Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Мінерали магматичних глибинних процесів




 

Сульфіди

Пірит (сірчаний колчедан),FeS2. В складі піриту залізо ізоморфно заміщується кобальтом і нікелем, до складу піриту може входити миш’як до 2,7%, часто – домішки золота. Сингонія – кубічна. Твердість – 6-6,5. Питома вага – 4,9-5,2. Злам – раковистий нерівний. Блиск – металічний, непрозорий. Колір – світло-жовтий, латунно-жовтий. Риска – буровато-чорний. Спайність – вельми недосконала. Особливі властивості – на гранях спостерігається штриховка. Морфологія – зернисті агрегати, конкреції з концентричною та радіально-променистою будовою, брунькоподібні агрегати, кристали. Кристали кубічного, пентагон-додекаедричного, рідше октаедричного зовнішнього вигляду. Походження – має різний генезис, в магматичних породах у вигляді вкраплень, в скарнах, в гідротермальних і осадових родовищах. Парагенезис – асоціює з галенітом, сфалеритом, халькопіритом, марказитом, кварцем у гідротермальних родовищах.. Використання – для отримання H2SO4. Різновиди – нікелистий пірит, кобальт-пірит.

Халькопірит(мідний колчедан), CuFeS2. Назву одержав за двома грецькими словами: “халькос” – мідь та “пір” – вогонь. Сингонія – тетрагональна. Твердість – 3-4. Питома вага – 4,1-4,3. Злам – раковистий, нерівний. Блиск – металічний, непрозорий. Колір – латунно-жовтий, золотисто-жовтий. Риска – зеленувато-чорна. Спайність – недосконала Особливі властивості – характерна райдужно-строката побіжалість. Морфологія – суцільні зернисті маси, окремі зерно, рідше – кристали. Походження і парагенезис – магматичне, в асоціації з піротином. Використання – джерело мідної руди, гарний провідник електрики.

Галеніт(свинцевий блиск), PbS. Назва походить від латинського слова “галена” – свинцева руда. Сингонія – кубічна. Твердість – 2-3. Питома вага – 7,4-7,6. Злам – дрібноступінчатий, нерівний, раковистий. Блиск – металічний, матовий. Колір – свинцево-сірий. Риска – сірувато-чорна. Спайність – вельми досконала. Особливі властивості – в азотній кислоті розчиняється з виділенням сірки і сульфату свинцю. Діамагнетик. Морфологія – зернисті агрегати, щільні маси, кристали, друзи. Вигляд кристалів кубічний, кубо-октаедричний, октаедричний. Походження – гідротермальне у формі покладів і жил, зустрічається у вигляді вкраплень. Парагенезис – в гідротермальних утвореннях асоціює із сфалеритом, піритом, халькопіритом утворюючи разом з ними так звані поліметалічні руди. Часто з галенітом присутні арсенопірит, поблідлі руди та інші складні сульфіди. Із нерудних – кварц, кальцит, барит, флюорит. Використання – руда на свинець, видобування срібла, одержання свинцевих білил, глазурі, гарний провідник електрики.

Сфалерит(цинкова обманка), ZnS. Назва походить від грецького слова “сфалерос” – оманливий (очевидно, за його різку відмінність від інших сульфідів металів). Містить ізоморфну домішку заліза (до 26%), кадмію (до 0,8%), іноді марганцю (до 5,8%) та ін. елементів. Відомо декілька поліморфних модифікацій ZnS – сфалерит, вюртцит та його різновиди. Сингонія – кубічна. Твердість – 3,5-4. Питома вага – 3,9-4,1. Злам – раковистий. Блиск – алмазний, жирний, напівпрозорий. Колір – змінюється від світлих тонів жовтого, коричневого до темно-бурого та чорного. При відсутності домішок заліза – безбарвний. Рідше – червонуватий, зелений. Риска – від світлого до коричневого кольору. Спайність – досконала. Особливі властивості – крихкий, на гранях спостерігається штриховка, поганий провідник електрики. Морфологія – зернисті виділення вкраплення, кристали. Брунькоподібні та прихованокристалічні утворення. Рідко – землисті. Кристали мають тетраедричний або кубо-октаедричний зовнішній вигляд, рідше – додекаедричний. Часті двійники. Походження – гідротермальне, зустрічається в скарнах, в тих же асоціаціях, що і галеніт. Рідко – гіпергенне. Парагенезис – зустрічається в асоціації з галенітом, халькопіритом, поблідлими рудами, піритом у поліметалічних родовищах, з арсенопіритом, кубанітом, магнетитом, каситеритом. Із жильних мінералів з ним виділяються: кварц, кальцит, барит. Використання – основна руда на цинк. Для видобування рідких елементів: кадмію, індію, германію. Для виготовлення цинкових білил. Різновиди – клейофан – світло зафарбований, безбарвний, майже без домішок заліза і марганцю, марматит – чорний, багатий на залізо.

Кіновар(цинабарит, ртутна обманка), HgS. Назва походить від індійського слова, що значить червона смола, “кров дракону”. Сингонія – тригональна. Твердість – 2-2,5. Питома вага – 8,0-8,2. Злам – раковистий, іноді занозистий. Блиск – алмазний, інколи матовий. Колір – кармінно-червоний, коричневато-червоний. Риска – яскраво-червона. Спайність – досконала. Особливі властивості – діамагнітна, крихка, нерідко має свинцево-сіру побіжалість. Морфологія – зернисті маси, вкраплення, нальоти, рідше – кристали. Форма кристалів – ромбоедрична, таблитчаста, іноді стовпчаста. Часті двійники. Походження – гідротермальне – виникає при низьких температурах. Парагенезис – антимоніт, пірит, марказит, рідше - з реальгаром, арсенопіритом, іноді з халькопіритом, сфалеритом. Використання – основна руда на ртуть.

Молібденіт (молібденовий блиск), MoS2. Назва походить від грецького “молібдос” – свинець за схожість із свинцем. Сингонія – гексагональна. Твердість – 1. Питома вага – 4,7-4,8. Блиск – металічний, непрозорий. Колір і риска – блакитно-сірі, свинцево-сірі. Спайність – вельми досконала. Особливі властивості – гнучкий, але не пружній, жирний на дотик. Легко креслиться і зминається нігтем. Морфологія – листуваті, лусочкові агрегати, сфероліти, оторочки і розсіяна вкрапленість у кварцових жилах. Кристали гексагональної форми, таблитчасті, іноді бочкоподібні. Походження і парагенезис – гідротермальне: сумісно з кварцем і невеликою кількістю піриту. Іноді з вольфрамітом, берилом, турмаліном, каситеритом, рутилом. Генетично пов’язаний з кислими виверженими гірськими породами (гранітами, гранодіоритами та ін.). пегматитове в асоціації з вольфрамітом, каситеритом, вісмутином. В скарнах – з шеєлітом, кварцем. Використання – важлива руда на молібден, використовується для спеціальних сортів сталі, в електротехніці, в хімічній промисловості, при видобуванні ренію.

Антимоніт (сурм’яний блиск, стибніт), Sb2S3. Назва походить від латинського слова “антімоніум” – сурма. Сингонія – ромбічна. Твердість – 2. Питома вага – 4,5-4,6. Злам – нерівний, раковистий. Блиск – металічний, непрозорий. Колір і риска – свинцево-сірі, сталево-сірі. Спайність – досконала. Особливі властивості – райдужна або синювата побіжалість. В тонких зламах просвічує жовтувато-червонуватим кольором. Морфологія – агрегати призматичних і голчатих кристалів, зернисті маси. Кристали стовпчасті, призматичні, голчаті. Походження – гідротермальне при низьких температурах. Парагенезис – асоціює з кіновар’ю, піритом, реальгаром, ауріпігменітом, галенітом, арсенопіритом, флюоритом, кальцитом, кварцем, баритом і халцедоном. Використання – головне джерело сурми, виготовлення сплавів.

Галогеніди

Флюорит(плавиковий шпат), CaS2. Назва походить від латинського слова “флюєре” – текти, у зв’язку з легкоплавкістю руд у суміші з цим мінералом. Сингонія – кубічна Твердість – 4. Питома вага – 3,0-3,2. Злам – нерівний, пласкораковистий. Блиск – скляний, прозорий. Колір – водяно-прозорий, різних відтінків: фіолетовий, зелений, жовтий, блакитний, коричневий, рожевий та ін. Риска – безбарвна. Оптичний флюорит прозорий, безбарвний. Спайність – досконала по октаедру. Особливі властивості – крихкий, має властивість світитись в катодних променях (флюоресценція). Морфологія – зернисті агрегати, зростки кристалів, друзи, щітки, рідше – землисті маси. Найбільш характерні кубічні і октаедричні кристали. Часті двійники. Походження – гідротермальне, інколи пневматолітове в грейзенах. Парагенезис – зустрічається в асоціаціях з кварцем, кальцитом, баритом, сульфідами свинцю, цинку, сурми, заліза та ін. Використання – використовується як флюс в металургії, для отримання фтористих з’єднань, в оптиці, камінь для виготовлення сувенірів та прикрас.

Окиси

Кварц, SiO2 утворює дві модифікації: β-кварц –низько температур-ний, стійкий до 5730С, тригональної сингонії та α-кварц – високо темпера- турний, стійкий в межах 573-8670С, гексагональної сингонії. В природі найбільш поширений β-кварц. Наступне описання відноситься до цього низькотемпературного різновиду, далі просто кварц. Хімічний склад – Si – 46,7%, O – 53,3%. Твердість – 7. Питома вага – 2,65. Злам – раковистий, нерівний. Блиск – скляний (на гранях) до алмазного, жирний, матовий (на зламі, прозорий. Колір – безбарвний. Забарвлення обумовлене наявністю механічних включень, дефектами у ґратці, опроміненням, молочно-білий, сірий, фіолетовий, димчастий, чорний, синій, рожевий, зелений, бурий, жовтий та ін. Риска – безбарвна. Спайність – вельми недосконала. Особливі властивості – пропускає ультрафіолетові промені, володіє властивістю п’єзоелектризації, при механічному впливі в ньому виникають електричні заряди, діамагнітний, часто має поперечну штриховку на гранях. Морфологія – зернисті і кристалічні агрегати, кристали, друзи, щітки, жеоди. Форми граней вельми різні. Походження – виникає в самих різних умовах: магматичний (у вивержених гірських породах), пегматитовий (в пегматитах), гідротермальний (жильний кварц), в метаморфічних і осадових породах. Парагенезис – характерний для кислих і середніх вивержених порід в асоціації з польовими шпатами, слюдою, роговою обманкою. В гідротермальних жилах виділяється з золотом, різними сульфідами, вольфрамітом, каситеритом, топазом, берилом, кальцитом, баритом та ін. Використання – для одержання кремнію. В скловарінні, вогнетривкій та хімічній промисловості, при виготовлення фарфору та фаянсу, в п’єзо- і радіотехніці, в будівництві (піски), в абразивній промисловості, ювелірній справі. Різновиди – гірський кришталь (прозорий), аметист (фіолетовий), димчастий кварц (раухтопаз), моріон (буро-чорний), цитрин (жовтий), рожевий кварц, молочний кварц, празем (зелений), сагеніт (волосатик) – кварц з включенням голчатих виділень рутилу.

Халцедон,SiO2 прихованокристалічний різновид кварцу. Різновиди – сердолік або карнеол – жовто-червоний, червоний, восково-жовтий. Сапфірін – блакитнувато-сірий. Хризопраз – яблучно-зелений. Геліотроп – зелений з червоними плямами. Агат – смугастий, красивого забарвлення різних кольорів. Онікс – стрічково-смугастий, різного забарвлення. Яшма – кремениста щільна порода, головна частина якої складається халцедоном і кварцем з різними домішками. Кремінь – халцедон, сильно забруднений домішками піску і глини. Використання – абразивний матеріал, камінь для виготовлення сувенірів і прикрас, для виготовлення ступок, опорних призм, підп’ятників у приладах.

Гематит(червоний залізняк), Fe2O3 Назва походить від грецького слова “ематітес” – кривавий камінь. Сингонія – тригональна. Твердість – 5-6. Питома вага – 5,2. Злам – нерівний. Блиск – металічний, напівметалічний, матовий. Колір – кристалічних різновидів сталево-сірий до чорного, скритокристалічних і землистих – матово-червоний і яскраво червоний. Риска – вишнево-червона. Спайність – відсутня. Особливі властивості – провідник електрики, немагнітний. Морфологія – землисті, лусочкові, зернисті агрегати. Натічні, брунькоподібні, оолітові маси. Кристали та їх зростки. Походження – контактово-метасоматичне (у скарнах), гідротермальне. Метаморфічне – при метаморфізмі бурих залізняків. Парагенезис – магнетит, кальцит, кварц, силікати, сульфіди – скарни. Магнетит, кварц, барит, сидерит, сульфіди, каситерит – гідротермальні родовища. Магнетит, корунд, шпінель, силіманіт – у вторинних кварцитах. Використання – важливіша залізна руда, червона фарба.

Магнетит(магнітний залізняк), Fe3O4 Відноситься до складних окислів. Сингонія – кубічна. Твердість – 5,5-6. Питома вага – 4,8-5,3. Злам – нерівний. Блиск – металічний, матовий. Колір – залізно-чорний. Риска – чорна. Спайність – відсутня. Особливі властивості – сильно магнітний, крихкий. Морфологія – зернисті маси, вкраплення в основних вивержених породах. Кристали, друзи. Кристали звично октаедричного, рідше додекаедричного вигляду. Походження і парагенезис – магматичне (в основних породах в асоціації з ільменітом, апатитом, халькопіритом). Метасоматичне (з апатитом, піроксеном, гранатом, амфіболами, піритом, гематитом). Гідротермальне – в ролі супутника піротину, піриту, халькопіриту, сфалериту, гематиту. Метаморфічне – залізисті кварцити. Використання – важлива руда на залізо.

Хроміт(хромистий залізняк), FeCr2O4 Назву надано за складом. Сингонія – кубічна. Твердість – 5,5-7,5. Питома вага – 4,2-5. Злам – нерівний. Блиск – металічний до жирного. Колір – чорний. Риска – бура. Спайність – відсутня. Морфологія – зернисті маси, вкраплення округлих зерен, рідко – кристали октаедричного вигляду. Походження і парагенезис – магматичне у зв’язку з ультраосновними породами в асоціації з олівіном, магматитом, платиною, гранатом тощо. Використання – важлива руда на хром.

Карбонати

Кальцит (вапняковий шпат), CaCO3 Назву надано за складом. Сингонія – тригональна. Твердість – 3. Питома вага – 2,7-2,9. Блиск – скляний. Колір – безбарвний, молочно-білий, жовтий, рожевий, блакитний, бурий, чорний (з домішкою органічної речовини). Спайність – досконала в трьох напрямках по ромбоедру. Особливі властивості – володіє подвійним променезаломленням, закипає в холодній, розбавленій соляній кислоті. Морфологія – зернисті агрегати, натікання у вигляді сталактитів та сталагмітів, кристалічні маси, друзи, жеоди. Вигляд кристалів різноманітний. Походження і парагенезис – гідротермальне – з кварцем, флюоритом, баритом, доломітом, сульфідами. Осадове – складає потужні товщі карбонатних порід (вапняків крейди тощо) при процесах вивітрювання. Використання – ісландський шпат використовується в оптичних приладах. Вапняки – в хімічній, металургійній (флюси) і будівельній промисловості, сільському господарстві для вапнякування кислих ґрунтів. Мармур – облицювальний матеріал. Різновиди ісландський шпат – прозорий, безбарвний. Паперовий шпат – листуваті, пластинчаті агрегати. Антраконіт – чорний з домішками бітумів.

Магнезит(магнезіальний шпат), MgCO3 Назва походить від області Магнезія в Греції. Сингонія – тригональна. Твердість – 3,5-4,5. Питома вага – 2,9-3,1. Злам – раковистий (для щільних різновидів). Блиск – скляний. Колір – білий, жовтуватий. Спайність –досконала по ромбоедру. Особливі властивості – розчиняється в гарячій соляній кислоті з виділенням CO2, інколи при ударі молотком світиться жовтим світлом. Морфологія – крупнозернисті агрегати, метаколоїдні портцеляноподібні маси, кристали ромбоедричного вигляду. Походження і парагенезис – метасоматичне – при заміщенні вапняків магнезіальними розчинами, в асоціації з доломітом. Екзогенне – при процесах вивітрювання ультраосновних порід в асоціації з доломітом і опалом. Використання – для виготовлення вогнетривкої цегли, в будівництві (штукатурка), цементному виробництві, для виготовлення електроізоляторів тощо.

Сидерит (залізний шпат), FeCO3 Назва від “сидерос” – залізо (грец.). Сингонія – тригональна. Твердість – 4-4,5. Питома вага – 3,5-3,9. Блиск – скляний. Колір – жовтувато-бурий, темно-бурий, сірий. Риска – світло-коричнева. Спайність – досконала. Особливі властивості – при взаємодії з холодною соляною кислотою не закипає, утворюється зеленувато-жовта пляма FeCl3. Морфологія – кристалічно-зернисті агрегати. Кульові конкреції (сферосидерити). Ооліти. Кристали ромбоедричні. Походження і парагенезис – гідротермальне – в асоціації з піротином, халькопіритом і хлоритом. Метасоматичне – при заміщенні вапняків в асоціації з магнетитом і гематитом. Осадове – в лагунах з відновними умовами. Використання – важлива руда на залізо.

Фосфати

Апатит, Ca5[PO4]3(F, Cl, OH) Назва походить від грецького слова “апато” – обманюю, за подібність з рядом мінералів (берилом, турмаліном тощо). Сингонія – гексагональна. Твердість – 5. Питома вага – 3,2. Злам – нерівний, раковистий. Блиск – скляний (на гранях) та жирний (на зламі). Колір – блакитний, зелений, білий, рожевий, бурий, чорний, інколи – безбарвний. Спайність – недосконала. Особливі властивості – при терті кусків фосфориту один об одний – запах паленої кістки. Морфологія – зернисті, дрібно- і крупнокристалічні маси. Широко поширені конкрецій ні утворення апатиту, так звані фосфорити. Походження і парагенезис – магматичне, пов’язане із лужними породами в асоціації з нефеліном, цирконом тощо. Пегматитове і контактово-метасоматичне – у вигляді крупних добре огранених кристалів блакитного і блакитно-зеленого кольору в асоціації з мусковітом, кальцитом, флогопітом. Осадове – у формі желваків, конкрецій і землистих мас у вигляді фосфоритів, що виникли біохімічним шляхом. Апатит зустрічається у розсипах. Використання – основна руда для одержання фосфату і його сполук, добрива. Хімічна промисловість. Різновиди – фторапатит, хлорапатит, гідроксилапатит.

Силікати

Олівін,(перидот, хризоліт)(Mg, Fe)2SiO3 Названий за оливково-зеленим кольором. Представляє собою ізоморфну суміш Mg2[SiO4] – форстериту та Fe2[SiO4] – фаяліту. Сингонія – ромбічна. Твердість – 6,5-7. Питома вага – 3,3-3,5. Блиск – скляний. Колір – оливково-зелений, жовтий, темно-зелений, чорний. Спайність – недосконала. Морфологія – суцільні зернисті маси, кристали. Походження і парагенезис – магнетичне, пов’язане з ультраосновними породами, асоціює з піроксенами, хромітом, магнетитом, платиною, основними плагіоклазами. При дії на олівін гідротермальних розчинів утворюється серпентин (змійовик) і азбест, який називається хризотил-азбест. Ці мінерали мають однакову формулу Mg6[Si4O10](OH)8. Використання – використовується як вогнетривка сировина, олівінове борошно – добриво, хризоліт – дорогоцінний камінь. Різновиди – хризоліт – прозорий, жовто-зелений різновид, що використовується в ювелірній справі.

Берил,Be3Al2[Si6O18]. Назву надано по хімічному елементу берилію. Сингонія – гексагональна. Твердість – 7,5-8. Питома вага – 2,6-2,9. Злам – раковистий. Колір – від блідих відтінків сірого, жовтих і рожевого кольору до блакитного і яскраво зеленого. Спайність – недосконала. Морфологія – призматичні подовжені кристали – гексагональні призми і комбінації з дипірамідою і пінакоїдом. Кристали інколи досягають великих розмірів до декількох метрів в довжину. Походження і парагенезис – пневматолітовий і гідротермальний – в пегматитах, в грейзенах, кристалічних сланцях, в кварцових жилах. Супутники: топаз, вольфраміт, каситерит, молібденіт, турмалін, мусковіт, польовий шпат, кварц та ін. Використання – руда на берилій. Смарагд, вороб’євит, аквамарин, геліодор – дорогоцінне каміння. Різновиди – аквамарин – блакитний; кольору морської хвилі, прозорий. Смарагд – яскраво-зеленого кольору. Вороб’євит – рожевий (містить цезій). Геліодор – жовтий, прозорий різновид з домішкою Fe2O3.

Сфен,CaTiSiO5 Сингонія – триклинна. Злам – нерівний. Блиск – скляний. Колір – червонуватий, сірий. Використання – для отримання двоокису титану.

Мусковіт,KAl2(OH,F)2[AlSi3O10] Назва пішла від старовинної назви міста Москви – “Муска” (італ.), оскільки через Москву цей мінерал вивозився на захід під назвою “московського скла”. Сингонія – моноклінна. Твердість – 2-3. Питома вага – 2,7-3,1. Блиск – перламутровий. Колір – безбарвний, жовтуватий, зеленуватий. Спайність – вельми досконала. Особливі властивості – листочки гнучкі та пружні, діелектрик, вогнетривкий. Морфологія – суцільні листувато-зернисті та лусочкові агрегати. Походження і парагенезис – широко поширений як магнетичний мінерал в інтрузивних породах кислого і середнього складу, де є породоутворюючим сумісно з кварцем, польовими шпатами, роговою обманкою. В грейзенах – з топазом, турмаліном, кварцем, вольфрамітом, каситеритом, молібденітом. У пегматитах – з кварцем і польовими шпатами. В метаморфічних породах – в слюдяних сланцях і гнейсах. Використання – електро- і радіотехнічна промисловість. Для виготовлення вогнетривких матеріалів у шпалерному, паперовому, гумовому виробництва, в хімічній промисловості (фарби, вибухівка).

Рогова обманка,(CaNa)m(Mg,Fe,Fe,Al)n(OH)2[(Al,Si)4O11]2 де m+n=7. Хімічний склад складний і непостійний. Сингонія – моноклінна. Твердість – 5,5-6. Питома вага – 3,1-3,3. Злам – часто занозистий. Блиск – скляний. Колір –зелений, бурий, чорний. Спайність – досконала. Морфологія – довго-призматичні, інколи стовпчасті кристали. Походження і парагенезис – магматичне, в середніх і лужних інтрузивних породах в асоціації з плагіоклазами, слюдами. Широко поширена в метаморфічних породах – роговообманкових сланцях, гнейсах тощо. Використання – породоутворюючий мінерал.

Лабрадор.Сингонія – триклинна. Твердість – 6-6,5. Питома вага – 2,6-2,8. Блиск – скляний. Колір – темно-сірий до чорного. Спайність – досконала. Особливі властивості – іризація в синювато-зелених тонах. Морфологія – мілко зернисті кристалічні маси. Походження і парагенезис – є породоутворюючими мінералами магматичних порід. Використання – облицювальне каміння і каміння для виготовлення сувенірів та прикрас. Породоутворюючий мінерал.

Польові шпатиK[AlSi3O8] Сингонія – моноклинна. Твердість – 6-6,5. Питома вага – 2,5-2,6. Блиск – скляний, перламутровий (на площинах спайності). Колір – світло-рожевий, жовтий, бурий, сірий, м’ясо-червоний, зелений. Спайність – досконала по двох напрямках під кутом 900 (у мікрокліна кут відрізняється на 20). Морфологія – суцільні кристалічні маси, кристали товстотаблитчатого і призматичного вигляду. Походження і парагенезис – магматичне – в вивержених кислих і середніх гірських породах в асоціації з кварцем, слюдою, плагіоклазами, роговою обманкою, пегматитове – з кварцем, слюдою, берилом, турмаліном. Використання – сировина для керамічної та скляної промисловості, абразивний матеріал. Різновиди – адуляр – водяно-прозорий різновид ортоклазу. Амазоніт – зелений мікроклін.

Нефелін,Na[AlSiO4] Відноситься до фельдшпатидам разом з лазуритом, лейцитом, содалітом. Назву надано від грецького слова “нефелі” – хмара, оскільки при розкладі в міцних кислотах мінерал дає хмароподібний гель кремнезему. Сингонія – гексагональна. Твердість – 5-6. Питома вага – 2,5-2,6. Блиск – жирний. Колір – сірий, жовтуватий, зеленуватий, червонуватий. Спайність – недосконала. Морфологія – суцільні крупнозернисті маси. Призматичні і короткостовпчаті кристали. Походження і парагенезис – магматичне, пов’язаний бідними лужними кремнеземними породами (нефеліновими, сієнітами тощо), в асоціації з альбітом, лужним піроксеном, лужною роговою обманкою, з апатитом, біотитом. Зустрічається в пегматитах. Використання – руда на алюміній. Калійне добриво. Використовується в керамічній та скляній промисловості. Різновиди – елеоліт (масляний камінь) – маси з жирним блиском.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных