Тема: Організація та документальне оформлення карантинних та обмежувальних заходів.

Мета заняття. Навчитися складати плани протиепізоотичних заходів, складати проекти рішень органів місцевої влади з питань боротьби з інфекційними хворобами тварин та птиці.

Матеріальне забезпечення: зразки планів протиепізоотичних заходів, дані про кількість тварин в епізоотичному вогнищі. Копії комплектів документів, що оформлюються при встановленні та знятті карантину чи карантинних обмежень по інфекційних хворобах тварин і птиці

Плани ліквідації гострих інфекційних хвороб та плани оздоровлення поголів`я тварин від хронічних та природно - вогнищевих інфекційних хвороб складаються за формою:

Перед складанням планів необхідно детально вивчити діючі інструкції по заходах боротьби та профілактики відповідної інфекційної хвороби.

В плані заходів з ліквідації гострих інфекційних захворювань необхідно передбачити заходи, спрямовані на ізоляцію вогнища, знищення збудника інфекції і підвищення специфічної резистентності сприйнятливих тварин.

При складанні такого плану враховують:

1.Ізоляцію хворих підозрілих в захворюванні і зараженні тварин та їх лікування, забій або знищення.

2.Карантинно-обмежувальні заходи (заборона перегрупування, виводу скота, вивозу фуражу, допущення на ферму сторонніх осіб, обладнання дезбар’єрів, переведення тварин на стійлове утримання, тощо, згідно з інструкцією по боротьбі з даною хворобою).

3.Строки клінічних і спеціальних діагностичних досліджень.

4.Строки проведення щеплень (активних і пасивних).

5.Строки проведення механічного очищення, поточної і заключної дезінфекції приміщень, предметів догляду за тваринами, навколишньої території.

6.Організацію прибирання гною і його знезараження, дезінфекція гноївки, залишків кормів, підстилки.

7.Заходи по забезпеченню тварин приміщеннями, кормами, водопоєм.

8.Виділення персоналу для обслуговування хворих тварин та забезпечення його інвентарем і засобами особистого захисту.

9.Ветеринарно-просвітницька робота в неблагополучному пункті: лекції, бесіди з робітниками тваринницьких ферм і мешканцями села.

10. Проведення заключних заходів перед зняттям обмежень або карантину.

Відповідальність за ліквідацію гострої інфекційної хвороби покладається на: керівника господарства або голову місцевої ради, а також на лікаря вет. медицини господарства або начальника дільничної лікарні ветеринарної медицини.

При розробці плану заходів по ліквідації гострих інфекційних хвороб загальних для людини і тварин (зооантропонозах) особливу увагу приділяють санітарним заходам, направленим на запобігання зараженню людей. Спільно з медичними робітниками розробляють заходи, стосовно особистої профілактики робітників ферм і власників тварин.

При складанні плану заходів по оздоровленню господарства від хронічної інфекції тварин в план включають:

- порядок ізоляції хворих тварин;

- принципи комплектування, утримання і використання тварин;

- порядок переміщення різних вікових груп по фермах господарства в процесі виконання повного циклу прийнятої технології;

- будівництво тваринницьких об’єктів, родильного відділення, літніх таборів для тварин і т.д.;

- обладнання гноєсховищ;

- обладнання установки для пастеризації молока;

- заплановані строки оздоровлення неблагополучного господарства.

В календарному плані слід привести графік здачі на забій тварин неблагополучних ферм з позначенням виду і кількості тварин, що підлягають здачі по місяцям (у тому випадку, коли їх здають поетапно). При вакцинації і проведенні діагностичних досліджень вказати вид тварин, строки обробки по місяцях.

Відобразити план вирощування здорового молодняку або завозу в господарство здорових тварин, з позначенням виду тварин, і місця вирощування по кварталам.

При дезінфекції приміщень вказати назву дворів, що підлягають обробці, їх кількість, площу і час обробки по місяцях.

Протиепізоотичні заходи, які передбачені в профілактичних планах, а особливо в планах ліквідації гострого інфекційного захворювання чи оздоровлення від хронічної інфекційної хвороби, повинні чітко та вчасно виконуватися всіма підрозділами на місцях. Для цього вони повинні мати статус обов’язкових до виконання. Комплекс розроблених ветеринарних заходів набуває сили закону на території певного адміністративного регіону після винесення рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії або розпорядження Голови держадміністрації (міст, районів, областей) або Кабінету Міністрів.

Рішення (розпорядження) виноситься у таких випадках:

• при проведенні заходів боротьби із заразними хворобами тварин та птиці;

• оголошенні господарств, населених пунктів, місцевостей неблагополучними щодо заразних захворювань тварин і птиці та запровадженні (або знятті) обмежень чи карантину;

• затвердженні планів протиепізоотичних заходів;

• проведенні планових масових діагностичних досліджень сільськогосподарських тварин;

• при проведенні ветеринарно-санітарних та інших важливих заходів.

Порядок винесення розпорядження з питань боротьби із заразними хворобами тварин та птиці такий: акт епізоотологічного обстеження, складений у господарстві комісією, разом з експертизою з лабораторії про підтвердження діагнозу стає підставою для розробки плана протиепізоотичних заходів з ліквідації гострого інфекційного захворювання чи оздоровлення від хронічної інфекційної хвороби, який затверджує начальник управління ветеринарної медицини району (міста). Після цього, разом з комплектом документів, він надсилає подання про необхідність видання розпорядження керівнику органу місцевої влади, до якого додає заздалегідь підготовлений проект цього документу (проект розпорядження). Орган місцевої влади зобов'язаний протягом доби розглянути це питання і підписати розпорядження.

У рішенні (розпорядженні) обов'язково вказують територію, яка підлягає карантинуванню, перераховують господарства і населені пункти, що входять у зазначену зону, а також зазначають територію і кордони (при особливо небезпечних інфекціях) загрозливої зони.

Обов'язкові рішення (розпорядження) відрізняються від звичайних тим, що:

по-перше, виконання їх обов'язкове для всіх громадян і службових осіб, які проживають, чи тимчасово перебувають на території даного району, міста чи області;

по-друге, в них передбачають заходи адміністративного впливу щодо окремих громадян і службових осіб, які порушили це рішення;

по-третє, такі рішення, як правило, доводять до відома всіх громадян району, міста, області шляхом оголошення їх у засобах масової інформації або у вигляді листівок;

по-четверте, обов'язкові рішення вступають у дію (тобто набувають силу закону) з часу оголошення їх у пресі і зберігають силу дії на певний строк, чи до скасування органом, який їх видав.

Обов'язкові рішення (розпорядження) з питань проведення ветеринарних заходів видають:

а) при появі особливо небезпечних хвороб тварин та птиці, як, наприклад, сибірки, ящуру, африканської чи класичної чуми свиней, хвороби Ньюкасла та грипу птиці тощо;

б) у випадках, коли те чи інше захворювання має тенденцію до широкого поширення, з метою ознайомлення всього населення району, міста, області із заходами з недопущення поширення та ліквідації хвороби;

в) при проведенні поголовних діагностичних досліджень тварин, наприклад, алергічного дослідження великої рогатої худоби на туберкульоз, відбору крові на лейкоз, бруцельоз, лептоспіроз, у коней на ІНАН, сап, тощо;

г) при проведенні дуже важливих ветеринарно-санітарних заходів у районі чи місті тощо.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацювати зразки планів протиепізоотичних заходів та розпоряджень про встановлення карантинних обмежень при виникненні інфекційних хвороб, наведені на диску.

2. Скласти (на окремих аркушах) план протиепізоотичних заходів по ліквідації інфекційної хвороби та проекти рішення ДНПК (розпорядження голови райдержадміністрації) відповідно до розроблених планів.

Лабораторно-практичне заняття № 12

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: