Молодь як об'єкт соціально-педагогічної роботи

Пояснення

Молодь - це соціально-демографічна група, яка займає певне місце в соціальній структурі суспільства, характеризується процесом набуття соціального статусу в різних соціальних підструктурах (професійно-трудовій, соціально-політичній, сімейно-побутовій).

Вікові межі молоді, пов'язані з ними соціальний статус та соціально-психологічні особливості молоді, мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного устрою, культури та притаманних даному суспільству особливостей соціалізації його членів. Сьогодні в Україні вікові межі молоді коливаються від 14 до 28 років.

Соціалізація молоді відбувається в нестабільний період соціально-економічних змін в суспільстві, що, в свою чергу, породжує дві групи проблем. Соціальні молодіжні проблеми: визначення ролі та місця молоді в сучасному суспільстві; формування ціннісних орієнтацій молодих людей та їх моральних пріоритетів; становище на ринку праці; забезпечення молоді певного освітнього рівня; політичні орієнтації та електоральна поведінка молоді. Особистісні проблеми молодої людини: пошуки сенсу життя; професійне самовизначення; кохання; створення власної сім'ї; взаємостосунки з дорослими та однолітками; стан здоров'я.

Основними соціалізуючими чинниками молоді в Україні є: сім'я; групи ровесників; навчальні заклади різного типу; засоби масової інформації; трудова діяльність; громадські організації' різного спрямування (спортивного, політичного, релігійного, культурного тощо).

Одним з провідних чинників соціалізації молоді більшість науковців виокремлює групу однолітків. її соціалізуючими функціями перш за все є: задоволення потреби молодих людей у нерегламентованому спілкуванні; оволодіння навичками співжиття з іншими людьми; автономізація від дорослих; створення умов для самоствердження молодої людини; засвоєння певних статеворольових норм поведінки; залучення до окремих видів субкультури.

Поряд з групою однолітків, як провідний чинник соціалізації молоді, вчені також виокремлюють засоби масової інформації (ЗМІ). До них відносять кіно, радіо, телебачення, пресу, рекламу, комп'ютерну мережу. Вплив ЗМІ на поведінку молодих людей визначається такими обставинами: ЗМІ виконують рекреативну функцію, оскільки визначають зміст дозвілля як окремих груп людей, так і окремих особистостей; ЗМІ виступають як засіб релаксації для більшості молодих людей, тому що перегляд телепередач і відеопродукції, слухання аудіозаписів, робота в Інтернеті, а для деяких і читання періодичної преси, можуть бути певною компенсацією дефіциту міжособистісних контактів, засобом абстрагування від проблем з однолітками та дорослими; ЗМІ являють собою систему неформальної освіти, оскільки створюють своєрідний інформаційний світ, який впливає певним чином на людину, зокрема молоду, сприяє формуванню певного світогляду щодо способів і стилю життя, типів поведінки тощо. Подальший розвиток засобів зв'язку, підвищення ролі масової інформаційної індустрії, приводить до того, що молоді люди в усіх країнах світу є об'єктом для популяризації певних установок і цінностей, які можуть справляти руйнівний вплив на особистість.

Велике значення у формуванні способу життя юнацтва має молодіжна субкультура. її характерними ознаками є: специфічний набір ціннісних орієнтацій та норм поведінки; надання переваги певним джерелам інформації; своєрідні захоплення, смаки; специфічні способи проведення вільного часу; сленг; особливості одягу та зовнішності. Особливостями молодіжної субкультури сьогодні є: її розважально-рекреативна спрямованість (в організації дозвілля надається перевага слуханню музики, перегляду відеопродукції чи програм телебачення); надмірно-підкреслене слідування моді; передача інформації та вираження почуттів за допомогою сленгових слів і виразів; надання переваги "легкій" літературі (детективи, фантастика, амурні романи); орієнтація на зразки масової західної культури; домінування культу сили; нехтування цінностями національної культури.

Процес соціального становлення молоді сьогодні досліджується у різноманітних сферах її життєдіяльності: сім'ї, навчанні, праці, неформальних та формальних організаціях, під час дозвілля. Результати цих досліджень дозволяють стверджувати, що процес соціалізації молоді характеризується загостренням молодіжних проблем, про що свідчать: втрата ідеалів, життєвого оптимізму; посилення стану тривожності серед молоді, що пов'язано з падінням рівня та якості життя в суспільстві; нерівні можливості в одержанні освіти; збільшення числа молоді серед безробітних; значна економічна залежність від батьків; кризові явища у шлюбно-сімейних стосунках (високий рівень розлучень, сімейних конфліктів, обмежені можливості для поліпшення житлових умов); низький рівень загальної культури молодих людей; незадовільний стан здоров'я; зростання рівня соціальних відхилень (злочинності, пиятцтва, наркоманії, проституції).

Пояснення

Соціальні служби молоді - державні організації, що реалізують соціальну молодіжну політику шляхом надання різних видів допомоги та соціальних послуг дітям, молоді та сім'ї.

Соціальні служби молоді були створені в Україні на виконання ст.6 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України № 648 від 13 серпня 1993 року "Про соціальні служби для молоді".

Соціальна робота в мережі соціальних служб для молоді має чітко визначену адресність. До уваги беруться такі фактори як віковий показник осіб, яким надається соціальна допомога та підтримка; основні сфери життєдіяльності молоді (навчальні заклади, місця роботи, проживання, відпочинку); основні категорії молоді (учні шкіл, студенти навчальних закладів різного рівня акредитації, працююча молодь, безробітня молодь, сироти, особи з обмеженими функціональними можливостями тощо); типові соціальні та психологічні проблеми молоді.

Діяльність центрів соціальних служб молоді передбачає виконання низки завдань: надання соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної, матеріальної та інших видів соціальної допомоги; розробка та здійснення системи заходів щодо створення умов, необхідних для життєдіяльності різних категорій дітей та молоді; здійснення соціально-профілактичної роботи серед дітей та молоді, застосування комплексних заходів, спрямованих на подолання негативних явищ в молодіжному середовищі; розробка та впровадження реабілітаційних програм, змістом яких є відновлення соціальних функцій, морального, психічного і фізичного стану дітей та молоді, пристосування їх до соціальних та сімейних умов життєдіяльності; допомога дітям та молоді, які зазнали від інших жорстокості та насильства чи потрапили в екстремальні ситуації; сприяння дитячим, молодіжним організаціям у становленні та розвитку, участі в суспільній діяльності; здійснення міжнародного співробітництва, вивчення і поширення міжнародного досвіду соціальної роботи з молоддю; співпраця з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, громадськими організаціями, фізичними особами у вирішенні питань соціальної підтримки дітей та молоді.

Соціальні служби молоді реалізують ряд комплексних програм, основними серед яких є: "Соціальна підтримка сім'ї", "Профілактика негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі", "Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості молоді", "Соціальна робота з призовною молоддю та військовослужбовцями", "Всеукраїнська школа волонтерів".

Для організації соціально-педагогічної роботи в межах цих програм при соціальних службах молоді створюються різноманітні спеціалізовані служби: кризові центри соціально-педагогічної допомоги різним категоріям сімей, дітей та молоді; центри соціальної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями; центри сім'ї "Родинний дім"; клубні об'єднання за місцем проживання; лінія дистанційного консультування "Телефон довіри"; консультпункти у РАГСах, військоматах, колоніях для неповнолітніх; консультативні пункти для ін'єкційних споживачів наркотиків; консультативні пункти для роботи з молоддю, яка повернулася з місць позбавлення волі.

Використана та рекомендована література

1. Вайнола Р.Х., Пінчук І.М., Толстоухова С.В. Соціальна робота з підлітками та молоддю: Інформ.-аналіт. звіт за 2000 р. / За заг. ред. С.В.Толстоухової. - К.,2001.

2. Головатий Н.Ф. Социология молодежи. Курс лекций. - К.,1999.

3. Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: сучасний стан і перспективи розвитку /Кер. авт. кол.: С.В.Толстоухова. - К.,1999.

4. Зверева І.Д. Соціально-педагол'чна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика. - К.,1998.

5. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. - К.,2001.

6. Капська А.Й., Безпалько О.В., Вайнола Р.Х. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання). - К.,2002.

7. Лактионова Г.М. Социально-педагогическая работа с молодежью в крупном городе: теоретико-методические основы. - К.,1998.

8. Молодь України у дзеркалі соціології / Заг. ред. О.Балакірєвої і О.Яременка. - К.,2001

9. Омельченко Е. Молодежные культуры и субкультуры. - М., 2000. Ю.Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о

молодежи. - М., 2001.

11. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред. Е.И.Холостова. - М.,2001.

12. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник / За ред. А.Й.Капської. -К.,2000.

13.Социология молодежи: Учебное пособие/ под ред. Ю.Г.Волкова. -

Ростов- на-Дону, 2001. 14.Щепанская Т.Б. Символика молодежной субкультуры. - Спб.,1993.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: