 1 Дж тепла, отриманого при спалюванні газу, у декілька разів нижча, ніж при використанні електроенергії. Однак газ як паливо має ряд суттєвих недоліків: певні пропорції з повітрям утворюють вибухонебезпечні суміші; горючі гази, особливо штучні, а також продукти неповного згорання газу – токсичні.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных