Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Класифікація мінералів




 

Класифікація неорганічних мінералів

1. Самородні елементи

2. Сірчисті та близькі до них з’єднання (сульфади, селеніди, арсеніди, антимоніди)

3. Галогеніди

4. Окисли і гідроокисли

5. Солі кисневих кислот: нітрати, карбонати, сульфати, хромати, вольфрамати, молібдати, фосфати, арсенати, ванадати, борати, силікати.

Самородні елементи. До цього класу входять мінерали, що складаються з одного хімічного елементу. В самородному вигляді зустрічається вуглець (графіт), сірка, золото, платина, срібло, мідь, осмій, іридій, паладій, благородні гази, залізо (в метеоритах). Число мінералів цього класу біля 90. За масою вони складають приблизно 0,1% маси земної кори. За походженням самородні елементи можуть бути глибинними, аж до магматичних (алмаз, платина), поверхневими , гіпергенними. Для деяких характерно вторинне накопичення у розсипах.

Сірчисті з’єднання.Мінералів цього класу більше 200, але по масі вони складають не більше 0,25 ваги земної кори , причому на долю лише двох мінералів – піриту та піротину припадає ¾ цієї маси. До мінералів цього типу відносяться не лише сірчисті, але аналогічні ним селенисті, телуристі, миш’яковисті та сурм’янисті з’єднання. За походженням сірчисті мінерали в більшості гідротермальні (високо, середньо і низько температурні), магматичні, скарнові, а також екзогенні (при вивітрюванні сульфідних родовищ в зоні цементації).

Сірчисті з’єднання мають велике практичне значення – це важливі руди свинцю, цинку, міді, срібла, нікелю, кобальту, молібдену, миш’яку, вісмуту, сурми, ртуті та інших металів.

Галогеніди. До даного класу мінералів відносять фтористі, хлористі, бромисті і йодисті з’єднання, що складають біля 100 мінералів або біля 0,5% за масою земної кори. Найбільш поширені фтористі і хлористі з’єднання. Фториди в більшості пов’язані з магматичною діяльністю, а хлориди – з осадами морів та озер і є головними мінералами соленосних товщ.

Окисли і гідроокисли. Мінерали цього класу являють собою з’єднання елементів з киснем, в гідроокисах присутній гідроксид або вода, або і те і інше. В земній корі на їх долю припадає біля 17% із на долю кремнезему SiO2 біля 15,5%. Число мінералів біля 200. Найбільш поширеними мінералами є окиси кремнію, заліза, алюмінію, марганцю, титану. Походження мінералів цього класу різне – магматичне, пегматитове, гідротермальне, але більшість окисів утворилося в результаті екзогенних процесів в верхній частині літосфери. Багато окисів є важливими рудами заліза, хрому, марганцю, алюмінію, титану, олова, танталу, ніобію, урану, рідких земель.

Нітрати –це солі азотної кислоти. До природних нітратів відносять азотнокислі солі Na, K, Ca, Mg, Ba, що називаються селітрами. Найбільший інтерес представляють натрієві та калієві селітри. Походження нітратів в основному біогенне: виникає за рахунок гниття органічних залишків. Вживаються як мінеральні добрива. В харчовій промисловості, для одержання HNO3 та виготовлення вибухових речовин.

Карбонати –солі вугільної кислоти. Відомо біля 80 їх мінералів, що складає біля 1,7% ваги земної кори. В більшості карбонати є гіпергенними продуктами гідрохімічних реакцій.

Сульфати – солі сірчаної кислоти. Їх нараховується більше 260 мінералів, що складає біля 0,1% ваги земної кори. Мінерали цієї групи в більшості гіпергенного походження: хімічні озерні і морські осади, продукти окислення сульфідів і сірки.

Хромати –малочисельні і дуже рідкі. Знаходження їх звичайно пов’язано з присутністю хрому у вміщуючи породах. Хромати завжди поверхневого походження, основні мінерали – крокоіт, фенецит, воколеніт, ласмоніт.

Вольфрамати та молібдатимало чисельні. Два основних рудних мінерали – вольфраміт і шеєліт, глибинного походження; до групи молібдатів відносяться: повеліт, вульфеніт, кьохленіт, ферімолібдит. Всі мінерали гіпергенні.

Фосфати, арсенати, ванадати є солями фосфорної, миш’якової, ванадієвої, кислот. Фосфати та їх аналоги складають біля 0,75% ваги земної кори (біля 350 мінералів). Мінерали в основному гіпергенні.

Борати – солі різних борних кислот. Відомо біля 40 боратів але їх роль в будові земної кори незначна. Основна маса бору сконцентрована в силікатах.

Силікати – найважливіші породоутворюючі мінерали. Число силікатів біля 800 або по масі біля 80% земної кори. Хімічний склад в більшості складний. Головні компоненти Si, Al, Fe, Mg, Ca, Na, K, іноді Mn, Ti, B, а також Zr, Li, OH, F та ін. В нижче приведеній класифікації силікати розташовані по типах їх рентгеноструктур (Рис. 5).

 

Рис. 2. 5 Схеми розташування кремнію та кисню в силікатах

 

1.Острівні силікати – силікати з ізольованими тетраедрами SiO4 і ізольованими групами тетраедрів:

a. З ізольованими кремнекисневими тетраедрами (Рис.2.5, а).

b. З доданими аніонами, наряду з [SiO4] присутні також O2-, OH-, F- та ін.

c. Із подвоєними тетраедрами, які відрізняються особливими парами кремнекисневих тетраедрів [Si2O7]6- (Рис. 5, б).

d. Кільцеві силікати характеризуються уособленням трьох, чотирьох або шести груп кремнекисневих тетраедрів, їх радикали [Si3O9]6-, [Si4O12]8-, [Si6O18]12-, [Si12O30]18- (Рис. 5, в, г, д).

2. Силікати з неперервними ланцюгами із кремнекисневих тетраедрів (Рис.2.5, е) – ланцюгові силікати. Радикали їх [Si2O6]4-, [Si3O9]6-.

3. Силікати з уособленими стрічками або поясами із кремнекисневих тетраедрів (Рис.2.5, ж) – стрічкові силікати. Радикал структури [Si4O6]6-.

4. Силікати з неперервними шарами кремнекисневих тетраедрів – листкові силікати (Рис. 2.5, э). Радикал структури [Si4O10]4-.

5. Силікати з неперервними трьохвимірними каркасами із алюмо- і кремнекисневих тетраедрів - каркасні силікати (Рис.2.6).

Важливість вивчення силікатів визначається тим, що, по-перше, багато з них є цінними корисними копалинами і , по-друге, це породоутворюючі мінерали переважної більшості гірських порід.

Рис. 2.6. Каркас із кремнекисневих тетраедрів.

 

Силікати – важливі неметалічні корисні копалини (азбест, тальк, слюди, каолін, керамічна та вогнетривка сировина, будівельні матеріали). Силікати є рудами на берилій, літій, цезій, цирконій, нікель, цинк, та рідкі землі. Вони відомі як дорогоцінне каміння (смарагд, аквамарин, топаз, нефрит, родоніт).

Походження силікатів: ендогенне, головним чином магматичне (піроксени і польові шпати), пегматитове (слюди, турмалін, берил та ін.), скарнове (гранати , воластонит), метаморфічне – в сланцях та гнейсах (гранат, дистен, хлорид ) екзогенне (каолініт, глауконіт, хризокола).

 

КОРОТКИЙ ОПИС МІНЕРАЛІВ

 

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных